Рішення № 139207325, 25.08.2026, Оболонський районний суд міста Києва

25.08.2026 Справа № 756/16233/25

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

________________

Унікальний № 756/16233/25

Провадження №2/756/1764/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Диба О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся із позовом до відповідача про стягнення заборгованості, в якому зазначив, що відповідно до укладеного з ТОВ «ФК «Гелексі» договору позики №141057 від 30.01.2020 ОСОБА_1 видано позику у розмірі 5000 грн, на строк до 28.02.2020, з фіксованою стандартною процентною ставкою у розмірі 0,01% та комісією у розмірі 1,1% в день.

В подальшому, додатковою угодою №1 від 28.02.2020 сторонами було погоджено продовження строку повернення позики до 28.03.2020.

Відповідач свої зобов`язання за договорами не виконує, не здійснює платежів в рахунок погашення суми кредитів та нарахованих процентів, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 08.10.2025 становить 24669 грн 50 коп., що складається з: 5000 грн - заборгованості за позикою, 19669,50 грн - заборгованості за процентами.

Просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судові витрати по справі.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 21.10.2025 (головуючий суддя ОСОБА_2) у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2026, здійсненого у зв`язку із поданням суддею ОСОБА_2 заяви про відставку та відрахуванням її зі штату суду, головуючим у справі визначено суддю Дибу О.В.

Відповідачу 06.11.2025 направлялись позовні матеріали, які повернулись до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній». Станом на 25.08.2026 відзиву на позовну заяву на адресу суду не надходило, як і не надходило інших заяв щодо предмету спору.

За наявності відомостей про направлення відповідачу позовних матеріалів та відсутності відзиву на позовну заяву та заперечень проти розгляду позову в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами без повідомлення (виклику) учасників.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини.

Як убачається з матеріалів справи, відповідно до укладеного з ТОВ «ФК «Гелексі» договору позики №141057 від 30.01.2020 ОСОБА_1 видано позику у розмірі 5000 грн, на строк до 28.02.2020, з фіксованою стандартною процентною ставкою у розмірі 0,01% та комісією у розмірі 1,1% в день.

В подальшому, додатковою угодою №1 від 28.02.2020 сторонами було погоджено продовження строку повернення позики до 28.03.2020.

Згідно п.п.3.4.1,3.4.2 договору позичальник зобов`язаний не пізніше дати, вказаної в пп.1.1.5 договору, повернути позику в повному обсязі, сплатити проценти та комісію за користування позикою в порядку, визначеному цим договором та додатками до нього, а також при продовженні строку договору сплатити проценти, комісійну винагороду та штрафи (в разі їх наявності) за користування позикою у день продовження строку договору.

Згідно п.4.2 договору сторони домовилися, що повернення позики та сплата процентів і комісійна винагорода за користування позикою здійснюватиметься згідно графіка розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору та розміщується в особистому кабінеті.

За змістом п.п.5.3-5.5 договору, у випадку прострочення терміну платежу зі сплати заборгованості, позичальник зобов`язаний сплатити позикодавцю підвищену комісійну винагороду в розмірі 3,0% (три відсотка) в день від суми позики за кожний день прострочення.

У випадку прострочення терміну платежу зі сплати заборгованості, позичальник зобов`язаний

сплатити позикодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми заборгованості. Пеня нараховується протягом терміну та в розмірі передбаченому чинним законодавством.

З матеріалів справи убачається, що позивач свої зобов`язання виконав належним чином.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором у нього утворилась заборгованість, яка станом на 08.10.2025 становить 24669 грн 50 коп., що складається з: 5000 грн - заборгованості за позикою, 19669,50 грн - заборгованості за процентами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд прийшов до висновку про те, що позивач виконав всі умови договору належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе договором зобов`язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаного договору.

Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, розрахунок розміру заборгованості, суд вважає, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи.

Отже, беручи до уваги вищевказані обставини, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Окрім цього, між ТОВ «ФК «Гелексі» та адвокатом Рудзеєм Ю.В. укладено договір про надання правничої допомоги від 09.07.2025, видано довіреність на представництво інтересів позивача від 09.07.2025, підписано акт №400 від 01.09.2025, на підставі чого вартість надання правової допомоги, а саме: правовий аналіз обставин, надання консультацій, складання позовної заяви та попереднього розрахунку суми судових витрат, формування додатків до позовної заяви склала 5000 грн. Згідно п.3 вказаного акту, оплата правничої допомоги адвокату здійснюється клієнтом протягом трьох робочих днів з дати набрання законної сили рішенням по суті справи.

Разом з тим, відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34 - 36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

До такого висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 13.02.2019 у справі №756/2114/17 (провадження 61-10774св18).

Як встановлено судом, у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін, судові засідання у справі не призначались, тобто фактично правова допомога, яка надавалась позивачу, полягала у складанні процесуальних документів, а саме позовної заяви, оскільки інших процесуальних заяв та клопотань у справі адвокатом не складалось.

Суд також зауважує, що визначені адвокатом послуги такі як правовий аналіз обставин, надання консультацій, формування додатків до позовної заяви, а також складення та подання позовної заяви є взаємопов`язаними послугами, натомість адвокатом у вказаному додатку до договору всі вони розписані як окремі дії, які фактично входять до послуг щодо надання складання позовної заяви, у зв`язку з чим було штучно збільшено кількість та вартість наданих адвокатом послуг.

Таким чином, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, на компенсацію яких має право сторона, враховуючи всі аспекти та складність справи, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі» (код ЄДРПОУ 41229318, м. Київ, вул. В.Липинського, 10/1) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі» (код ЄДРПОУ 41229318, м. Київ, вул. В.Липинського, 10/1) заборгованість у розмірі 24669 (двадцять чотири тисячі шістсот шістдесят дев`ять) грн 50 коп., що складається з: 5000 грн - заборгованості за позикою, 19669,50 грн - заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі» (код ЄДРПОУ 41229318, м. Київ, вул. В.Липинського, 10/1) судовий збір у розмірі 2423 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі» (код ЄДРПОУ 41229318, м. Київ, вул. В.Липинського, 10/1) витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 25.08.2026.

Суддя: Олексій ДИБА