Постанова № 139208962, 25.08.2026, Корабельний районний суд м. Миколаєва

Справа № 488/4051/26

Провадження № 3/488/480/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

25.08.2026 року м. Миколаїв

Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Т.В.Торжинська, розглянувши справи 488/4051/26, 488/4052/26 про адміністративні правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції в Миколаївській області, про притягнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

- до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126, ч.2 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

31 липня 2026 року на адресу суду з Управління патрульної поліції в Миколаївській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.5 ст. 126 КУпАП та за ч.2 ст. 130 КУпАП, які, з урахуванням положень ст. 36 КУпАП, розглянуті в єдиному провадженні.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №730538 27.07.2026 року близько 20:00 год. за адресою: м. Миколаїв, пр. Богоявленський перетин провул. Дружби, водій ОСОБА_1 , 06.06.1987 керував транспортним засобом Toyota Camry, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , при цьому будучи позбавленим права керування транспортними засобами, правопорушення вчинено повторно протягом року. Постанова ЕНА№6784213 за ч. 4 ст.126 КУпАП від 07.03.2026 р., чим порушив п. 2.1.а ПДР.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.5 ст. 126 КУпАП.

До протоколу додані: відеозапис нагрудної камери 474538, довідка про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія (в статусі «підлягає вилученню»), довідка УПП щодо відсутності зареєстрованих за ОСОБА_1 транспортних засобів, довідка про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст.126 КУпАП, копія постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА ЕНА№6784213 від 07.03.2026 року.

Окрім того, за даними протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №730542 27.07.2026 року о 20:00 год. м. Миколаїв, перехрестя пр. Богоявленський перетин провул. Дружби, водій ОСОБА_1 , 06.06.1987 керував транспортним засобом Toyota Camry, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку, із застосуванням спеціального технічного приладу Алкотестер Драгер 7510, результат тесту якого склав 2,43 проміле. Вказане порушення вчинив повторно протягом року.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст. 130 КУпАП.

До протоколу додані: акт огляду на стан сп`яніння, відеозапис нагрудної камери 474538, 474558, довідка про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія (в статусі «підлягає вилученню»), довідка УПП щодо відсутності зареєстрованих за ОСОБА_1 транспортних засобів, довідка про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП від 28.07.26 р., копія постанови Інгульского районного суду м. Миколаєва від 23.03.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування строком на 3 роки.

На виклик суду ОСОБА_1 не прибув. Про необхідність явки до суду повідомлений належним чином та своєчасно, шляхом надіслання смс-повідомлення, яке відповідно до довідки автоматизованої системи документообігу суду доставлено 03.08.2026 року. Проте в призначений день та час ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Суд звертає увагу, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками.

З урахуванням положень ст. 268 КУпАП, розгляд справи здійснено за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, який, будучи обізнаним щодо складання відносно нього вище вказаного протоколу, розгляд якого здійснюється судом, не цікавився долею даної справи, тобто фактично не виявив бажання скористатись своїм правом участі під час розгляду справи відносно нього про адміністративне правопорушення.

У зв`язку з наведеним, розгляд справи здійснено за відсутності ОСОБА_1 .

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з такого.

Суспільні відносини у сфері дорожнього руху регулюються положеннями Закону України Про дорожній рух та Правилами дорожнього руху.

Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

За вимогами ст.15 вказаного Закону, кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.

Відповідно до п.2.1.а Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Зазначені положення нормативно-правових актів вказують на те, що керування транспортним засобом допускається лише особою, яка отримала відповідне право щодо такого керування та не позбавлена його.

Частина 5 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , в порушення зазначених вимог ЗУ Про дорожній рух та Правил дорожнього руху України, будучи позбавленим відповідно до постанови Інгульського районного суду м. Миколаєва від 23.03.2026 року права керування транспортними засобами строком на три роки, вдруге протягом року, зокрема 27 липня 2026 року о 20:00 годині, здійснював керування транспортним засобом. На доведеність чого, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, також свідчать дані довідки УПП в Миколаївській області від 27.07.2026 року про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія 03.03.2007 року (з позначкою статусу «підлягає вилученню»), копія постанови Інгульського районного суду м. Миколаєва від 23.03.2026 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування строком на 3 роки, та на підтвердження повторності такого правопорушення свідчать дані постанови серії ЕНА№6784213 від 07.03.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у зв`язку з керуванням транспортним засобом, будучи позбавленим права керування.

Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен розуміти правовий статус водія, виконувати обов`язки водія, та на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку відповідний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);

- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до п. 7 Розділу ІІ даного Інструкції, особа вважається такою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, якщо показник спеціальних технічних засобів, застосованих при огляді водія, після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Зі змісту досліджених письмових доказів слідує наступне.

На доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, окрім протоколу, додано диск відеозапису з нагрудної камери поліцейського, зі змісту якого слідує, що 27 липня 2026 року близько 20:00 год. працівниками поліції під час спілкування з водієм в зв`язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп`яніння останньому було запропоновано пройти за допомогою газоаналізатору Драгер огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу ( час запису 20:05:07) або у медичному закладі ( час запису 20:05:10). За згодою ОСОБА_1 був проведений огляд водія на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Алкотестер Драгер, та результат якого склав 2,43 проміле.

Такий огляд та його результати зафіксовано в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який підписано ОСОБА_1 без застережень та, відповідно до якого він погодився з результатами проведеного огляду ( час запису 20:09:05).

Оцінивши зібрані у справі докази, в тому числі відеозаписи, що здійснені відповідно до вимог ч.2 ст.266 КУпАП, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч.2 ст.130 КУпАП, та необхідним притягнути його до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення з урахуванням правил, визначених ст.36 КУпАП.

Призначаючи адміністративне стягнення, підлягає врахуванню суспільна небезпечність адміністративного проступку та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі чого, приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, належить піддати правопорушника адміністративному стягненню, що відповідає вимогам ст. 23 КУпАП, яке буде справедливим, достатнім і необхідним для виховання особи в дусі поваги до законів України, запобігання вчиненню нових правопорушень, а так само співмірним стягненням за вчинене.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, оплатне вилучення транспортного засобу є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність ч. 6 ст. 121, ч. 2 та 3 ст. 130 КУпАП. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

За таких обставин, суд вважає за неможливе застосування до ОСОБА_1 додаткового покарання у вигляді конфіскації транспортного засобу, оскільки даних про належність останньому транспортних засобів на праві приватної власності до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не надано.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, коли особа такого права не мала або була його позбавлена, є підстави, з урахуванням статті 30 КУпАП, для застосування підходу аналогічного тому, що був сформований у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 4 вересня 2023 року у справі № 702/301/20.

На підставі ЗУ «Про судовий збір» стягнути з порушника на користь держави судовий збір в сумі 665 грн.60 коп.

Керуючись ст.30, 36, 283, 284 КУпАП України,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.126 та ч.2 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять років), без оплатного вилучення транспортного засобу.

Штраф перераховувати на рахунок (р/р UA438999980313010149000014001, отримувач коштів Миколаївське ГУК/Микол.обл./21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37992030, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу штраф).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок) в дохід держави (р/р UA908999980313111256000026001, одержувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ: 37993783).

Згідно зі ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Корабельний районний суд м.Миколаєва протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Т.В. Торжинська