Рішення № 139205930, 24.08.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.08.2026 Справа № 914/1432/26

Господарський суд Львівської області в складі головуючої судді Бургарт Т.І., розглянувши матеріали заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Днепр», м. Дніпро (надалі позивач, ТОВ «Стандарт-Днепр»)

до відповідача: Державного підприємства «Львіввугілля», м. Сокаль, Львівська обл., (надалі відповідач)

про: стягнення 280 596,32 грн.,

без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Львівської області рішенням від 30.06.2026 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 03.07.2026) позовні вимоги задовольнив частково, з відповідача на користь позивача стягнено 242 004,00 грн. основної заборгованості, 8 105,00 грн. пені, 3216,58 грн. 3% річних, 12 327,42 грн. інфляційних втрат та 3 285,10 грн. судового збору.

03.07.2026 до суду надійшла заява представника позивача щодо ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 08.07.2026 року заява прийнята до розгляду, надано відповідачу 5 днів з дня отримання ухвали для подання пояснень щодо вимог заяви.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Аргументи позивача

У зв`язку з розглядом справи позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 20 000,00 грн., в які входить підготовка та подання позовної заяви. Ці витрати позивач вважає обґрунтованими та співмірними складності справи та предмету позову.

Аргументи відповідача

Відповідач заперечив проти розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу, просить суд зменшити такі. Зазначає, що заявлені до відшкодування витрати не є фактично понесеними, необхідними та розумними. Наголошує, що ця справа незначної складності, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, відповідач визнав позовні вимоги, а представник позивача надав невеликий обсяг правничої допомоги, який полягає лише у підготовці позовної заяви.

ОБСТАВИНИ

Позивач (як клієнт) уклав із Адвокатським об`єднанням «Євгеній Стрижак та Партнери» Договір про надання правової допомоги №1604/26 від 16.04.2026 (надалі Договір), основні положення якого сформульовані наступним чином:

- за п. 1.1 Договору клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичні послуги щодо супроводження клієнта в суді першої інстанції у справі про стягнення заборгованості, а клієнт зобов`язується прийняти та оплатити надані Адвокатським об`єднанням послуги в порядку, розмірі та у строки, які визначені умовами Договору;

- за п. 4.2. Договору вартість правової допомоги становить 2 500 грн./год. роботи адвоката з підготовки та подання до суду процесуальних документів;

- згідно п. 4.4 Договору за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об`єднанням юридичної допомоги і її вартість. Акт надсилається Клієнту Адвокатським об`єднанням факсимільним зв`язком або поштою (в тому числі й електронною). На письмову вимогу Клієнта, Адвокатське об`єднання може надавати Акти про надання юридичної допомоги, в яких буде вказано перелік наданої юридичної допомоги із ідентифікацією;

На виконання вимог цього Договору Адвокатське об`єднання сформувало рахунок-фактуру № СФ-0000038 від 16.04.2026 на суму 20 000,00 грн.

01.07.2025 позивач сплатив на рахунок Адвокатського об`єднання 20 000,00 грн., що підтверджується Платіжною інструкцією №226.

02.07.2026 позивач та Адвокатське об`єднання підписали Акт виконаних робіт (наданих послуг), з якого вбачається що Адвокатське об`єднання надало правову допомогу із підготовки та подання позовної заяви з додатками, тривалістю 8 год., на суму 20 000,00 грн.

В матеріалах справи наявні також Ордер на надання правничої допомоги серії ВК №1225112 від 14.05.2026, який видало адвокату Ольховик-Красільніковій Л. П. АО «Євгеній Стрижак та Партнери».

Позовну заяву, як і заяву про ухвалення додаткового рішення до суду подавала представниця позивача, адвокат Ольховик-Красільнікова Л. П.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу та кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. У ст. 16 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Суд зазначає, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України). Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 1-2 ст. 126 ГПК України).

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо не вирішене питання про судові витрати (п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України).

Господарський суд Львівської області рішенням від 30.06.2026 у цій справі вирішив питання про розподіл судових витрат у вигляді судового збору за подання позовної заяви, однак не вирішував питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У позовній заяві позивач вказав орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які він поніс та очікував понести у зв`язку з розглядом справи, зокрема витрати на надання правничої допомоги у розмірі 20 000,00 грн.

За змістом ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд враховує, що ця справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, що не є перешкодою для ухвалення додаткового судового рішення у разі, коли учасник справи подав відповідну заяву до ухвалення рішення по суті спору (див. постанову Верховного Суду від 25.07.2023 у справі №340/4492/22; близькі за змістом висновки викладені також у п. 6.15 постанови ОП КГС ВС від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22).

Як встановив суд, позивач у позовній заяві повідомив також суд, що докази на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу подасть після ухвалення рішення суду. Крім цього, у прохальній частині позовної заяви просив суд стягнути з відповідача понесені витрати на правничу допомогу.

Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав 02.07.2026, тобто, на другий день після ухвалення рішення по суті спору.

Отже, позивач дотримався вимог ст. 129 ГПК України, та заявив клопотання про розподіл судових витрат, на підтвердження понесення яких надав докази у встановлений законом строк.

Відтак, відсутні підстави для залишення заяви позивача без розгляду, наявні підстави для ухвалення додаткового судового рішення.

При вирішенні питання про наявність чи відсутність підстав для задоволення заяви позивача, суд звертає увагу на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Здійснивши оцінку заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням критеріїв, визначених ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд виходить із такого.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат позивач подав договір про надання правничої допомоги, акт приймання-передачі наданих послуг, а також інші документи, що дають змогу встановити характер, обсяг і вартість правничої допомоги, яку надала адвокат Ольховик-Красільнікова Л. П.

Разом із тим під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд не обмежується перевіркою факту їх виникнення або погодження сторонами договору. Відповідно до положень ст., 129 ГПК України компенсації за рахунок іншої сторони підлягають лише ті витрати, які були фактично понесені, були необхідними для належного захисту прав сторони у конкретній справі та є співмірними зі складністю спору, характером і обсягом виконаної адвокатом роботи.

Такий підхід відповідає усталеній практиці Верховного Суду, відповідно до якої під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд не пов`язаний умовами договору, укладеного між адвокатом та клієнтом, відшкодуванню підлягають лише фактичні, необхідні та обґрунтовані судові витрати (див. до прикладу постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

Оцінюючи складність цієї справи, суд враховує, що предметом доказування було встановлення обставин виконання договору про закупівлі товару, наявності чи відсутності заборгованості по договору, правових наслідків порушення грошового зобов`язання, а також підстав для стягнення коштів з відповідача.

Разом із тим ця справа не є справою підвищеної складності ані з огляду на характер спірних правовідносин, ані з огляду на обсяг та специфіку доказової бази. Під час її розгляду суд не призначав експертизи, не досліджував спеціальні чи технічно складні питання, а вирішення спору здійснювалося на підставі письмових доказів та застосування норм матеріального права, правове регулювання яких є усталеним.

Крім того, справа не становила значного суспільного інтересу, не мала резонансного характеру, не була пов`язана із захистом прав невизначеного кола осіб чи вирішенням виключної правової проблеми. Матеріалами справи також не підтверджено, що її результат міг істотно вплинути на ділову репутацію сторін понад звичайні наслідки договірного спору.

Наведені обставини підлягають врахуванню під час оцінки необхідності та співмірності кожної із заявлених до відшкодування послуг.

Під час оцінки витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що відповідно до акта приймання-передачі виконаних робіт адвокат у межах розгляду цієї справи здійснив підготовку та подачу позовної заяви у справі тривалістю 8 годин. Вартість зазначених послуг сторони визначили у розмірі 20 000,00 грн.

Суд вважає, що дії з підготовки та подання позовної заяви є необхідними для реалізації права на судовий захист, а отже, нерозривно пов`язані із розглядом справи.

Визначаючи розмір витрат, що підлягають відшкодуванню у цій частині, суд враховує характер виконаної роботи, її тривалість обсяг участі адвоката у розгляді справи, складність спору, а також необхідність забезпечення справедливого балансу між правом сторони на компенсацію понесених витрат та недопущенням покладення на іншу сторону надмірного фінансового тягаря. Зокрема, суд зазначає, що представниця позивача в межах цієї справи подала лише позовну заяву, загальним обсягом 10 сторінок, підготовка якої не потребувала значного обсягу роботи, пов`язаного із аналізом нормативного врегулювання та судової практики; не потребувала вчинення окремих дій, пов`язаних зі збором доказів, шляхом, зокрема, звернення із адвокатськими запитами. Докази, долучені до позовної заяви були наявні у позивача, їх обсяг незначний, зокрема, охоплює договір про закупівлю товару, акти приймання-передачі, видаткові накладні, акт звірки взаєморозрахунків та вимогу.

За таких обставин покладення на відповідача витрат за надання позивачу правової допомоги тривалістю 8 годин не є співмірним зі складністю справи. Тому суд визнає обґрунтованими витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн., які відповідають критеріям реальності, необхідності та співмірності.

Водночас відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням результатів вирішення спору.

Як наведено вище, Господарський суд Львівської області рішенням від 30.06.2026 позов задовольнив частково та вирішив стягнути з відповідача 265 653,00 грн., що становить 94,7% від ціни позову (265 653,00 / 280 596,32 * 100%).

Отже витрати на професійну правничу допомогу також підлягають розподілу між сторонами пропорційно до результату вирішення спору.

Враховуючи встановлений судом обґрунтований розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн., а також пропорційність задоволених позовних вимог, суд дійшов висновку, що на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 700,00 грн.

У зв`язку з вищенаведеним, керуючись статтями 74, 76-80, 126, 129, 170, 221, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №914/1432/26 задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Львіввугілля» (вулиця Богдана Хмельницького, будинок 26, місто Сокаль, Львівська область, 80001; код ЄДРПОУ 32323256) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Днепр» (вулиця академіка Белелюбського, будинок 54А, місто Дніпро, 49000; код ЄДРПОУ 34513011) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 4 700,00 грн.

3. У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

4. Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 253-259 ГПК України.

6. Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/

7. Повне додаткове рішення складене 24 серпня 2026 року.

Суддя Бургарт Т.І.