Рішення № 139206276, 20.08.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1137/26Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" ( 61037, місто Харків, вул. Мефодіївська, будинок 11; ідент. код 31557119)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Візіт-Транс" (61081, місто Харків, Мереф`янське шосе, 13-А; ідент. код 36988463)

про стягнення 20671,20 грн.

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємства "Харківські теплові мережі" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Візіт-Транс" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Візіт-Транс" заборгованості за Договором про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення № 6655/03-А-1 від 17.08.2016 у розмірі 20671,20 грн за скид стічних вод з перевищенням ДВП за період з 01.02.2025 по 31.03.2025. Крім того, позивач просить суд покласти судові витрати на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.04.2026 позовна заява КП "Харківські теплові мережі" була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1137/26. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.04.2026, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 07.04.2026 року по справі № 922/1137/26 направлялась судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (61081, місто Харків, Мереф`янське шосе, 13-А).

Проте, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою" від 16.04.2026 року.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення сторін про розгляду справи, а останні в розумінні вимог ст. 120, 5 частини 6 ст. 242 ГПК України вважаються такими, що належним чином повідомлені про такий розгляд.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 922/1137/26 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву в порядку та строк (до 04.05.2026 р.), встановлені ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.04.2026.

За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Враховуючи те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за наявними у справі документами.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Разом з тим, судом враховано, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття "розумного строку" не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити "розумним", не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Суд враховує, що за приписами ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з рекомендаціями Верховного Суду від 04.03.2022 щодо особливостей здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, процесуальні строки, зокрема, проведення підготовчого провадження, розгляду справи по суті в умовах воєнного чи надзвичайного стану, визначено як розумні.

Суд констатує, що м. Харків розташоване близько до Державного кордону з російською федерацією, яка 24 лютого 2022 року розпочала повномасштабну військову агресію проти України. Місто Харків постійно знаходиться під ворожим обстрілом, в місті по декілька годин на день оголошують повітряну тривогу, що зумовлює необхідність вимушеного перебувати в укритті задля збереження життя та здоров`я людей, через що відсутня можливість мешканців Харкова повноцінно працювати та отримувати постійний доступ до мережі Інтернет.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, з метою створення учасникам справи необхідних умов для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників справи перед законом і судом, та надання можливості всім учасникам провадження скористатись повним обсягом процесуальних прав, з урахуванням режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 (із внесеними в подальшому змінами), суд вважає за можливе розглянути справу поза межами встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку, але у "розумний строк", тобто такий, що є об`єктивно необхідним для вирішення судом спору.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

На підставі вищевикладеного, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, постійні тривоги, які впливають на виготовлення процесуальних документів, наявної беззаперечної та відкритої інформації щодо постійних обстрілів міста Харкова та Харківської області, а також приймаючи до уваги знаходження судді Шатернікова М.І. на лікарняному до 12.08.2026 року, рішення суду було підписано після виходу судді Шатернікова М.І. з лікарняного.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

17.08.2016 між Комунальним підприємством "Харківводоканал" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Візіт-Транс" (відповідач, споживач) укладено Договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення № 6655/03-А-1.

На виконання рішення 38 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 30.04.2025 № 813/25 «Про реорганізацію комунальних підприємств та зміну назви» здійснено заходи з реорганізації КП "Харківводоканал" шляхом його приєднання до КП "Харківські теплові мережі", а саме здійснено передачу основних засобів, необхідних для надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що відображено в передавальних актах про передачу частини балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів комунального підприємства "Харківводоканал" правонаступнику комунальному підприємству "Харківські теплові мережі".

Відповідно до п. 2.2 Статуту КП "Харківські теплові мережі" (в редакції 2025 року) встановлено, що КП "Харківські теплові мережі" є правонаступником усього майна, прав та обов`язків КП "Харківводоканал".

В зв`язку з чим, КП "Харківводоканал" припинило провадження ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з 01 листопада 2025 року.

З 01 листопада 2025 року КП "Харківські теплові мережі" провадить ліцензовану діяльність з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, як правонаступник КП "Харківводоканал", на підставі ліцензії, виданої КП "Харківводоканал" (Постанова НКРЕКП від 30.12.2025 № 2219 та від 24.02.2026 №293 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 07.10.2016 № 1816»).

Згідно з п. 1.1. договору, позивач зобов`язується надавати споживачеві послуги з: - централізованого водопостачання; - централізованого водовідведення, (далі - послуги), згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 1.2. договору споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі проводити оплату послуг відповідно до затверджених тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення у строки та на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з п. 1.3. договору сторони зобов`язуються дотримуватись положень «Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України», затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу України від 27.06.2008р. № 190 (далі - «Правила користування»); «Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України», затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995р. № 30; «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630; «Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України» затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002р. N 37 з додатками (надалі - «Правила приймання № 37»); «Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.04.2002р. за № 402/6690; «Правил приймання стічних вод Споживачів у каналізаційну мережу м. Харкова» (надалі - «Місцеві Правила»), затверджених рішенням виконавчого комітету Харківської міської Ради № 321 від 08.09.2010р.; вимог чинного законодавства України та інших актів, що регулюють дану сферу діяльності, а також цього Договору.

Терміни, вжиті у цьому Договорі, визначаються згідно з положеннями вищезазначених нормативно-правових актів.

У випадку внесення змін до будь-якого із зазначених нормативно-правових актів або втрати ним чинності шляхом набрання юридичної сили новим нормативно-правовим актом, Сторони зобов`язуються керуватися новим нормативно-правовим актом без додаткового узгодження та без внесення змін до цього Договору (підстава ст. 651 ЦК України, ч. 1 ст. 188 ГК України).

У позовній заяві зазначено, що відповідно до п. 1.3. договору сторони зобов`язалися керуватися рядом нормативно-правових актів, серед яких «Правила приймання стічних вод споживачів у каналізаційну мережу м. Харкова», затверджені рішенням виконкому Харківської міської ради від 08.09.2010 № 321 (далі Правила № 321).

Відповідно до п.3.2.21 та 3.2.22 Договору відповідач взяв на себе зобов`язання скидати стічні води, якісні показники яких повинні не перевищувати встановлених «Місцевими Правилами» допустимих величин показників забруднення (ДВП). В разi скиду стiчних вод з перевищенням ДВП відповідач зобов`язався сплачувати підвищений платіж з коефіцієнтом кратності згідно з «Місцевими Правилами» на підставі платіжних документів та розрахунків виконавця послуг виконаних також по наданих ним актам відбору проб стічної води за формою, встановленою «Місцевими Правилами», та протоколам досліджень цих проб, проведених атестованими у встановленому порядку аналітичними лабораторіями.

03.03.2025 представниками виконавця послуг в присутності представника ТОВ «Візіт-Транс» було здійснено контрольний відбір проб стічних вод. Проби відбирались з контрольних колодязів № КК-1 по Мереф`янському шосе 13-А в м. Харків. В ході проведення відбору проб представниками виконавця послуг було складено акт б/н від 03.03.2025, який представник ТОВ «Візіт-Транс» підписав без заперечень. Проби були відібрані в достатньому об`ємі, опломбовані та доставлені до аналітичної лабораторії виконавця послуг, про що є відмітка в акті.

За результатами дослідження були зафіксовані перевищення ДВП по ряду показників.

Відповідно до п. 6.2.13 - 6.2.15 Правил № 321 при виконанні контрольного відбору стічних вод Споживача, за його бажанням, може бути відібрана паралельна проба стічної води. Для цього відбір разової проби виконується у достатньому об`ємі, який за призначенням ділиться на робочу та паралельну проби.

Відповідно до п. 6.2.14 Правил № 321 робоча проба - частина відібраної при контрольному відборі разової проби, аналіз якої виконується у лабораторії КП "Харківводоканал". За результатами аналізу робочої проби визначаються концентрації забруднюючих речовин (Сф), робиться висновок щодо перевищення допустимих концентрацій (ДК) забруднень та виконується розрахунок плати за перевищення вмісту забруднюючих речовин в стічних водах Споживача.

За результатами дослідження були зафіксовані перевищення ДВП по ряду показників, відповідно до протоколу результатів визначення показників якості вод від 04.03.2025 № 93.

Листом від 10.03.2025 № 14-10/339-25 споживачу направлений протокол результатів визначення показників якості стічних вод робочої проби за № 93 від 04.03.2025.

Згідно пункту 7.14 Правил № 321, ТОВ «Візіт-Транс» нараховано платіж за перевищення ДВП за період з 01.02.2025 по 31.03.2025 в сумі 20 671,20 грн (за лютий 2025 6 890,40 грн, за березень 2025 13 780,80 грн) та направлено претензію від 18.04.2025 № 17-17/2547 з платіжними вимогами-дорученнями від 09.04.2025 № 3471561, 3471560.

Якщо Споживач у семиденний термін з моменту одержання протоколу аналізу стічних вод робочої проби, відібраної при контрольному відборі, не повідомляє КП "Харківводоканал" про своє бажання провести арбітражний відбір проб, то це вважається відмовою від його проведення (п. 6.2.22 Правил № 321).

У разі відмови споживача від арбітражного відбору та арбітражного аналізу стічних вод, висновки щодо перевищення ДК забруднень у скидах стічних вод споживача робляться за результатами аналізу робочої проби при її контрольному відборі (пункт 6.2.24 Правил № 321).

Враховуючи, що відповідач не скористався правом оскарження результатів відбору проб стічних вод (арбітражний відбір проб стічних вод), за основу для розрахунку підвищеного платежу були взяті дані лабораторії КП "Харківводоканал", зазначені в протоколі результатів визначення показників якості стічних вод від 04.03.2025 № 93.

Разом з тим, відповідач не здійснив оплату за скид стічних вод з перевищенням ДВП за період з 01.02.2025 по 31.03.2025 у сумі 20 671,20 грн, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За змістом пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що 03.03.2025 представниками КП "Харківводоканал" в присутності представника відповідача було здійснено контрольний відбір проб стічних вод, відібрані проби для хімічного аналізу - робоча. Проби відбирались з контрольних колодязів № КК-1 по Мереф`янському шосе 13-А в м. Харків.

В ході проведення відбору проб представниками КП "Харківводоканал" було складено акт відбору проб стічних вод б/н від 03.03.2025, який представник ТОВ "Візіт-Транс" підписав без заперечень. Проби були відібрані в достатньому об`ємі, опломбовані та доставлені до аналітичної лабораторії КП "Харківводоканал", про що є відмітка в акті.

Отже при відборі проб стічних вод позивачем дотримано встановлену Правилами № 321 процедуру їх відбору.

Факт перевищення допустимих величин показників забруднення у стічних водах відповідача підтверджується результатами дослідження атестованою аналітичною лабораторією КП "Харківводоканал", про що свідчить протокол результатів визначення показників якості стічних вод від 04.03.2025 № 93.

Матеріали не містять доказів оскарження відповідачем результатів відбору проб стічних вод (арбітражний відбір проб стічних вод), як то передбачено Правилами № 321, тому за основу для розрахунку підвищеного платежу були взяті дані лабораторії КП "Харківводоканал", зазначені в протоколі визначення показників якості стічних вод від 04.03.2025 № 93.

Відповідно до пп.2.3.3. - 2.3.4. п. 2.3. Правил № 321 Споживачі мають право перевіряти розрахунки допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах свого підприємства та оскаржувати їх. Звертатися до КП "Харківводоканал" з обґрунтованим запереченням неправомірно (на їх погляд) виставлених рахунків. У разі відмови, звертатися до суду з оскарженням дій КП "Харківводоканал".

Ураховуючи наведене, матеріалами справи підтверджено, що відповідач в порушення умов п. 3.2.21 договору та Правил № 321 скинув до міської мережі водовідведення стічні води з перевищенням допустимих величин показників (далі ДВП) забруднень, внаслідок чого відповідачу нараховано платіж за перевищення ДВП за період з 01.02.2025 по 31.05.2025 в сумі 20671,20 грн, який відповідачем в порушення умов п. 3.2.22 договору не сплачено, що не спростовано відповідачем.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Зважаючи на вимоги вищезазначених норм, а також ураховуючи те, що відповідачем позовні вимоги не спростовано, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості в розмірі 20671,20 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ураховуючи, що позов задоволено повністю, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в сумі 2662,40 грн.

Щодо розподілу судових витрати зі сплати поштових витрат на відправлення позовної заяви з доданими до неї документами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, як зазначено у частині 3 статті 123 ГПК України, зокрема належать витрати: пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Щодо послуги з відправки кореспонденції Верховний Суд у постанові від 23.09.2021 у справі №904/1907/15 виснував, що для розподілу витрат на поштові послуги необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Матеріали справи свідчать, що позивачем окрім судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн., також було понесено та заявлено до стягнення судові витрати на оплату поштових послуг з відправлення позовної заяви з доданими документами на адресу відповідача, про що свідчить опис вкладення у цінний лист, поштова накладна та фіскальний чек АТ "Укрпошта" № 129 від 02.04.2026 на суму 146,00 грн., що додані до позовної заяви, а тому відповідні судові витрати підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.

Пунктом 1 частини 4 статті 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України, а тому поштові витрати на відправлення позовної заяви з доданими документами у розмірі 146,00 грн покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 6, 11, 509, 525, 526, 530, 610-612, 627-629, 901, 903 Цивільного кодексу України та ст. 4, 20, 73, 74, 77, 86, 129, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов КП "Харківські теплові мережі" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Візіт-Транс" (61081, місто Харків, Мереф`янське шосе, 13-А; ідент. код 36988463) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, місто Харків, вул. Мефодіївська, будинок 11; ідент. код 31557119) заборгованість в розмірі 20671,20 грн, а також судовий збір в розмірі 2 662,40 грн та поштові витрати на відправлення позовної заяви з додатками у розмірі 146,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "20" серпня 2026 р.

СуддяМ.І. Шатерніков