Постанова № 139204419, 25.08.2026, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/644/26

Провадження № 3/550/231/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року селище Чутове

Суддя Чутівського районного суду Полтавської області Литвин В.В.,

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від СПД № 2 ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, жителя АДРЕСА_1 , раніше, протягом року, до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не притягався,

ВСТАНОВИВ:

08 травня 2026 року о 17 год 43 хв на автодорозі Велика Рублівка - Чутове між селищем Скороходове та с. Коханівка Полтавського району Полтавської області ОСОБА_1 керував т/з DAEWOO LANOS, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з положеннями ст. 268 КУпАП інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП не відноситься до правопорушень, під час розгляду яких присутність у судовому засіданні особи є обов`язковою.

Матеріали справи не містять доказів вручення ОСОБА_1 судових повісток про виклик до суду, однак, зважаючи на ту обставину, що інтереси ОСОБА_1 у даній справі представляє його захисник адвокат Дудник В.В., який діє на підставі ордеру про надання правничої допомоги від 21.06.2026, суд виходить з того, що обізнаність захисника про місце, дату і час розгляду справи підтверджує належність повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи судом.

У зв`язку з наведеним суддя вважає за можливе розглядати справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Дудник В.В. у судовому засіданні просив провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що медичний висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виданий КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей ПОР» від 08.05.2026 не підтвердив та не спростував ознак алкогольного сп`яніння, а також є юридично недійсним та недопустимим доказом у розумінні ст. 251 КУпАП. Також вказує, що в матеріалах справи відсутні докази фіксування факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та відмови водія від огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Окрім заперечень представник ОСОБА_2 заявив клопотання про виклик у судове засідання та допит в якості свідка ОСОБА_3 .

Розглянувши клопотання захисника про виклик у судове засідання свідка ОСОБА_3 суддя доходить висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним доказам в цілому (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу ( групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи, в них наявні письмові пояснення свідка ОСОБА_3 , які підтверджують обставини подій, що мали місце 08.05.2026. Зокрема, зі змісту зазначених пояснень встановлено, що після зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 пересів на пасажирське сидіння, а ОСОБА_3 зайняв місце водія та сів за кермо автомобіля. Наведені пояснення свідка узгоджуються та підтверджуються наявним у матеріалах справи відеозаписом.

Захисником ОСОБА_2 не доведено доказового значення пояснень свідка для об`єктивного вирішення справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема, не наведено, яким саме чином пояснення свідка в судовому засіданні можуть спростувати чи навпаки підтвердити обставини, за наявності чи відсутності яких відповідальність особи, що притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП виключається.

За наведених обставин, суд не вбачає необхідності виклику свідка ОСОБА_3 в судове засідання.

Зважаючи на відсутність підстав для виклику свідка, які не містять жодної доказової суті по справі, що розглядається, а лише призведе до затягування розгляду справи, з метою об`єктивного розгляду справи, суддя дійшов висновку, що клопотання захисника про виклик свідка не підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суддя доходить наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За змістом статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 1.3. Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пункт 1.9. Правил дорожнього руху України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю досліджених суддею доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 660849 від 08.05.2026; матеріалами відеозаписів нагрудних камер G23A5314 та G23A5288, відеореєстратора DDPAI2SPRO; письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 , в яких підтверджується факт подій, які відбулися 08.05.2026; висновком КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей ПОР» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.05.2026; копією постанови серії ЕНА № 7161968 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП; довідкою інспектора адміністративної практики Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області В.Дрозда.

Аналізуючи заперечення захисника Дудника В.В. в сукупності з наявними у справі доказами, суд вважає обставини, на які посилається представник Денісова М.В., надуманими, такими, що не відповідають об`єктивній дійсності, оскільки вони цілком спростовуються зібраними по справі доказами, суд розцінює ці обставини, як спосіб уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.

Зокрема, твердження захисника про відсутність факту керування транспортним засобом спростовується матеріалами відеозапису. Так, на відрізку відеозапису № LKCG2510 з 00 хв 43 сек. до 00 хв 55 сек. зафіксовано передачу керма водієм іншій особі, яка сиділа на пасажирському сидінні поруч, після чого ОСОБА_1 пересів на пасажирське сидіння, що підтверджує факт його перебування за кермом транспортного засобу до моменту зупинки транспортного засобу. Інших осіб, окрім ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які перебували б у транспортному засобі на момент зафіксованих подій, матеріалами відеозапису не встановлено. При цьому саме свідок ОСОБА_3 після зупинки транспортного засобу помінявся місцями з ОСОБА_1 , що узгоджується із зафіксованою на відеозаписі послідовністю подій.

Крім того, суд відхиляє доводи захисника Дудника В.В. про те, що медичний висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виданий КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей ПОР» від 08.05.2026 є юридично недійсним та недопустимим доказом у розумінні ст. 251 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п.п. 15-19 Інструкції № 1452/735, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції складається на підставі акта медичного огляду безпосередньо після його проведення та у присутності поліцейського, який доставив особу на огляд. Зміст висновку повідомляється оглянутій особі, про що робиться відповідний запис. При цьому висновок складається у трьох примірниках: один видається поліцейському, другий оглянутій особі, а третій залишається у закладі охорони здоров`я. Усі записи в акті та висновку мають бути розбірливими.

З матеріалів дослідженого судом в судовому засіданні відеозапису № 0000000_00000020260508174259_0004 вбачається, що на 18 хв 23 сек водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу і виявив бажання пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я. Крім того, відеозаписом № 0000000_00000020260508192906_0008 на 03 хв 57 сек. та відеозаписом № 0000000_00000020260508193953_0009 на 00 хв 11 сек зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

Також із висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виданого КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей ПОР» від 08.05.2026, вбачається, що він складений за результатами проведеного медичного огляду, містить необхідні відомості про особу та результати огляду, а його зміст доведено до відома ОСОБА_1 у встановленому законом порядку. Відтак, посилання захисника на юридичну недійсність зазначеного висновку є безпідставним, оскільки матеріалами справи не підтверджено наявності процесуальних порушень при проведенні медичного огляду чи оформленні його результатів, які б могли зумовити недопустимість зазначеного доказу.

Щодо твердження захисника ОСОБА_2 про відсутність доказів фіксування відмови водія від огляду на стан алкогольного сп`яніння суд зазначає наступне.

Згідно з п.п. 2-4 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), а також: звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 660849 від 08.05.2026 вбачається, що ОСОБА_1 керував т/з DAEWOO LANOS, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя (а.с. 1). Крім того, процедуру складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП зафіксовано на відеозаписі № 0000000_00000020260508193953_0009.

Таким чином, працівниками поліції було дотримано встановлену законодавством процедуру фіксації та оформлення факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що вина ОСОБА_1 підтверджується наявними в справі доказами в їх сукупності та взаємозв`язку, суддя доходить висновку про доведеність вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, поза розумним сумнівом.

При цьому, ОСОБА_1 не надав доказів на спростування своєї вини у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Обираючи вид стягнення правопорушникові, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан.

Судом не встановлено обставин, що відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень, застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Згідно з положеннями ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні в справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 268, 283, 284, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. (UA048999980313050149000016001, одержувач: ГУК Полтавської області, код ЄДРПОУ: 37959255, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, код бюджетної класифікації доходів 21081300; призначення платежу: адміністративний штраф у сфері дорожнього руху відносно ОСОБА_1 , в Чутівський районний суд Полтавської області), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі у сумі 34000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп судового збору (одержувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок UA908999980313111256000026001, призначення платежу: судовий збір по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , Чутівський районний суд Полтавської області, код ЄДРПОУ:02886172).

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Чутівський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Суддя В.В. Литвин