Ухвала суду № 139212877, 18.08.2026, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/1470/26

Провадження № 1-кп/455/247/2026

УХВАЛА

18 серпня 2026 року м. Старий Самбір

СТАРОСАМБІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю:

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши подане у кримінальному провадженні №72026142500000007 від 17.01.2026 прокурором Відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту до

ОСОБА_4 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження - с. Верхній Лужок Старосамбірського району Львівської області; адреса фактичного проживання - АДРЕСА_1 ; адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 201-3 Кримінального кодексу України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

1. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

КК України - Кримінальний кодекс України

КПК України - Кримінальний процесуальний кодекс України

ЄСПЛ - Європейський суд з прав людини

Обвинувачений - ОСОБА_4

Прокурор - прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Львівської обласної прокуратури - ОСОБА_3

Захисник - адвокат ОСОБА_5

2. СУТЬ ПИТАННЯ, ЩО ВИРІШУЄТЬСЯ УХВАЛОЮ, ІНІЦІАТОР РОЗГЛЯДУ

До суду надійшло клопотання Прокурора про продовження строку застосування до Обвинуваченого запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту.

Як підстави застосування запобіжного заходу у клопотанні зазначаються: (1) обґрунтованість повідомленої Підозрюваному підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 201-3 КК України та (2) наявність ризиків здійснення Підозрюваним дій, визначених частиною 1 статті 177 КПК України.

3. ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРОНИ ЗАХИСТУ

Обвинувачений та Захисник проти задоволення клопотання прокурора заперечували, просили застосувати до Обвинуваченого запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

4. ПОЛОЖЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ЗАКОНОДАСТВА

Мета та підстави застосування запобіжного заходу

Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого (частина 1 статті 331 КПК України).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України (частина 2 статті 177 КПК України).

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК України).

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (частина 4 статті 194 КПК України).

Домашній арешт як захід забезпечення кримінального провадження

Домашній арешт - це один із передбачених статтею 176 КПК України запобіжних заходів, який застосовується з метою досягнення дієвості кримінального провадження та у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України (частина 1 статті 181, з урахуванням частини 1 статті 176 та пункту 9 частини 2 статті 131 КПК України).

Запобіжні заходи, які можуть буди застосовані до особи, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, частиною 2 статті 201-3 КК України

Санкція частини 2 статті 201-3 КК України передбачає покарання у виді штрафу від п`ятдесяти тисяч до сімдесяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

До підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених цією главою (частина 8 статті 194 КПК України).

Застава як захід забезпечення кримінального провадження та її розмір

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. (частина 1 статті 182 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом в межах, визначених частиною 5 статті 182 КПК України з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частини 4 статті 182 КПК України).

Розмір застави визначається, зокрема, у таких межах - щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 5 статті 182 КПК України).

5. МОТИВИ СУДУ ПРИ ВИРІШЕННІ КЛОПОТАННЯ

5.1. Обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення

Обвинувачений у поточному кримінальному провадженні обвинувачується у тому, що він, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи корисливу мету, достовірно знаючи, що порядок здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, регулюється державою та здійснюється у відповідності до нормативно-правових актів з питань митної справи, 16.01.2026 року вчинив контрабанду товарів, тобто переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю товарів комерційного призначення, а саме: мобільних телефонів Apple iPhone різних моделей, без ознак використання, у заводських упаковках, в загальній кількості 501 шт.; навушників Apple різних моделей, без ознак використання, у заводських упаковках, в загальній кількості 211 шт.; наручних годинників Apple різних моделей, без ознак використання, у заводських упаковках, в загальній кількості 107 шт., загальна вартість яких у десять тисяч і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто у великому розмірі.

Таким чином, Обвинувачений обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 201-3 КК України.

Положення КПК України не містять нормативного визначення поняття «обґрунтована підозра» та/або критеріїв визначення підозри як обґрунтованої, у зв`язку з чим, суд в цьому аспекті, на виконання вимог частини 5 статті 9 КПК України, застосовуючи кримінальне процесуальне законодавство - враховує практику Європейського суду з прав людини.

Обґрунтована підозра означає наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об`єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення, при цьому, факти, які викликають підозру не повинні бути того ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку. Термін «обґрунтованість» також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об`єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень, при цьому - існування обґрунтованої підозри вимагає, щоб факти, на які посилаються, можна було вважати такими, що підпадають під один із розділів, що описують злочинну поведінку у Кримінальному кодексі. (пункти 126-128 Рішення ЄСПЛ від 10.12.2019 року у справі «Кавала проти Туреччини»).

Обґрунтованість підозри у вчиненні Обвинуваченим кримінального правопорушення підтверджується сукупністю представлених суду Прокурором доказів у кримінальному провадженні, копії яких стороною обвинувачення долучено до клопотання про застосування запобіжного заходу, до складу якої увійшли:

(-) ухвала слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 23.06.2026 про застосування до Обвинуваченого запобіжного заходу; (-) ухвала Львівського апеляційного суду від 07.07.2026 про застосування до Обвинуваченого запобіжного заходу; (-) витяг з ЄДРДР №72026142500000007 від 17.01.2026; (-) копії повідомлень про виявлене кримінальне правопорушення за фактом контрабанди товарів вчиненої ОСОБА_4 , одержанні від Львівської митниці, УСБУ у Львівській області та 7-го прикордонного Карпатського загону Держприкордонслужби; (-) копія протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 23.01.2026; (-) копії протоколу про порушення митних правил №0074/UA209000/2026 з поясненнями ОСОБА_4 ; (-) копія повідомлення про підозру ОСОБА_4 ; (-) копія особової картки ОСОБА_4 з Державної міграційної служби України; (-) копія листа адвоката ОСОБА_5 щодо зданих паспортів підозрюваного; (-) копія листа детектива до ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області щодо нічного домашнього арешту; (-) копія інформації Держприкордонслужби від 03.07.2026 про перетини державного кордону ОСОБА_4 за період з 01.01.2025 по 03.07.2026; (-) копія вимоги відносно ОСОБА_4 про притягнення до кримінальної відповідальності; (-) копія листа Львівської митниці на адресу детектива щодо підстав затримання автомобіля під керуванням ОСОБА_4 та відсутність заявлення до митного оформлення будь-якими особами товарів, які приховано переміщувались останнім; (-) копії протоколів допитів свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; (-) копії висновків товарознавчих експертиз Львівського НДЕКЦ від 07.04.2026, від 23.04.2026, від 28.04.2026; (-) копія висновку автотехнічної та трасологічної експертизи Львівського НДІСЕ від 07.05.2026; (-) копія висновку судово-психіатричної експертизи Львівської філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії та судової медицини» МОЗ України від 14.07.2026.

5.2. Мета застосування запобіжного заходу

За змістом вищевикладених норм процесуального законодавства, під час розгляду клопотання про продовження застосування запобіжного заходу, крім з`ясування обґрунтованості пред`явленої особі обвинувачення, кримінальний процесуальний закон вимагає дослідження слідчим суддею, судом серед іншого, наявність підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків кримінального провадження, на які вказує сторона обвинувачення.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що Обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, визначених частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення Обвинуваченим зазначених дій. При цьому, кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що Обвинувачений обов`язково, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити. Обов`язок обґрунтування ризиків кримінального провадження покладено на сторону обвинувачення.

Метою застосування запобіжного заходу у даному випадку Прокурор вказує забезпечення виконання Обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також є запобігання ризикам, передбаченим частиною 1 статті 177 КПК України, а саме - спробам Обвинуваченого: (-) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; (-) незаконно впливати на свідків, експерта та спеціаліста у кримінальному провадженні; (-) продовжити злочинну діяльність, пов`язану з незаконним переміщенням товарів через державний кордон.

5.3. Встановлені судом відомості про особу Обвинуваченого

Обвинувачений відповідно до вікової класифікації Всесвітньої організації охорони здоров`я є особою молодого (25-44 років) віку, є особою з інвалідністю ІІІ групи загального захворювання внаслідок поранень, отриманих під час проходження військової служби.

Щодо майнового стану Обвинуваченого слід зазначити, що він постійного місця роботи не має, інколи отримує пенсію приблизно 18000,00 грн на місяць. Таким чином його майновий стан можна визначити як стійкий без ознак незадовільного.

Обвинувачений до кримінальної відповідальності притягається вперше.

Вирішуючи питання щодо міцності соціальних зв`язків Обвинуваченого в місці його постійного проживання слід звернути увагу на те, що ступінь міцності таких зв`язків є показником стримуючих для Обвинуваченого факторів, що спонукають належним чином виконувати його процесуальні обов`язки з метою поточного та подальшого збереження спілкування з родиною та близькими друзями, місця роботи та інших факторів, що прямо впливають на сталість звичного життя.

У даному випадку, представлені суду відомості вказують на те, що Обвинувачений одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, з його слів - проживає разом з родиною, однак за місцем свого постійного проживання у встановленому законом порядку не зареєстрований, що вказує на відсутність підстав стверджувати про високий ступінь пов`язаності Обвинуваченого з його поточним місцем проживання. Як зазначав Обвинувачений, квартира, в якій він проживає належить його дружині на праві власності, однак документи на підтвердження таких обставин суду стороною захисту представлені не були. Обставини того, що Обвинувачений постійно допомагає його батьками похилого віку, про які зазначала сторона захисту - також будь-якими доказами не підтверджені.

Слід також звернути увагу на те, що Обвинувачений не має постійного місця роботи. Зазначаючи про скрутний майновий стан Обвинуваченого, сторона захисту доказів на підтвердження його реального поточного майнового стану суду не представила.

Вищевикладені обставини в їх сукупності дозволяють дійти висновку про середній ступінь міцності соціальних зв`язків Обвинуваченого в місці його постійного проживання. Обставини того, що Обвинувачений за місцем постійного проживання у встановленому законом порядку не зареєстрований, офіційно не працевлаштований - не дозволяють стверджувати про високий рівень міцності соціальних зв`язків Обвинуваченого в місці постійного проживання.

5.4. Встановлені судом ризики перешкод кримінальному провадженню

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду

Обвинувачений обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні такого кримінального правопорушення - є суттєвою, оскільки допускає покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.

Отже, на існування ризику переховування Обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду вказує ймовірність для нього бути засудженим до позбавлення волі на тривалий строк у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення.

Додатковими релевантними чинниками визначення небезпеки переховування Обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду є вищевказані відомості про особу Обвинуваченого, а саме:

(-) вік, стан здоров`я (з огляду на відсутність фізичних вад здоров`я) та майновий стан Обвинуваченого, які вказують на можливість безперешкодного залишення Обвинуваченим його поточного місця проживання;

(-) середній ступінь міцності соціальних зв`язків Обвинуваченого в місці його постійного проживання, який зменшує ризик переховування Обвинуваченого від суду, однак не вказує на відсутність такого ризику як такого.

За наведених обставин суд дійшов висновку про існування ризику переховування Обвинуваченого від правосуддя.

Ризик незаконного впливу на свідків, спеціаліста, експертів

Оцінюючи можливість незаконного впливу на свідків, суд виходить із того, що відповідно до передбаченої КПК України процедури, показання свідків отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а в подальшому, після направлення обвинувального акта до суду - такі показання підлягають безпосередній перевірці шляхом допиту свідків судом під час судового розгляду. При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав у судовому засіданні або отриманих у порядку, визначеному статтею 225 КПК України, і не вправі брати до уваги показання, надані слідчому чи прокурору на стадії досудового розслідування, або посилатися на них як на самостійне джерело доказів.

За таких умов, ризик впливу на свідків зберігається до моменту їх безпосереднього допиту судом, а встановлення обмежень щодо контактів Обвинуваченого з певними особами може бути необхідним для забезпечення належного отримання та збереження доказової інформації.

В той же час, у даному випадку свідками є не пересічні громадяни, а співробітники Державної митної служби - органу виконавчої влади, які з урахуванням їх професії та виконання владних повноважень є особами, вчинення впливу на яких потребуватиме значно вищіх зусили, порівняно із впливом на пересічних громадян) зусиль.

При цьому, на запитання суду Прокурор в судовому засіданні повідомив, що будь-які відомості про те, що Обвинувачений будучи ознайомленим з матеріалами справи - тобто із з відомостями про свідків, здійснював спроби незаконного вплину на них, або ж спроби взагалі будь-якого спілкування - у сторони обвинувачення відсутні.

Оскільки Прокурором не представлено доказів на підтвердження існування ризику незаконного впливу Обвинуваченого на свідків у кримінальному провадженні - такий ризик визнається судом недоведеним.

Також, зазначений Прокурором у клопотанні ризик незаконного впливу Обвинуваченого на експертів та спеціаліста - свого підтвердження в ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу не знайшли, оскільки будь-які докази та/або переконливі доводи на обґрунтування існування такого ризику - суду стороною обвинувачення представлені не були, та у прокурора станом на день розгляду поточного клопотання були відсутні відомості про те, що Обвинувачений здійснював спроби будь-якого спілкування з експертами або спеціалістами

Ризик продовження чи повторення протиправної поведінки

Обґрунтовуючи заявлений у клопотанні про застосування запобіжного заходу ризик продовження Обвинуваченим злочинної діяльності, пов`язаної з незаконним переміщенням товарів через державний кордон, прокурор вказує, що у період з 08.01.2026 по 11.06.2026 Обвинувачений здійснив 34 перетини державного кордону України, що свідчить про можливість Обвинуваченого законного перетину кордону - отже у Обвинуваченого є реальна можливість продовжити діяльність, пов`язане з незаконним переміщенням товарів через митний кордон України.

Однак, суд не може погодитись із вищевикладеною позицією Прокурора про існування такого ризику, оскільки з представлених суду відомостей щодо Обвинуваченого, наявних у Державної міграційної служби України, останній має два діючий паспорти громадянина України для виїзду за кордон, видані 22.11.2018 та 26.05.2025, які були здані Обвинуваченим 07.07.2026 до Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України.

Таким чином, наразі Обвинувачений не має можливості законно перетнути державний кордон України, та - відповідно, здійснювати діяльність, пов`язану з незаконним переміщенням товарів через митний кордон України.

5.5. Застосований судом запобіжний захід

Оскільки санкція частини 2 статті 201-3 КК України передбачає основне покарання, зокрема, у виді штрафу від 50000 до 75000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі більшому ніж 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - то у такому випадку до Обвинуваченого, з огляду на положення частини 8 статті 194 КПК України - підлягає застосуванню запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою.

Оскільки питання про застосування до Обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою перед судом не порушувалось, а Прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні Обвинуваченим кримінального правопорушення, а також наявність ризику переховування Обвинуваченого від правосуддя - до Обвинуваченого слід застосувати запобіжний захід у виді застави.

5.6. Визначення розміру застави

Вирішуючи питання про розмір застави у даному кримінальному провадженні, суд керується положеннями частини 4 статті 182 КПК України та враховує наявний ризик перешкоджання Обвинуваченим кримінальному провадженню, який судом був визнаний доведеним, а також те, що Обвинувачений обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, до кримінальної відповідальності притягається вперше, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є особою молодого (25-44 років) віку, є учасником бойових дій та особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок поранень, отриманих під час проходження військової служби, має постійне місце проживання, офіційно не працевлаштований, майновий стан Обвинуваченого - стійкий без ознак незадовільного.

За таких умов, Обвинуваченому слід визначити розмір застави у визначених частиною 5 статті 182 КПК України межах для тієї класифікації кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а саме - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99 840,00 гривень.

Саме такий розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання Обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, в той час як визначення застави у меншому розмірі на переконання суду, не зможе запобігти встановленому ризику перешкоджання кримінальному провадженню та не забезпечить його дієвість.

5.5. Можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів

З огляду на положення частини 8 статті 194 КПК України - у поточному кримінальному провадженні до Обвинуваченого підлягає застосуванню запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою.

Судом застосовано до Обвинуваченого запобіжний захід у виді застави, що у даному випадку є найбільш м`яким, передбаченим до застосування з огляду на пред`явлене особі обвинувачення, запобіжним заходом.

6. ВИСНОВКИ СУДУ

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що враховуючи обставини кримінального провадження, а також вимоги кримінального процесуального законодавства - клопотання прокурора про продовження строку застосування до Обвинуваченого запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту, так само як і клопотання захисника про застосування до Обвинуваченого запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання - слід залишити без задоволення, оскільки застосування названих запобіжних заходів у поточному кримінальному провадженні не узгоджується із вимогами частини 8 статті 194 КПК України.

В той же час, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування до Обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись статтями 176-178, 182, 184, 193, 194, 196, 331, 369-372, КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання прокурора про продовження строку застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту - залишити без задоволення.

2. Клопотання захисника про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання - залишити без задоволення.

3. Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави у 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99 840,00 грн. з покладенням на обвинуваченого на строк у два місяці - тобто до 18.10.2026 включно заступних обов`язків:

(-) прибувати до прокурора або суду за кожною вимогою;

(-) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме - міста Львів, без дозволу прокурора;

(-) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

(-) здати на зберігання до Державної міграційної служби України свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

(-) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9

(-) утримуватися від спілкування з експертами у кримінальному провадженні: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .

4. Застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) з урахуванням застережень щодо юридичної особи, визначених частиною 2 статті 182 КПК України.

4.1. Обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше 5 днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати прокурору документ, що це підтверджує.

4.2. Реквізити рахунку для внесення застави:

Отримувач - Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області, ЄДРПОУ отримувача - 26306742, рахунок отримувача - UA598201720355219002000000757, банк отримувача - Державна казначейська служба України, м. Київ, призначення платежу - внесення застави за (ПІП підозрюваного) у кримінальному провадженні № (номер кримінального провадження) за ухвалою Старосамбірського районного суду Львівської області від (дата ухвали).

5. Роз`яснити обвинуваченому, що вищевказані покладені на нього обов`язки він зобов`язаний виконувати з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок.

У разі коли обвинувачений, будучи належним чином повідомленим - не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки - застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області протягом 7 днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Дата та час оголошення повного тексту ухвали

15:00 година 24.08.2026.

Суддя ОСОБА_1