Постанова № 139210286, 25.08.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1967/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Косів

Суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області Кіцула Ю. С., з участю ОСОБА_1 , законного представника ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справ про адміністративні правопорушення, які надійшли від Косівського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

у с т а н о в и л а:

03.08.2026 року о 20:02 год в с. Старі Кути, вул. Косівська, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Ауді А4 д. н. з. НОМЕР_1 , не маючи посвідчення водія відповідної категорії, оскільки не отримував, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1.а ПДР Керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ.

Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.1.а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Крім цього, 03.08.2026 року о 20:02 год в с. Старі Кути, вул. Косівська, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Ауді А4 д. н. з. НОМЕР_1 . На законну вимогу поліцейського про зупинку, подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору, спеціального звукового сигналу, не зупинився та продовжив рух, чим порушив п. 2.4 ПДР - Невиконання водіями вимог про зупинку.

Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.4 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 визнав, що керував транспортним засобом без посвідчення водія, оскільки його ніколи не отримував. Крім того, не виконав вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, скільки не знав про проблискові маячки працівників поліції.

Законний представник ОСОБА_2 ствердилиа, що їй відомом, що син сідав за кермо, однак вона не думала, що він поїде на трасу.

Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності та її законного представника, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, оцінивши в сукупності всі докази, суд доходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126 та ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, полягає у керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачі керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Згідно з п. 2.1.а ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №736511 від 03.08.2026 року. Вказаний протокол складений уповноваженою особою, та містить всі необхідні реквізити встановлені ст. 256 КУпАП, підписаний особою, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (а. с. 1);

- письмовим рапортом працівника поліції (а. с. 8);

- відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, на яких зафіксовано спілкування поліцейського з ОСОБА_1 при перевірці документів водія, під час якої виявлено факт керування транспортним засобом без посвідчення водія та факт керування автомобілем особою, яка не має права керування таким транспортним засобом. Працівник поліції ознайомив ОСОБА_1 зі складеними відносно нього протоколами про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 126 та ч. 1 ст. 122-2 КУпАП (а. с. 9).

До матеріалів справи також долучено фото паспорта громадянина України у виді айді картки на ім`я ОСОБА_1 (а. с. 2-3), фото свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а. с. 4-5), фото автомобіля марки Ауді А4 д. н. з. НОМЕР_1 (а. с. 6) та копії протоколів від 03.08.2026 року (а. с. 7).

Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених письмових доказів, що містяться в матеріалах справи не убачається, тому вказані докази є належними та допустимими.

Ч. 1 ст. 122-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

Відповідно до п. 2.4 Правил дорожнього руху України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Згідно з п. 8.9.б ПДР України вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.

Водій повинен зупинити транспортний засіб у вказаному місці з дотриманням правил зупинки.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП доводиться в сукупності наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №736518 від 03.08.2026 року. Вказаний протокол складений уповноваженою особою, та містить всі необхідні реквізити встановлені ст. 256 КУпАП, підписаний особою, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (а. с. 16);

- письмовим рапортом працівника поліції (а. с. 24);

- відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, на яких зафіксовано спілкування поліцейського з ОСОБА_1 , з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 не виконав вимогу про зупинку транспортного засобу. Працівник поліції ознайомив ОСОБА_1 зі складеними відносно нього протоколами про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 126 та ч. 1 ст. 122-2 КУпАП. Так, на відеозаписах, знятих за допомогою відео реєстратора поліцейського автомобіля зафіксовано, як водій ТЗ Ауді д. н. з. НОМЕР_1 протягом декількох хвилин не виконує вимогу працівників поліції про зупинку (а. с. 25).

До матеріалів справи також долучено фото паспорта громадянина України у виді айді картки на ім`я ОСОБА_1 (а. с. 17-18), копію страхового полісу на автомобіль марки Ауді А4 д. н. з. НОМЕР_1 (а. с. 19), фото свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а. с. 20-21), фото автомобіля марки Ауді А4 д. н. з. НОМЕР_1 (а. с. 22) та копії протоколів від 03.08.2026 року (а. с. 23).

Проаналізувавши вищевказані документи, суд доходить до переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості. В своїй сукупності вказані докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності інформації, яка міститься у досліджених доказах, суду не надано.

За таких обставин, перевіривши всі наявні в матеріалах справи докази, доходжу висновку, що вина ОСОБА_1 в інкримінованих йому адміністративних правопорушеннях доведена поза всяким розумним сумнівом.

Відповідно до ст. 13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 121-127 КУпАП, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені ст. 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені ст. 24-1 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про накладення стягнення у вказаній справі, суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_1 заходів впливу, оскільки судом не встановлено, що ОСОБА_1 шкодує про вчинене, що кається, і що розуміє наслідки вчинених ним правопорушень, а тому на ОСОБА_1 слід накласти адміністративні стягнення в межах санкції статей.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд враховує характер вчинених ним правопорушень; особу правопорушника, який є неповнолітнім та ступінь його вини у вчинених правопорушеннях, передбачених ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, яка доведена повністю.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що з метою виховання та попередження вчинення нових правопорушень на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч. 2 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 гривень, та за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП у розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 гривні.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Відповідно до ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне стягнення, в межах санкції ч. 2 ст. 126 КУпАП, яка встановлена за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

У розпорядженні суду документи, які б підтверджували те, що ОСОБА_1 належить до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору відсутні, відтак з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 23, 24, 33, 36, 40-1, 126, 122-2, 283, 284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и л а :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п`ятдесят три) гривні.

Відповідно до ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , остаточне стягнення, в межах санкції ч. 2 ст. 126 КУпАП, яка встановлена за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.

На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у вищенаведений строк, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу, що складає 6 800 (шість тисяч вісімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп на користь отримувача коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду.

Суддя Ю. С. Кіцула