Ухвала суду № 139206915, 24.08.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/16943/26

Провадження №2/752/12968/26

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

24 серпня 2026 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкова Ж.І., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спорт лайф Київ -1» про визнання незаконною відмови у прийнятті на роботу ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спорт лайф Київ-1» про визнання незаконною відмови у прийнятті на роботу.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 01.07.2026 вказану позовну заяву було залишено без руху, оскільки її подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 ЦПК України, та наданий позивачу 10-денний строк з дня отримання ухвали на усунення недоліків.

10.07.2026 позивач отримав зазначену ухвалу.

13.07.2026 на виконання ухвали позивач подав до суду заяву про усунення недоліків, однак вказані в ухвалі від 01.07.2026 недоліки усунуті не в повному обсязі.

Позивачем зазначені відомості про наявність електронного кабінету у учасників справи, проте позивачем не сплачений судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

У заяві позивач просив відстрочити сплату судового збору у зв`язку з перебуванням у скрутному матеріальному становищі та наявність обмежених доходів.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При зверненні до суду з вимогою про відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору, особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження обставин, які слугують підставами, передбаченими чинним законодавством, для задоволення такого роду клопотань. Водночас відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року (справа № 613/76/16-ц провадження № 61-21868св18) вказав, що вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Водночас підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища. Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.

Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення від його сплати повинно бути обґрунтованим. Особа, яка його заявляє, зобов`язана навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).

Для розстрочення сплати судового збору відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» необхідно надати довідку з органу Державної податкової служби України про розмір доходів за попередній календарний рік, яка підтверджує, що розмір судового збору в цій справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 9901/77/20.

Таким чином, основною умовою для розстрочення сплати судового збору є тяжкий майновий стан особи, що звертається до суду, який вона повинна довести поданими письмовими доказами.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви, оскільки останнім не надано до суду жодних доказів його тяжкого майнового стану, зокрема, фінансових документів на підтвердження відсутності реального доходу, відомостей про відсутність рухомого чи нерухомого майна.

Зазначене свідчить про те, що позивачем не виконані вимоги ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 01.07.2026 та не усунуті недоліки позовної заяви в повному обсязі.

Згідно із ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Оскільки позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконав вимоги суду та не усунув недоліків у повному обсязі, то позовну заяву слід вважати неподаною і повернути позивачу.

Щодо вимоги поновити строк для усунення недоліків позовної заяви, суд відзначає наступне.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

За приписами частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частин другої-третьої, сьомої-восьмої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій.

При вирішенні питання про продовження строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду.

Суд відзначає, що ухвалу від 01.07.2026 позивач фактично отримав 10.07.2026 в електронному кабінеті, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

13.07.2026 позивач подав заяву про усунення недоліків, тобто в межах 10-денного строку, встановленого судом в ухвалі від 01.07.2026.

Крім того, виходячи з приписів статті 127 ЦПК України, строк встановлений судом иоже бути продовженийу разі його пропуску з поважних причин, а не поновлений.

За таких обставин, клопотання про поновлення строку для усунення недоліків позовної заяви відсутні, що має наслідком відмову в його задоволенні.

Керуючись ст.175-177, 185, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та у задоволенні клопотання про поновлення строку для усунення недоліків позовної заяви.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спорт лайф Київ -1» про визнання незаконною відмови у прийнятті на роботу вважати неподаною і повернути позивачу разом із доданими до неї документами.

Роз`яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала складена 24.08.2026.

Суддя Ж. І. Кордюкова