Рішення № 139210335, 18.08.2026, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/671/26

Номер провадження 2/350/663/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

установив:

Стислий виклад позицій сторін:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №7470022 від 23.03.2020 у загальному розмірі 26 201,12 грн, а також судові витрати.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 23.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №7470022, відповідно до умов якого відповідачці було надано фінансовий кредит у розмірі 14 000,10 грн строком на 15 днів, з кінцевою датою повернення кредиту 07.04.2020, на умовах строковості, зворотності та платності.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти, а позичальник - повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші передбачені договором зобов`язання. Відповідно до пункту 2.1 кредитного договору кредитодавець надає позичальнику фінансовий кредит у формі грошових коштів у національній валюті України шляхом видачі готівки з каси кредитодавця або шляхом перерахування кредитних коштів на банківську картку позичальника після підписання сторонами договору. На виконання умов договору ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» видало ОСОБА_1 кредитні кошти готівкою у сумі 14 000,10 грн.

ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі.

Відповідачка, у свою чергу, належним чином умов кредитного договору не виконала, отримані кредитні кошти у встановлений договором строк не повернула та передбачені договором проценти не сплатила, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у загальному розмірі 26 201,12 грн, яка складається із: 14 000,10 грн - заборгованості за тілом кредиту; 10 101,00 грн - заборгованості за процентами; 2 100,02 грн - заборгованості за відсотком за підвищений ступінь ризику.

25.06.2020 між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №11-БЛД, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до боржників первісного кредитора, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №7470022 від 23.03.2020.

На підтвердження переходу права вимоги позивачем надано договір відступлення прав вимоги №11-БЛД від 25.06.2020, витяг з Реєстру прав вимог, у якому містяться відомості щодо ОСОБА_1 та кредитного договору №7470022, а також платіжну інструкцію щодо виконання умов договору відступлення права вимоги.

Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, однак заборгованість за кредитним договором відповідачкою не погашена, у зв`язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з даним позовом з метою захисту свого порушеного права та просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №7470022 від 23.03.2020 у загальному розмірі 26 201,12 грн, а також понесені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Стислий виклад заперечень відповідачки

21 травня 2026 року через підсистему «Електронний суд» відповідачка ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечила та просила відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування заперечень відповідачка зазначила, що, на її думку, позивачем не надано належних та допустимих доказів фактичного отримання нею кредитних коштів, зокрема банківських виписок, підтвердження перерахування коштів та первинних бухгалтерських документів. Вважає, що сам факт укладення кредитного договору не підтверджує факту отримання кредитних коштів.

Крім того, відповідачка зазначила, що позивачем належним чином не доведено перехід до нього права вимоги за кредитним договором, оскільки, на її думку, не надано належним чином оформленого реєстру боржників, підтвердження включення саме її кредитного договору до переліку переданих прав вимоги та актуальної довіреності особи, яка підписувала відповідні документи.

Також відповідачка послалася на неспівмірність заявленої до стягнення суми заборгованості, зазначивши, що строк кредитування становив 15 днів, тоді як позивач просить стягнути 26 201,12 грн, що, на її переконання, суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності.

Окремо відповідачка заперечила проти заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу, вказавши, що такі витрати є завищеними та неспівмірними зі складністю справи.

Водночас відповідачкою не подано власного розрахунку заборгованості, не зазначено, які саме нарахування за кредитним договором здійснені неправильно, не наведено іншого розміру заборгованості та не подано доказів повернення отриманих кредитних коштів чи сплати нарахованих відповідно до умов договору платежів.

Заяви та клопотання сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 29 квітня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

21 травня 2026 року відповідачка ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подала відзив на позовну заяву.

Представник позивача у судове засідання не прибув. У позовній заяві просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачка у судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, скористалася своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву.

З огляду на викладене, враховуючи наявність у матеріалах справи письмової позиції відповідачки щодо заявлених вимог, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 23 березня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №7470022.Зазначений кредитний договір укладено у письмовій формі та підписано сторонами, у тому числі особисто позичальником ОСОБА_1 ..

Відповідно до пункту 1.1 кредитного договору кредитор зобов`язався надати позичальнику грошові кошти у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування грошовими коштами на умовах та у порядку, встановлених договором.

Згідно з пунктом 1.2 договору тип кредиту - фінансовий кредит.

Відповідно до пункту 1.3 договору розмір кредиту становить 14 000,10 грн.

Пунктом 1.4 договору передбачено, що кредит надається строком на 15 днів, а датою повернення кредиту визначено 07 квітня 2020 року.

У пункті 1.5 договору сторони погодили порядок та розмір нарахування процентів за користування кредитом у межах первісно визначеного строку кредитування, а також передбачили плату у зв`язку з підвищеним ступенем кредитного ризику.

Умовами договору також визначено наслідки неповернення позичальником кредиту та несплати передбачених договором платежів у встановлений строк, порядок подальшого користування кредитними коштами та нарахування передбачених договором процентів.

Згідно з пунктом 1.9 договору тип процентної ставки - фіксована.

Відповідно до пункту 2.1 кредитного договору кредитор надає позичальнику фінансовий кредит у формі грошових коштів у національній валюті України шляхом видачі готівки з каси кредитора або шляхом перерахування кредитних коштів на банківську картку позичальника після підписання сторонами договору.

Реквізити банківської картки позичальника для перерахування кредиту у договорі відсутні.

Матеріали справи містять довідку ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» про видачу готівки за кредитним договором, відповідно до якої ОСОБА_1 за кредитним договором №7470022 від 23 березня 2020 року видано кредитні кошти у розмірі 14 000,10 грн.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №7470022 від 23 березня 2020 року вбачається, що станом на 24 червня 2020 року загальна заборгованість відповідачки становила 26 201,12 грн. Із розрахунку вбачається, що відповідачкою платежі на погашення кредитної заборгованості не здійснювалися.

Загальний розмір заборгованості складається із:14 000,10 грн - заборгованості за тілом кредиту; 10 101,00 грн - заборгованості за процентами; 2 100,02 грн - заборгованості за відсотком за підвищений ступінь ризику.

25 червня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» як первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» як новим кредитором укладено договір відступлення прав вимоги №11-БЛД.

Відповідно до умов зазначеного договору первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, визначеними у відповідному Реєстрі боржників.

Факт переходу до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» права вимоги саме до ОСОБА_1 підтверджується витягом з Реєстру прав вимог до договору відступлення прав вимоги №11-БЛД від 25 червня 2020 року. Згідно з витягом з Реєстру прав вимог розмір переданої новому кредитору заборгованості становив 26 201,12 грн, у тому числі 14 000,10 грн заборгованості за тілом кредиту, 10 101,00 грн процентів та 2 100,02 грн відсотка за підвищений ступінь ризику.

Отже, наявними у справі письмовими доказами підтверджується набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №7470022 від 23 березня 2020 року.

Оцінка суду та норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частинами першою, другою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої, п`ятої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона - боржник зобов`язана вчинити на користь другої сторони - кредитора певну дію, зокрема передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа - кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти - кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Досліджений судом кредитний договір №7470022 від 23 березня 2020 року містить погоджені сторонами умови щодо суми кредиту, строку його надання та повернення, розміру і порядку нарахування процентів, прав та обов`язків сторін, порядку виконання зобов`язань та наслідків їх невиконання.

Договір підписаний відповідачкою. Доказів того, що підпис у договорі їй не належить, відповідачка не надала, справжність свого підпису у відзиві не заперечувала, питання про недійсність кредитного договору не ставила.

Відтак суд виходить з того, що укладення кредитного договору та погодження відповідачкою його умов підтверджені належними та допустимими доказами.

Щодо доводів відповідачки про недоведеність факту отримання кредитних коштів

Суд не погоджується з доводами відповідачки про те, що позивачем не надано належних доказів фактичного отримання нею кредитних коштів.

Посилання відповідачки на відсутність банківської виписки та підтвердження перерахування кредитних коштів на банківський рахунок не враховує конкретного способу надання кредиту, передбаченого договором та підтвердженого матеріалами справи.

Відповідачка не надала суду доказів, які б спростовували факт отримання нею зазначених грошових коштів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином - відступлення права вимоги.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, 25 червня 2020 року між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №11-БЛД.

Отже, твердження відповідачки про відсутність належним чином оформленого Реєстру боржників та доказів включення саме її кредитного договору до переліку переданих прав вимоги спростовуються безпосередньо матеріалами справи.

Сукупність договору відступлення права вимоги №11-БЛД від 25 червня 2020 року, витягу з Реєстру прав вимог та платіжної інструкції підтверджує набуття ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» права грошової вимоги до відповідачки.

Відповідачка у відзиві посилається на те, що строк кредитування становив лише 15 днів, натомість заявлена позивачем до стягнення сума у розмірі 26 201,12 грн є неспівмірною.

Оцінюючи такі доводи, суд враховує, що сам по собі розмір заявленої до стягнення заборгованості у співвідношенні з первісно отриманою сумою кредиту не є достатньою правовою підставою для відмови у її стягненні. При цьому відповідачка не навела конкретних заперечень щодо арифметичної правильності розрахунку, не зазначила, які саме його складові, періоди або ставки вважає неправильними, не подала власного контррозрахунку заборгованості та не надала доказів здійснення платежів, які не були враховані позивачем.

Отже, враховуючи встановлений факт укладення кредитного договору, фактичного отримання відповідачкою кредитних коштів, невиконання нею обов`язку щодо їх повернення та сплати передбачених договором платежів, а також підтверджений належними доказами перехід права вимоги до позивача, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості у загальному розмірі 26 201,12 грн.

Розподіл судових витрат

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Оскільки позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідачки витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, укладений між ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет», акт наданих послуг правової (правничої) допомоги та детальний опис наданих послуг.

З детального опису наданих послуг вбачається, що представником позивача надано такі послуги: усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором - 30 хвилин; ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 години; погодження правової позиції клієнта у справі - 30 хвилин; складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта - 3 години 30 хвилин; подання позовної заяви до суду від імені клієнта. Загальний зазначений час надання правничої допомоги становить 6 годин 30 хвилин, а вартість послуг визначена у розмірі 8 000,00 грн.

Відповідачка у поданому відзиві заперечила проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі, вказавши, що такий розмір є завищеним та неспівмірним зі складністю справи, у зв`язку з чим просила суд його зменшити.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони.

Такі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини при вирішенні питання про присудження судових витрат. Зокрема, у рішенні у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише за умови, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим. У рішенні від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» Європейський суд з прав людини вказав, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідний підхід щодо необхідності врахування критеріїв реальності, необхідності та розумності витрат на професійну правничу допомогу викладено, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, постановах Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц, від 09 червня 2020 року у справі №466/9758/16-ц та від 30 вересня 2020 року у справі №379/1418/18.

Оцінюючи заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що дана справа стосується стягнення заборгованості за одним кредитним договором, належить до поширеної категорії кредитних спорів та не є складною за своїм фактичним і правовим змістом. Розгляд справи не потребував проведення судових експертиз, допиту свідків, дослідження значного обсягу суперечливих доказів чи вирішення складних або виключних правових питань.

Суд також враховує, що позовна заява за своїм змістом ґрунтується на типових правовідносинах щодо стягнення кредитної заборгованості та застосуванні усталених положень цивільного законодавства щодо виконання договірних зобов`язань і відступлення права вимоги, а сама справа розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження. Представник позивача участі у судових засіданнях не брав та у позовній заяві просив здійснювати розгляд справи за його відсутності.

Крім того, суд бере до уваги ціну позову - 26 201,12 грн, обсяг фактично виконаної представником роботи, характер підготовлених ним процесуальних документів, а також заявлене відповідачкою у відзиві клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

За таких обставин суд приходить до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8 000,00 грн є завищеним та не повною мірою відповідає критеріям розумності і співмірності зі складністю справи, обсягом фактично наданих послуг, часом, об`єктивно необхідним для їх надання, та ціною позову.

Враховуючи наведене, характер та складність справи, обсяг виконаних представником позивача робіт, ціну позову, заявлені відповідачкою заперечення, а також принципи співмірності, реальності, необхідності та розумності судових витрат, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають частковому відшкодуванню у розмірі 4 000,00 грн..

Керуючись ст.ст. 1-4, 19, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-й поверх) заборгованість за кредитним договором №7470022 від 23 березня 2020 року у загальному розмірі 26 201 (двадцять шість тисяч двісті одна) гривня 12 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

На рішення може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 25.08.2026.

Суддя: