Рішення № 139206948, 25.08.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/10112/26

Провадження № 2/752/10329/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.08.2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Данілової Т.М.

з участю секретаря Веселовської А.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «ЗАРАЗ» про визнання незаконними вимог, -

в с т а н о в и в:

позивач звернулася до суду з позовом, у якому просить визнати незаконними вимоги Кредитної спілки «ЗАРАЗ» про зобов`язання ОСОБА_1 сплатити 213 107,98 грн заборгованості за кредитним договором № КВ-00017/01-19/2105 від 23.01.2019.

В обґрунтування позову зазначено, що 23.01.2019 між ОСОБА_1 (позичальник) та Кредитною спілкою «ЗАРАЗ» (кредитодавець) укладено кредитний договір № КВ-00017/01-19/2105, за умовами якого позивачу відкрито кредитну лінію з лімітом 308 000,00 грн під 30% річних на цілі, не пов`язані з придбанням товарів або послуг для особистих потреб, а саме на створення, розвиток та удосконалення приватної підприємницької діяльності позичальника. З метою забезпечення зобов`язань за кредитним договором того ж дня укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Гамаль І.М., реєстровий № 202. Строк дії кредитного договору неодноразово продовжувався додатковими договорами - востаннє до 23.01.2026.

Позивач зазначає, що протягом 2019-2026 років здійснювала погашення кредиту та відсотків, а 13.01.2026 звернулася до відповідача із заявою про дострокове повне погашення кредиту та надання остаточного розрахунку. Листом № 13/26 від 28.01.2026 відповідач повідомив, що станом на 13.01.2026 залишок зобов`язань за кредитним договором становить 486 639,22 грн.

20.03.2026 позивачем отримано ухвалу від 12.03.2026 Постійно діючого Третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» у справі за позовом Кредитної спілки «ЗАРАЗ» до ОСОБА_1 , в якій позовні вимоги визначено як стягнення 213 107,98 грн. заборгованості за кредитним договором, 308 000,00 грн штрафу за нестрахування об`єкта іпотеки та 43 235,00 грн. витрат на правничу допомогу. Листом від 23.03.2026 позивач повідомила відповідача та третейський суд про невизнання юрисдикції третейського суду. 25.03.2026 позивачем отримано заяву представника відповідача про зміну предмета позову в третейській справі, якою заявлені вимоги обмежено стягненням 213 107,98 грн. заборгованості за кредитним договором та 43 235,00 грн. витрат на правничу допомогу. Того ж дня позивач повторно повідомила третейський суд про невизнання позову та намір звернутися до суду загальної юрисдикції.

Позивач вказує, що зміна відповідачем розміру заборгованості (з 486 639,22 грн до 213 107,98 грн, а також включення і виключення штрафу у розмірі 308 000,00 грн) викликає сумніви щодо дійсного розміру заборгованості, у зв`язку з чим позивач має намір заявити клопотання про призначення експертизи. На цій підставі позивач просить визнати незаконними вимоги відповідача про сплату 213 107,98 грн заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27 квітня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позову, зазначивши таке. 23.01.2025 між Кредитною спілкою «ЗАРАЗ» та ОСОБА_1 укладено третейську угoду, за умовами якої всі спори щодо правовідносин сторін, які виникають на підставі укладених між ними правочинів (крім тих, що не підвідомчі третейським судам згідно із законодавством), передаються на розгляд Постійно діючого Третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа». Відповідач зазначає, що кредит за договором № КВ-00017/01-19/2105 від 23.01.2019 надавався позивачу на цілі підприємницької діяльності, а не для особистих, побутових потреб, у зв`язку з чим позивач не є споживачем у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», а отже, передбачене пунктом 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди» виключення спорів за участю споживачів з підвідомчості третейських судів на спірні правовідносини не поширюється.

Відповідач також повідомив, що 26.03.2026 Постійно діючий Третейський суд при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» ухвалив рішення у справі № 1203-26/01 за уточненим позовом Кредитної спілки «ЗАРАЗ» до ОСОБА_1 , яким задоволено вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором № КВ-00017/01-19/2105 від 23.01.2019 у розмірі 213 107,98 грн та витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи. Оскільки строк виконання зазначеним рішенням не встановлено, воно, за доводами відповідача, набрало законної сили одразу після його ухвалення та не підлягає оскарженню по суті.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 25 серпня 2026 року залишено без задоволення клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способи захисту цивільних прав та інтересів визначені законом і мають бути ефективними та відповідати змісту порушеного права.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про третейські суди» третейський суд - недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб для вирішення спорів, що виникають з цивільних та господарських правовідносин. Статтею 5 цього Закону визначено, що юридичні та фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди» встановлено, що третейські суди не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). Разом з тим, як встановлено судом з умов кредитного договору № КВ-00017/01-19/2105 від 23.01.2019 та заяви позивача на отримання кредиту, кредит надавався позивачу на цілі, не пов`язані з придбанням товарів або послуг для особистих, побутових потреб, а саме на створення, розвиток та удосконалення приватної підприємницької діяльності позичальника. За таких обставин позивач не є споживачем у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів» у спірних правовідносинах, а тому передбачене пунктом 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди» виключення на спірні правовідносини не поширюється, і укладена сторонами 23.01.2025 третейська угода є дійсною та відповідає вимогам закону.

Третейська угода в судовому порядку недійсною не визнавалася, факт її укладення та підписання позивачем не заперечується і не спростований належними та допустимими доказами.

Судом встановлено, що 26.03.2026 Постійно діючий Третейський суд при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа», розглянувши справу № 1203-26/01 за уточненим позовом Кредитної спілки «ЗАРАЗ» до ОСОБА_1 , ухвалив рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «ЗАРАЗ» заборгованість за кредитним договором № КВ-00017/01-19/2105 від 23.01.2019 у розмірі 213 107,98 грн та понесені судові витрати. Відповідно до статті 55 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду виконується зобов`язаною стороною добровільно, в порядку та строки, встановлені в рішенні; якщо строк виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню. Позивачем не надано суду доказів оскарження чи скасування зазначеного рішення третейського суду у порядку, встановленому законом.

Таким чином, розмір заборгованості ОСОБА_1 перед Кредитною спілкою «ЗАРАЗ» за кредитним договором № КВ-00017/01-19/2105 від 23.01.2019, а саме 213 107,98 грн, який позивач у цій справі просить визнати незаконно пред`явленим, вже встановлено рішенням третейського суду, ухваленим у межах його компетенції за наслідками розгляду спору між тими самими сторонами, з того самого предмета та на тих самих підставах.

Відповідно до частини першої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи позивача про недостовірність визначеного відповідачем розміру заборгованості ґрунтуються лише на посиланні на зміну відповідачем заявлених у третейській справі сум (з 486 639,22 грн до 213 107,98 грн, зі зменшенням, зокрема, за рахунок виключення штрафу за нестрахування предмета іпотеки), що само по собі не свідчить про недостовірність чи незаконність кінцевої суми заборгованості, а, навпаки, відображає зменшення обсягу вимог на користь позивача. Клопотання про призначення судової експертизи щодо визначення розміру заборгованості, на намір заявити яке позивач посилається в позовній заяві, до суду не подавалося, інших доказів на спростування розміру заборгованості, встановленого рішенням третейського суду, позивачем не надано.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивачем не доведено обставин, які б свідчили про незаконність вимог Кредитної спілки «ЗАРАЗ» щодо сплати 213 107,98 грн заборгованості за кредитним договором, а сам розмір цієї заборгованості встановлено таким, що набрав законної сили, рішенням третейського суду, компетенція якого на розгляд цього спору випливає з дійсної третейської угоди сторін. Обраний позивачем спосіб захисту не може призвести до відновлення її прав, оскільки задоволення позову не впливає на чинність та обов`язковість рішення третейського суду, яким уже вирішено питання про наявність та розмір спірної заборгованості.

За результатами оцінки доказів у їх сукупності суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю, судові витрати позивача відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 15, 16 Цивільного кодексу України, статтями 2, 5, 6, 55 Закону України «Про третейські суди», суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Кредитної спілки «ЗАРАЗ» про визнання незаконними вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя