Постанова № 139208250, 17.03.2026, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/461/26

3/132/400/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 березня 2026 року м. Калинівка

Суддя Калинівського районного суду Вінницької області СЄЛІН Є.В., розглянувши матеріал, який надійшов з батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управляння патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Вінниця Вінницької області, українця, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП документально не підтверджений, до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 09 лютого 2026 року о 10год.22хв. на вулиці Центральній в селі Дружелюбівка Хмільницького району Вінницької області, керуючи транспортним засобом марки (моделі) «Renault Trafic», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не впорався з керуванням, внаслідок чого здійснив наїзд на перешкоду (дорожній знак 2.1, декоративну арку), від чого транспортний засіб та інше майно (дорожній знак та декоративна арка) отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.п.2.3(б), 12.1 ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_2 визнав вищезазначені обставини, просив його суворо не карати.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, приходжу до наступних висновків:

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Згідно статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 586880 від 09.02.2026 року слідує, що ОСОБА_2 09 лютого 2026 року о 10год.22хв. на вулиці Центральній в селі Дружелюбівка Хмільницького району Вінницької області, керуючи транспортним засобом марки (моделі) «Renault Trafic», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не впорався з керуванням, внаслідок чого здійснив наїзд на перешкоду (дорожній знак 2.1, декоративну арку), від чого транспортний засіб та інше майно (дорожній знак та декоративна арка) отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.п.2.3(б), 12.1 ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Вказаний протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (далі ПДР України), відповідно до Закону України «Про дорожній рух». Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні грунтуватися на вимогах цих Правил.

Пункт 1.3 ПДР України визначає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Положеннями пункту 2.3(б) ПДР України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зокрема зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до пункту 12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9 ПДР України).

Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд чи іншого майна.

Об`єктивна сторона складу правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, характеризується наступними елементами: діянням, тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, яке може бути виражене як у дії, так і в бездіяльності; наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна; а також причинним зв`язком між наведеними діяннями та наслідками.

Таким чином, для вирішення питання про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, слід встановити наявність факту порушення правил дорожнього руху та наявність причинного зв`язку між таким порушенням і спричиненням наслідків у виді пошкодження майна (у даному випадку пошкодження транспортного засобу та іншого майна).

Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, в повному обсязі доведена матеріалами справи, а саме:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 586880 від 09.02.2026 року, згідно якого, ОСОБА_2 09 лютого 2026 року о 10год.22хв. на вулиці Центральній в селі Дружелюбівка Хмільницького району Вінницької області, керуючи транспортним засобом марки (моделі) «Renault Trafic», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не впорався з керуванням, внаслідок чого здійснив наїзд на перешкоду (дорожній знак 2.1, декоративну арку), від чого транспортний засіб та інше майно (дорожній знак та декоративна арка) отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.п.2.3(б), 12.1 ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Суд звертає увагу, що ОСОБА_2 за наявності у нього фактичної можливості заперечувати щодо обставин, наведених у вищезазначеному протоколі про адміністративне правопорушення, та викласти свої заперечення та/або застереження щодо суті правопорушення у відповідній графі 14 протоколу «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення», жодних дій з приводу цього не вчинив, та дії працівників поліції не оскаржував;

схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, яка є додатком до протоколу, в якій зафіксоване місце дорожньо-транспортної пригоди із зазначенням її прив`язки, графічно зображено та детально описано післяаварійне розташування транспортного засобу, конкретизовані погодні умови, стан покриття проїзної частини, наявність дорожніх знаків та розміти, а також перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу та іншого майна, отриманих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди;

письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 09.02.2026 року, згідно якого, він зазначив обставини, за наявності яких сталась дорожньо-транспортна пригода.

Відповідно до положень частини 1 статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а згідно частини 2 цієї статті обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно приписів статті 252 КУпАП, суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пунктом 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) визначено, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Оцінюючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що факт порушення ОСОБА_2 правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, знайшов своє підтвердження та повністю доведений поза розумним сумнівом в ході даного судового розгляду, а його дії за ст.124 КУпАП правильно кваліфіковано.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Санкція статті 124 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Відповідно до положень статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами

Згідно статті 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Призначаючи адміністративне стягнення в даній справі, суд враховує конкретні обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника ОСОБА_2 , ступінь його вини, майновий стан.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість та достатність застосування до ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Дане стягнення на думку суду буде необхідним та достатнім для його виховання, попередження вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

З урахуванням цього, з ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665грн.60коп.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 124, 221, 283-284, 287, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850грн.00коп. в дохід держави на рахунок на рахунок (IBAN) UA418999980313080149000002001, отримувач: ГУК у Вінницькій обл./Він.обл/21081300, (ЄДРПОУ) 37979858, код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 665грн.60коп. на номер рахунку (IBAN) UA908999980313111256000026001, отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП, та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя