Ухвала суду № 139207793, 14.08.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/26656/26

Провадження № 1-кс/761/16499/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , із застосуванням відеоконференції з представником власника майна - адвокатом ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025000000001200 від 21.11.2025,

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва поштою надійшло клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025000000001200 від 21.11.2025.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає про те, що ГСУ СБ України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025000000001200 від 21.11.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що у період з 2022 року по теперішній час представниками приватних суб`єктів господарювання у змові із службовими особами підприємств державної та комунальної власності Харківської області та їх структурних підрозділів, реалізовується протиправний механізм із заволодіння коштами комунальних підприємств, шляхом створення неконкурентних умов проведення відкритих торгів на виконання ремонтних, аварійно-відновлювальних робіт тощо, що призводить до перемоги у них попередньо визначених та підконтрольних підприємств.

Проведеним досудовим розслідуванням у даному кримінальному провадженні встановлено, що до вказаної вище протиправної діяльності причетні власники та службові особи ТОВ «СБК Саргон» (код ЄДРПОУ 44549311), діяльність якого одноосібно контролюється його власником ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Так, у період з 2022 року по теперішній час, за вказівкою ОСОБА_5 службовими особами ТОВ «СБК Саргон» укладались договориіз державними та комунальними підприємствами Харківської області на проведення будівельних робіт різного типу. Загальна сума укладених договорів складає понад 2,8 млрд грн.

Проведеним аналізом зазначених договорів та закупівель, які знаходяться у відкритому доступі на інтернет ресурсі для проведення відкритих торгів та публічних закупівель «Prozorro» (https://prozorro.gov.ua/uk) встановлено, що під час проведення окремих вищевказаних торгів, за результатами яких обрано переможцем ТОВ «СБК Саргон», єдиним учасником закупівель було виключно зазначене товариство, що зокрема може свідчити про умисне створення неконкурентних умов особами, які причетні до готування технічної документації та/або вимог для учасників проведення торгів із числа службових осіб підприємств державної та комунальної власності та їх структурних підрозділів.

Також встановлено, що власниками та службовими особами ТОВ «СБК Саргон» у вказаний період часу під час виконання зазначених вище договорів та після отримання коштів від замовників за виконання робіт та постачання товарів, використовуються суб`єкти господарювання, які мають ознаки «ризиковості» та «транзитності» і надають для ТОВ «СБК Саргон» послуги із так званого «транзиту товарно-матеріальних цінностей» та «обготівкування».

Так, представниками ТОВ «СБК Саргон» здійснюється закупівля товарно-матеріальних цінностей, необхідних для виконання робіт за вказаними вище договорами у компаній-виробників через ряд «транзитних» суб`єктів господарювання, які здійснюють по ланцюгу «нібито» постачання штучну націнку на товарно-матеріальні цінності у розмірі понад 80-100% та у подальшому різницю вартості товару між виробником та замовником «видають» у готівковій формі (з відрахування 15% - видача готівки, 2% транзит за надані послуги) власникам та службовим особам ТОВ «СБК Саргон», які у подальшому легалізують зазначені готівкові кошти шляхом придбання рухомого та нерухомого майна, а також здійснюють їх вивід у криптовалюту.

Досудовим розслідуванням встановлені факти переведення готівкових коштів у криптовалюту через пункти обміну валют комерційним директором ТОВ «СБК Саргон» ОСОБА_6 , яка системно користувалася пунктами обміну валют у період з 26.02.2026 по 11.04.2026 та здійснила виведення готівкових коштів на крипто гаманці у сумі 111 550 USDT, що в перерахунку становить 4 874 735 грн. При цьому, відповідно до відомостей про джерела отриманого доходу ОСОБА_6 , загальний обсяг офіційного доходу останньої, у період з 2000 року по теперішній час склав 2 870 442,42 грн., що може свідчити про виведення коштів з легального обігу від протиправної діяльності ТОВ «СБК Саргон».

До числа суб`єктів господарювання, які сприяють ТОВ «СБК Саргон» у заволодінні та легалізації коштів, одержаних від замовників увійшли: ТОВ «НВП «Век-тор» (код ЄДРПОУ 41138430), ТОВ «НВП «Істок» (код ЄДРПОУ 37998006),

ТОВ «Спецбуд-3 ЛТД» (код ЄДРПОУ 43130685), ТОВ «НВК «Східбуд» (код ЄДРПОУ 31234803), ТОВ «Дамиріс» (код ЄДРПОУ 37459570), ТОВ «Мультітул-Стандарт» (код ЄДРПОУ 43856496), ТОВ «Міханбуд» (код ЄДРПОУ 42668931),

ТОВ «Оптторг 20» (код ЄДРПОУ 43161367), ТОВ «ТД «Аталантіс» (код ЄДРПОУ 45177232), ТОВ «Ангар 2000» (код ЄДРПОУ 45003881), ТОВ «Укрбудпостач 1» (код ЄДРПОУ 42004609), ТОВ «НВФ Технології енергозбереження» (код ЄДРПОУ 40190751), ТОВ «Велдінг ТММ» (код ЄДРПОУ 44714223), ТОВ «Альтор плюс» (код ЄДРПОУ 45860614), ТОВ «Балкантех» (код ЄДРПОУ 38279165), ТОВ «Інструкт» (код ЄДРПОУ 45587080), ТОВ «Контрактбудпостач» (код ЄДРПОУ 38631240),

ТОВ «АСКБ» (код ЄДРПОУ 40144878), ТОВ «Новаторбуд» (код ЄДРПОУ 32673903), ПП «Екіпаж» (21241245), ПП «Голден і К» (код ЄДРПОУ 41972523).

Викладені обставини протиправної діяльності, окрім матеріалів кримінального провадження в сукупності, підтверджуються висновком аналітичного дослідження Департаменту запобігання фінансовим операціям, пов`язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом Державної податкової служби України від 27.03.2026 № 80/99-00-08-01-03-20/44549311 щодо ТОВ «СБК Саргон», проведення якого ініційовано Головним слідчим управлінням СБ України.

Згідно з зазначеним висновком аналітичного дослідження встановлено, що фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «СБК Саргон» та ТОВ «НВП «Век-тор» (код ЄДРПОУ 41138430), ТОВ «НВП «Істок» (код ЄДРПОУ 37998006), ТОВ «Спецбуд-3 ЛТД» (код ЄДРПОУ 43130685), ТОВ «НВК «Східбуд» (код ЄДРПОУ 31234803), ТОВ «Дамиріс» (код ЄДРПОУ 37459570), ТОВ «Мультітул-Стандарт» (код ЄДРПОУ 43856496), ТОВ «Міханбуд» (код ЄДРПОУ 42668931),

ТОВ «Оптторг 20» (код ЄДРПОУ 43161367), ТОВ «ТД «Аталантіс» (код ЄДРПОУ 45177232) на загальну суму 376 688 664,58 грн. (у т.ч. ПДВ 62 781 444,10 грн.) є лише документально відображеними, тобто «безтоварними», а тому ТОВ «СБК Саргон» у порушення п. 44.1, п. 44.2 ст. 44 п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 п. 135.1

ст. 135 ПК України занижено податок на прибуток підприємств, за

2023-2025 роки, на загальну суму 56 503 300 грн., а також ймовірно завищено податковий кредит з ПДВ та занижено податок на додану вартість, що підлягає декларуванню та сплаті до бюджету на загальну суму 62 131 694 грн.

Також, згідно висновку вказаного аналітичного дослідження встановлено, що ТОВ «СБК Саргон» здійснило операції з придбання товарів (робіт/послуг)у

ТОВ «НВП «Век-тор» (код ЄДРПОУ 41138430), ТОВ «НВП «Істок» (код ЄДРПОУ 37998006), ТОВ «Спецбуд-3 ЛТД» (код ЄДРПОУ 43130685), ТОВ «НВК «Східбуд» (код ЄДРПОУ 31234803), ТОВ «Дамиріс» (код ЄДРПОУ 37459570),

ТОВ «Мультітул-Стандарт» (код ЄДРПОУ 43856496), ТОВ «Міханбуд» (код ЄДРПОУ 42668931), ТОВ «Оптторг 20» (код ЄДРПОУ 43161367), ТОВ «ТД «Аталантіс» (код ЄДРПОУ 45177232), без фактичного їх постачання на загальну суму 379 435 424,57 грн. (у т.ч. ПДВ 63 239 237,43 грн.), що може бути пов`язано з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Відповідно до інформації оперативного підрозділу СБ України, який здійснює оперативний супровід в даному кримінальному провадженні встановлено, що до вказаної вище протиправної діяльності причетні наступні особи, а саме: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - одноосібний власник ТОВ «СБК Саргон», який здійснює контроль за вказаною вище протиправною діяльністю через підконтрольних йому осіб; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - директор ТОВ «СБК Саргон», відповідальний за будівельні роботи, пошук працівників, які виконують роботи за готівку та виплату готівкових коштів; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 -комерційний директор ТОВ «СБК Саргон», відповідальна за ведення «чорної» бухгалтерії, обготівкування коштів та складання «фіктивних» документів з проведення безтоварних операцій; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - начальник технічного відділу на ТОВ «СБК Саргон», відповідальний за підготовку кошторисної документації з завідомо завищеною вартістю; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - головний бухгалтер ТОВ «СБК Саргон», відповідальна за перерахунок коштів; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - начальник відділу постачання на ТОВ «СБК Саргон», відповідальний за закупівлю товарів/робіт та проведенні документів з завідомо завищеною вартістю; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 - заступник директора з розвитку на ТОВ «СБК Саргон», у т.ч. відповідає за бухгалтерський облік на товаристві.

За результатами проведених заходів оперативними співробітниками СБ України та на виконання доручення слідчого, з метою встановлення адрес та приміщень, які використовували та використовують у своїй протиправній діяльності вказані вище фігуранти провадження, та в яких можуть зберігатися: фінансово-господарська документація, печатки, штампи, інша документація, комп`ютерна техніка, носії інформації (флеш-карти, жорсткі диски, планшети та інші), засоби зв`язку, мобільні телефони, записні книжки або чорнові (робочі) записи, грошові кошти, які використовувались та використовуються під час здійснення протиправної діяльності та отримані внаслідок здійснення такої незаконної діяльності, а також інші предмети та документи, які матимуть доказове значення для досудового розслідування, отримано інформацію про фактичне місце проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

24.06.2026 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва проведено обшук, за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час проведення обшуку за вказаною вище адресою, яка являється місцем проживання ОСОБА_5 виявлено та вилучено: предмети, зовні схожі на грошові кошти, а саме купюри номіналом 1000 грн. у кількості 600 (шістсот) шт. на загальну суму 600 000 (шістсот тисяч) грн., належні ОСОБА_5 .

Також, на момент проведення обшуку ОСОБА_5 не було надано слідчому належних підтверджуючих документів щодо законності джерела походження виявлених коштів, у зв`язку з чим є підстави вважати, що такі кошти здобуті внаслідок вчинення протиправної діяльності та одержані незаконним шляхом під час реалізації злочинного механізму із заволодіння коштами комунальних підприємств на території Харківської області.

24.06.2026 вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 22025000000001200 від 21.11.2025.

Таким чином, з метою забезпечення збереження речових доказів, здобуття доказів у кримінальному провадженні, прокурор звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаним клопотанням про арешт вилученого майна.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, наведених у ньому. Крім того, зазначив, що було проведено огляд вилученого мобільного телефону у ОСОБА_7 , який обіймає посаду директора ТОВ «СБК Саргон», та встановлено інформацію, що вилучені грошові кошти були отримані внаслідок обготівкування. Також прокурор зазначив, що наразі у кримінальному провадженні проводяться слідчі/розшукові дії, а тому просив накласти арешт.

Представник власника вилученого майна ОСОБА_12 - адвокат ОСОБА_4 заперечувала щодо задоволення клопотання. Зазначила, що клопотання прокурора про арешт майна повинно бути розглянуто протягом 72-х годин з дня його надходження до суду, а тому майно повинно бути повернуто власнику. Крім того, зазначила, що прокурором не доведено, шо вилучені грошові кошти мають відношення до кримінального провадження, в якому жодній особі не було повідомлено про підозру, дозвіл на вилучення грошових коштів слідчим суддею не надавався. Крім цього, зазначила, що вилучені в ході проведення обшуку грошові кошти належать саме ОСОБА_12 , яка є матір`ю ОСОБА_5 , отримала їх у законний спосіб, що підтверджується відповідними документами та повідомляла слідчих під час проведення обшуку, що зможе надати підтверджуючі документи про їх походження, однак незважаючи на вказане, грошові кошти були вилучені.

Заслухавши клопотання прокурора, доводи адвоката, вивчивши клопотання та матеріали, надані на його обґрунтування, додатково надані документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчими ГСУ СБ України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025000000001200 від 21.11.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209 КК України.

24.06.2026 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.06.2026, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: предмети, зовні схожі на грошові кошти, а саме купюри номіналом 1000 грн. у кількості 600 (шістсот) шт. на загальну суму 600 000 (шістсот тисяч) грн.

24.06.2026 постановою слідчого вказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Так, згідно з ст.ст.131,132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 2 ст.170 КПК України регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п.1); спеціальної конфіскації (п. 2); конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п.3); відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4).

Згідно ч.3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При цьому, слідчий суддя зазначає про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та у межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, а також те, що майно цілком відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а отже обґрунтовано має правовий статус речового доказу, з метою забезпечення його збереження, здобуття нових доказів у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні правові підстави для арешту зазначеного майна.

Підстав сумніватись в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.

Крім того, слідчий суддя не знаходить у висновках прокуратури при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно порушень вимог КПК України та чогось очевидно необґрунтованого та безпідставного.

При цьому, наведені адвокатом заперечення на клопотання прокурора про арешт майна, не можуть бути взяті до уваги слідчим суддею, оскільки вони комплексно спростовуються матеріалами досудового розслідування, долученими до клопотання про арешт майна.

Крім того, на переконання слідчого судді, прокурором у клопотанні доведено, що існують правові підстави для накладення арешту на вищевказане майно з метою забезпечення його збереження як речового доказу, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що у разі повернення тимчасово вилученого майна власник зможе його приховати, знищити його або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Крім цього, як вбачається з наданого прокурором протоколу огляду мобільного телефону, вилученого у директора ТОВ «СБК Саргон» - ОСОБА_7 , встановлено, що на ньому міститься інформація, яка може свідчити про те, що вилучені грошові кошти належать саме ОСОБА_5 та отримані ним у незаконний спосіб.

Про зазначене також свідчать і фотокартки, долучені прокурором до клопотання про арешт майна, на яких зафіксовано обставини обшуку, зокрема те, що грошові кошти, вилучені в ході проведення обшуку, були обмотані банківською стрічкою, містять нові купюри, що також підтверджує позицію прокурора про відповідність вказаних грошових коштів критеріям ст.98 КПК України.

Також, слідчим суддею враховано стадію кримінального провадження в якому досудове розслідування ще не закінчено, органом досудового розслідування здійснюються слідчі /розшукові/ та інші процесуальні дії, в тому числі щодо вилученого майна, а тому такий захід забезпечення кримінального провадження є необхідним для досягнення дієвості та виконання завдань кримінального провадження, визначених положеннями ст. 2 КПК України.

Крім цього, арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку.

Крім того, положення КПК України визначають, що майно, яке має ознаки речового доказу, вилучається та на нього може бути накладений арешт незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Як убачається з положень ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до абзацу 2 ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 КПК України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

З урахуванням наведеного, відсутність грошових коштів у переліку, щодо якого прямо було надано дозвіл на відшукання в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва про дозвіл на проведення обшуку, не є перешкодою для тимчасового вилучення такого майна та звернення у подальшому з клопотанням про арешт такого майна, з урахуванням дотримання прокурором вимог ч.5 ст.171 КПК України.

Крім цього, на переконання слідчого судді, прокурором доведено, що існують правові підстави для накладення арешту на вищевказане майно з метою забезпечення його збереження як речового доказу.

Таким чином, заперечення про відсутності підстав для накладення арешту на майно є неспроможними та не ґрунтуються на положеннях КПК України.

Крім того, посилання адвоката щодо недотримання строку, встановленого ч. 6 ст. 173 КПК України, не є підставою для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна, про що також було зазначено Київським апеляційним судом в ухвалі від 05.03.2025 /справа № 760/33280/24).

Так, положеннями КПК України не передбачено такої підстави для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна, як недотримання слідчим суддею строку, визначеного ч. 6 ст. 173 КПК України. Сплив процесуального строку для постановлення ухвали за результатами розгляду клопотання про арешт тимчасово вилученого майна не припиняє обов`язку слідчого судді розглянути клопотання по суті, а також не тягне за собою припинення повноважень слідчого судді на прийняття відповідного судового рішення.

Слід зазначити, що слідчим суддею дотримано вимоги ст. ст. 22, 23, 26, ч.ч. 1, 3 ст. 172 КПК України щодо змагальності сторін, диспозитивності, забезпечення явки у судове засідання представника власника майна, надання матеріалів клопотань для ознайомлення, дослідження матеріалів справи, що з урахуванням кількості клопотань прокурора у цьому провадженні потребувало достатнього часу.

Крім того, у зв`язку з неявкою представника власника майна або власника майна в судові засідання, клопотання прокурора про арешт майна було відкладено та забезпечено проведення судового розгляду за допомогою відеоконференції.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.131, 132, 167, 168, 170-174 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025000000001200 від 21.11.2025 - задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 ,а саме на предмети, зовні схожі на грошові кошти, купюри номіналом 1000 грн. у кількості 600 (шістсот) шт., на загальну суму 600 000 (шістсот тисяч) грн.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Відповідно до ст.174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя