Вирок № 139206930, 25.08.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/15675/26

Провадження №: 1-кп/752/2178/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025101110000785 від 04 липня 2025 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, котрий народився у с. Дитятки Іванківського району Київської області, має вищу освіту, одруженого, працює директором ТОВ «Сучасні системи безпеки бізнесу», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 359, ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

встановив:

Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що він у невстановлений час, але не пізніше 30 вересня 2025 року, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут спеціальних технічних засобів негласного отримання інормації, вступив у злочинну змову з Особою-1, матеріали відносно якого виділені вокреме провадження, та повідомив останньому, що потрібно здійснити обладнання приміщення за адресою: м. Київ, вул. Ізюмська, 5Б спеціальними технічними засобами негласного отрмання інформації за винагороду.

Для виконання спільного з Особою-1, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, плану, спрямованого на здійснення незаконного збуту спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, ОСОБА_3 у невстановлений час, але не пізніше 17.10.2025 залучив Особу-2 та Особу-3, матеріли відносно яких виділені в окреме провадження, з якими вступив у попередню змову.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут спеціальних засобів негласного отримання інформації, у невстановлений час, але не пізніше 30 вересня 2025 року ОСОБА_3 за попередньою змовою з Особою-1, Особою-2, Сособою-3 запропонував ОСОБА_6 придбати спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації та обладнати ними приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Ізюмська, 5Б, приміщення 9.

Уподальшому 01 жовтня 2025 року за допомогою застосунку для миттєвого обміну повідомленнями «Телеграм» ОСОБА_6 повідомив, що згоден на встановлення спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації та обладнання ними приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , на що ОСОБА_3 надіслав номер банківської картки для здійснення передплати у розмірі 20 000 грн.

02.10.2025 ОСОБА_6 здійснив переказ коштів у розмірі 20 000 грн із власної банківської картки банку «ПриватБанк» № НОМЕР_1 на банківську картку банку «Універсал» № НОМЕР_2 , яка належить Особа-1.

Уподальшому у невстановлений час, але не пізніше 14.10.2025 в ході телефонної розмови між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 останнім було узгоджено, що 17.10.2025 відбудеться обладнання приміщення за адресою: м. Київ, вул. Ізюмська, 5Б, приміщення 9 пеціальними технічними засобами негласного отримання інформації, замаскованитми під датчики пожежної безпеки та датчик руху.

Далі у невстановлений час, але не пізніше 17.10.2025 до приміщення за адресою: м. Київ, вул. Ізюмська, 5Б, приміщення 9, прибули Особа-2 та Особа-3, які здійснили встановлення камер відеоспостереження, які були замасковані під датчики пожежної безпеки та датчик руху, та які є спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації.

Надалі у невстановлений час, але не пізніше 17.10.2025 в ході телефонної розмови між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 було узгоджено, що остаточну суму за виконану роботу у розмірі 18 500 грн ОСОБА_6 сплатить готівкою Особі-2 та Особі-3. Того ж дня ОСОБА_6 передав готівкою остаточну суму в розмірі 18 500 грн Особі-2 та Особі-3.

30.10.2025 слідчим було проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого було виявлено та вилучено зазначені камери відеоспостереження, які було замасковано під датчки пожежної безпеки та даткич руху.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні незаконного збуту спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 359 КК України.

Крім того, у невстановлений час, але не пізніше 19.03.2026 у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на зберігання вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

На виконання вказаного умислу ОСОБА_3 у невстановлений час, але не пізніше 19.03.2026 отримав у невстановленої особи корпуси ручних гранат дистанційної дії РГД-5 з трубкою для запалу та розривним зарядом бризанстної вибухової речовини - тротил масою від 100 г до 115 г, уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ-2, уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ, бойові припаси до стрілецької нарізної вогнепальної зброї, а саме проміжні набої з кулею «ПС» зі стальним осердям калібру 5,45х39 мм у кількості 210 штук, стрілецьку вогнепальну нарізну зброю, а саме 5,45мм автомат Калашникова АК-74, які зберігав за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без передбаченого законом дозволу.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у зберіганні вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

11 червня 2026 року між прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості.

За умовами угоди ОСОБА_3 зобов`язався: а) беззастережно визнати свою винуватість в обсязі обвинувального акта в судовому провадженні; б) сприяти суду у дослідженні обставин вчинення кримінального правопорушення, виявленні та припиненні інших відомих йому подібних правопорушень, надавати стороні обвинувачення та суду достовірну та повну інформацію, що стосується всіх фактів цієї справи, які йому відомі, правдиво та повною мірою відповідати на всі поставлені питання та добровільно надавати всю необхідну інформацію; в) здійснити добровільний внесок грошових коштів на офіційні рахунки на потреби ЗСУ.

Сторони дійшли згоди про визнання обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

З огляду на ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності притягається вперше, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується, має міцні соціальні зв`язки, працевлаштований, а також обставини, що пом`якшують покарання, сторони узгодили ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки: за ч. 2 ст. 359 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупінстю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 4 роки та дійшли згоди про звільнення ОСОБА_3 на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з встановленням іспитового строку та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

У судовому засіданні прокурор просила затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Обвинувачений в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав, розкаявся у вчиненому, просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Захисник підтримав обвинуваченого. Вважав, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню. Долучив до справи копію документа про перерахування ОСОБА_3 10.06.2026 на рахунок військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України «Хартія» добровільного внеску в сумі 150 000 грн.

Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про затвердження угоди про визнання винуватості з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України.

ОСОБА_3 , якому роз`яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди, надав згоду на призначення узгодженого сторонами покарання.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Відповідно до вимог статей 468, 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією).

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Відповідно до обвинувального атка та угоди про визнання винуватості ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі від 3 до 7 років.

Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні, шкоди кримінальним правопорушенням не завдано.

Умови угоди, з урахуванням змісту висунутого обвинувачення, відповідають інтересам суспільства в частині забезпеченні швидкого судового провадження, а також не суперечать вимогам кримінального процесуального закону та закону про кримінальну відповідальність у частині правової кваліфікації кримінальних правопорушень та призначення покарання.

Передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України підстав для відмови у затверджені угоди судом не встановлено.

Таким чином, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 395 КК України як незаконний збут спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, за попередньою змовою групою осіб, та за ч. 1 ст. 263 КК України, як зберігання вогнепальної зброї, бойових припасів і вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Процесуальні витрати на залучення експертів на підставі ст. 124 КПК України підлгяаєть стягненню з обвунваченого не користь держави.

Заходи забезпечення у кримінальному провадженні підлягають скасуванню.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 100, 124, 368, 374, 468, 469, 474, 475, 615 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 11 червня 2026 року, укладену між прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_5 .

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 359, ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити узгоджене строновами покарання:

за ч. 2 ст. 359 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підстві ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку, тривалістю 2 роки.

Покласти на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені п. 1, п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесальні витрати на залучення експертів:

в сумі 9 627,2 грн за проведення експертизи № СЕ26-36/9 від 17.04.2026;

в сумі 6 739,04 грн за проведення експертизи № СЕ26-35/11 від 06.04.2026;

в сумі 7 701,76 грн за проведення експертизи № СЕ26-34/11 від 06.04.2026;

в сумі 15 403,52 грн за проведення експертизи № СЕ25-213/3-214/3 від 29.01.2026.

Заставу в сумі 150 000 грн, внесену ОСОБА_3 на виконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 24 березня 2026 року, повернути ОСОБА_3 .

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 14 квітня 2026 року, на вилучене за місцем проживання ОСОБА_3 майно, а саме: корпуси ручних гранат дистанційної дії РГД-5 з трубкою для запалу та розривним зарядом бризанстної вибухової речовини - тротил масою від 100 г до 115 г, уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ-2, уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ, набої калібру 5,45х39 мм у кількості 210 штук, автомат Калашникова АК-74 з серійним номером « НОМЕР_4 », мобільний телефон «iPhone 12 Pro Max».

Речові докази:

корпуси ручних гранат дистанційної дії РГД-5 з трубкою для запалу та розривним зарядом бризанстної вибухової речовини - тротил масою від 100 г до 115 г, уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ-2, уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ, набої калібру 5,45х39 мм у кількості 210 штук, автомат Калашникова АК-74 з серійним номером « НОМЕР_4 », які зберігаються у органу досудового розслідування, передати на потреби ЗСУ до Управління 2 корпусу Національної гвардії України «Хартія» (в/ч НОМЕР_3 );

мобільний телефон «iPhone 12 Pro Max», який зберігається у органу досудового розслідування, повернути ОСОБА_3 ;

мобільний телефон «Redmi Note 14 Pro», мобільний телефон «iPhone», канцелярську книгу «OFFICEBOOK» на 92 арк, які зберігаються у органу досудового розслідування, повернути власникам (законним володільцям).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Голосіївський районний суд м. Києва.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1