Рішення № 139205906, 25.08.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2026 р.

м. Київ

Справа № 911/1170/26

Суддя Черногуз А.Ф., розглянувши без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна гільдія України"

про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1170/26

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна гільдія України" (03170, місто Київ, вулиця Перемоги , будинок 9, офіс 1/7, код 43362385)

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Мейдвел плайс" (07501, Київська обл., Броварський р-н, селище Баришівка, вул. Центральна, будинок 53, код 45705771)

про стягнення 395056,79 грн,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа №911/1170/26.

Рішенням Господарського суду Київської області від 04.08.2026 позовні вимоги задоволено частково.

Через систему «Електронний суд» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1170/26, згідно з якої позивач просить суд стягнути з відповідача 13500 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. Згідно частини 2 цієї ж статті заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.08.2026 означена заява про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1170/26 прийнята до розгляду. Судом вирішено здійснювати розглядати заяву без виклику учасників справи.

Дослідивши матеріали справи в частині вимог позивача про розподіл судових витрат, господарський суд дійшов висновку, що заява підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

За приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією з засад господарського судочинства.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вказаною статтею передбачено, якими доказами заявник повинен підтверджувати розмір витрат на професійну правничу допомогу. У разі недотримання заявником вимог частини 4 вказаної статті щодо співмірності розміру заявлених до відшкодування витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката лише за клопотанням сторони. Суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказана правова позиція викладена в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд вважає за необхідне зазначити, що договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в ч. 2 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"). За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України".

Заяву про ухвалення додаткового рішення разом із доказами на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подано у межах строку, визначеного частиною восьмою статті 129 ГПК України.

Судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем до матеріалів справи подано копію договору про надання правничої допомоги, укладеного 20.12.2024 між Фізичною особою-підприємцем Кушнір Романом Юхимовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА ГІЛЬДІЯ УКРАЇНИ», копію Додатку № 1 до договору від 13.04.2026, акти виконаних робіт, рахунок на оплату послуг адвоката та платіжну інструкцію.

Відповідно до Додатку № 1 від 13.04.2026 до договору про надання правничої допомоги предметом надання правничої допомоги визначено стягнення заборгованості у судовому порядку за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА ГІЛЬДІЯ УКРАЇНИ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЙДВЕЛ ПЛАЙС» за неналежне виконання Договору поставки № 36 від 25.09.2025.

Згідно з умовами зазначеного Додатку №1 вартість послуг з ознайомлення з документами, вивчення матеріалів справи, аналізу законодавства та судової практики, аналізу судової перспективи справи, підготовки позовної заяви та інших процесуальних документів визначена у розмірі 7500 грн, а вартість участі представника позивача в суді першої інстанції - 1500 грн за одне судове засідання.

Як вбачається з поданих позивачем документів, вартість послуг з підготовки позовної заяви та інших процесуальних документів становить 7500 грн.

Крім того, відповідно до актів виконаних робіт адвокатом надано послуги із забезпечення участі представника позивача у судових засіданнях, що відбулися 25.05.2026, 08.06.2026, 07.07.2026 та 04.08.2026. Вартість участі представника у кожному із зазначених судових засідань становить 1500 грн, а загальна вартість таких послуг - 6000 грн.

Таким чином, загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлений позивачем до відшкодування у справі № 911/1170/26, становить 13500 грн, з яких 7500 грн - вартість підготовки позовної заяви та інших процесуальних документів, а 6000 грн - вартість участі представника позивача у судових засіданнях.

Оцінивши подані докази у сукупності, суд дійшов висновку, що вони є належними та допустимими доказами факту надання професійної правничої допомоги, підтверджують обсяг виконаних адвокатом робіт та вартість послуг, яка підлягає сплаті позивачем. Підстав для сумніву у достовірності поданих документів або невідповідності заявлених витрат умовам договору судом не встановлено.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Рішенням суду позовні вимоги задоволено частково.

Оцінивши відповідні докази щодо обсягу наданих послуг, суд вважає, що наявні підстави для відшкодування позивачу понесених витрат на правничу допомогу у розмірі пропорційному задоволеним позовним вимогам, а саме у розмірі 12914,56 грн [(13500*377924,95)/395056,79]. У зв`язку із чим, заява позивача підлягає частковому задоволенню.

Таким чином, заява позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1170/26 підлягає частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12914,56 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1170/26 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейдвел плайс" (07501, Київська обл., Броварський р-н, селище Баришівка, вул. Центральна, будинок 53, код 45705771) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна гільдія України" (03170, місто Київ, вулиця Перемоги , будинок 9, офіс 1/7, код 43362385) 12914,56 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В решті вимог заяви відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Додаткове рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 25.08.2026.

Суддя А.Ф. Черногуз