Рішення № 139210962, 25.08.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/3675/26

н/п 2/953/2844/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді Кіндера В.А., за участі секретаря судового засідання Паша С.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2026 року ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором № 2026546593 від 10.10.2019 у розмірі 40685,53 грн, одночасно вирішити питання про стягнення 2662,40 грн - витрат по сплаті судового збору та 7000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

Позов обґрунтовано тим що 10.10.2019 ОСОБА_2 уклав з АТ «ОТП БАНК» кредитний договір № 2026546593, відповідно до умов якого отримав кредитні кошти. На підставі договору факторингу, право вимоги за названим кредитним договором перейшло від АТ «ОТП БАНК» до ТОВ «Діджи Фінанс». Відповідач належним чином умови кредитного договору не виконав, що призвело до утворення заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі 40685,53 грн, з яких заборгованість по кредиту становить 29000,00 грн, заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 11685,53 грн.

ОСОБА_1 у відзиві заперечив щодо задоволення вимог позивача, стверджуючи, що відповідач не був належним чином повідомлений про відступлення права вимоги на корить позивача, що позбавило можливість добровільно погасити реальний залишок боргу. Зважаючи на те, що згідно з первинними виписками за картковим рахунком загальна сума отриманих коштів 39505,47 грн, а загальна сума повернутих коштів 36136,78 грн, то реальний залишок тіла кредиту становить лише 3368,69 грн. На утриманні відповідача перебуває дитина з інвалідністю, враховуючи перевищення суми нарахованих відсотків над сумою боргу, просить застосувати ст. 233 ЦК України та відмовити у стягненні відсотків, пені та витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 30 березня 2026 року прийнято цю позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд якої постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, у відзиві на позов просив здійснити розгляд справи без його участі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини.

10 жовтня 2019 року АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 (позичальник) уклали договір, що містить дві частини, а саме:

1. Кредитний договір № 2026546593, за умовами якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник отримує його на таких умовах 7777,00 грн на придбання товару у продавця; 390,00 грн на сплату додаткових послуг банку (послуга СМС-Довідка), загальний розмір кредиту 8167,00 грн, дата остаточного повернення кредиту 10.08.2020;

2. Заява-Анкета про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 2026546593_CARD від 10.10.2019, в якій ОСОБА_1 виявив бажання оформити поточний (картковий) рахунок та отримати електронний платіжний засіб: тип картки MC GOLD у гривні, номер карткового рахунку № НОМЕР_1 . Сторони договору погодили такі умови обслуговування кредитної лінії: за користування кредитом банк нараховує проценти, які розраховуються банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається Тарифами банку та інформаційним листком, який є невід`ємною частиною та додатком до договору. На дату укладення Заяви-анкети розмір процентної ставки становить 5% в місяць. На дату укладення заяви-анкети розмір процентної ставки впродовж пільгового періоду становить 0,01% річних. Всі інші умови кредитування (зобов`язання по кредитній лінії) визначено в інформаційному листку.

На підставі укладеного договору банк 10.10.2019 відкрив відповідачу рахунок, та відповідач під підпис отримав картку № НОМЕР_2 строком дії 07/22.

Відповідно до Графіку платежів (Додаток № 1 до договору № 2026546593 від 10.10.2019), 10.10.2019 видача кредиту у розмірі 7777,00 грн, погашення кредиту та сплата процентів відбувається кожного місяця 10-го числа по 10.08.2020.

10.10.2019 ОСОБА_1 також підписав паспорт споживчого кредиту АТ «ОТП Банк», який містить інформацію про основні умови кредитування, щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту тощо.

На підтвердження виконання зобов`язань АТ «ОТП Банк» за кредитним договором № 202654659 від 10.10.2019 позивачем надано: копію специфікації до кредитного договору, згідно з якою АТ ОТП Банк» прийнято позитивне рішення щодо можливості надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 7777,00 грн; копію товарного чеку від 10 жовтня 2019 року на придбання товару (пральної машини); копію чеку від 10.10.2019 на суму 7777,00 грн.

На підтвердження виконання банком зобов`язань за договором № 2026546593_CARD від 10.10.2019 суду надано виписку по особовому рахунку від 23.02.2026 № НОМЕР_3 _CARD за період з 10.10.2019 по 15.03.2024.

З цієї виписки суд вбачає, що відповідач з 10.12.2019 по 26.01.2022 активно користувався коштами на рахунку, зокрема, вносив кошти на погашення кредиту, розраховувався в терміналах, знімав готівку, поповнював рахунок, здійснював перекази тощо.

Згідно зі складеним первісним кредитором АТ «ОТП Банк» розрахунком заборгованості за кредитним договором № 2026546593_CARD від 10.10.2019, по клієнту ОСОБА_1 , згідно з яким станом на 21.10.2022, використано коштів 39505,47 грн, внесено коштів 36136,78 грн, нараховані відсотки 37196,84 грн.

21 жовтня 2022 року між АТ «ОТП Банк» (клієнт) та ТОВ «Діджи Фінанс (Фактор) укладено договір факторингу № 21/10/22, відповідно до умов якого клієнт передає, а фактор приймає право грошової вимоги, що належить клієнту, і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між клієнтом і боржниками, в розмірі Портфеля заборгованості.

Відповідно до п. 6.2.3 договору факторингу право вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами цього договору, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню боржників стосовно їх заборгованості.

21 жовтня 2022 року АТ «ОТП Банк» (клієнт) та ТОВ «Діджи Фінанс» (фактор) склали Акт приймання-передачі реєстру боржників № 1 та № 2 до договору факторингу № 21/10/22 від 21.10.2022, підписаний сторонами договору та скріплений їх печатками.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 21/10/22 від 21.10.2022, сформованого 21.10.2022, підписаного сторонами договору факторингу та скріпленого їх печатками, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 2026546593 від 10.10.2019 на суму 40685,53 грн, з яких: 29000,00 грн заборгованість за тілом, 11685,53 грн заборгованість за відсотками.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу.

Отже, на підставі поданих суду документів суд установив, що відповідач, підписуючи кредитний договір № 2026546593, був обізнаний з його змістом та погодився на умови, які були запропоновані кредитодавцем та отримав два види кредиту, а саме: споживчий кредит на придбання товару у розмірі 8167,00 грн зі строком повернення до 10.08.2020, з яких 390,00 грн були спрямовані на оплату додаткових послуг Банку («СМС + Довідка»), у зв`язку з чим фактична сума кредитних коштів, наданих на придбання товару, становила 7777,00 грн, а також відновлювану кредитну лінію за картковим рахунком, для користування яким отримав картку № НОМЕР_2 строком дії 07/22. Доказів того, що кредитна картка перевипускалась на новий строк, матеріали позовної заяви не містять.

Суд зауважує, підписання паспорту споживчого кредиту не може вважатися належним чином укладанням договору про споживчий кредит, дотримання його форми та погодженням умов в частині кредитного ліміту та строку кредитної лінії (Постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20).

Факт користування кредитними коштами підтверджується банківською випискою по рахунку, яка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту від 12 квітня 2012 року № 578/5, згідно з яким до первинних документів, які фіксують факт виконання операції та є підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок.

Позивач ТОВ «Діджи Фінанс» набув право вимоги за договором № 2026546593 від 10.10.2019 до відповідача на підставі договору факторингу № 21/10/22 від 21 жовтня 2022 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Відтак, неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі (Постанова Верховного Суду від 01 лютого 2018 року у справі № 569/8962/16-ц).

З наданого суду розрахунку заборгованості за договором № 2026546593_CARD від 10.10.2019, по клієнту ОСОБА_1 , суд встановив, що позичальником використано кредитних коштів 39505,47 грн, внесено коштів 36136,78 грн, нараховані відсотки 37196,84 грн, Заборгованість 40684,53 грн.

Суд зауважує, що умовами договору не передбачено нарахування жодних штрафів та відсотків, окрім процентів на користування кредитною лінією.

Так само, суд зазначає, що відсотки за користування кредитною лінією нараховувались кредитодавцем по 28.09.2022, тобто поза межами строку кредитування, який встановлений строком дії платіжної картки (останній день липня 2022 року).

Доказів того, що видана відповідачу кредитна картка перевипускалась на новий строк, матеріали позовної заяви не містять, а відповідач припинив користуватися кредитними коштами (кредитною лінією) у січні 2022 року, про що свідчить виписка з банківського рахунку.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини другої статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанова Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12).

Отже, з серпня 2022 року припинилося право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, права та інтереси кредитора в охоронних правовідносинах забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України.

Суд, здійснивши розрахунок, встановив, що розмір відсотків за користування кредитною лінією, нарахування яких передбачено умовами договору, у межах строку кредитування, з 10.10.2019 по липень 2022 року, становить 33799,91 грн.

Нарахування відсотків за прострочену заборгованість по кредитній лінії умовами договору, укладеного між відповідачем та первісним кредитором, не передбачено, отже відсотки, що нараховані за прострочену заборгованість по кредитній лінії; відсотки, що нараховані за користування кредитною лінією поза межами строку кредитування (з 01.08.2022 по 28.09.2022) підлягають вирахуванню з суми заборгованості.

Оскільки з наданого суду розрахунку заборгованості неможливо встановити, яка саме частина внесених відповідачем грошових коштів спрямовувалась на погашення тіла кредиту та на погашення відсотків, суд позбавлений можливості визначити в судовому рішенні суму заборгованості за тілом кредиту та за відсотками окремо.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем використано кредитних коштів 39505,47 грн, внесено власних коштів 36136,76 грн, та банком правомірно нараховані відсотки за користування кредитною лінією 33799,91 грн у межах строку кредитної лінії (по липень 2022 року), суд доходить висновку, що заборгованість відповідача за договором про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 2026546593_CARD від 10.10.2019 становить 37168,62 грн (39505,47 + 33799,91 - 36136,76), яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Суд зауважує, що розгляд справ здійснюється не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України). Предметом даної справи є стягнення заборгованості за кредитним договором. Вимог щодо недійсності спірного правочину недійсним на підставі ст. 233 ЦК України та застосування наслідків недійсності не заявлялось, а тому не предметом судового розгляду.

Щодо розподілу судових витрат:

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлялась у позовній заяві вимога про відшкодування понесених ним судових витрат, які складаються в тому числі із витрат понесених на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави(ч.1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).

Частиною 4 ст.137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні цього питання суд враховує, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором для не є спором значної складності, не потребує дослідження великого обсягу доказів та залучення багатьох учасників. Судовий розгляд справи здійснений без участі представника позивача, що не потребувало витрат часу адвоката для участі у судових засіданнях.

Отже, з урахуванням категорії справи, рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсягу наданих позивачу послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, суд дійшов висновку, щодо зменшення відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивача до 3000,00 грн.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України.

Рішенням суду стягнуто на корить позивача 37168,62 грн, що становить 91,36 % від ціни позову, а тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи фінанс» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2432,37 грн (2662,40 грн х 91,36 %).

Керуючись ст. ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» заборгованість за кредитним договором від 10 жовтня 2019 року у сумі 37168,62 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2432,37 грн, а також витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) або через відповідний суд (п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України) до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Повний текст рішення складено 25 серпня 2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, адреса: 07406, Київська область, місто Бровари, будинок 21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Кіндер В.А.