Постанова № 139211638, 07.08.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/6917/26

Провадження № 2-а/727/176/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці, в складі:

головуючого судді Слободян Г. М.,

секретар судового засідання Берник Ю. Д.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до інспектора СРПП Самбірського району відділу поліції ГУНП у Львівській області Тесак Віталія Олеговича (місце роботи: м. Львів, вул. Степана Бандери, буд. 4), третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійні вимоги, Головне управління Національної поліції у Львівській області (код ЄДРПОУ: 40108833, місце знаходження: м. Львів, вул. Степана Бандери, буд. 4) про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позову.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора СРПП Самбірського району відділу поліції ГУНП у Львівській області Тесак Віталія Олеговича, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійні вимоги, Головне управління Національної поліції у Львівській області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що постановою ЕНА №7158756 від 08.05.2026 лейтенанта поліції, інспектора СРПП Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області Тесака Віталія Олеговича, визнано винним позивача і накладено штраф у розмірі 340 грн. за порушення вимог знаку 2.2 «Стоп». Позивач вважає дану постану недійсною з огляду на наступне. Під час винесення постанови інспектор посилався на відеозапис порушення. Проте на вказаному відео неможливо ідентифікувати державний номерний знак автомобіля, що здійснював рух. Зафіксовано лише автомобіль, схожий за кольором та маркою, що не може бути беззаперечним доказом його провини. Доказів і будь-яких фактичних даних про причетність саме автомобілю позивача до подій поліцейський не надав.

Просить скасувати постанову ЕНА №7158756 від 08.05.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та закрити провадження у справі.

Рух справи та позиція сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 травня 2026 року відкрито провадження по справі.

04.06.2026 року відповідач надав заяву, де зазначив, що вважає себе неналежним відповідачем у цій справі, оскільки він не є суб`єктом владних повноважень, а є лише співробітником ГУНП у Львівській області.

04.06.2026 року представник третьої особи Головного управління Національної поліції у Львівській області, скерував до суду відзив на позовну заяву. Вказує на те, що ГУНП у Львівській області не є належним відповідачем, оскільки ПОГ сектору взаємодії з громадами відділу превенції Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області Тесак В. О. є лише співробітником ГУНП у Львівській області (не є юридичною особо, не має власного коду ЄДРПОУ, не вважається суб`єктом владних повноважень і відповідно не може бути відповідачем крізь призму положень ст. 45 КАС України. Таким чином, ГУНП у Львівській області є органом державної влади, який здійснює публічно-владні управлінські функції на підставі законодавства, тобто у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України є суб`єктом владних повноважень. Постанова ЕНА №7158756 від 08.05.2026 складена саме відносно водія транспортного засобу, яким на час складення постанови був ОСОБА_1 , а обставини зазначені у ній повністю відповідають диспозиції ч. 1 ст. 122 КУпАП.

08.05.2026 близько 11.46 годин в м. Хирів на перехресті вул. Самбірська та вул. Добромильська співробітниками поліції Фарило О. І. та Тесак В. О. за порушення п. 8.4. ПДР України було зупинено автомобіль марки «Kia Sportege» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Після зупинки співробітники поліції пояснили причину зупинки, роз`яснили порушення водієм пункт ПДР України. На що водій заявив, що жодного пункту ПДР України він не порушував. Після чого співробітниками поліції було розпочато розгляд адміністративної справи.

Варто, зазначити, що в м. Хирів по вул. Самбірська перед перехрестям вулиць Самбріська-Добромильська-Стуса встановлено дорожній знак 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено», табличка до дорожнього знаку 7.8. «Напрямок головної о дороги» та дорожній знак 5.38.1. «Пішохідний перехід» (додаток №1)

Згідно з п. 33.2.2. ПДР України, «Проїзд без зупинки заборонено», вона відсутня, перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою. Проїжджаючи знак 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено» водій зобов`язаний зупинитися перед розміткою 1.12 або знаком 2.2. незалежно від наявності інших учасників дорожнього руху.

В свою чергу ОСОБА_1 керуючи автомобілем, рухаючись в м. Хирів по вул. Самбірська не прийнявши до уваги наявні дорожні знаки, не виконав їх вимогу та не здійснивши зупинку транспортного засобу, на перехресті повернув праворуч та продовжив рух, чим порушив п.8.4. ПДР України, що в свою чергу підтверджується відеозаписами зафіксованими на камери зовнішнього спостереження (відеозапис «1 Video 2026-05-18»). Після розгляду справи та під час отримання копії постанови, ОСОБА_1 поставив всі свої підписи та отримав копію.

Таким чином, поліцейським при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП були повно та всебічно встановлені всі обставини справи та не було допущено порушень, які б свідчили про наявність підстав для скасування винесеної постанови.

Просили суд долучити докази, розглянути справу за наявними доказами та аргументами у справі без участі представника ГУНП у Львівській області, відмовити у задоволення позову.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтвердив заявлені вимоги, з підстав викладених у позовній заяві. Просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач - інспектор СРПП Самбірського району відділу поліції ГУНП у Львівській області Тесак В. О. в судове засідання не з`явився; про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, надав суду заяву, де просив справу розглядати за його відсутності.

Представник третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійні вимоги, Головне управління Національної поліції у Львівській області в судове засідання не з`явився; у поданому попередньо відзиві просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з підстав викладених у відзиві на позов та справу розглядати без участі представника третьої особи.

Згідно з ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Вивчивши та дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд зважає на наступне.

Відповідно до ст. 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Суд зазначає, що предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Отже, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача.

Досліджені докази та застосовані норми права.

Судом належними та допустимими доказами встановлено, що постановою ЕНА №7158756 від 08.05.2026 зафіксовані події, а саме: 08.05.2026 близько 11.46 годин в м. Хирів на перехресті вул. Самбірська 10 водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем марки «Kia Sportege» номерний знак НОМЕР_2 не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 проїзд без зупинки заборонено, чим порушив п. 8.4. ПДР України за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 122 КУпАП. Прийняте рішення накласти вид адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн.

В даній постанові зазначено, що позивачу ОСОБА_3 роз`яснено ст.. 268, 289 КУпАП, копію постанови вручено під підпис. До постанови додаються відео фіксація на грудну бодікамеру.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

За приписами пункту 8.4 ПДР дорожні знаки поділяються на групи: а) попереджувальні; б) знаки пріоритету; в) заборонні; г) наказові; г) інформаційно-вказівні знаки; 2) знаки сервісу; е) таблички до дорожніх знаків. Відповідно до вимог дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а у разі, коли вона відсутня, перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою.

Який саме підпункт п. 8.4 ПДР порушив позивача в постанові не зазначено.

Підпунктом 2.2 п. 33 Правил Дорожнього руху України передбачений знак пріоритету, а саме: Проїзд без зупинки заборонено. Забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а у разі, коли вона відсутня, перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою.

На підтвердження факту порушення ОСОБА_1 п. 8.4 ПДР України представником відповідача надано диск.

Переглядом відеозапису з бодікамери поліцейського судом встановлено, що ОСОБА_1 рухався на автомобілі і на перехресті доріг зменшив швидкість, проте, на відео чітко зафіксовано, що позивач не здійснив повну зупинку автомобіля, та, переконавшись у відсутності інших транспортних засобів, здійснив поворот праворуч.

Зазначення позивача про відсутній у Правилах Дорожнього руху України часу, на який повинен зупинитися автомобіль перед знаком 2.2 суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1.10 ПДР України визначено термін зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо).

Судом встановлено, що на підтвердження факту порушення позивачем п. 8.4 ПДР України, відповідачем надано до відзиву відео з бодікамери, на які відповідач посилається у відзиві на позов, втім, посилання на яке відсутнє в постанові, що оскаржується.

Статтею 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото- або відеозапис (якщо такий запис здійснювався) у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Верховний Суд зазначив, що у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис, не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення (Постанова Верховного Суду від 13.02.2020. у справі № 524/9716/16-а).

На підставі вище викладеного, суд доходить висновку, що відео, що долучене відповідачем до відзиву на позов і, на яке відсутнє посилання в постанові, що оскаржується, не є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення позивачем.

Таким чином, відповідач не надав суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів правомірності свого рішення.

Отже, судом встановлено, що на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та правомірності свого рішення, відповідачем не надані належні, допустимі тадостатні докази.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 до інспектора СРПП Самбірського району відділу поліції ГУНП у Львівській області Тесак Віталія Олеговича, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійні вимоги, Головне управління Національної поліції у Львівській області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі в частині скасування постанови і закриття провадження підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід зазначити наступне.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, якими, крім іншого, передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідачем у справі виступав інспектор СРПП Самбірського району відділу поліції ГУНП у Львівській області Тесак Віталій Олегович, а третьою особою є суб`єкт владних повноважень, проте судовий збір стягується з відповідача, на підставі чого, слід відмовити позивачу у відшкодуванні судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247, 251, 258, 289, ч. 1 ст. 293 КУпАП, ст.ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до лейтенанта поліції, інспектора СРПП Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області Тесака Віталія Олеговича, третя особа: Головне управління Національної поліції у Львівській області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі задовольнити частково.

Скасувати постанову серії ЕНА №7158756 від 08.05.2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн., провадження по справі закрити.

У стягненні судового збору відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

З повним текстом судового рішення сторони можуть ознайомитися до 12.08.2026 року.

Суддя Слободян Г.М.