Вирок № 139210283, 25.08.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1046/25

Провадження № 1-кп/347/145/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2026 р. м.Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

потерпілої ОСОБА_12 ,

представника потерпілої ОСОБА_13 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Косів кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024090000000710 від 13.12.2024 року щодо:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шепіт Косівського району Івано-Франківської області, зареєстрованого АДРЕСА_1 , жителя уч АДРЕСА_1 українця, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, одруженого, не працюючого, депутатом не являється, на утриманні має одну малолітню дитину, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

в с т а н о в и в :

Формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним.

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_8 вчинив вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Кримінальне правопорушення вчинене за таких обставин.

12 грудня 2024 року ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , допомагав ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати роботи на пилорамі розташованій на території домогосподарства останнього за адресою: АДРЕСА_1 , де під час обідньої перерви, а також ввечері цього ж дня вони разом вживали алкогольні напої.

У подальшому, ввечері цього дня, 12 грудня 2024 року, у період часу близько з 19 год 30 хв до 23 год 50 хв, ОСОБА_14 та ОСОБА_8 продовжили проводити час разом, зокрема на автомобілі марки «Аudi Q5», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », який перебував у користуванні останнього,їздили в справах по селу Шепіт, а також відвідали сусіднє село Брустури, де також продовжили розпивати спиртні напої.

При цьому, 12 грудня 2024 року, близько 23 год 30 хв в с. Брустури Косівського району Івано-Франківської області ОСОБА_14 сів за кермо указаного автомобіля, яким користувався ОСОБА_8 , та повіз останнього додому.

У подальшому, приблизно о 23 год 50 хв указаної доби ОСОБА_8 , будучи пасажиром автомобіля марки «Audi Q 5», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », разом зі своїм знайомим ОСОБА_14 , який керував указаним автомобілем, приїхав до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Вийшовши з автомобіля на вулицю біля будинку, ОСОБА_8 почав оглядати авто на предмет наявності ушкоджень, після чого пред`явив претензію ОСОБА_14 за неналежне водіння транспортним засобом, що на його думку, призвело до виявлених механічних пошкоджень на нижній частині авто.

При цьому, між ОСОБА_8 та ОСОБА_14 виникла суперечка, в ході якої вони виражались нецензурною лайкою та почали штовхатись.

У зв`язку з указаним, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, з особистих мотивів, зокрема через образу на ОСОБА_14 за недбале керування транспортним засобом, у ОСОБА_8 виник злочинний умисел на умисне протиправне заподіяння смерті своєму знайомому.

При цьому, 13 грудня 2024 року, близько 00 год 10 хв, реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на позбавлення життя іншої людини, ОСОБА_8 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно- небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, взяв до рук ніж, яким наніс не менше десяти ударів по тілу ОСОБА_14 , з яких не менше як п`ять ударів з прикладенням значної сили спрямував в область грудної клітки, у результаті чого спричинив останньому чотири непроникаючі колото-різані рани грудної клітки та одне проникаюче ножове поранення грудної клітки з пошкодженням серця, від якого смерть потерпілого настала одразу на місці події.

Після скоєння умисного вбивства іншої людини ОСОБА_8 знаряддя злочину - ніж викинув у поле та про вчинення злочину правоохоронні органи не повідомив.

Згідно висновку судово-медичного експерта смерть ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , настала від масивної зовнішньої та внутрішньої кровотечі, яка розвинулась внаслідок проникаючого ножового поранення грудної клітки з пошкодженням серця.

Таким чином, своїми умисними діями, ОСОБА_8 вчинив вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.115 Кримінального кодексу України.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України не визнав, вважає, що вчинив дії у стані оборони, що передбачено ст.118 КК України по якій визнав себе винним та щиро розкаявся, вказавши, що наміру вбивати потерпілого у нього не було, оскільки наніс йому тілесні ушкодження бажаючи зберегти своє життя. Також пояснив, що 12.12.2024р. потерпілий працював у нього на пилорамі. Після роботи ОСОБА_15 попросив поїхати з ним в с.Брустури до його сестри по бензин, на що він погодився. Коли вони приїхали, то потерпілий познайомив його з сестрою та чоловіком і їх запросили в будинок. Ствердив, що того дня він спиртне не вживав, оскільки дружина перебувала у стані вагітності і могла виникнути потреба їхати в м.Чернівці, де вона перебувала на обліку. Потерпілий протягом дня вживав спиртне і перебував у стані сп`яніння. Коли вони виїхали назад від сестри, то обвинувачений з першого разу не виїхав в підйом, оскільки було слизько і ОСОБА_16 запропонував сісти йому за кермо. Він погодився, тоді потерпілий виїхав і трохи проїхавшись по рівній дорозі почав «давати по газам». Обвинувачений його попередив, що сніг і не саме краще місце і час це робити, на що потерпілий не реагував і так доїхав до центру с.Шепіт. З центру почалася дорога на якій потрібно їхати на невеликій швидкості, однак він продовжував «гнати», неодноразово чіпляючи автомобіль і з`їжджаючи з дороги так, що він на передньому сидінні підрулював і хапався за кермо в поворотах. Так вони доїхали до будинку обвинуваченого, він вийшов з автомобіля і почав з ним розмовляти, пред`являючи претензії того як він їхав. Потерпілий на це серйозно не реагував, тоді він сказав іти йому додому, а завтра будуть вирішувати, що робити з пошкодженим автомобілем. В руках потерпілого були ключі від автомобіля до яких обвинувачений дотягнувся щоб їх забрати, однак він йому їх не дав та відштовхнув його. Після чого вони зчепилися, штовхалися, боролися, але ударів не наносили. Коли обвинувачений забрав в нього ключі, потерпілий накинувся на нього ззаду, і він бачив, що в нього була сильна на нього злість. Потерпілий був фізично сильнішим і вищим. ОСОБА_17 ліктем він почав його придушувати, а обвинувачений захищаючись закидав його снігом і в цей момент знайшов в снігу кухонного ножа, подумавши в якийсь момент, що це його спасіння. Ударів ножем він не наносив, а тільки «цюкав» його, щоб він його відпустив. Потерпілий не відходив від нього, а в нього темніло в очах і він прикладав більше сили, скільки міг бо був придушеним. В той момент вибігла дружина і почала його відтягувати з-під ОСОБА_15 . Після цього ОСОБА_15 встав, пройшов біля 3-5 кроків і приліг, тоді він побачив кров на землі і зрозумів, що він поранений. Вони намагалися з дружиною надати йому медичну допомогу та тягнули до автомобіля і він не вірив, що таке могло статися, оскільки він цього не хотів. Визнає, що бажаючи зберегти своє життя, він наносив йому такі ушкодження, оскільки в нього була одна ціль, щоб він його відпустив та схаменувся. Конкретно він не цілився, удари завдавав лівою рукою в правий бік, лежачи на спині та скільки наніс ударів не пам`ятає. Заперечує, що були удари в область серця. З потерпілим перебував в хороших відносинах та він в нього працював не часто. Просить перекваліфікувати його дії на ст.118 КК України по якій визнає себе винним, щиро розкаюється у вчиненому та просить суворо не карати.

Незважаючи на невизнання вини самим обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.115 КК України, його винність доводиться зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпіла ОСОБА_12 пояснила, що 12.12.2024р. потерпілий - її чоловік ОСОБА_14 пішов працювати до обвинуваченого ОСОБА_18 на пилораму. Вечером вона до нього зателефонувала та він їй повідомив, що їде з обвинуваченим до сестри по бензин. Потім о 12.05год вона ще раз до нього передзвонила та запитала де він знаходиться, на що він відповів, що вони вже заїхали до будинку ОСОБА_19 . Будь-якого шуму чи сварки вона не чула, а також по голосу не відчула щоб чоловік був в нетверезому стані. Після розмови з ним вона була спокійна та не переживала, що щось може статися погане, а тому лягла з дитиною спати. Через деякий час до будинку прийшов її тато і сказав, що з чоловіком щось сталося. Коли вона прийшла на місце події до будинку обвинуваченого, то побачила чоловіка лежачого на спині, одяг був задертий до шиї і на тілі було дуже багато ран. Також було багато крові і слід, що його тягнули. Вона зайшла до будинку, де в той час перебував обвинувачений, та на її запитання що сталося, він агресивно сказав, що нічого не бачив і що вони з потерпілим ще в обід розійшлися. У обвинуваченого була не чітка вимова і агресивні рухи. Також пояснила, що потерпілий часто до обвинуваченого на роботу не ходив, а тільки коли мав час, був не конфліктний та не зловживав алкогольними напоями. Будь-яких ножів на місці події вона не бачила. Тільки пригадує, як розказував її батько, який також іноді працював у обвинуваченого, що ОСОБА_20 постійно носив з собою ніж на кнопці. Що стосується відшкодування заподіяних збитків, то вона кошти від обвинуваченого не отримувала та не бажає їх отримувати. Грошові кошти приходили, але вони поверталися. Бажає обвинуваченому найвищої міри покарання, оскільки вона залишилася без чоловіка, а їх дочка без тата.

Допитаний судом свідок ОСОБА_21 пояснив, що він є батьком обвинуваченого та в ніч на 13 грудня 2024р. до нього зателефонувала дружина сина ОСОБА_22 , яка попросила приїхати, повідомивши, що в них сталася біда. Інших деталей вона не пояснювала. Він почав дзвонити до сестри, яка не брала трубку та додзвонившись до сусіда попросив його підійти та подивитися, що трапилося. Десь через 15 хв сусід передзвонив і сказав щоб він їхав бо біда, так як є не живий чоловік. Він швидко одягнувся і поїхав з м.Косів в с.Шепіт та по дорозі намагався поговорити з сином та невісткою, але толком від них нічого не чув, тільки по голосу розумів, що біда. Коли приїхав в с.Шепіт він зайшов в будинок і побачив сина, який сидів на ліжку та був в стресовому стані, тому він не міг його розпитати, що трапилося. Через деякий час приїхала поліція, яку викликав сусід ОСОБА_23 за його вказівкою. Коли працювала слідчо-оперативна група, то бачив як зі стола в будинку забрали два чисті кухонні ножі, і коли підняли светр на потерпілому, то він бачив колоті рани. Потерпілий лежав на спині і на ньому не було куртки, також ножів не було. На місці події був батько потерпілої і чому не повідомили швидше саму потерпілу йому не відомо. Що стосується перебування сина в стані алкогольного сп`яніння, то йому не відомо чи він перебував у нетверезому стані, оскільки в той час не зміг розпізнати стресовий стан від стану сп`яніння.

Також пояснив, що коли він приїхав до сина, то побачив автомобіль його дружини ОСОБА_22 марки «Аudi Q5», який був дуже серйозно пошкоджений. Зі слів сина він дізнався про те, що ОСОБА_24 разом із потерпілим ОСОБА_14 поїхали в с.Брустури, звідки потерпілий сів за кермо, збільшував швидкість, пошкоджував авто та відмовлявся пересісти. Так вони доїхали до місця проживання сина та він не хотів віддавати ключі від автомобіля, внаслідок чого між ними виник конфлікт. Йому відомо також про те, що син перебував в нормальних відносинах з потерпілим, він в нього працював та обвинувачений його хвалив і казав, що з ним вони можуть зробити багато роботи. Крім цього, пояснив, що син ОСОБА_24 та невістка ОСОБА_22 надавали потерпілому допомогу та намагалися дотягнути його до автомобіля щоб швидше довести до лікарні. ОСОБА_24 казав, що телефонував у швидку медичну допомогу, але не міг додзвонитися, оскільки там дуже поганий зв`язок. Потерпілій свідок намагався відшкодувати заподіяну шкоду та пересилав їй грошові кошти, перший переказ в сумі 25000грн. вона отримала, а інші суми, які він пересилав протягом шести місяців вона не отримувала. Також зазначив, що його син ніколи не був конфліктним і він був впевнений, що в той час була ще якась третя особа, яка це вчинила, оскільки не вірив сам собі, що таке могло трапитися.

Свідок ОСОБА_21 пояснив, що потерпілий ОСОБА_14 був його родичем, а саме його дружини рідним братом. З обвинуваченим він не був знайомий і бачився з ним тільки один раз. 12.12.2024р. до нього зателефонував ОСОБА_14 і попросив купити каністру бензину. Близько 10години вечора потерпілий приїхав з обвинуваченим до нього. Зайшли в будинок, дружина приготувала їжу, вони сіли за стіл, їли і випивали пиво, яке привезли з собою. Були в нього приблизно одну годину. Протягом години вони виходили декілька разів на двір курити, потім поверталися, жалися руками, обнімалися. Потім ОСОБА_24 сів за руль в автомобіль марки «Аudi Q5», а ОСОБА_15 вийшов пізніше. Коли вони від`їхали від нього, то він побачив, що автомобіль забуксував і чув як ОСОБА_15 сказав, що він сяде за руль і виїде. Потерпілий пересів і поки він дійшов до них, то вони вже поїхали. Близько 11.30год він телефонував до ОСОБА_15 поцікавитися як вони доїхали, на що ОСОБА_25 сказав, що все нормально. Вночі зателефонувала дружина ОСОБА_14 та повідомила про те, що сталася біда і ОСОБА_25 не живий. Він прибув на місце події, бачив загиблого, футболка була припіднята і на тілі було видно колоті рани. Потерпілий був відтягнутий до машини десь на 3 метри, оскільки був слід на снігу, а також бачив кров. Також ствердив, що обвинувачений з потерпілим не сварилися та між ними не було жодних конфліктів. Потерпілий був хорошою, працьовитою людиною, бувало випивав, однак агресію не проявляв.

Свідок ОСОБА_26 ствердив, що потерпілий був його зятем та 13.12.2024р. подзвонила його дочка щоб він пішов подивитися, що з зятем щось не добре. Він пішов, оскільки його будинок знаходиться на відстані приблизно 150м від будинку обвинуваченого. Коли він прийшов то побачив, що тіло потерпілого було відтягнуто від місця події снігом по землі десь на 5-6 метрів і бачив кров. Більше слідів ніяких не було. Потерпілий лежав на спині, одяг був завернутий до шиї і на грудній клітці були проколи. Після цього він пішов повідомити свою дружину, а коли разом повернулися, то вже була поліція і приїхав батько обвинуваченого. Також бачив, що обвинувачений в той час сидів на ліжку в будинку. Алкогольних напоїв та ножів він не бачив. Пояснив, що зять працював у обвинуваченого на пилорамі та не чув щоб потерпілий приходив додому і повідомляв про якісь конфлікти з обвинуваченим.

Судом за клопотанням представника потерпілої був додатково допитаний свідок ОСОБА_26 , який ствердив що приблизно за 1,5-2 тижні до вчинення злочину до нього на подвір`я прийшов обвинувачений, який в одній руці тримав собаку на ланцюзі, а другою в штанах поправляв ніж на кнопці. Впевнений, що обвинувачений при собі носив кнопочний ніж.

Допитаний судом свідок ОСОБА_23 пояснив, що він являється сусідом і родичем по дружині з обвинуваченим і потерпілим. Вночі 13.12.2024р. до нього зателефонував батько обвинуваченого і попросив піти подивитися, що сталося в його сина. Коли він прийшов то побачив, як обвинувачений розтирав груди потерпілого і також там була дружина обвинуваченого ОСОБА_22 . Бачив сліди крові на снігу і тіло було протягнуте по снігу до автомобіля. На потерпілому бачив рани на грудній клітці, крові було багато і по обличчю зрозумів, що людина не жива. Після чого він зателефонував батькові обвинуваченого і сказав щоб він їхав бо людина мертва і викликав поліцію. Він чув як обвинувачений кричав, що не знає як це сталося, розтирав його та намагався врятувати. Також зазначив, що про якісь суперечки між потерпілим та обвинуваченим він не чув та йому відомо про те, що ОСОБА_15 працював у обвинуваченого.

Свідки ОСОБА_27 та ОСОБА_28 суду пояснили, що вони являються сусідами і родичами обвинуваченого. Вночі 13.12.2024р. коли вони спали до них постукав сусід ОСОБА_29 і повідомив, що сталася біда, оскільки чоловік лежить не живий. ОСОБА_27 швидше одягнувся і пішов, а ОСОБА_28 пізніше пішла за ними. Коли ОСОБА_27 прийшов на місце події то бачив, що ОСОБА_24 з дружиною стояли над тілом. На тілі потерпілого було видно проколи, тіло було протягнуте по снігу десь на 3-4 метри і вздовж було багато крові. ОСОБА_28 пояснила, що їй було страшно і вона близько до тіла не підходила. Також зазначили, що між потерпілим і обвинуваченим ніколи не чули про конфлікти. Обвинувачений є хорошою людиною і їм не зрозуміло як таке могло статися.

Свідок ОСОБА_30 ствердив, що він на час вчинення кримінального правопорушення працював дільничним інспектором с.Шепіт та приблизно після 12год. ночі 13.12.2024р. до нього зателефонував ОСОБА_29 , який повідомив про те, що до нього зателефонував ОСОБА_31 до якого раніше телефонувала невістка ОСОБА_22 і повідомила, що в них біда. ОСОБА_29 підійшов до будинку обвинуваченого і побачив біля будинку тіло із ножовими пораненнями. Після цього телефонного дзвінка він спільно із слідчо-оперативною групою виїхали на місце події. Бачив тіло ОСОБА_14 , який лежав на спині, була піднята футболка та була кров. Біля тіла були сусіди та дружина загиблого. Також бачив ознаки волочіння тіла потерпілого до автомобіля. Обвинувачений в той час знаходився в будинку і також ствердив, що у обвинуваченого були незначні ознаки алкогольного сп`яніння, які він встановив по зовнішніх його ознаках.

Свідок ОСОБА_32 пояснив, що він є двоюрідним братом обвинуваченого, а з потерпілою односельчанами. В день 12.12.2024р. він працював з обвинуваченим на пилорамі. Також там працювали потерпілий ОСОБА_14 та ОСОБА_33 . Вони грузили деревообробні матеріали, відправляли їх, потім пішли пообідати до обвинуваченого та ще десь 2 години працювали. Після роботи вони ще посиділи приблизно 20хв. і розійшлися. Коли він пішов, то з обвинуваченим залишився тільки ОСОБА_15 . Також пояснив, що за обідом та після роботи всі вживали алкогольні напої крім обвинуваченого, який пояснив, що алкоголь не вживає бо дружина перебуває в стані вагітності і будь-коли може виникнути потреба везти її до лікарні. Що стосується конфліктів, то того дня чув насмішки зі сторони потерпілого, але обвинувачений поводив себе адекватно. Відносно обвинуваченого пояснив, що він є спокійним та неодноразово допомагав по селу.

Допитана судом свідок ОСОБА_34 ствердила, що вона являється дружиною обвинуваченого та 12.12.2024р. був звичайний робочий день та вона як завжди подала обід. За обідом був потерпілий ОСОБА_15 , ОСОБА_33 та її чоловік. ОСОБА_24 спиртне не вживав, оскільки вона була вагітна на 9 місяці і в будь-який момент могла народжувати. Ввечері приблизно о 20-21год чоловік їй повідомив, що йому потрібно кудись поїхати. Близько 24год почула шум на вулиці, одягнулася, включила світло на веранді і побачила як ОСОБА_24 шарпається з ОСОБА_15 . Потім вони впали і боролися, то ОСОБА_24 був зверху, то потерпілий. Потерпілий лаяв обвинуваченого, а той хотів його заспокоїти. ОСОБА_15 був фізично сильніший за ОСОБА_24 і намагався повалити його на землю. Вона кричала, просила їх зупинитися, однак на це ніхто не реагував. В процесі боротьби вони зачепили стіл, який перевернувся з приладдям, яке залишилося після обіду. Ця штовханина відбувалася від неї приблизно на відстані 2-3м. Вона бачила, що ОСОБА_15 був на обвинуваченому і намагався його душити, чоловік його відштовхував і вона бачила, що ОСОБА_24 важко дихає і руками щось шукає щоб захиститися. Чоловік наносив удари потерпілому лівою рукою та вказала про кухонний ніж. Також зазначила, що потерпілий після нанесених ударів пройшов 2-3 кроки до фіртки і впав. Вони його рятували, обробляли і затискали рани, робили масаж серця, тягнули до автомобіля щоб швидше довезти до лікарні, але фізично цього не змогли зробити. Після чого вона зателефонувала до батька, а також телефонувала в швидку медичну допомогу і в поліцію. Вони були в стресовому стані і чула як обвинувачений казав, що не знає як це сталося.

Судом допитувався неповнолітній свідок ОСОБА_35 в присутності матері ОСОБА_36 та практичного психолога ОСОБА_37 . Свідок ОСОБА_35 пояснив, що він знайомий з обвинуваченим та час від часу ходив до нього допомагати на пилораму. В той день 12.12.2024р. вони працювали, розвантажували деревообробні матеріали, а також обідали. Хто саме вживав алкогольні напої за обідом він не пам`ятає. Приблизно о 18год вимкнули світло і він пішов додому. Суперечок між потерпілим і обвинуваченим він не бачив, а про подію дізнався від своїх знайомих наступного дня біля 11год ранку.

За клопотанням сторони захисту судом був допитаний експерт ОСОБА_38 , яка підтримала висновок експерта №62 та пояснила, що всі тілесні ушкодження на одязі зосереджені по передній поверхні тіла і тільки одне пошкодження є на задній поверхні штанини. Підтвердила, що взаєморозташування потерпілого та обвинуваченого було один до одного передньою поверхнею тіла. Пошкоджень на одязі є більше ніж тілесних ушкоджень на тілі, що може свідчити про силу ударів, які не спричинили в даній ділянці тілесних ушкоджень, тобто були не сильними. Що стосується механізму визначення тілесних ушкоджень, то це не входить в компетенцію даного експерта і стосується іншої експертизи.

Експерт ОСОБА_39 підтримав висновок експерта №50 та пояснив, що потерпілий та обвинувачений перебували один до одного передніми частинами тіла та не виключено, що під час спричинення тілесних ушкоджень потерпілий міг сидіти на обвинуваченому, а обвинувачений лежати знизу на землі, так і потерпілий міг лежати на землі, а обвинувачений перебувати зверху. Тілесні ушкодження могли завдаватись і під час боротьби, і під час падіння на землю, як у вертикальному положенні так і в горизонтальному. Що такі удари наносились з позиції лівої руки обвинуваченого, то це мало ймовірно та могли наноситись тільки в тому випадку коли обвинувачений є лівшою. Всі тілесні ушкодження наносились з правої сторони. Вказав, що 1 рана є проникаючою, а інші поверхневі та механізм спричинення тілесних ушкоджень не можливо встановити. Також пояснив, що при удушенні рукою між зап`ястям та ліктем на шиї не залишиться тілесних ушкоджень чи синяка, оскільки чим більша площина тим менше тілесних ушкоджень. Тілесних ушкоджень пов`язаних з боротьбою чи самообороною немає.

Суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_21 який є батьком обвинуваченого, у зв`язку з тим, що першочергово свідок надав покази, що син був у стресовому стані, коли той приїхав до їх господарства, і не міг розпитати нічого. Син сидів на ліжку. А пізніше в своїх же показах свідок ствердив, що син ОСОБА_24 та невістка надавали допомогу потерпілому, намагалися дотягнути до автомобіля. Такі покази суд визнає недостовірними, оскільки свідок не був безпосереднім очевидцем подій, і як ствердив сам, приїхав коли син та невістка перебували в будинку, після чого за декілька хвилин приїхали працівники поліції.

Також суд критично оцінює покази дружини обвинуваченого ОСОБА_34 , оскільки під час допиту, на запитання судді, свідок визнала, що на досудовому розслідуванні вона давала неправдиві покази. Свою позицію обгрунтувала тим, що перебувала на дев`ятому місяці вагітності, і так наказав їй говорити обвинувачений, з метою уберегти її від зайвого стресу. На уточнюючі запитання суду, у зв"язку з чим, вона вирішила змінити покази безпосередньо під час судового розгляду, свідок ствердила, що така позиція узгоджена нею з адвокатом. Також не знайшли свого підтвердження, доводи свідка про те, що на неї чинився тиск на досудовому слідстві, оскільки такі обставини не підтверджені будь-яким доказами, зокрема щодо звернення ОСОБА_34 з відповідними скаргами щодо порушення її прав і свобод.

Суд розцінює зміну показань вказаним свідком під час судового засідання як намагання допомогти своєму чоловіку уникнути кримінальної відповідальності або пом`якшити його покарання за особливо тяжкий злочин, враховуючи її близькі сімейні родинні зв`язки з обвинуваченим.

Так, під час судового розгляду судом перевірялася як обґрунтованість пред`явленого ОСОБА_8 обвинувачення, так і версія сторони захисту, задля чого досліджувались не тільки показання обвинуваченого, надані ним безпосередньо у судовому засіданні, а й докази, що були подані суду стороною обвинувачення: показання свідків, документи, речові докази та висновки експертів.

Крім показань обвинуваченого, потерпілої та свідків, які були допитані в судовому засіданні під час розгляду даного кримінального провадження, вина ОСОБА_8 також підтверджується дослідженими судом письмовими доказами в їх сукупності, зокрема:

-рапортом працівника поліції від 13.12.2024р., згідно якого 13.12.24р. о 02:14 год., надійшло повідомлення на спецлінію 102 від ДОП Косівського РВП ст. лейтенант поліції ОСОБА_40 про те, що до нього звернулися жителі с. Шепіт та повідомили, що виявили на подвір`ї тіло гр. ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , який лежить на спині, на грудях видно колоті три рани (Т.2 а.с.1-2);

-протоколами огляду місця події від 13.12.2024р., 14.12.2024р. та ілюстративними таблицями до них, згідно яких предметом огляду являється територія домогосподарства на АДРЕСА_1 , де знаходився труп ОСОБА_14 та огляд місця події з метою відшукання знаряддя вбивства (Т.2 а.с.3-11);

-протоколом огляду від 14.12.2024р. та ілюстративною таблицею до нього транспортного засобу марки «Audi Q 5», білого кольору, реєстраційний номер « НОМЕР_1 », який надала для проведення огляду ОСОБА_34 та під час огляду виявлено пошкодження частин автомобіля (Т.2 а.с.13-17);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 14.12.2024р., згідно якого ОСОБА_8 показав та розказав про обставини конфлікту з ОСОБА_14 , який виник через автомобіль та в ході якого він наніс ножові поранення потерпілому. В протоколі вказано, що наміру на вбивство ОСОБА_14 він не мав, а тільки захищався і ОСОБА_14 після нанесених ножових поранень деякий час давав ознаки життя, а саме близько 5 хв (Т.2 а.с.20-22);

-протоколом огляду трупа від 13.12.2024р. та ілюстративною таблицею до нього, згідно якого на тілі ОСОБА_14 виявлено п`ять колотих ран (Т.2 а.с.23-25);

-постановами про визнання речей та предметів речовими доказами від 13.12.2024р., 17.05.2025р., згідно яких визнано речовими доказами: пластикову пляшку із надписом «Живчик», два змиви речовини бурого кольору, три ножа, мобільний телефон марки «Redmi Xiaomi» з ідентифікуючим номером НОМЕР_2 та сім картою оператора ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_3 , матерчату куртку, мобільний телефон марки «Samsung S10» із сім картою № НОМЕР_4 , матерчатий светр сірого кольору, светр матерчатий чорного кольору, футболка синього кольору, штани чорного кольору, кросівки чорного кольору, носки чорного кольору, два оптичних носія інформації -диски DVD-R торгової марки «VIDEX», один з написом «Київстар вх.7024 вих.6252/з/кт», другий без жодних надписів (маркувань), які зберігаються в камері зберігання речових доказів ГУНП в Івано-Франківській області (Т.2 а.с.26-29, а.с.102-103);

-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 13.12.2024р. (Т.2 а.с.33-36);

-протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 23.04.2025р. (Т.2 а.с.73-74);

-інформацією УОТЗ ГУНП в Івано-Франківській області щодо опрацювання інформації та аналізу телефонних з`єднань абонентських номерів: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_4 , НОМЕР_3 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 (Т.2 а.с.78-84);

-протоколом огляду документів від 17.05.2025р., а саме оптичний носій інформації диск DVD-R торгової марки «VIDEX» з написом «Київстар вх.7024 вих.6252/з/кт», який вилучений в ПрАТ «Київстар». Згідно оглянутої інформації 12 грудня 2024 року з 11:48:19 до 14:28:38, а також з 19:49:29 до 23:47:28, номер телефону обвинуваченого НОМЕР_4 був активний в межах базової мережевої станції розташованої в с. Брустури Косівського району Івано-Франківської області (указане підтверджує фактичні обставини кримінального провадження щодо поїздки обвинуваченого в сусіднє село Брустури разом із потерпілим ОСОБА_14 ). Телефонних дзвінків на номер 102, 112 та інших екстрених служб з номеру телефону обвинуваченого ОСОБА_8 та його дружини ОСОБА_34 за 12-13 грудня 2024 р. не зафіксовано (Т.2 а.с.85-101);

-протоколами огляду предметів від 08.01.2025р., згідно якого оглядом являється мобільний телефон марки «Samsung S10» із сім картою № НОМЕР_4 , мобільний телефон марки Redmi Xiaomi» з ідентифікуючим номером НОМЕР_2 та сім картою оператора ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_3 (Т.2 а.с.144-145);

- висновком експерта №1099 від 20.12.2024р., відповідно до якого кров ОСОБА_8 відноситься до групи А ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (Т.2 а.с.148);

-висновком експерта №8(1113) від 08.01.2025р., згідно якого кров на речовому доказі (марлева серветка із змивом речовини бурого кольору з місця події) може походити від особи (осіб) групи А ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0, і може належати як потерпілому ОСОБА_14 , так і обвинуваченому ОСОБА_8 (Т.2 а.с.152-153);

-висновком експерта №6 (11111) від 09.01.2025р., відповідно до якого кров на речових доказах (футболці, светрі, батнику, трусах, підштаниках) може походити від особи (осіб) групи А ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВ0, і може належати як потерпілому ОСОБА_14 , так і обвинуваченому ОСОБА_8 .. На штанах потерпілого ОСОБА_14 кров не виявлена; на шкарпетках та черевиках потерпілого ОСОБА_14 слідів, подібних на кров, не знайдено (Т.2 а.с.156-158);

-висновком експерта №4 (1109) від 09.01.2025р., згідно якого кров на речовому доказі (куртка, вилучена під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 ) може походити від особи (осіб) групи А з ізогемаглютиніном анти-В, або АВ, ізосерологічної системи АВ0, і може належати як потерпілому ОСОБА_14 , так і обвинуваченому ОСОБА_8 (Т.2 а.с.162-163);

- висновком експерта №5 (1110) від 03.01.2025р., відповідно до якого на куртці та штанах, виданих ОСОБА_34 , слідів подібних на кров не знайдено (Т.2 а.с.167-168);

-висновком судово-психіатричного експерта №56/2025, згідно якого ОСОБА_8 будь-яким хронічним психічним розладом, недоумством, тимчасовим розладом психічної діяльності не страждає і не страждав на період часу, що відноситься до інкримінованих йому протиправних дій, виявляє ознаки РПП внаслідок вживання алкоголю, вживання зі шкодою для здоров`я, що згідно МКХ-10 F 10,1.На період часу, що відноситься до інкримінованих йому протиправних дій перебував в стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації (простого алкогольного сп`яніння), що МКХ-10 F 10,0.На період часу, що відноситься до інкримінованого йому злочину ОСОБА_8 перебував в стані і перебуває на даний час, при якому здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними.Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_8 не потребує ( Т.2а.с.173-180);

-висновком експерта №СЕ-19/109-24/17937-БД від 21.04.2025р. та ілюстративними таблицями до нього встановлено генетичні ознаки зразка крові потерпілого ОСОБА_14 та зразка букального епітелію обвинуваченого ОСОБА_8 (Т.2а.с.185-194);

-висновком експерта №СЕ-19/109-24/17942-БД від 17.04.2025р. та ілюстративними таблицями до нього, згідно якого на клинках та руків`ях наданих для дослідження предметів, схожих на ножі, умовно позначених "І", "ІІ" та "ІІІ" (об`єкти №№ 1, 2, 3, 4, 5,6) виявлено поодинокі клітини з ядрами, крові людини не виявлено.Встановлено генетичні ознаки клітин, виявлених на клинку та руків`ї предмета, схожого на ніж, умовно позначеного "І" (об`єкти №№ 1,2) і клинку предмета, схожого на ніж, умовно позначеного "III" (об`єкт № 5) які є змішаними, містять генетичні ознаки більше ніж двох осіб та для ідентифікації не придатні.Генетичні ознаки клітин, виявлених на клинку та руків`ї предмета, схожого на ніж, умовно позначеного "ІІ" (об`єкти №№ 3, 4) і руків`ї предмета, схожого на ніж, умовно позначеного "ІІІ" (об`єкт № 6) не встановлено, у зв`язку з недостатньою кількістю ДНК у вказаних об`єктах (Т.2а.с.199-210);

-висновком експерта №СЕ-19/109-24/17941-БД від 28.04.2025р. та ілюстративними таблицями до нього, відповідно до якого у наданих для дослідження змивах з правої та лівої руки, та у піднігтьовому вмісті з правої та лівої руки ОСОБА_14 (об`єкти №№ 1, 2, 3, 4) виявлено кров людини та клітини з ядрами.Встановлено генетичні ознаки крові та клітин, виявлених у піднігтьовому вмісті з правої та лівої руки ОСОБА_14 (об`єкти №№ 3, 4), які наведено в таблиці 1.1 додатку 1.Також встановлено генетичні ознаки крові і клітин, виявлених у змивах із правої та лівої руки ОСОБА_14 (об`єкти №№ 1, 2), які є змішаними, містять генетичні ознаки більше двох осіб і для ідентифікації не придатні.Генетичні ознаки крові і клітин, виявлених в піднігтьовому вмісті з правої та лівої руки ОСОБА_14 (об`єкти №№ 3, 4) збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_14 (об`єкт № 1 висновку експерта Івано- Франківського НДЕКЦ МВС від 21.04.2024 № СЕ-19/109-24/17937-БД) і не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_41 (об`єкт № 2 висновку експерта Івано-Франківського НДЕКЦ МВС від 21.04.2024 № СЕ-19/109-24/17937-БД).Ймовірність походження даних ДНК-профілів від однієї особи становить не менше ніж 99.99999999 %.Походження крові та клітин виявлених в об`єктах №№ 3, 4 від ОСОБА_8 виключається (Т.2а.с.215-232);

-висновком експерта №СЕ-19/109-24/17939-БД від 24.04.2025р. та ілюстративними таблицями до нього, згідно якого у наданих для дослідження змивах з правої та лівої руки ОСОБА_8 (об`єкти №№ 1, 2) виявлено клітини з ядрами, крові людини не виявлено. У піднігтьовому вмісті з правої та лівої руки ОСОБА_8 (об`єкти №№ 3, 4) виявлено кров людини та клітини з ядрами.Встановлено генетичні ознаки клітин, виявлених у змивах з правої та лівої руки (об`єкти №№ 1, 2) та крові і клітин, виявлених в піднігтьовому вмісті з правої та лівої руки ОСОБА_8 (об`єкти №№ 3, 4), які наведено в таблиці 1.1 додатку 1.Генетичні ознаки клітин, виявлених у змивах з правої та лівої руки (об`єкти №№ 1, 2) та крові і клітин, виявлених в піднігтьовому з правої та лівої руки ОСОБА_8 (об`єкти №№ 3, 4) збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_8 (об`єкт № 2 висновку експерта Івано-Франківського НДЕКЦ МВС від 21.04.2024 № СЕ-19/109-24/17937-БД і не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_14 (об`єкт № 1 висновку експерта Івано-Франківського НДЕКЦ МВС від 21.04.2024 № СЕ-19/109-24/17937-БД). Ймовірність походження даних ДНК-профілів від однієї особи становить не менше ніж 99.99999999 %. Походження крові та клітин виявлених в об`єктах №№ 1,2,3, 4 від ОСОБА_14 виключається(Т.2а.с.237-250);

-висновком експерта №50 від 15.01.2025р., відповідно до якого смерть ОСОБА_14 настала від масивної зовнішньої та внутрішньої кровотечі, яка розвинулась внаслідок проникаючого ножового поранення грудної клітки з пошкодженням серця, що підверджується морфологічними даними розтину трупа та судово-гістологічним дослідженням кусочків внутрішніх органів: множинні вогнищеві крововиливи в тканину легень. Вогнищева емфізема, ателектаз, дистелектаз легень, помірно виражений бронхоспазм. Паренхіматозна дистрофія та нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів. Вогнищевий нефронекроз. Ознаки гепатиту. Нерівномірне кровонаповнення міокарду, коронароспазм. Периваскулярний кардіосклероз. Ліпоматоз міокарду. Малокрів`я внутрішніх органів, наявність крові в плевральній порожнині та серцевій сорочці, наявність проникаючого ушкодження серця, набряку головного мозку і легень. Смерть ОСОБА_14 наступила в термін 10-13 годин до моменту розтину.При дослідженні трупа виявлені тілесні ушкодження у вигляді масивної зовнішньої та внутрішньої кровотечі, проникаючого ножового поранення грудної клітки з пошкодженням серця (рана №1), та непроникаючих колото-різаних ран грудної клітки (№№2,3,4,5), синця лівого стегна, садна лівого колінного суглобу, які утворились: А) Колото-різані рани від дії колючо-ріжучого предмету, яким може бути ніж;Б) Синець лівого стегна і садно лівого колінного суглобу від дії тупого твердого предмету, можливо при падінні на тверду поверхню.Можуть відповідати терміну вказаному у постанові і відносяться: А) Масивна зовнішня та внутрішня кровотеча, проникаюче ножове поранення грудної клітки з пошкодженням серця до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечні для життя. Б) Непроникаючі пошкодження грудної клітки, синець лівого стегна, садно лівого колінного суглобу до легких тілесних ушкоджень. Найбільш ймовірного ОСОБА_14 міг бути повернутий до нападаючого передньою поверхнею тіла.Кров трупа ОСОБА_14 відноситься до групи А з ізогемаглютеніном анти-В за ізосерелогічною системою АВО.

При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_14 виявлено етиловий спирт в концентрації відповідно кров-1,49 г/л(проміле), що при житті відповідає легкому ступеню сп`яніння;

-висновком експерта №8 від 10.01.2024р., відповідно до якого на шматку шкіри грудної клітки справа виявлено колото-різану рану, яка заподіяна плоским колючо-ріжучим предметом, яким міг бути клинок ножа. На краях рани накладень заліза не виявлено (Т.3 а.с.11-14);

-висновком експерта №35/25 (висновок експерта 50/24) від 13.01.2025р., згідно якого у наданих гістологічних препаратах від трупа ОСОБА_14 виявлено: множинні вогнищеві крововиливи в тканину легень. Вогнищеві емфізема, ателектаз, дистелектаз легень. Помірно виражений бронхоспазм. Паренхіматозна дистрофія та нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів. Вогнищевий нефронекроз. Ознаки гепатиту. Нерівномірне кровонаповнення міокарду. Коронароспазм. Периваскулярний кардіосклероз. Ліпоматоз міокарду (Т.3 а.с.15);

-висновком експерта №1092 від 19.12.2024р., згідно якого кров трупа ОСОБА_14 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (Т.3 а.с.16);

-висновком експерта №1640 від 27.12.2024р., відповідно до якого при судово-токсилогічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_14 виявлено етиловий спирт в концентрації відповідно кров - 1.49 г/л (проміле) (Т.3 а.с.17-18);

-висновком експерта №62 від 15.05.2025р. стверджується, що на підставі проведеної експертизи спортивної куртки, джемпера, футболки, штанів, спортивних штанів, трусів, шкарпеток, кросівок від трупа ОСОБА_14 та трьох ножів встановлено: на передній поверхні спортивної куртки справа виявлено шість колото-різаних пошкоджень, на передній поверхні джемпера справа виявлено шість колото-різаних пошкоджень, на передній поверхні футболки справа виявлено п`ять колото-різаних пошкоджень, на передній поверхні джемпера і футболки зліва виявлено по одному колото- різаному пошкодженню, на задній поверхні лівої штанини виявлено одне колото-різане пошкодження, які заподіяні плоским колючо-ріжучим предметом, яким міг бути клинок ножа.Пошкодження куртки №1, №2, №4, №6 за розташуванням зіставляється з ділянками колото-різаних пошкоджень на джемпері №1, №2, №3, №5 та пошкодженнями на футболці №1, №2, №5, №4 відповідно; пошкодження на джемпері №4 за розташуванням зіставляється з ділянкою пошкодження №3 на футболці. Вказані пошкодження за розташуванням зіставляються з ділянками колото-різаних ран на тілі потерпілого. Пошкодження на джемпері №7 за розташуванням зіставляється з ділянкою пошкодження №6 на футболці та не супроводжувались утворенням тілесних ушкоджень. Пошкодження на спортивній куртці№3, №5 та пошкодження №6 на джемпері не супроводжувались пошкодженням інших шарів одягу та утворенням тілесних ушкоджень. Пошкодження на задній поверхні лівої штанини спортивних штанів не супроводжувалось утворенням тілесних ушкоджень.

На задній поверхні лівої штанини виявлено кутастий розрив, який утворився від зачеплення тканини предметом з дуже обмеженою поверхнею чи вістям гострого предмета. На спинці куртки в середній та нижній частині, задній поверхні штанів посередині та справа у верхній частині виявлено сліди ковзання у вигляді потертості тканини, деформації сплощення пучків волокон, накладення напівпрозорих частинок піску та непрозорих частинок глини, які утворилися внаслідок ковзання по покриттю, що містить вищевказані частинки.

Результати експериментально-порівняльного дослідження, морфологічні характеристики ножів, виключають можливість заподіяння ними проникаючої колото-різаної рани. Проте, не виключається можливість заподіяння непроникаючих колото-різаних пошкоджень ножами №1 та №3. Слід вважати, що в момент заподіяння колото-різаних пошкоджень потерпілий був обернений до нападника в основному передньою поверхнею тіла. Виявлені колото-різані пошкодження на одязі були заподіяні від не менше десятиударів колючо-ріжучим предметом (Т.3 а.с. 22- 30).

Крім цього, в судовому засіданні були досліджені та оглянуті речові докази, біологічні зразки та інше вилучене під час досудового розслідування майно, а саме: пластикова пляшка із написом «Живчик», корок від пляшки, взірець речовини бурого кольору, одяг потерпілого ОСОБА_14 , мобільний телефон потерпілого марки «Redmi Xiaomi».

Судом був оглянутий мобільний телефон обвинуваченого марки «Samsung S10» з якого встановлені дзвінки батькові, однак ні з телефону обвинуваченого, ні з телефону потерпілого дзвінки на 102 не здійснювались.

Також оглянуто 3 предмети схожі на ножі на яких слідів ДНК ні обвинуваченого, ні потерпілого не має. Однак, обвинувачений звернув увагу на один з цих ножів, а саме короткий кухонний ніж з коричневою ручкою і ствердив в судовому засіданні, що саме ним він наносив тілесні ушкодження потерпілому. Оглянутий також кухонний ніж з червоною ручкою на якому слідів ДНК ні обвинуваченого, ні потерпілого не має. Куртка потерпілого на якій є порізи, проколи на рукаві, сліди крові, зачепи, однак сквозних розрізів не має. Були оглянуті речі ОСОБА_8 , на яких слідів крові потерпілого не виявлено.

Як ствердив в судовому засіданні обвинувачений він був одягнений в цих речах на момент приїзду працівників поліції, а потім переодягнувся. Також оглядалися зрізи нігтьових пластин, змиви з рук ОСОБА_8 , ОСОБА_34 , ОСОБА_14 , на яких крові немає.

В судовому засіданні було досліджено DVD-диск, на який фіксувався слідчий експеримент з обвинуваченим ОСОБА_8 . Згідно відеозапису обвинувачений не заперечує конфлікту, який виник між ним та потерпілим з приводу пошкодження автомобіля. Вказав, що потерпілий його душив, а він хотів захиститися і схопив ніж, який лежав біля столу.

Всі вище перелічені та досліджені в судовому засіданні докази не викликають у суду сумніву, оцінені судом як належні та допустимі письмові докази, що містять інформацію про предмет доказування у даному кримінальному провадженні. Клопотань щодо визнання неналежними або недопустимими доказами від обвинуваченого або його захисника до суду не надходило.

Наявні у провадженні ухвали слідчих суддів про призначення експертиз, які свідчать про те, що останні були призначені у відповідності до Кримінального процесуального кодексу України.

Порушень положень Параграфа 5 Глави 4 КПК України в ході судового розгляду сторонами не доведено та судом не встановлено.

Згідно ч. 5 ст. 356 КПК України, в ході судового розгляду кожна сторона кримінального провадження для доведення або спростування достовірності висновків експертів, мала право надати суду відомості, які б стосувалися знань, вмінь, кваліфікації, освіти та підготовки цих експертів, однак стороною захисту такі відомості суду надані не були та в судовому засіданні судом не встановлені.

Тож, зазначені в матеріалах справи висновки суд визнає належними і допустимими доказами, оскільки останні відповідають вимогам КПК України, а безпосередньо порушень вимог статей 87, 101-102 КПК України, судом не встановлено та учасниками судового провадження не доведено.

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

За правилами статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Докази повинні бути належними та допустимими в розумінні ст.ст. 85-86 КПК України.

Недопустимості інших доказів згідно вимог ст.ст. 87-89 КПК України судом не встановлено. Порушень вимог КПК України, які б могли спростувати висновки суду під час розгляду справи судом встановлено також не було. І клопотань від захисту на спростування зазначеного під час судового розгляду заявлено не було.

Суд розглядає кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, з урахуванням положень ст. 337 КПК України, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів, доведенні перед судом їх переконливості, принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків сторонами, у зв`язку з чим не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих (розшукових) дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган.

Дії обвинуваченого ОСОБА_8 , органом досудового розслідування були кваліфіковані за ч.1 ст. 115 КК України, а саме, умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, умисне вбивство.

Щодо доводів сторони захисту.

Що стосується доводів сторони захисту, то як під час судового розгляду так і в судових дебатах обвинувачений ОСОБА_8 та його захисники наголошували на тому, що обвинувачений не мав умислу на вбивство, оскільки всі докази, які досліджені судом вказують, що обвинувачений вчинив вбивство саме при перевищенні меж необхідної оборони, а тому просили перекваліфікувати його дії на ст.118 КК України.

Проте, вказані стороною захисту обставини, які на їх думку, охоплюються виключно ст.118 КК України, належним чином не доведені та спростовуються доказами отриманими в судовому засіданні, зокрема поясненнями свідків, експертів, а також письмовими доказами долученими до матеріалів справи.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 115 КК України умисним вбивством є умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

З об`єктивної сторони умисне вбивство характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на життя людини, наслідками у вигляді смерті та причинним зв`язком між зазначеними діяннями та наслідками, а з суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямими умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти смерть особі, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання.

Такі самі ознаки об`єктивної та суб`єктивної сторони характерні і для умисного вбивства, вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони (стаття 118 КК України).

Проте, на відміну від умисного вбивства, відповідальність за вчинення якого передбачена статтею 115 КК України, обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони злочину, передбаченого статтею 118 КК України, є мотив діяння - захист винною особою охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання.

За змістом ст. 24 КК України наявність вини у формі умислу передбачає, що особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала або свідомо припускала їх настання.

Статтею 36 КК України визначено право кожної особи на необхідну оборону, що є важливою гарантією реалізації конституційного положення про те, що кожний має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань (частина третя статті 27 Конституції України).

Разом з тим, право на необхідну оборону виникає лише за наявності для цього підстави. Така підстава відповідно до ч. 1 ст. 36 КК України характеризується двома елементами: вчиненням особою суспільно небезпечного посягання та необхідністю його негайного відвернення або припинення.

Перший елемент підстави необхідної оборони - це наявність суспільно небезпечного посягання. При цьому об`єктом суспільно небезпечного посягання можуть бути також охоронювані законом права та інтереси іншої особи, тобто особи, яка хоч і була піддана посяганню, але сама їх не захищає і на захист стала інша особа. Істотною характеристикою суспільно небезпечного посягання є його наявність, тобто тривалість у часі, протягом якого тільки і можлива необхідна оборона.

Другий елемент, що характеризує підставу необхідної оборони, - це наявність у того, хто захищається, потреби в негайному відверненні чи припиненні наявного суспільно небезпечного посягання.

Існування підстави для необхідної оборони свідчить про те, що особа перебуває у стані необхідної оборони, тобто у неї виникло право на захист правоохоронюваних інтересів шляхом завдання шкоди тому, хто посягає. Таке право існує у особи лише протягом часу, коли вона перебуває в стані необхідної оборони. У разі якщо такий стан закінчився, то право на необхідну оборону припиняється. Якщо не зважаючи на це, особа все ж таки завдає шкоди особі, що здійснювала суспільно небезпечне посягання, то вона підлягає кримінальній відповідальності за завдану шкоду на загальних підставах (Постанова ВС від 06 травня 2025 року у справі № 751/5180/23).

Особливістю злочину, вчиненого з перевищенням меж необхідної оборони, є специфіка його мотиву, а саме прагнення захистити інтереси особи, держави, суспільні інтереси, життя, здоров`я чи права того, хто обороняється, чи іншої особи від суспільно небезпечного посягання. Намір захистити особисті чи суспільні інтереси від злочинного посягання є визначальним мотивом не тільки у разі необхідної оборони, а й при перевищенні її меж. При цьому перевищення меж оборони може бути зумовлене й іншими мотивами, наприклад: наміром розправитися з нападником через учинений ним напад, страхом тощо. Проте існування різних мотивів не змінює того, що мотив захисту є основним стимулом, який визначає поведінку особи, яка перевищила межі необхідної оборони. Мотивація дій винного при перевищенні меж необхідної оборони має бути в основному зумовлена захистом від суспільно небезпечного посягання охоронюваних законом прав та інтересів.

Втім, стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з`ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема, спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну.

При розгляді справ даної категорії суди також повинні з`ясовувати, чи мала особа, яка захищалась, реальну можливість ефективно відбити суспільно небезпечне посягання іншими засобами із заподіянням нападникові шкоди, необхідної й достатньої в конкретній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання.

Отже, для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов`язаного з умисним позбавленням життя особи, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд у кожному конкретному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.

У разі, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах (Постанова ВС від 28 січня 2025 року у справі № 626/284/18).

Таким чином, враховуючи наведені обставини, у даному кримінальному провадженні питання полягало у тому, чи були дії обвинуваченого ОСОБА_8 зумовлені необхідністю захисту від суспільно небезпечного посягання та чи відповідали ці дії небезпечності посягання та обстановці захисту.

Аналізуючи показання обвинуваченого, надані ним в судовому засіданні та дані, отримані за результатом проведеного з ним слідчого експерименту, слід зазначити, що обвинувачений не заперечував конфлікту з потерпілим через пошкоджений автомобіль та факту самої події (спричинення потерпілому ОСОБА_14 ножових поранень), а лише зазначав про іншу спрямованість своїх дій, які полягали у самообороні від незаконних дій потерпілого щодо нього, який його придушував.

Однак, будь-яких об`єктивних даних про те, що в момент вчинення злочину існувала реальна, безпосередня загроза життю чи здоров`ю обвинуваченого, яка б вимагала заподіяння смерті потерпілому під час судового розгляду не було встановлено.

До матеріалів справи долучена довідка Косівської ЦРЛ від 14.12.2024р. (17:25год) про те, що на момент огляду ОСОБА_8 скарг не пред`являє та тілесних ушкоджень не виявлено (Т.2 а.с.130). На уточнюючі запитання суду, ОСОБА_8 ствердив, що в нього були невидимі пошкодження, а саме його боліло. Однак такі доводи суд вважає неспроможними, з огляду на той факт, що при активній боротьбі між обвинуваченим, та потерпілим, в тому числі як за словами самого обвинуваченого вони змінювали своє положення, була активна шарпанина, і нібито потерпілий був значно сильніший, а відтак душив його всієї рукою, що в свою чергу могло б призвести до будь-яких інших ушкоджень - зокрема слідів від пальців, саден, гематом на шиї чи набряку м`яких тканин. Проте жодних подібних об`єктивних ознак чи ушкоджень медичний огляд не зафіксував. Не зафіксовані будь які сліди боротьби і на одязі обвинуваченого.

З цих підстав, повна відсутність будь-яких слідів боротьби, травм, подрапин чи синців на тілі обвинуваченого свідчить про те, що жодного нападу або задушення з боку потерпілого не було, а тому версія про необхідну оборону є вигаданою з метою уникнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за умисне вбивство.

Як встановлено судом, потерпілий ОСОБА_14 не вчиняв активних дій, які б створювали загрозу життю та здоров`ю обвинуваченого, оскільки ніж опинився у обвинуваченого, при цьому потерпілий перебував у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується даними висновку експерта, відповідно до якого при судово-токсилогічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_14 виявлено етиловий спирт в концентрації відповідно кров - 1.49 г/л (проміле).

На переконання суду, визначальним у поведінці обвинуваченого після того, як ніж опинився в його руці, було не відвернення нападу та захист, а бажання завдати шкоди потерпілому, тому його дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони.

Характер, глибина, локалізація та траєкторія колото-різаних поранень у потерпілого вказують на те, що нападник перебував в активній позиції зверху або нависав над потерпілим. Це технічно виключає можливість завдання таких травм захищаючись з положення «знизу лежачи», на чому наполягає сторона захисту.

За наведених обставин співвідношення дії потерпілого та протидій обвинуваченого не можуть бути визнані відповідними захисту від небезпечності посягання, оскільки не були спрямовані на його відвернення та захист, а були обумовленні бажанням завдати шкоди потерпілому у вигляді настання смерті.

Суд також критично ставиться до показів обвинуваченого про те, що він заподіяв тілесні ушкодження кухонним ножем, який знаходився на землі, оскільки згідно пояснення експерта тілесне ушкодження не співставляється з кухонним ножем і йому для дослідження знаряддя злочину не було надано. Вказані обставини свідчать про те, що обвинуваченим було приховано знаряддя злочину.Суд також розцінює відсутність знаряддя злочину на місці події як результат цілеспрямованих дій обвинуваченого, спрямованих на приховування слідів злочину (знищення, приховування або викидання ножа після нанесення смертельних ударів). Той факт, що знаряддя не було знайдено під час первинного огляду місця події, повністю узгоджується з механізмом завдання травм та подальшою поведінкою особи, яка намагалася уникнути кримінальної відповідальності.

Крім того, спростовуючи доводи обвинуваченого та сторони захисту щодо відсутності умислу ОСОБА_8 на позбавлення життя потерпілого, суд зазначає, що обвинувачений обрав знаряддям вчинення злочину - ніж - тобто знаряддя, з властивостями гостро-ріжучого предмету, а тому була велика ймовірність того, що при його застосуванні, яким ОСОБА_8 наносив удари у життєво важливі органи, можливо заподіяти смерть людині. Обвинувачений завдав неоднократні удари зі значною силою в життєвоважливі ділянки потерпілого.

Про умисел обвинуваченого на позбавлення життя потерпілого свідчить і його поведінка, адже одразу після скоєння злочину обвинувачений не викликав швидку медичну допомогу, не намагався надати первинну медичну допомогу, не подзвонив працівникам поліції, натомість він телефонував своєму батьку. Суд вважає неспроможними доводи обвинуваченого про те, що він надавав першу медичну допомогу, оскільки майже всі допитані свідки, а також письмові докази з фототаблицями містять інформацію про велику кількість крові на місці смерті потерпілого, а відтак, якби обвинувачений надавав хочу якусь допомогу, розтирав груди, як про це говорив свідок ОСОБА_23 то в нього б залишились сліди крові на руках, чи під нігтьовими зрізами, тощо.

Отже, враховуючи. характер, рішучість і динамічність дій, вчинених обвинуваченим, їх раптовість для потерпілого, поведінку до, під час і після скоєння злочину, обране знаряддя вчинення злочину, локалізацію тілесних ушкоджень виявлених у потерпілого суд доходить висновку, про те, що обвинувачений ОСОБА_8 мав прямий умисел на позбавлення життя потерпілого.

Суд повторно наголошує, що показання обв инуваченого в частині необхідної оборони суд вважає неспроможними, та приходить до переконання, що така позиція обвинуваченого ОСОБА_8 свідчить про намагання уникнути відповідальності за вчинене, враховуючи, зокрема надані показання свідків та висновки експертиз, сумнівними з вищезазначених у судовому рішенні підстав, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

При цьому, суд наголошує на тому, що будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачений КПК України, суду надано не було.

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у порядку ст. 94 КПК України, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за вище встановлених обставин, а саме умисне противоправне заподіяння смерті іншій людині.

При цьому підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження обставини, на які посилався захисник (напад з боку потерпілого, стан оборони, відсутність умислу на вбивство), а відтак обставини, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод та необхідності перекваліфікації дій обвинуваченого на ст.118 Кримінального кодексу України відсутні.

Отже, на підставі досліджених доказів по справі суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому діяння, а саме вчинення, умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, що передбачено ч.1 ст.115 КК України.

Щодо призначення покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують (обтяжують) покарання.

Водночас, згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.

Відповідно до положення, викладеного у рішенні ЄСПЛ «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року, складовими елементами принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Так, обвинувачений ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, яке відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченого є те, що обвинувачений активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, вказаних в ст.67 КК судом не встановлено.

Що стосується вказаної органом досудового розслідування обтяжуючої обставини-вчинення злочину особою, що перебуває у стані сп`яніння, то суд не визнає її обтяжуючою обставиною, оскільки в матеріалах справи знаходиться результат аналізу Косівської ЦРЛ №44 від 13.12.2024р., згідно якого при дослідженні повітря, що вдихається методом електрохімічного вимірювання приладом Алкофор-307, результат - ‰. (Т.2а.с.129). Крім цього, цей результат зафіксований і у висновку експерта №56/2025.

Суд при призначенні ОСОБА_8 покарання особу обвинуваченого, який по місцю проживання характеризується позитивно, що стверджується характеристикою Шепітського старостинського округу Косівського району Івано-Франківської області від 13.12.2024р. №250/04-08/11, має подяки, є особою молодого віку, відповідно до довідки №8-18122024/26210 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, на утриманні знаходиться малолітня дитина ОСОБА_42 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

До матеріалів справи долучена довідка КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я» від 19.12.2024р. №21749 про те, що ОСОБА_8 з 19.12.2023р. по 20.12.2023р. перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Гостра інтоксикація. Протягом життя в КНП «ПНЦ ІФ ОР» не звертався, амбулаторну допомогу не отримував.

Суд також бере до уваги і ту обставину, що родичі обвинуваченого ОСОБА_8 намагалися відшкодувати потерпілій заподіяну шкоду, що стверджується долученими до матеріалів справи копіями грошових переказів оформлених через АТ «Укрпошта», однак потерпіла категорично відмовилася їх отримувати.

Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Санкція ч.1 ст. 115 КК України, за якою обвинувачується ОСОБА_8 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені ст. 368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені ст. 65 КК України, в тому числі встановлені судом обставини, які пом`якшують покарання та відустність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що в даному випадку обвинуваченому ОСОБА_8 слід призначити покарання в межах санкції статті у виді позбавлення волі на строк 8 років.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України до обвинуваченого, суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі, є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).

Отже, підсумовуючи вищевикладене, на переконання суду, покарання у виді позбавлення волі визначене в санкції ч.2 ст. 121 КК України перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винуватого, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винуватого. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину, так як категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути співмірним із вчиненням злочину.

Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому, покарання у виді позбавлення чи обмеження волі є винятковими покараннями, які застосовуються щодо осіб, виправлення яких є неможливим в інший, передбачений законом спосіб.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст. 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

Щодо інших питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Цивільний позов потерпілою ОСОБА_12 не заявлявся.

Процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз становлять у загальному розмірі 89 955,47грн (висновки експертів: № СЕ-19/109-24/1793 7- БД від 21.04.2025 на суму 13 076 грн 30 коп.;№ СЕ-19/109-24/17942- БД від 17.04.2025 - 28 357 грн 90 коп.; № СЕ-19/109-24/17939-БД від 24.04.2025 - 23 067 грн 10 коп.;№ СЕ-19/109-24/17941- БД від 28.04.2025 -23 067 грн 10 коп.;№ СЕ-19/109-24/17915-Д від 26.12.2024 - 2 387 грн 07 коп.), що підлягають стягненню з обвинуваченого в порядку ст. 122, 124 КПК України.

Питання про скасування арешту майна суд вирішує одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, відповідно до ст.174 КПК України.

Відповідно до ухвал Косівського районного суду від 17.12.2024р. накладено арешт на речові докази - мобільний телефон марки «Samsung S10» із сім картою № НОМЕР_12 , пластикову пляшку із надписом «Живчик», два змиви речовини бурого кольору, три ножа, мобільний телефон марки «Redmi Xiaomi» з ідентифікуючим номером НОМЕР_2 та сім картою оператора ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_3 , матерчату куртку, який слід скасувати.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до вступу вироку в законну силу, залишити без зміни.

Керуючись ст.ст. 336, 374, 376, ч.15 ст.615 КПК України, суд -

у х в а л и в:

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та призначити йому покарання у виді 8(вісім) років позбавлення волі.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_8 строк попереднього ув`язнення з 13.12.2024 року по дату набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

До вступу вироку в законну силу залишити обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави - без зміни.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави (рахунок UA838999980313030115000009266 «Інші надходження», код доходу 24060300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач ГУК в Івано-Франківській області /Косівський район/ 24060300, код отримувача 37951998 - 89 955 (вісімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят п`ять)грн.47коп. витрат пов`язаних із проведенням експертиз.

Арешт накладений на речові докази, згідно ухвали Косівського районного суду від 17.12.2024р., а саме на мобільний телефон марки «Samsung S10» із сім картою № НОМЕР_12 , пластикову пляшку із надписом «Живчик», два змиви речовини бурого кольору, три ножа, мобільний телефон марки «Redmi Xiaomi» з ідентифікуючим номером НОМЕР_2 та сім картою оператора ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_3 , матерчату куртку - скасувати.

Речові докази: - пластикову пляшку з написом «Живчик», два змиви речовини бурого кольору, три ножі, що вилучені в ході огляду місця події 13.12.2024р., матерчатий светр сірого кольору, светр матерчатий чорного кольору, футболка синього кольору, штани чорного кольору, кросівки чорного кольору, шкарпетки чорного кольору, що вилучені під час огляду трупа ОСОБА_14 - знищити;

-мобільний телефон марки «Redmi Xiaomi» з ідентифікуючим № НОМЕР_2 та сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 та матерчату куртку, які належали загиблому ОСОБА_14 - повернути потерпілій ОСОБА_12 ;

-мобільний телефон марки «Samsung S10» із сім-картою НОМЕР_4 , який вилучений під в ході особистого обшуку під час затримання у обвинуваченого ОСОБА_8 - повернути засудженому;

-два оптичних носія інформації - диски DVD-R торгової марки «VIDEX», один із написом «Київстар» вх. 7024 вих. 6252/3/кт, другий без жодних написів та маркувань - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Косівський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Судді ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3