Ухвала суду № 139205886, 25.08.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"25" серпня 2026 р. м. Київ Справа № 911/2070/26

Господарський суд Київської області у складі судді Огороднік Д.М., розглянувши

заяву ОСОБА_1

про забезпечення позову

в межах справи №911/2070/26

за позовом ОСОБА_1

до Громадської організації Садівниче товариство "Київський садівник"

про визнання недійсним рішення загальних зборів, скасування реєстраційної дії та стягнення 80000,00 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Київської області передано позовні вимоги ОСОБА_1 до Громадської організації "Садівниче товариство "Київський садівник" визнання недійсним рішення загальних зборів садівничого товариства «Київський садівник», оформлене протоколом загальних зборів від 21 вересня 2025 року та поновити позивача членом Громадської організації садівниче товариство «Київський садівник» з 21 вересня 2025 року; скасування реєстраційної дії/запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію змін відомостей про Громадську організацію садівниче товариство «Київський садівник», які проведені на підставі рішень загальних зборів Громадської організації садівниче товариство «Київський садівник», що оформлені протоколом від 21 вересня 2025 року та стягнення 80000,00 грн. моральної шкоди.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.08.2026 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2070/26 у порядку загального позовного провадження.

24.08.2026, через канцелярію суду до Господарського суду Київської області, від ОСОБА_1 надійшла заява (вх. № 53/26 від 24.08.2026) про забезпечення позову, у якій заявник просить: заборонити відповідачу Громадській організації Садівничого товариства "Київський садівник" (ЄДРПОУ 25931415) вчиняти певні дії, а саме проводити звітно-виборчі загальні збори 30 серпня 2026 року на 12:00 год. Громадської організації Садівничого товариства "Київський садівник" з наступним порядком денним, -

Прийняття в члени ГО СТ "Київський садівник";

Виключення з членів ГО СТ "Київський садівник";

Звіт правління ГО СТ "Київський садівник" за 2024-2026 роки;

3.1 Звіт голови правління;

3.2 Звіт бухгалтера;

Звіт голови ревізійної комісії ГО СТ "Київський садівник" за 2024-2026 роки;

Затвердження кошторису ГО СТ "Київський садівник" з 01.01.2027 року по 31.12.2029 року. Затвердження цільових внесків для загальних потреб;

Затвердження внутрішніх правил, положень про користування електричною енергією та положення про штрафні санкції за порушення для членів ГО СТ "Київський садівник";

Прийняття рішення про:

7.1 Відключення від електричної мережі СТ членів товариства за неодноразове прострочення компенсацій за електроенергію;

7.2 Делегування повноважень правлінню організації з прийняттям рішень в період між загальними зборами про відключення від електричної мережі СТ членів товариства за неодноразове прострочення компенсацій за електроенергію;

Обрання голови правління ГО СТ "Київський садівник";

Обрання членів правління ГО СТ "Київський садівник";

Обрання голови наглядової ради;

Обрання членів наглядової ради;

Різне, розгляд заяв.

Розгляд заяви про забезпечення позову, заявник просить провести з викликом позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката М.І. Конопат, що подав заяву про забезпечення позову, для надання пояснень, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заява ОСОБА_1 (вх. № 53/26 від 24.08.2026) про забезпечення позову, передана на розгляд судді Огороднік Д.М.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, судом встановлено наступне.

Частиною першою статті 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

За змістом статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 1 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Заяву про забезпечення позову подано після відкриття провадження у справі.

Частиною п`ятою статті 139 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 3 п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову сплачується судовий збір у сумі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 становить 3328,00 грн.

Отже за подання до суду заяви про забезпечення позову підлягає до сплати 1664,00 грн (3328,00 х 0,5) судового збору.

Проте, заявником не додано до заяви про забезпечення позову доказів сплати судового збору у встановленому порядку за подання до господарського суду вказаної заяви.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку одержувач зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу.

Для зарахування коштів судового збору до спеціального фонду державного бюджету Державною казначейською службою України відкриваються спеціальні рахунки в розрізі усіх її територіальних підрозділів. Судовий збір може бути перерахований через будь-яку установу банку чи відділення зв`язку із зазначенням необхідних реквізитів.

У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до заяви, містили відомості про те, за яку саме заяву (скаргу, дію) сплачується судовий збір.

Наведений правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 9901/144/20.

Частиною 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Поряд з цим, постановою Правління Національного банку України № 163 від 29.07.2022 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг.

Пунктом 41 Інструкції встановлено, що платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Отже, розрахунковий документ про перерахування судового збору додається до заяви (скарги) і має містити відомості про те, яка саме заява (скарга, дія) оплачується судовим збором.

На офіційному веб-порталі судової влади України (http://court.gov.ua/fair/) в розділі судовий збір зазначено платiжнi реквiзити для перерахування судового збору при зверненні до господарського суду Київської області та приклад заповнення графи Призначення платежу в платіжному документі.

На підтвердження сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову, заявником до заяви додано квитанцію ID №3907-4762-7065-2839 від 21.08.2026, в графі призначення платежу якої зазначено: « 1012007115813; судовий збір, за позовом Конопат Микола Іванович , Господарський суд Київської області ».

Разом з цим, як було встановлено судом вище, заява про забезпечення позову подана в межах справи №911/2070/26 за позовом ОСОБА_1 .

Дослідивши зміст квитанції та матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про те, що зазначена квитанція не може підтверджувати сплату судового збору за подання саме ОСОБА_1 та саме заяви про забезпечення позову в межах справи №911/2070/26, оскільки у призначенні платежу міститься інформація про іншого позивача, не міститься посилання ані на номер справи, ані на те, що судовий збір сплачується за заяву про забезпечення позову. Судом взято до уваги те, що Конопат М. І є адвокатом позивача, разом з цим Конопат М.І. може виступати не тільки адвокатом позивача, а й бути позивачем та сплачувати судовий збір за подання своєї позовної заяви. Матеріали справи не містять жодних пояснень щодо можливої помилки при оформленні квитанції. Окрім цього, у призначенні платежу у квитанції зазначений код 101 2007115813, і при вивченні питання зазначеного коду судом встановлено, що у вступній частині заяви про забезпечення в рядку електронний кабінет в підсистемі електронний суд ЄСТІС, Конопат М.І. зазначив наступні цифри: 200711581, що ще раз підтверджує сплату судового збору саме на користь Конопат М.І. , а не ОСОБА_1 .

Таким чином квитанцію ID №3907-4762-7065-2839 від 21.08.2026, не може вважатися належним доказом сплати судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову.

Відповідно до частини сьомої статті 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Оскільки заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ч. 5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, то заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст.139, ч. 7 ст. 140, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову від 24.08.2026, повернути заявнику.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д.М. Огороднік