Ухвала суду № 139212149, 17.08.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 334/10755/25

Провадження № 2-п/331/56/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Олександрівський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Світлицької В.М.,

при секретарі Солов`ян О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі справу за заявою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 21.04.2026 року по цивільній справі № 334/10755/25,-

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 21.04.2026 року позов ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 0925.03.2025-100003005 від 25.03.2025 року в розмірі 9520,00 грн., яка складається з: 4000,00 грн. - заборгованості по тілу кредиту; 5320,00 грн. - заборгованості по процентам; 200,00 грн.- комісії, а також судовий збір у розмірі 1902,74 грн.

Не погоджуючись з заочним рішенням суду від 21.04.2026 року, відповідач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, в якій просив переглянути справу за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення зазначено, що пропуск строку для подання заяви про перегляд заочного рішення у даній справі зумовлений сукупністю об`єктивних та незалежних від волі представника відповідача обставин, пов`язаних із триваючою збройною агресією РФ проти України, а саме: постійні ракетні та дронові обстріли; систематичні повітряні тривоги; подобові (тривалі) відключення електроенергії. Крім того, представник відповідача перебував у щорічній відпустці з 15.06.2026 по 05.07.2026 р. Відповідачем не було отримано ухвалу про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви із додатками до неї. Вважає, що положення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними. Відповідно до ч.5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Позивачем не було надано до суду жодних доказів видачі відповідачу кредитних коштів за спірним кредитним договором, не доведено розмір фактично взятих відповідачем кредитних коштів за умовами договору, не доведено обґрунтованість нарахування відсотків. За вказаних обставин, вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Посилаючись на зазначені обставини, просив суд поновити строк для подання заяви про перегляд заочного рішення та скасувати заочне рішення Олександрівського районного суду м. Запоріжжя по справі № 334/10755/25 від 21.04.2026 року.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв суду не надав.

Представник ТОВ «Споживчий центр» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Враховуючи, що представник відповідача отримав заочне рішення суду 16.06.2026 року, однак з 15.06.2026 року перебував у відпустці, ОСОБА_1 має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду.

Згідно частини першої статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 288 ЦПК України випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе лише у випадку встановлення судом двох обставин: відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Наявність лише однієї з підстав, зазначених у наведеній нормі цивільного процесуального законодавства, не спричиняє скасування заочного рішення. Лише у своїй сукупності названі обставини спричиняють скасування заочного рішення.

Згідно відповіді № 2184092 від 26.12.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру, сформованого засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», останнім відомим місце реєстрації відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час розгляду справи було за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 викликався судом в судові засідання шляхом направлення повісток за вищевказаною адресою, які були повернуті на адресу суду з відміткою поштового зв`язку «адресат відсутній».

Також, виклик відповідача в судові засідання здійснювався відповідно до ч. 10 ст. 187 та ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Згідно із ч. 11 ст. 128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик, які було здійснено 09.02.2026 р. та 17.04.2026 р., особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Крім того, судові повістки були отримані представником відповідача ОСОБА_2 у власному електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд», про що свідчать довідки про доставку електронного документу.

Згідно з матеріалами справи, заочне рішення було ухвалено з врахуванням положень ст. 223 ЦПК України.

З вищенаведених обставин вбачається, що суд належним чином викликав відповідача ОСОБА_1 до суду, та повідомляв його про дату та місце проведення судового засідання, чим надавав можливість приймати участь у змагальному процесі, із реалізацію всіх прав учасника процесу, передбачених цивільним процесуальним законодавством.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення суду відсутні, оскільки ОСОБА_1 відповідно до положень ЦПК України, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, та ним доказів, які мають значення для справи та можуть привести до ухвалення іншого рішення, протилежного заочному, суду не надано.

На підставі викладеного, суд не вбачає законних підстав для скасування заочного рішення по цій справі.

Керуючись статтями 287, 288 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк для подачі заяви про скасування заочного рішення.

Заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 21.04.2026 року по цивільній справі № 334/10755/25 - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає. Проте, у відповідності до частини четвертої статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: В.М. Світлицька