Ухвала суду № 139209850, 25.08.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/11673/26

Провадження № 1-кп/185/1636/26

У Х В А Л А

25 серпня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026041480000014 від 16 січня 2026 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч.2 ст. 115 КК України,

за участю:

прокурора - ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого - ОСОБА_7 (ВКЗ),

В С Т А Н О В И В:

Прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , зазначивши, що останній може переховуватися від суду, перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочину, також може вчинити інший злочин.

На даний час вищезазначені ризики, на думку прокурора, продовжують існувати, тому з метою їх запобігання, досягнення дієвості даного кримінального провадження необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу - тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник прохали застосувати особисте зобов`язання або домашній арешт. В той же час обвинувачений вказав, що він проживав в селищі Межова. Офіційно дітей у нього немає та він не одружений. У разі домашнього арешту або особистого зобов`язання проживатиме в с.Васильківка в батька.

З`ясувавши думку сторін, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного висновку.

У ст. 178 КПК України передбачений перелік обставин, що враховуються судом при вирішенні питання про запобіжний захід, серед яких вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інші обставини.

Так, строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_5 спливає 17 вересня 2026 року, а наступна дата судового засідання, яка узгоджена з усіма учасниками судового провадження, знаходиться поза межами строку дії запобіжного заходу.

Як встановлено, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років або довічного позбавлення волі.

При цьому суд враховує, що на даний час судовий розгляд кримінального провадження не завершено, питання щодо винуватості обвинуваченого судом по суті не вирішено, а тому необхідність у забезпеченні його належної процесуальної поведінки та запобіганні встановленим ризикам продовжує існувати. За час перебування ОСОБА_5 під вартою обставин, які б свідчили про істотне зменшення або припинення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, судом не встановлено.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України при оцінці існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід враховувати, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим.

Зазначена обставина сама по собі не є достатньою для висновку про існування ризику переховування від суду, однак у сукупності з іншими встановленими судом обставинами, зокрема характером та тяжкістю пред`явленого обвинувачення, передбаченим за нього покаранням та даними про особу обвинуваченого, свідчить про реальність такого ризику у разі застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу.

Крім того, судом встановлено ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 є раніше судимою особою за злочин, аналогічний тому, у вчиненні якого він обвинувачується у цьому кримінальному провадженні. Вказана обставина у сукупності з іншими даними про особу обвинуваченого дає підстави вважати, що ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення на даний час не втратив своєї актуальності.

Суд також бере до уваги дані про особу обвинуваченого. ОСОБА_5 офіційно не одружений, дітей не має. Сам по собі факт можливості його проживання у батька в с. Васильківка у разі застосування домашнього арешту або особистого зобов`язання не свідчить про наявність достатніх соціальних зв`язків, які б унеможливлювали його переховування від суду або вчинення іншого кримінального правопорушення. Крім того, суд враховує безпекову ситуацію в селищі Васильківка та Межовій.

Оцінюючи можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, суд виходить з того, що такі заходи повинні бути достатніми не лише формально, а й реально спроможними забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти встановленим ризикам. З урахуванням характеру пред`явленого обвинувачення, тяжкості можливого покарання, даних про особу обвинуваченого, наявності попередньої судимості за аналогічний злочин та безпекової ситуації суд приходить до висновку, що особисте зобов`язання або домашній арешт на даному етапі судового розгляду не забезпечать належного запобігання встановленим ризикам.

При цьому суд враховує, що продовження строку тримання під вартою обумовлено не лише тяжкістю пред`явленого обвинувачення, а сукупністю конкретних обставин, які характеризують особу обвинуваченого, характер та тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, передбачене за нього покарання, а також наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом не встановлено.

З огляду на наявність обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину, наслідком якого стала загибель людини, суд, відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, не визначає розмір застави.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 331, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити до 23 жовтня 2026 року.

Строк дії ухвали в частині продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 23 жовтня 2026 року.

Відмовити в клопотанні захисту та обвинуваченого про застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для осіб, які перебувають під вартою, - протягом того же строку з моменту вручення копії ухвали.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3