Ухвала суду № 139209396, 25.08.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/6318/25

н\п 2-з/490/98/2026

УКРАЇНА

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА

вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08

e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua Код ЄДРПОУ 02892528

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 - авоката Рощина І.Г. про забезпечення позову в цивільній справі №490/6318/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 2553248 від 30.12.2023 та № 73227481 від 21.10.2024,

ВСТАНОВИВ:

11.08.2026 року до Центрального районного суду м. Миколаєва звернувся представника відповідача ОСОБА_1 - авокат Рощин І.Г. з заявою про вжиття заходів забезпечення позову в якій просить суд забезпечити позов, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого листа №490/6318/25 від 24.07.2026, виданого Центральним районним судом м. Миколаєва, за яким приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Булахевічем Степаном Вікторовичем відкрито виконавче провадження №ВП 81694592, до набрання законної сили судовим рішенням, ухваленим за результатами перегляду заочного рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 23.12.2025 у справі №490/6318/25.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що 23 грудня 2025 року у справі №490/6318/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами №2553248 від 30.12.2023 та № 73227481 від 21.10.2024 ухвалено заочне рішення, яким позов задоволено частково: з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість за кредитним договором № 2553248 у розмірі 17 755,00 грн, заборгованість за кредитним договором № 73227481 у розмірі 9 075,45 грн, а також судовий збір у розмірі 2 399,48 грн, а всього 29 229,93 грн.

24.07.2026 Центральним районним судом м. Миколаєва на виконання заочного рішення видано виконавчий лист № 490/6318/25. В подальшому, 10.08.2026 року приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Булахевічем Степаном Вікторовичем на підставі зазначеного виконавчого листа відкрито виконавче провадження ВП №81694592, боржника зобов`язано протягом 5 робочих днів подати декларацію про доходи та майно. Одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, приватним виконавцем винесено окрему постанову, якою розраховано та стягнуто з боржника основну винагороду приватного виконавця у розмірі 2 922,99 грн (10% від суми 29 229,93 грн, що підлягає стягненню). Того ж дня, 10.08.2026, постановою приватного виконавця накладено арешт на грошові кошти боржника, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях у банківських установах, у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження, яка становить 32 607,42 грн.

Відповідачем подано до суду заяву про перегляд заочного рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 23.12.2025 у справі №490/6318/25, якою відповідач фактично оскаржує в судовому порядку рішення, на підставі якого видано виконавчий документ.

Представник відповідача посилається на положення статей 149, 150 ЦПК України та наполягає, що у разі не зупинення стягнення приватний виконавець продовжить вчинення виконавчих дій, у тому числі списання коштів з рахунків боржника та звернення стягнення на заробітну плату боржника, що у разі скасування заочного рішення за результатами його перегляду істотно ускладнить чи унеможливить поновлення порушених прав та інтересів відповідача, зокрема повернення стягнутих коштів.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.08.2026 року головуючим суддею визначено суддю Саламатіна О.В. та справа передана судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

За таких обставин розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 23 грудня 2025 року у справі №490/6318/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 2553248 від 30.12.2023 та № 73227481 від 21.10.2024 ухвалено заочне рішення, яким позов задоволено частково: з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість за кредитним договором № 2553248 у розмірі 17 755,00 грн, заборгованість за кредитним договором № 73227481 у розмірі 9 075,45 грн, а також судовий збір у розмірі 2 399,48 грн, а всього 29 229,93 грн.

24.07.2026 Центральним районним судом м. Миколаєва на виконання заочного рішення видано виконавчий лист № 490/6318/25. В подальшому, 10.08.2026 приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Булахевічем Степаном Вікторовичем на підставі зазначеного виконавчого листа відкрито виконавче провадження ВП №81694592. Одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, приватним виконавцем винесено окрему постанову, якою розраховано та стягнуто з боржника основну винагороду приватного виконавця у розмірі 2 922,99 грн (10% від суми 29 229,93 грн, що підлягає стягненню). Того ж дня, 10.08.2026, постановою приватного виконавця накладено арешт на грошові кошти боржника, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях у банківських установах, у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження, яка становить 32 607,42 грн.

Відповідачем подано до суду заяву про перегляд заочного рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 23.12.2025 у справі №490/6318/25.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

При цьому, пунктом 6 частини першої статті 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування. (п.10 ПП ВСУ).

В даному випадку, заявник фактично просить вжити заходів забезпечення позову з метою перешкоджання виконання заочного рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 23 грудня 2025 року у справі №490/6318/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами №2553248 від 30.12.2023 та № 73227481 від 21.10.2024, яке набрало законої сили та яким позов задоволено частково: з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість за кредитним договором № 2553248 у розмірі 17 755,00 грн, заборгованість за кредитним договором № 73227481 у розмірі 9 075,45 грн, а також судовий збір у розмірі 2 399,48 грн, а всього 29 229,93 грн,

На переконання суду, такі дії заявника виходять за межі мети забезпечення позову, яка полягає у вжитті судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення у випадку задоволення заявлених позовних вимог саме у даній справі, а вжиття заходів забезпечення про які просить заявник, фактично, може призвести до невиконання конституційного принципу щодо обов`язковості виконання судового рішення згідно з приписами статті 129-1 Конституції України.

Верховним Судом у постанові від 03.04.2019 у справі №211/129/18-ц сформульовано правову позицію, згідно з якою суд не може заборонити державному виконавцеві вживати необхідних заходів щодо своєчасного й повного виконання рішення. Ужиті заходи не повинні перешкоджати іншим особам здійснювати покладені на них згідно із законодавством повноваження. Ураховуючи викладене, суд доходить висновку, що заява не підлягає задоволенню, оскільки не обґрунтована заявником у контексті необхідності застосування таких заходів, а також у контексті їх співмірності та відповідності до заявлених позовних вимог».

Таким чином, судом встановлено, що заявником не доведено необхідності вжиття заходів забезпечення позову у справі №490/6318/25, а саме недоведено обгрунтованості обраного заходу забезпечення позову, а також що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до неможливості виконання судового рішення або значно ускладнить його виконання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - авоката Рощина І.Г. про забезпечення позову в цивільній справі №490/6318/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 2553248 від 30.12.2023 та № 73227481 від 21.10.2024, слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - авоката Рощина І.Г. про забезпечення позову в цивільній справі №490/6318/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 2553248 від 30.12.2023 та № 73227481 від 21.10.2024, відмовити.

Копію ухвали негайно надіслати заявнику для відома.

Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому статтею 261 ЦПК України та може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Суддя О.В. Саламатін