Єдиний державний реєстр судових рішень
САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ
Справа № 726/2684/26
Провадження №2/726/815/26
Категорія 40
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
24.08.2026 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Байцар Л. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ :
Представник позивача звернувся в суд із позовною заявою до відповідача в якому просить стягнути заборгованість за договором кредиту №4718308 від 08.06.2024 у розмірі 76157,50 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 08.06.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №4718308, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».
ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання за договором виконало і надало позичальнику грошові кошти в розмірі 5000 грн. строком на 360 днів, із процентною ставкою на пільговий строк 10 днів 1,5 % на день, проте позичальником не виконано зазначених у договорі умов і до нього в результаті застосовано повну ставку кредитування у розмірі 1,5 % у день.
В подальшому позичальником було підписано додатковий договір від 13.06.2024 р. та, відповідно, кошти у розмірі 9000 грн. від первісного кредитора згідно договору були надіслані платіжною системою ТОВ «Пейтек Україна» на картку споживача .
31.03.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» було укладено договір факторингу № 31-1/03/2025, згідно умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило за плату ТОВ «Українські фінансові операції» права вимоги за кредитними договорами до боржників, у тому числі і за кредитним договором №4718308.
Представник позивача зазначає, що відповідач порушив умови кредитного договору та має прострочену заборгованість в розмірі 76157,50 грн., яка складається із суми заборгованості за основним боргом 13999,91 грн; суми заборгованості за відсотками, нарахованими первісним кредитором 48717,68 грн; суми заборгованості за відсотками, нарахованими ТОВ «Українські фінансові операції» за 64 календарних дні 13439,9136 грн, які представник позивача і просить стягнути з відповідача.
Ухвалою суду від 24 липня 2026 року провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі. Не заперечують проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про час і місце судового розгляду повідомлялася належним чином, про причини неявки до суду не повідомила.
Згідно зі ст.ст.174,178 ЦПК України відповідач не скористалася своїм правом та не направила до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.
Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
У відповідності до положень ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд вважає, що можливо розглянути справу у відсутність відповідача, та зі згоди позивача в заочному порядку, що відповідатиме вимогам ст. 280 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зважає на наступне.
Судом встановлено, що 08.06.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №4718308, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».
ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання за договором виконало і надало позичальнику грошові кошти в розмірі 5000 грн. та 9000 грн. строком на 360 днів, із процентною ставкою на пільговий строк 10 днів 1,5 % на день, проте позичальником не виконано зазначених у договорі умов і до нього в результаті застосовано повну ставку кредитування у розмірі 1,5 % у день.
В подальшому позичальником було підписано додатковий договір від 13.06.2024 р. та відповідно кошти у розмірі 9000 грн. від первісного кредитора згідно договору були надіслані платіжною системою ТОВ «Пейтек Україна» на картку споживача .
31.03.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» було укладено договір факторингу № 31-1/03/2025, згідно умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило за плату ТОВ «Українські фінансові операції» права вимоги за кредитними договорами до боржників, у тому числі і за кредитним договором №4718308.
Представник позивача зазначає, що відповідач порушив умови кредитного договору та має прострочену заборгованість в розмірі 76157,50 грн., яка складається із суми заборгованості за основним боргом 13999,91 грн; суми заборгованості за відсотками, нарахованими первісним кредитором 48717,68 грн; суми заборгованості за відсотками, нарахованими ТОВ «Українські фінансові операції» за 64 календарних дні 13439,9136 грн.
Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На підставі ст. ст. 1054, 1049 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, в строк та в порядку, що встановлені договором.
На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, судом встановлено, що право вимоги за договором кредиту №4718308 від 08.06.2024, укладеним між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Українські фінансові операції» на підставі договору факторингу №31-01/03/2025 від 31.03.2025.
Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань належним чином не виконує, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Українські фінансові операції» в частині стягнення суми кредиту в розмірі 13999, 91 грн. підлягають задоволенню.
Щодо розмірів відсотків, що підлягають стягненню суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Стаття 8 Закону України "Про споживче кредитування" була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023.
Закон України від 22.11.2023 року №3498-ХІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" набрав чинності 24.12.2023.
Згідно з ч. 5 ст. 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Враховуючи зазначене, оскільки самим Законом України від 22.11.2023 № 3498-ХІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" передбачено те, що він набрав чинності 24.12.2023, а кредитний договір № 4718308 було укладено 08.06.2024, тобто після набрання чинності цим Законом, до спірних правовідносин підлягає застосуванню ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування".
Тобто, нарахування процентної ставки за спірним кредитним договором слід розраховувати у відповідності до чинного законодавства у розмірі 1%.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Виходячи з наведеного, встановлення у кредитному договорі умови щодо процентної ставки у розмірі більшому, ніж 1% в день, не відповідає положенням Закону України «Про споживче кредитування».
Здійснюючи розрахунок заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4718308 укладеним 08.06.2024, суд виходить з такого.
У період з 08.06.2024 по 03.06.2025 розмір нарахованих процентів, які мав сплачувати позичальник, з урахуванням заборгованості за тілом кредиту у розмірі 13999, 91 грн., становить 50 399, 676 грн. (13999, 91 х 1% х 360 днів).
Розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що наявні в матеріалах справи документи, надані стороною позивача не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн., адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Отже з урахуванням критеріїв розумності, обґрунтованості та справедливості, суд вважає, що зазначена представником позивача сума гонорару є неспівмірною зі складністю справи. Так, ця справа є малозначною, розглядалась у спрощеному позовному провадженні, а позовна заява є типовою.
За таких обставин, суд вважає доцільним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 1500 грн.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судові витрати у вигляді судового збору слід покласти на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог: 64 399, 59/76157, 50 х100 = 84,56% або 2251,32 гривні (2662,40 х 84,56%).
Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ :
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» суму заборгованості за кредитним договором 64 399 (шістдесят чотири тисячі триста дев`яносто дев`ять) грн. 59 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» витрати на правову допомогу 1500 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 2 251,32 гривні.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлено в разі пропуску строку з інших причин.
Ознайомитись з текстом судового рішенням в електронній формі сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: https:/tk.lv.соurt.gоv.ua.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» місцезнаходження вул. Глибочинська, 40, приміщення 19 літ «Н», «П» м. Київ, 04070, ЄДРПОУ 40966896.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 .
Головуючий суддя Л. В. Байцар
Судове рішення № 139211566, Садгірський районний суд м. Чернівців було прийнято 24.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 726/2684/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: