Ухвала суду № 139211469, 24.08.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

ОСНОВ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА

Справа № 646/3542/26

№ провадження 2/646/3183/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року місто Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі

головуючої судді Іщенко О. В.,

секретар судового засідання Петренко А. О.,

розглянувши згідно із вимогами частини другої статті 247 Цивільного процесуал ьного кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» в особі представника Кудіної Анастасії Вячеславівни до ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Основ`янського районного суду міста Харкова Іщенко О. В. перебуває вищевказана цивільна справа, розгляд здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання, призначене на 24 серпня 2026 року, представник позивача не з`явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином; у відповіді на відзив просив розглянути справу без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 у судове засідання не з`явились, про дату та час його проведення були повідомлені належним чином; представником відповідача до суду надана заява про проведення судового засідання без участі відповідача та його представника.

13 липня 2026 року засобами системи «Електронний суд» від представника відповідача надійшла зустрічна позовна заява.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на подання зустрічного позову, представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 та є учасником бойових дій, у зв`язку з чим був об`єктивно обмежений у можливості своєчасно отримувати процесуальні документи, ознайомитись з матеріалами справи та звернутись за професійною правничою допомогою. Зазначив, що відповідач 01 липня 2026 року уклав договір про надання правничої допомоги, а 02 липня 2026 року його представник отримав доступ до матеріалів цивільної справи № 646/3542/26 в підсистемі «Електронний суд» та ознайомився з матеріалами справи.

Посилаючись на наведені вище обставини, ОСОБА_2 просив поновити строк для подання зустрічного позову.

В обґрунтування взаємопов`язаності зустрічного та первісного позовів представник відповідача зазначив, що обидва позови виникли з договору про споживчий кредит № 1433208 від 28 січня 2025 року.

Зустрічні позовні вимоги мотивував незаконністю передбачених договором комісії за надання кредитних коштів у розмірі 1 250,00 гривень та комісії за обслуговування кредиту, нарахованої первісним кредитором у розмірі 6 300,00 гривень, з яких 700,00 гривень, за твердженням представника відповідача, ОСОБА_1 було сплачено.

На переконання ОСОБА_2 відповідні умови договору та паспорта споживчого кредиту є нікчемними або такими, що є несправедливими, а нараховані комісії - такими, що не підлягають стягненню.

В обґрунтування зустрічного позову представник відповідача послався, зокрема, на положення Цивільного кодексу України, Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», а також на правові висновки Верховного Суду щодо правомірності встановлення та стягнення комісій за споживчими кредитами.

Ураховуючи викладене вище, представник відповідача просив поновити ОСОБА_3 строк для подання зустрічної позовної заяви, прийняти зустрічну позовну заяву до розгляду; звільнити ОСОБА_3 від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц; постановити ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження; застосувати наслідки недійсності пунктів 1.5.1., 15.2. договору про споживчий кредит № 1433208 від 28 січня 2025 року, пунктів 4.1., 4.2. паспорту споживчого кредиту № 1433208, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Незалежні фінанси», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ОСОБА_3 ; визнати неправомірними дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Незалежні фінанси», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» щодо нарахування комісії на підставі пунктів 1.5.1., 15.2. договору про споживчий кредит № 1433208 від 28 січня 2025 року, пунктів 4.1., 4.2. Паспорту споживчого кредиту № 1433208, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Незалежні фінанси», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ОСОБА_3 ; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» здійснити перерахунок заборгованості за договором про споживчий кредит № 1433208 від 28 січня 2025 року, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Незалежні фінанси», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», та ОСОБА_3 ; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_3 судові витрати, витрати на правову допомогу у розмірі 4000 гривень; у разі неявки позивача або його представника в судові засідання - справу розглянути без їх участі.

На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали зустрічної позовної заяви у межах вирішення питання про прийняття її до розгляду судом, дійшов такого висновку.

Згідно із пунктом 3) частини другої статті 49 Цивільного процесуального кодексу України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу , відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 193 Цивільного процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 30 квітня 2026 року відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та роз`яснено, що відповідно до частини першої статті 193 Цивільного процесуального кодексу України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 на час розгляду справи проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Представник відповідача адвокат Працевитий Г. О. отримав доступ до матеріалів цивільної справи № 646/3542/26 та ознайомився з ними, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження, позовною заявою та доданими до неї документами, 02 липня 2026 року.

Ураховуючи необхідність забезпечення відповідачу реальної можливості реалізувати право на професійну правничу допомогу, беручи до уваги проходження ним військової служби та дату ознайомлення його представника з матеріалами справи, суд доходить висновку про відсутність підстав уважати строк на подання зустрічного позову пропущеним.

Стосовно наявності підстав для прийняття зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісним позовом суд зазначає таке.

Згідно із частиною другою статті 193 Цивільного процесуального кодексу України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

У постановах від 27 січня 2021 року у справі № 908/1688/20, від 13 березня 2019 року № 916/3245/17 Верховний Суд зазначив, що зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним, при цьому взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах.

У пункті 21 постанови Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 904/6157/19 вказано, що взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у наступному: обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду. Взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18.

Із змісту зустрічної позовної заяви убачається, що зміст позовних вимог фактично зводиться до незгоди сторони відповідача із розміром позовних вимог, заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», в частині комісії за надання кредиту та комісії за обслуговування кредиту.

Суд зазначає, що при ухваленні рішення по суті позовних вимог у спорах у кредитних правовідносинах , судом, відповідно до вимог законодавства, надається правова оцінка умовам кредитного договору, зокрема, щодо встановлення відповідних комісій, правомірності їх нарахування та включення до складу заявленої до стягнення заборгованості.

Отже, розглядаючи вимоги зустрічної позовної заяви, суд фактично буде оцінювати правомірність правових вимог за первісним позовом, про що було зазначено вище.

Заявлені у зустрічному позові вимоги в частині визнання неправомірними дій щодо нарахування комісій та зобов`язання здійснити перерахунок заборгованості за своєю суттю є способом заперечення проти первісних позовних вимог та не містять самостійного предмета спору, який потребував би окремого судового захисту в межах зустрічного позову.

Водночас сама по собі обставина, що зустрічні вимоги стосуються тих самих правовідносин, з яких виник первісний позов, не є достатньою підставою для їх прийняття до спільного розгляду, оскільки відповідно до частини другої статті 193 Цивільного процесуального кодексу України необхідною умовою є також доцільність такого спільного розгляду.

Ураховуючи, що доводи та вимоги зустрічного позову фактично охоплюються предметом доказування за первісним позовом та будуть перевірені судом під час оцінки обґрунтованості заявленої до стягнення заборгованості, суд доходить висновку про відсутність передбачених частиною другою статті 193 Цивільного процесуального кодексу України підстав для прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом.

Згідно із частиною третьою статті 194 Цивільного процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до спільного розгляду з первісним позовом.

Керуючись статтями 193 та 194 Цивільного процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИВ:

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про захист прав споживачів, застосування наслідків недійсності правочину, зобов`язання вчинити дії повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано - після закінчення апеляційного провадження.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається на офіційному порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки http://cz.hr.court.gov.ua.

Суддя О. В. Іщенко