Рішення № 139210729, 25.08.2026, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/1737/26

Провадження № 2/615/665/26

Р І Ш ЕН Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Логвінова А.О.,

за участю секретаря судового засідання Партоли О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 615/1737/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит»

до ОСОБА_1 , ОСОБА_2

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Стислий зміст (виклад) позовних вимог.

12 червня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит»(далі по тексту - позивач, ТОВ «ФК Єврокредит») звернулось до Валківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту відповідач 1, ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі по тексту відповідач 2, ОСОБА_2 ), у якому просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 120-104-852-2-19-Г у розмірі 98 768,66 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 13 серпня 2019 року між Акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 120-104-852-2-19-Г з ануїтетними платежами, за умовами якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 167 308,00 грн на строк до 12 серпня 2022 року включно зі сплатою 15 % річних.

13 серпня 2019 року між Акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 120-104-852-2-19-П, відповідно до умов якого ОСОБА_2 поручився за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором № 120-104-852-2-19-Г від 13 серпня 2019 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» зазначає, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на 03 вересня 2024 року Акціонерним товариством «Мегабанк» визначено заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 98 768,66 грн, яка складається із заборгованості за основним боргом у розмірі 35 728,84 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 984,01 грн та заборгованості за комісіями у розмірі 62 055,81 грн. Після 03 вересня 2024 року додаткові нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» не здійснювались.

03 вересня 2024 року між Акціонерним товариством «Мегабанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» укладено договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого Акціонерне товариство «Мегабанк» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» права вимоги до боржників, зазначених у додатку № 1 до договору.

Відповідно до витягу з додатку № 1 до договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 120-104-852-2-19-Г від 13 серпня 2019 року. У реєстрі зазначено заборгованість за основним боргом у розмірі 35 728,84 грн, відсотками у розмірі 984,01 грн, комісіями у розмірі 62 055,81 грн, всього 98 768,66 грн.

27 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» укладено договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора до дебіторів та/або позичальників.

Згідно витягу з додатку № 1 до договору № 1/12 про відступлення права вимоги, укладеного 27 грудня 2024 року, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» перейшло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 120-104-852-2-19-Г від 13 серпня 2019 року. У реєстрі зазначено заборгованість за основним боргом у розмірі 35 728,84 грн, відсотками у розмірі 984,01 грн, комісіями у розмірі 62 055,81 грн, всього 98 768,66 грн.

Стислий зміст (виклад) заяв по суті справи.

02 липня 2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Темнюкової Марини Ігорівни надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона просить відмовити у задоволенні позову в частині стягнення комісії (а.с. 141-144).

В обґрунтування заперечень проти позову, викладених у відзиві, представник відповідача посилається на нікчемність відповідної умови кредитного договору щодо нарахування комісії та відсутність визначеного кредитним договором переліку конкретних послуг, за які встановлена така комісія.

Аргументи (позиції) учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася. У позовній заяві просила розгляд справи проводити без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» (а.с. 10 зворот).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Темнюкова Марина Ігорівна у судове засідання не з`явилась. Подала до суду заяву, у якій просить відмовити у задоволенні позову та проводити розгляд справи без її участі та участі відповідача ОСОБА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем його проживання. Про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Згідно із ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Рух справи.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 16 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 16 червня 2026 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» про забезпечення позову по цивільній справі № 615/1737/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості повернуто заявнику.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 25 червня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» про забезпечення позову по цивільній справі № 615/1737/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 30 липня 2026 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Темнюкової Марини Ігорівни про витребування доказів.

Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» детальний та обґрунтований розрахунок заборгованості за кредитним договором № 120-104-852-2-19-Г від 13 серпня 2019 року із зазначенням розміру щомісячного платежу, який підлягав сплаті відповідно до умов кредитного договору, фактично сплачених відповідачем сум за кожний платіжний період, а також розподілу цих сум на погашення основної суми кредиту, процентів, комісій (за наявності) та інших платежів.

Визнано обов`язковою явку представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» у судове засідання, яке призначено на 25 серпня 2026 року о 10 год 00 хв та відбудеться у залі судових засідань у приміщенні Валківського районного суду Харківської області, розташованому за адресою: Харківська область, м. Валки, вул. Харківська, 4.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

13 серпня 2019 року між Акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 120-104-852-2-19-Г (надалі кредитний договір) (а.с. 15).

Розділом 2 кредитного договору передбачено наступне.

Кредит надається на строк з 13 серпня 2019 року по 12 серпня 2022 року включно.

Загальний розмір кредиту становить 167 308,00 грн.

Процентна ставка за користування кредитом, що нараховується на суму заборгованості, є фіксованою та становить 15 % річних.

Розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості становить 1,5000000000 % від суми кредиту та сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.

Відповідно до п. 2.11 кредитного договору процентна ставка за користування кредитом понад строк становить 0,1 % річних.

Згідно з п. 4.4 кредитного договору у разі порушення строків сплати ануїтетних платежів та комісійної винагороди понад 90 календарних днів кредитодавець обліковує заборгованість за кредитом у повному обсязі на відповідному рахунку простроченої заборгованості. З цього моменту кредитодавець припиняє нарахування щомісячної комісійної винагороди, а процентна ставка за кредитом встановлюється у розмірі, визначеному п. 2.11 кредитного договору.

Згідно з банківською випискою Акціонерним товариством «Мегабанк» надано ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 167 308,00 грн. Банківською випискою також відображено здійснення ОСОБА_1 платежів на погашення заборгованості за тілом кредиту, відсотками та комісійною винагородою (а.с. 26).

13 серпня 2019 року між Акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 120-104-852-2-19-П (надалі договір поруки) (а.с. 37).

Відповідно до п. 1.1 договору поруки ОСОБА_2 поручився перед Акціонерним товариством «Мегабанк» за виконання ОСОБА_1 у повному обсязі усіх обов`язків, що виникли з кредитного договору № 120-104-852-2-19-Г від 13 серпня 2019 року та додаткових угод до нього.

Відповідно до п. 2.1.1 договору поруки ОСОБА_2 відповідає за повернення кредиту в сумі та у строки, визначені кредитним договором, сплату нарахованих процентів та комісійної винагороди, неустойки та збитків, пов`язаних із неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором.

Пунктом 3.1 договору поруки передбачено, що у разі порушення ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором № 120-104-852-2-19-Г від 13 серпня 2019 року, станом на 03 вересня 2024 року наявна заборгованість у розмірі 98 768,66 грн, з яких: 35 728,84 грн заборгованість за тілом кредиту; 984,01 грн заборгованість за відсотками; 62 055,81 грн заборгованість за комісією (а.с. 25).

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 30 липня 2026 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Темнюкової Марини Ігорівни про витребування доказів. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» детальний та обґрунтований розрахунок заборгованості за кредитним договором № 120-104-852-2-19-Г від 13 серпня 2019 року із зазначенням розміру щомісячного платежу, який підлягав сплаті відповідно до умов кредитного договору, фактично сплачених відповідачем сум за кожний платіжний період, а також розподілу цих сум на погашення основної суми кредиту, процентів, комісій (за наявності) та інших платежів.

Разом із тим, на виконання зазначеної ухвали суду представником позивача детального та обґрунтованого розрахунку заборгованості надано не було.

За таких обставин суд здійснює власний розрахунок заборгованості за кредитним договором на підставі наявних у матеріалах справи банківських виписок по особовому рахунку ОСОБА_1 .

Так, з банківських виписок вбачається, що Акціонерним товариством «Мегабанк» нарахування відсотків за користування кредитом розпочато з 13 серпня 2019 року. Перше нарахування здійснено за період з 13 серпня 2019 року по 31 серпня 2019 року, після чого відсотки нараховувались щомісячно (а.с. 26-36).

За період з 13 серпня 2019 року по 31 липня 2022 року Акціонерним товариством «Мегабанк» за ставкою 15 % річних нараховано відсотки у загальному розмірі 43 613,39 грн. Останні нарахування за цією ставкою здійснено за липень 2022 року, зокрема 29 липня 2022 року нараховано 446,61 грн за період з 01 липня 2022 року по 30 липня 2022 року та 14,89 грн за 31 липня 2022 року.

З банківських виписок також вбачається, що ОСОБА_1 у рахунок сплати відсотків за користування кредитом фактично сплачено 42 705,28 грн.

Різниця між загальним розміром відсотків, нарахованих за період з 13 серпня 2019 року по 31 липня 2022 року, та фактично сплаченими ОСОБА_1 відсотками становить 908,11 грн.

Зазначена сума відображена у банківських виписках шляхом перенесення на рахунок прострочених відсотків 26 липня 2022 року 446,61 грн та 01 серпня 2022 року 461,50 грн, що разом становить 908,11 грн.

Починаючи з 01 серпня 2022 року Акціонерним товариством «Мегабанк» здійснювалося нарахування відсотків за простроченою заборгованістю. Так, 31 серпня 2022 року нараховано 3,08 грн за період з 01 серпня 2022 року по 31 серпня 2022 року, 30 вересня 2022 року 2,98 грн, 31 жовтня 2022 року 3,08 грн, 30 листопада 2022 року 2,98 грн, 02 грудня 2022 року 0,20 грн. Загальний розмір таких нарахувань за період з 01 серпня 2022 року по 02 грудня 2022 року становить 12,32 грн (а.с. 28).

У подальшому, за період з 03 грудня 2022 року по 02 вересня 2024 року, Акціонерним товариством «Мегабанк» продовжувалось нарахування відсотків за простроченою заборгованістю, загальний розмір яких за цей період становить 63,58 грн.

Таким чином, за даними банківських виписок, загальний розмір відсотків, нарахованих Акціонерним товариством «Мегабанк» за період з 13 серпня 2019 року по 02 вересня 2024 року, становить 43 689,29 грн, з яких ОСОБА_1 сплачено 42 705,28 грн, а залишок становить 984,01 грн.

З банківської виписки також вбачається, що Акціонерним товариством «Мегабанк» комісійна винагорода нараховувалась щомісячно, починаючи із серпня 2019 року. Перше нарахування здійснено 30 серпня 2019 року у розмірі 2 509,62 грн.

Останнє нарахування комісійної винагороди у розмірі 2 509,62 грн здійснено 29 липня 2022 року за липень 2022 року. 01 серпня 2022 року зазначена сума була перенесена на рахунок обліку простроченої комісійної винагороди. Загальний розмір нарахованої Акціонерним товариством «Мегабанк» комісійної винагороди за період із серпня 2019 року по липень 2022 року становить 90 346,32 грн.

Таким чином, комісійна винагорода у розмірі 2 509,62 грн нараховувалась протягом 36 місяців, а саме з серпня 2019 року по липень 2022 року включно, що становить: 2 509,62 грн ? 36 місяців = 90 346,32 грн.

При цьому з банківської виписки вбачається, що після нарахування 29 липня 2022 року комісійної винагороди за липень 2022 року нові нарахування комісійної винагороди не здійснювались. Операція від 01 серпня 2022 року у розмірі 2 509,62 грн є не новим нарахуванням комісії, а перенесенням раніше нарахованої за липень 2022 року комісійної винагороди на рахунок простроченої заборгованості.

Водночас, починаючи з 01 серпня 2022 року, Акціонерним товариством «Мегабанк» здійснювалось нарахування відсотків за простроченою заборгованістю. Перше таке нарахування проведено 31 серпня 2022 року за період з 01 серпня 2022 року по 31 серпня 2022 року. Отже, після переходу до нарахування відсотків за простроченою заборгованістю нарахування нової щомісячної комісійної винагороди за банківською випискою не продовжувалось.

За банківською випискою шляхом додавання фактично проведених платежів ОСОБА_1 сплачено комісійну винагороду у загальному розмірі 83 502,15 грн.

Окрім того, з банківської виписки по рахунку простроченої комісійної винагороди вбачається, що станом на 02 грудня 2022 року непогашений залишок такої комісії становив 6 844,17 грн. Зокрема, на рахунок простроченої комісійної винагороди було віднесено 4 334,55 грн 26 липня 2022 року та 2 509,62 грн 01 серпня 2022 року.

Наведені відомості узгоджуються між собою, оскільки сума фактично сплаченої ОСОБА_1 комісійної винагороди у розмірі 83 502,15 грн та непогашеного залишку комісійної винагороди у розмірі 6 844,17 грн у сукупності становить 90 346,32 грн, що відповідає загальному розміру комісійної винагороди, нарахованої Акціонерним товариством «Мегабанк» за банківською випискою.

Водночас надані до матеріалів справи банківські виписки не містять відомостей про нарахування комісійної винагороди у розмірі 62 055,81 грн. Останнє нарахування комісійної винагороди, відображене у банківській виписці, здійснено 29 липня 2022 року у розмірі 2 509,62 грн, а станом на 02 грудня 2022 року непогашений залишок простроченої комісійної винагороди становив 6 844,17 грн. Відомостей про подальше нарахування комісійної винагороди, з яких можливо було б встановити формування заборгованості у розмірі 62 055,81 грн, банківські виписки не містять.

03 вересня 2024 року між Акціонерним товариством «Мегабанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» укладено договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого Акціонерне товариство «Мегабанк» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» права вимоги до боржників, зазначених у додатку № 1 до договору (а.с. 44-45).

Відповідно до витягу з додатку № 1 до договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 120-104-852-2-19-Г від 13 серпня 2019 року. У реєстрі зазначено заборгованість за основним боргом у розмірі 35 728,84 грн, відсотками у розмірі 984,01 грн, комісіями у розмірі 62 055,81 грн, всього 98 768,66 грн (а.с. 46).

27 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» укладено договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора до дебіторів та/або позичальників (а.с. 48).

Згідно витягу з додатку № 1 до договору № 1/12 про відступлення права вимоги, укладеного 27 грудня 2024 року, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» перейшло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 120-104-852-2-19-Г від 13 серпня 2019 року. У реєстрі зазначено заборгованість за основним боргом у розмірі 35 728,84 грн, відсотками у розмірі 984,01 грн, комісіями у розмірі 62 055,81 грн, всього 98 768,66 грн (а.с. 50).

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частинами 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

За змістом положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частинами 1 -3 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Судовим розглядом встановлено, що 13 серпня 2019 року між Акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 120-104-852-2-19-Г, який підписаний ОСОБА_1 . Факт укладення кредитного договору, його підписання ОСОБА_1 та отримання кредитних коштів представником ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву не заперечується.

З метою забезпечення належного виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором № 120-104-852-2-19-Г від 13 серпня 2019 року, того ж дня між Акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 120-104-852-2-19-П, за умовами якого ОСОБА_2 поручився перед Акціонерним товариством «Мегабанк» за виконання ОСОБА_1 у повному обсязі зобов`язань за кредитним договором.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З аналізу долучених до матеріалів справи доказів підтверджується факт переходу до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» права грошової вимоги за кредитним договором № 120-104-852-2-19-Г від 13 серпня 2019 року.

У разі відступлення права вимоги за основним зобов`язанням одночасно здійснюється відступлення і за додатковим (акцесорним) зобов`язанням, що відповідає правовій природі забезпечувальних зобов`язань та договору цесії. Забезпечувальні зобов`язання, які не мають самостійного характеру, наслідують долю основного зобов`язання і є невід`ємними від нього. Інші умови можуть бути визначені сторонами у договорі відступлення права вимоги.

З урахуванням зазначеного, слід дійти висновку, що з моменту переходу до нового кредитора права вимоги за основним зобов`язанням, порука за яким не припинилася, право вимоги до поручителя вважається таким, що одночасно перейшло до нового кредитора, якщо інше не передбачено договором відступлення права вимоги.

Відповідно до пункту 1.1 договору поруки ОСОБА_2 поручився перед кредитором за виконання ОСОБА_1 у повному обсязі всіх його обов`язків, що виникли з кредитного договору № 120-104-852-2-19-Г від 13 серпня 2019 року та за будь-якими додатковими угодами до нього, укладеними та/або такими, що будуть укладені у майбутньому. Договором також передбачено, що поручитель поручається за виконання боржником будь-якого збільшення зобов`язань за кредитним договором та надає згоду на зміну його умов, у тому числі таких, що можуть призвести до збільшення обсягу його відповідальності.

Пунктом 2.1.1 договору поруки визначено, що ОСОБА_2 відповідає перед кредитором за повернення кредиту у сумі та строк, визначені кредитним договором, сплату нарахованих процентів та комісійної винагороди, сплату неустойки за несвоєчасну сплату процентів, повернення кредиту та в інших випадках, передбачених кредитним договором, а також за відшкодування збитків у зв`язку з неналежним виконанням боржником зобов`язань за кредитним договором.

Згідно з пунктом 3.1 договору поруки у разі порушення боржником зобов`язання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Пунктом 5.1 договору поруки № 120-104-852-2-19-П від 13 серпня 2019 року передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом трьох років з дня закінчення строку кредитного договору.

Відповідно до пункту 7.1 кредитного договору № 120-104-852-2-19-Г від 13 серпня 2019 року кредитний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 12 серпня 2025 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань за ним.

З огляду на те, що строк дії кредитного договору визначено до 12 серпня 2025 року, а договір поруки відповідно до пункту 5.1 діє протягом трьох років з дня закінчення строку кредитного договору, станом на день звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до суду встановлений договором строк поруки ОСОБА_2 не закінчився.

При визначенні дійсного розміру заборгованості суд враховує таке.

Відповідно до банківської виписки непогашений залишок основної суми кредиту становить 35 728,84 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідачів заборгованість за відсотками у розмірі 984,01 грн.

Як вбачається з банківської виписки, у період з 13 серпня 2019 року по 31 липня 2022 року Акціонерним товариством «Мегабанк» нараховано ОСОБА_1 проценти за користування кредитними коштами за встановленою кредитним договором ставкою 15 % річних у загальному розмірі 43 613,39 грн.

З урахуванням фактично здійснених ОСОБА_1 платежів у рахунок погашення процентів, непогашений залишок процентів, нарахованих за ставкою 15 % річних, становив 908,11 грн.

Водночас з 01 серпня 2022 року Акціонерне товариство «Мегабанк» припинило нарахування процентів за ставкою 15 % річних та почало нараховувати проценти за простроченою заборгованістю.

Так, за період з 01 серпня 2022 року по 02 вересня 2024 року Акціонерним товариством «Мегабанк» нараховано проценти за простроченою заборгованістю у загальному розмірі 75,90 грн, з яких 12,32 грн нараховано за період з 01 серпня 2022 року по 02 грудня 2022 року та 63,58 грн за період з 03 грудня 2022 року по 02 вересня 2024 року.

Пунктом 2.11 кредитного договору передбачено, що процентна ставка за користування кредитом понад строк, вказаний у пункті 2.2 договору, становить 0,1 % річних.

Відповідно до пункту 4.4 кредитного договору, у разі порушення строків сплати ануїтетних платежів та комісійної винагороди понад 90 календарних днів Акціонерне товариство «Мегабанк» обліковує заборгованість за кредитом у повному обсязі на відповідному рахунку простроченої заборгованості. При цьому правовідносини сторін за кредитним договором не втрачають своєї чинності та діють протягом строку дії договору. З цього моменту кредитодавець припиняє нарахування щомісячної комісійної винагороди, а процентна ставка за кредитом встановлюється у розмірі, визначеному пунктом 2.11 кредитного договору.

Тобто умовами кредитного договору передбачено нарахування відсотків за користування кредитом понад строк.

Разом з цим, відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини 2 статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини 2 статті 1057 цього Кодексу.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина 2 статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Суд зазначає, що уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.

За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Отже, припис абзацу другого частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною 2 статті 1050 ЦК України.

Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).

Як вбачається з кредитного договору, кредит був наданий до 12 серпня 2022 року.

Так, сторонами кредитного договору у договорі погоджено можливість нарахування процентів за користування кредитом понад строк кредитування, однак ці відсотки, не є відсотками за прострочення виконання грошового зобов`язання.

У пункті 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З огляду на встановлені вище обставини, враховуючи, що зі спливом строку кредитування припинилося право кредитора нараховувати проценти за договором кредиту, відповідно після 12 серпня 2022 року (закінчення строку кредитування) кредитор не мав права нараховувати відповідачу проценти за користування кредитом.

Таким чином, оскільки право кредитора нараховувати проценти за користування кредитом припинилося 12 серпня 2022 року, тому нарахування процентів за користування кредитом починаючи з 13 серпня 2022 року є безпідставним та не породжує у відповідача обов`язку сплачувати ці кошти.

Як вбачається з банківської виписки, 31 серпня 2022 року Акціонерним товариством «Мегабанк» нараховано проценти за простроченою заборгованістю у розмірі 3,08 грн за період з 01 серпня 2022 року по 31 серпня 2022 року. Оскільки строк кредитування за кредитним договором встановлено до 12 серпня 2022 року включно, частина зазначених процентів у розмірі 1,19 грн припадає на період з 01 по 12 серпня 2022 року, тобто нарахована в межах строку кредитування, тоді як 1,89 грн припадає на період після закінчення строку кредитування.

Отже, з нарахованих Акціонерним товариством «Мегабанк» процентів за простроченою заборгованістю у загальному розмірі 75,90 грн лише 1,19 грн припадає на період з 01 по 12 серпня 2022 року включно, тобто на період у межах встановленого кредитним договором строку кредитування. Решта процентів у розмірі 74,71 грн нарахована за період після 12 серпня 2022 року, тобто після закінчення строку кредитування, нарахування яких є безпідставним та не породжує у відповідача обов`язку сплачувати ці кошти.

Позивач просить стягнути з відповідачів також заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями у розмірі 62 055,81 грн.

Відповідно до умов кредитного договору, розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості, в % від суми кредиту сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця 1,5000000000.

З банківської виписки вбачається, що Акціонерним товариством «Мегабанк» комісійна винагорода нараховувалась щомісячно, починаючи із серпня 2019 року. Перше нарахування здійснено 30 серпня 2019 року у розмірі 2 509,62 грн.

Останнє нарахування комісійної винагороди у розмірі 2 509,62 грн здійснено 29 липня 2022 року за липень 2022 року. 01 серпня 2022 року зазначена сума була перенесена на рахунок обліку простроченої комісійної винагороди. Загальний розмір нарахованої Акціонерним товариством «Мегабанк» комісійної винагороди за період із серпня 2019 року по липень 2022 року становить 90 346,32 грн. Таким чином, комісійна винагорода у розмірі 2 509,62 грн нараховувалась протягом 36 місяців, а саме з серпня 2019 року по липень 2022 року включно, що становить: 2 509,62 грн ? 36 місяців = 90 346,32 грн.

За банківською випискою шляхом додавання фактично проведених платежів ОСОБА_1 сплачено комісійну винагороду у загальному розмірі 83 502,15 грн.

Також, з банківської виписки по рахунку простроченої комісійної винагороди вбачається, що станом на 02 грудня 2022 року непогашений залишок такої комісії становив 6 844,17 грн. Зокрема, на рахунок простроченої комісійної винагороди було віднесено 4 334,55 грн 26 липня 2022 року та 2 509,62 грн 01 серпня 2022 року.

Наведені відомості узгоджуються між собою, оскільки сума фактично сплаченої ОСОБА_1 комісійної винагороди у розмірі 83 502,15 грн та непогашеного залишку комісійної винагороди у розмірі 6 844,17 грн у сукупності становить 90 346,32 грн, що відповідає загальному розміру комісійної винагороди, нарахованої Акціонерним товариством «Мегабанк» за банківською випискою.

Водночас надані до матеріалів справи банківські виписки не містять відомостей про нарахування комісійної винагороди у розмірі 62 055,81 грн. Останнє нарахування комісійної винагороди, відображене у банківській виписці, здійснено 29 липня 2022 року у розмірі 2 509,62 грн, а станом на 02 грудня 2022 року непогашений залишок простроченої комісійної винагороди становив 6 844,17 грн. Відомостей про подальше нарахування комісійної винагороди, з яких можливо було б встановити формування заборгованості у розмірі 62 055,81 грн, банківські виписки не містять.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 30 липня 2026 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Темнюкової Марини Ігорівни про витребування доказів. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» детальний та обґрунтований розрахунок заборгованості за кредитним договором № 120-104-852-2-19-Г від 13 серпня 2019 року із зазначенням розміру щомісячного платежу, який підлягав сплаті відповідно до умов кредитного договору, фактично сплачених відповідачем сум за кожний платіжний період, а також розподілу цих сум на погашення основної суми кредиту, процентів, комісій (за наявності) та інших платежів.

Також, визнано обов`язковою явку представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» у судове засідання, яке призначено на 25 серпня 2026 року о 10 год 00 хв.

Разом із тим, на виконання зазначеної ухвали суду представником позивача детального та обґрунтованого розрахунку заборгованості надано не було, а також не забезпечено явку представника позивача у судове засідання для надання пояснень.

За таких обставин судом здійснено власний розрахунок заборгованості за кредитним договором на підставі наявної у матеріалах справи виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 .

Окрім того, 10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин 1, 2 та 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини 1статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частини 1 та частини 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, постанові Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 461/2857/20.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що: «у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частиною 1 та частиною 2 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частини 1 та частини 2 статті 11, частини 5 статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

З матеріалів даної справи слідує, що в даному випадку відсутня необхідність внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, банком в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредитної заборгованості, що надаються позичальнику та за які банком встановлена комісія за надання кредиту та обслуговування кредиту.

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, то положення договору про стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частини 1 та частини 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23.

З урахуванням встановлених вище обставин, вимоги про стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 62 055,81 грн задоволенню не підлягають.

Як вже зазначалось, згідно з банківською випискою за кредитним договором № 120-104-852-2-19-Г від 13 серпня 2019 року ОСОБА_1 у рахунок сплати комісійної винагороди фактично сплачено грошові кошти у загальному розмірі 83 502,15 грн.

Отже, з урахуванням нікчемності умови кредитного договору щодо нарахування та сплати комісійної винагороди, сплачені ОСОБА_1 у рахунок такої комісії грошові кошти у розмірі 83 502,15 грн підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за основною сумою кредиту та процентами за користування кредитом, які були нараховані в межах строку кредитування.

Враховуючи, що непогашений залишок основної суми кредиту становить 35 728,84 грн, а розмір процентів за користування кредитом, нарахованих у межах строку кредитування, 909,30 грн, загальний розмір заборгованості, яка підлягала погашенню за рахунок сплачених ОСОБА_1 коштів, становить 36 638,14 грн.

Таким чином, сплачені ОСОБА_1 у рахунок комісійної винагороди кошти у загальному розмірі 83 502,15 грн повністю покривають зазначену заборгованість, при цьому сума переплати становить 46 864,01 грн.

За таких обставин, підстави для стягнення заявленої позивачем заборгованості відсутні, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат.

Частинами 1, 2 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на відмову в задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 259, 264-265, 268, 273, 351-352, 354-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», місцезнаходження: м. Дніпро, пров. Ушинського, 1, оф. 105, код ЄДРПОУ: 40932411.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 25 серпня 2026 року.

Суддя А.О. Логвінов