Рішення № 139210072, 24.08.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

Справа №338/1261/26

Провадження №2/338/1161/26

24 серпня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Решетова В.В.

з участю секретаря - Смеречук Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», через свого представника, звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії (Надійний) № 6218221 від 03 січня 2026 року в загальному розмірі 24 177 грн 00 коп., з яких: 6 000 грн 00 коп. - заборгованість за основною сумою кредиту; 5 187 грн 00 коп. - заборгованість за процентами; 1 035 грн 00 коп. - комісія за надання кредиту; 11 955 грн 00 коп. неустойка (пеня). Також позивач просив стягнути судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 500 грн 00 коп.

Позов мотивовано тим, що 03 січня 2026 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір кредитної лінії № 6218221, за умовами якого позичальнику надано 6 000 грн 00 коп. кредиту строком на 360 днів (дата повернення 28 грудня 2026 року), зі сплатою процентів за фіксованою ставкою 0,95 % на день та одноразової комісії за надання кредиту у розмірі 17,25 % від суми кредиту, що становить 1 035 грн 00 коп.

Кредитодавець своє зобов`язання виконав, перерахувавши 6 000 грн 00 коп. на банківський рахунок відповідача із використанням платіжного засобу № НОМЕР_1 . Відповідач здійснив лише один платіж у сумі 45 грн 00 коп. та надалі належного виконання зобов`язань не забезпечив. Первісний кредитор звернувся до позичальника з вимогою про дострокове повернення кредиту.

Згідно з розрахунком кредитодавця за період з 03 січня до 03 квітня 2026 року нараховано 5 187 грн 00 коп. процентів із розрахунку 57 грн 00 коп. за день. Крім того, кредитодавцем нараховано неустойку по 300 грн 00 коп. за день; з урахуванням віднесення платежу 45 грн 00 коп. на її погашення до позову заявлено 11 955 грн 00 коп. неустойки.

Право вимоги до відповідача позивач обґрунтовує, ти що він набув право вимоги відповідно до договору факторингу № 25/02/26 від 25 лютого 2026 року та Реєстру прав вимог № 5 від 20 травня 2026 року, укладеними між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ».

Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 29 липня 2026 року, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Також, витребувано в АТ «Державний ощадний банк України» відомості щодо належності відповідачу банківського рахунку та руху коштів, необхідні для перевірки фактичного одержання кредиту.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розгляд справи проводити за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання. Про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву, заяв чи клопотань щодо розгляду справи не подав.

За таких обставин, відповідно до статей 223, 280, 281 ЦПК України та з урахуванням відсутності заперечень позивача проти заочного вирішення спору, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові та електронні матеріали цивільної справи, перевіривши розрахунок заборгованості та витребувані банківські відомості, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 03 січня 2026 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії (Надійний) № 6218221 в електронній формі. Договір, заявка та пов`язані електронні документи підписані відповідачем одноразовим ідентифікатором 302340, крім того матеріали містять відомості про ідентифікацію позичальника за допомогою BankID НБУ.

За пунктом 2.1 договору кредитодавець зобов`язався передати позичальнику кредит, шляхом перерахування коштів на його банківський рахунок із використанням реквізитів електронного платіжного засобу. Пунктом 2.2.1 визначено суму кредиту 6 000 грн 00 коп., пунктом 2.2.2 - строк кредитування 360 днів; таблицею параметрів визначено дату надання 03 січня 2026 року і звичайну дату повернення 28 грудня 2026 року.

Пунктом 2.2.8, договором між сторонами погоджено процентну ставку 0,95 % за один день користування кредитом, денну процентну ставку у розумінні Закону України «Про споживче кредитування» - 0,998 %, а також одноразову комісію за надання кредиту 17,25 % від суми кредиту, тобто 1 035 грн 00 коп. Перший обов`язковий платіж у сумі 2 745 грн 00 коп. має бути внесений 01 лютого 2026 року.

Враховуючи, що частина п`ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлює максимальний розмір денної процентної ставки 1 %, тому погоджена сторонами денна процентна ставка 0,998 % цього граничного розміру не перевищує.

Факт отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується сукупністю взаємно узгоджених платіжних та банківських документів.

У кредитному договорі № 6218221 від 03 січня 2026 року та заяві як електронний платіжний засіб позичальник ОСОБА_1 зазначив банківську картку НОМЕР_1 .

Відповідно до платіжного документу ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА», зазначено платіж № 9a212b9d-e315-4d94-bd43-703b25cefa37 на суму 6 000 грн 00 коп., отримувача ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , платіжний інструмент № НОМЕР_1 та код авторизації 793681.

Крім того, наа виконання ухвали Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 29.07.2026р., АТ «Ощадбанк» надано інформацію від 10 серпня 2026 року, відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , відкрито рахунок НОМЕР_3 , який обслуговується платіжною карткою № НОМЕР_4 . У наданій банком виписці операція на 6 000 грн 00 коп. відображена в колонці «Кредит», а її технічний опис містить той самий код авторизації 793681.

25 лютого 2026 року первісний кредитор ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали договір факторингу № 25/02/26. Також, реєстр прав вимог № 5 від 20 травня 2026 року містить індивідуалізовану вимогу до ОСОБА_1 за договором № 6218221. Платіжна інструкція № 850021651.1 від 26 травня 2026 року підтверджує здійснення фактором оплати згідно з цим реєстром.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03.09.2015, який набрав чинності 30.09.2015, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Відповідно до ст. 3 Закону № 675-VIII, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена, шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

В силу частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).

З огляду на встановлені фактичні обставини справи позивачем доведено, що кредитний договір № 6218221 від 03 січня 2026 року укладено сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України "Про електронну комерцію".

При цьому ОСОБА_1 на веб-сайті кредитодавця та через особистий кабінет подавав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе.

Ідентифікація ОСОБА_1 на веб-сайті кредитодавця здійснена відповідно до вимог чинного законодавства, з використанням його особистих даних, а саме: BankID НБУ, місця проживання, електронної пошти, номера платіжного засобу, на який необхідно перерахувати кошти, тощо.

Доказів, що вказаний в договорі одноразовий ідентифікатор та персональні дані належать третім особам, а не позичальнику, відповідачем не надано, тоді як наведений позивачем алгоритм укладення договорів виключає підстави вважати, що без їх погодження ОСОБА_1 міг отримати кредитні кошти.

Надані позивачем докази в сукупності підтверджують факт перерахування відповідачу ОСОБА_1 05 січня 2026 року від ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» кредитних коштів у розмірі 6000 грн на платіжну (банківську картку) НОМЕР_1 , дана обставина не заперечується відповідачем.

За таких обставин, в матеріалах справи наявні докази на підтвердження факту укладення кредитного договору між сторонами та перерахування на рахунок відповідача кредитних коштів згідно з умовами договору. Крім того, відповідач приступив до виконання кредитного договору, шляхом часткового погашення заборгованості, що свідчить про його згоду з умовами кредитного договору № 6218221 від 03 січня 2026 року.

Також, суд приходить до висновку, що позивач, який не є первісним кредитором, довів перехід до нього прав вимоги за договором факторингу №25/02/26 від 25 лютого 2026 року та витягу з реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги щодо ОСОБА_1 за кредитним договором № 6218221 від 03 січня 2026 року. Договір факторингу є чинним, його дійсність не оспорювалась.

При цьому слід зазначити, що відповідач розмір кредитної заборгованості не спростував, своїх контррозрахунків заборгованості чи доказів, які б підтверджували її відсутність, суду не надав.

Щодо строку повернення основної суми кредиту в розмірі 6000 гривень суд враховує, що після порушення відповідачем строків внесення передбачених договором платежів 04 квітня 2026 року первісний кредитор звернувся до нього з вимогою про дострокове повернення кредиту, до виконання якої відповідач не приступив ОСОБА_1 , основний борг не повернув, а тому сума основного боргу (тіла кредиту), підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача.

Щодо вимоги про стягнення процентів суд виходить із того, що за статтями 1048, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити погоджені проценти. За незмінного залишку тіла 6 000 грн 00 коп. сума процентів за один день при ставці 0,95 % становить 57 грн 00 коп. За період з 03 січня до 03 квітня 2026 року включно, тобто за 91 день, нарахування становить 91 ? 57,00 = 5 187 грн 00 коп., що арифметично відповідає розрахунку кредитодавця.

Разом з тим, 04 лютого 2026 року відповідач сплатив 45 грн 00 коп., а кредитодавець відобразив цей платіж як часткове погашення неустойки. Проте неустойка, нарахована за прострочення виконання кредитного зобов`язання у період воєнного стану, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України підлягає списанню. За змістом пункту 6.7.1 договору проценти за користування кредитом належать до першочергових вимог при розподілі недостатнього платежу, тому, на думку суду 45 грн 00 коп., які були сплачені відповідачем ОСОБА_1 , підлягають врахуванню в погашення договірних процентів.

Отже, непогашена заборгованість за процентами становить 5 187 грн 00 коп. - 45 грн 00 коп. = 5 142 грн 00 коп. У частині 45 грн 00 коп. процентів позов задоволенню не підлягає.

Щодо стягнення комісії суд зазначає наступне. Пунктом 2.2.8 договору її прямо визначено як одноразову комісію за надання кредиту у розмірі 17,25 % від фактично наданої суми, тобто 1 035 грн 00 коп. Відповідно до п. 6.2 договору вона нараховується в день надання кредиту та підлягає сплаті відповідно до умов договору.

Частина друга статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» відносить до загальних витрат за споживчим кредитом, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 визнала нікчемною плату саме за інформацію про стан кредитної заборгованості, яка відповідно до закону має надаватися безоплатно. Спірна ж умова передбачає одноразову комісію за надання кредиту, її розмір визначений наперед та включений до загальної вартості кредиту. Підстав для висновку про нікчемність цієї умови суд не встановив.

Оскільки кредит фактично надано, а строк сплати комісії, вимога про стягнення 1 035 грн 00 коп. підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення 11 955 грн 00 коп. неустойки суд зазначає. Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України на період дії в Україні воєнного стану позичальника звільнено від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором, а нарахована з 24 лютого 2022 року неустойка підлягає списанню кредитодавцем.

Судом встановлено, що спірна неустойка нарахована у 2026 році саме як наслідок прострочення виконання кредитного зобов`язання. Враховуючи, те що воєнний стан у цей період діяв та продовжує діяти, а тому вимога про стягнення 11 955 грн 00 коп. неустойки задоволенню не підлягає.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що відповідач не надав суду відзив на позов та будь-які докази, що спростовують обставини, на які посилається позивач, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково та із заявленої заборгованості в сумі 24 177 грн 00 коп., на думку та розрахункам суду, стягненню підлягає 12177 грн 00 коп., з яких: 6 000 грн 00 коп. тіла кредиту, 5 142 грн 00 коп. процентів та 1 035 грн 00 коп. комісії за надання кредиту. У стягненні 45 грн 00 коп. процентів та 11 955 грн 00 коп. неустойки, разом 12000 грн 00 коп., слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судом встановлено, що частка задоволених майнових вимог становить 12177.00 / 24177.00 = 50.366050 %, що враховується при розподілі судових витрат.

У позовній заяві заявлено про сплату судового збору у розмірі 2 662 грн 40 коп., тому враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 340 грн 95 коп. судового збору.

Крім того, позивач просив стягнути 6 500 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження подано договір про надання правничої допомоги № 11-05/26/ФП від 11 травня 2026 року, витяг з акта № 1-ФП від 05 червня 2026 року та платіжну інструкцію № 850022335.1 від 12 червня 2026 року на загальну суму 186 000 грн 00 коп. за актом, що охоплює сукупність справ.

Відповідно до статей 133, 137, 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу враховуються їх дійсність, зв`язок із розглядом справи, обґрунтованість, розумність та пропорційність предмету спору. Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц також виходила з критеріїв реальності, необхідності та розумності адвокатських витрат.

Дослідивши подані документи, врахувавши типовий характер спору про стягнення кредитної заборгованості, розгляд справи у спрощеному заочному порядку, обсяг фактично індивідуалізованих актом послуг та результат розгляду справи, суд приходить до висновку, що при частковому задоволенні позову такі витрати розподіляються пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 3000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. У решті заявлених витрат на правничу допомогу слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 263-265, 280-284, 354 ЦПК України, статтями 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 611, 1048, 1054, 1077 ЦК України, статтями 8, 16 Закону України «Про споживче кредитування», статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за договором кредитної лінії № 6218221 від 03 січня 2026 року в розмірі 12 177 (дванадцять тисяч сто сімдесят сім) гривень 00 копійок, з яких: 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок - заборгованість за основною сумою кредиту; 5 142 (п`ять тисяч сто сорок дві) гривні 00 копійок - заборгованість за процентами за користування кредитом; 1 035 (одна тисяча тридцять п`ять) гривень 00 копійок - комісія за надання кредиту.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» 1 340 (одну тисячу триста сорок) гривень 95 копійок судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

У решті вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом установлених ЦПК України строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», місцезнаходження: Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, код ЄДРПОУ 43311346.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя В.В. Решетов