Ухвала суду № 139208898, 25.08.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/5602/26

Провадження № 1-кс/487/3535/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2026 м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_3 про самовідвід,

УСТАНОВИВ:

У провадження слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_3 надійшла скарга ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

21 серпня 2026 року до канцелярії Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла заява слідчого судді ОСОБА_3 про самовідвід.

Заява мотивована тим, що в проваджені Заводського районного м. Миколаєва перебував обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023152030000335 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, за фактом пошкодження шляхом підпалу 15.02.2023 будівлі Заводського районного суду м. Миколаєва. У даному кримінальному провадженні Заводський районний суд м. Миколаєва має статус потерпілого та на тепер кримінальне провадження перебуває на розгляді Вітовського районного суду Миколаївської області. А тому, з метою уникнення будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді під час розгляду поданої скарги, слідчий суддя заявив самовідвід.

У судове засідання учасники не з`явилися.

Узявши до уваги мотиви заяви про самовідвід та вивчивши матеріали скарги, суд ураховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

У ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі Закон № 3477-ІV) встановлено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні від 09.11.2006 року у справі «Білуха проти України» ЄСПЛ зазначив, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Вказане випливає з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів.

У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» вказано, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Аналізуючи усталену практику Європейського суду з прав людини у справах, зокрема проти України, та вказані нормативні акти, суд висновує, що правильною є позиція тих суддів, які з метою усунення сумнівів учасників судового процесу щодо неупередженості судді вживають усіх можливих процесуальних заходів упередження винесення судових рішень таким судом, в тому числі шляхом самовідводу судді.

Приймаючи до уваги мотиви, що послугували підставою для самовідводу слідчого судді у співставленні до норм діючого законодавства та усталеної практики ЄСПЛ, суд дійшов висновку, що заява про самовідвід підлягає задоволенню з метою забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у її безсторонності та реалізації прав скаржника на розгляд його скарги неупередженим судом, встановленим законом, що має викликати довіру.

Керуючись статтями 75, 80, 81, 186, 372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_3 про самовідвід.

Відвести слідчого суддю Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_3 від розгляду скарги ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення(справа №487/5602/26).

Справу передати до канцелярії Заводського районного суду м. Миколаєва для виконання вимог ст. 35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1