Ухвала суду № 139207270, 22.08.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/13341/26

Провадження №: 1-кс/755/3785/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" серпня 2026 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зайцеве Бахмутського району Донецької області, особи без громадянства, не одруженого, із середньою спеціальною освітою, офіційно не працюючого, раніше неодноразово судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, у кримінальному провадженні № 12026100040001928 від 14.08.2026 року,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100040001928 від 14.08.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Клопотання погоджено з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 .

Клопотання мотивоване тим, що у провадженні слідчого відділу Дніпровського УП ГУНП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 120261000400001928, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , будучи раніше судимим за кримінальні правопорушення проти власності: а саме: 08.12.2009 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 185, ст. 304, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 357 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією майна, 02.08.2013 року звільнений умовно достроково із невідбутим терміном покарання строком на 2 роки 7 місяців 1 день; 07.11.2013 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 3 ст. 186 КК України за сукупністю вироків до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців; 25.01.2019 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років, 07.08.2023 року звільнений умовно достроково із невідбутим терміном покарання строком на 2 роки 2 місяці 23 дні, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та скоїв новий умисний злочин проти власності за наступних обставин.

На час вчинення злочину ОСОБА_7 усвідомлював той факт, що Указом Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_8 від 24.02.2022 року № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-ХІ введено військовий стан на всій території України. Згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан із 05:30 24.02.2022 року строком на 30 діб, який неоднаразово продовжувався.

Так, 14.08.2026 року близько 00:29 перебуваючи біля ТЦ «SilverBreeze», що розташований за адресою: м. Київ, пр-кт Павла Тичини, буд. 1В, помітив двох осіб жіночої статі, а саме ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які проходили повз вищезазначеного торгівельного центру в сторону пр-кта Павла Тичини.

У зазначений час ОСОБА_7 побачив на лівому плечі у ОСОБА_9 сумку чорного кольору та в цей час у нього виник злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна.

У подальшому, а саме 14.08.2026 року близько 00:33, реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_11 , прослідкував за вищезазначеними особами жіночої статі до території біля житлового будинку, який за адресою: м. Київ, пр-кт Павла Тичини, 5 та діючи з прямим умислом, спрямованим на відкрите викрадення чужого майна, повторно, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна та подальшого обернення його на свою користь, усвідомлюючи, що його дії носять відкритий характер, наблизився до ОСОБА_9 та відкрито, шляхом ривка вирвав з плеча потерпілої сумку чорного кольору в якій знаходилися: фотоапарат «Canon» PowerShot G7 X Mark III, бездротові навушники «Apple AirPods 4», model A3050 A3053 A3058, Serial No. L7LLG7VGHK, Телефон «iPhone 17 Pro Max 1 TB Silver», грошові кошти в розмірі 50 Євро однією купюрою, 250 грн (та п?ять купюр по 50 грн), після чого скрився між будинками №6 та №14, що знаходяться по пр-кту Павла Тичини у місті Києві, чим завдав потерпілій збитку на суму 161 228 грн.

Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого в умовах воєнного стану, повторно.

Крім того, 20.08.2026 року близько 00:45 ОСОБА_7 , перебуваючи неподалік від зупинки громадського транспорту, що розташована навпроти житлового будинку № 1, який знаходиться по вул. Амвросія Бучми у місті Києві, побачив на зупинці двох осіб жіночої статі, а саме: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .

У зазначений час ОСОБА_7 побачив на плечі у ОСОБА_13 сумку чорного кольору та в цей час у нього виник злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна.

Так реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_7 та діючи з прямим умислом, спрямованим на відкрите викрадення чужого майна, повторно, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна та подальшого обернення його на свою користь, усвідомлюючи, що його дії носять відкритий характер, наблизився до ОСОБА_13 та відкрито, шляхом декількох ривків вирвав з рук потерпілої сумку чорного кольору в якій знаходилися: зарядний пристрій для мобільного телефону Iphone, бездротові навушник «AirPods Pro», пристрій для паління тютюнових виробів «IQOS», 2000 грн та банківська картка банку «УніверсалБанк», після чого скрився в невідомому напрямку, чим завдав потерпілій збитку на суму 17 500 грн.

Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого в умовах воєнного стану, повторно

21.08.2026 року ОСОБА_14 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_15 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Беручи до уваги те, що на даний час існують ризики, а саме:

- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_7 , перебуваючи на свободі, будучи обізнаною з санкцією статті, яка йому інкримінується, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ним вчинено злочин, одним їх видів покарання за вчинення якого є позбавлення волі на строк від 7 до 10 років;

- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_7 , перебуваючи на свободі, буде незаконно впливати на потерпілих, свідків у даному кримінальному провадженні, з метою схилити їх до дачі не правдивих показів у судовому засіданні;

- п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_7 , перебуваючи на свободі, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не з`являтися за викликами до слідчого для проведення слідчих та процесуальних дій;

- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_7 , перебуваючи на свободі, може вчинити інші кримінальні правопорушення, майнового характеру, оскільки не має офіційного джерела доходу, також ОСОБА_7 може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення передбачені ст. 186 КК України, так як, неодноразово вчиняв їх раніше.

Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає суспільному інтересу. Крім того, гарантії того, що підозрюваний не вчинить інше кримінальне правопорушення, наразі відсутні.

Так, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов`язків, попередження та своєчасне припинення вчинення незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень, продовження протиправної діяльності.

Враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 (всі перелічені та обґрунтовані вище ризики) та ст. 178 КПК України, такі як: п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України - провина підозрюваного у вчиненні злочину доводиться вагомими доказами (перелічені вище); п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України - тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється - за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 2 років; п. 3 ч. 1 ст. 178 КПК України - вік та стан здоров`я підозрюваного (не є неповнолітнім чи особою похилого віку, стан здоров`я дозволяє перебувати в умовах слідчого ізолятору); п. 7 ч. ст. 178 КПК України - майновий стан; п. 10 ч. 1 ст. 178 КПК України - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України; п. 12 ч.1 ст. 178 КПК України - ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що створює підозрюваний. Зазначені вище факти свідчать про неможливість запобігання вказаним ризикам і застосування більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного.

Все вищезазначене дає достатні підстави вважати, що підозрюваний при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу, у подальшому може переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання слідчого та просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існує обгрунтована підозра у вчиненні ним кримінального правопорушення та існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_7 у судовому засіданні просив визначити розмір застави у мінімальному розмірі.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора та підозрюваного, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав. Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. У ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом. Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного; наявність у підозрюваного постійного місця проживання, роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного. За правилами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу. Статтею 184 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу. Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. До клопотання додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; 3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права. Частиною 5 ст. 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Згідно з ч. 5 ст. 193 КПК України будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні. Відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. Слідчим суддею встановлено, що 14.08.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120261000400001925 були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України. 21.08.2026 року ОСОБА_14 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України. Клопотання слідчого, погоджене із прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва, оформлене відповідно до вимог ст. 184 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання та якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконано вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України. Слідчим суддею встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_16 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, які додані до клопотання. Відповідно до позиції ЄСПЛ, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_16 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим - позбавлення волі на строк від семи до десяти років; вік підозрюваного та відстуність захворювань, які б перешкоджали знаходженню у ДУ "Київський слідчий ізолятор"; відсутність міцних соціальних зв`язків; відсутність офіційного працевлаштування; місцепроживання особи підозрюваного; його судимість. Щодо обґрунтованості ризиків неналежного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, то слід зазначити таке. Суд вважає обґрунтованим стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_7 , будучи обізнаним з санкцією статті, яка йому інкримінується, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ним можливо вчинений тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 10 років. Тому даний ризик є цілком реальним.

Суд вважає, що стороною обвинувачення обґрунтовано і ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зважаючи на те, що згідно чинного законодавства, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. А тому, враховуючи характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 та обставини його вчинення, ризик впливу останнього на потерпілих та свідків, як вмовлянням, підкупом, так і іншими незаконними способами, є досить реальним.

Суд вважає обґрунтованим стороною обвинувачення і ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зважаючи на те, що підозрюваний підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, раніше неодноразово судимий, тому даний ризик є цілком реальним.

Крім того, суд вважає, що стороною обвинувачення на час розгляду клопотання не обґрунтовано ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. На підставі вказаних вище обставин у їх сукупності та взаємозв`язку слідчий суддя дійшов висновку про наявність у даному кримінальному провадженні обґрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. На переконання слідчого судді підозрюваному не може бути обрано більш м`який запобіжний захід, тому що це не нівелює спроби підозрюваного ухилятися від слідства, вливати на потерпілих, свідків та вчинити новий злочин.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити.

Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством. Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України. Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 183, 176-178, 183, 186, 193-196, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 19 жовтня 2026 року включно, з утриманням у ДУ «Київський слідчий ізолятор» (м. Київ, вул. Дегтярівська, 13).

Визначити до ОСОБА_17 заставу в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 199 680 грн, яка може бути внесена як самою підозрюваною особою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої особа підлягає звільненню з-під варти.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного у разі внесення застави наступні обов`язки: не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та місця роботи; не спілкуватися з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі порушення ним обов`язків, покладених на нього в цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде проголошено 25 серпня 2026 року о 09 годині 25 хвилин.

Слідчий суддя ОСОБА_1