Рішення № 139204391, 25.08.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 553/1259/26

номер провадження 2/546/587/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

01 квітня 2026 року до Подільського районного суду м. Полтави надійшла вищевказана позовна заява, вимоги якої обґрунтовані тим, що 09 червня 2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» був укладений договір про надання грошових коштів у позику № 8489090625 (далі - Договір) у вигляді електронного документа, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Згідно умов Договору відповідач отримав кредит в сумі 5500,00 грн строком на 360 днів та зі сплатою процентів: стандартна процентна ставка - 1,00% в день, та знижена процентна ставка - 0,87% в день. ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» виконало свої обов`язки за Договором та надало ОСОБА_1 кредитні кошти. Однак у зв`язку з невиконанням умов Договору у відповідача виникла заборгованість в сумі 32105,70 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 5500,00 грн, процентами - 14780,70 грн, комісією за надання кредиту - 825,00 грн та неустойкою - 11000,00 грн.

Посилаючись на вищезазначені обставини, представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість, оскільки ОСОБА_1 своє зобов`язання за договором не виконав.

06 квітня 2026 року ухвалою Подільського районного суду м. Полтави постановлено передати на розгляд за підсудністю дану справу до Решетилівського районного суду Полтавської області.

08 травня 2026 року справа надійшла до Решетилівського районного суду Полтавської області та була розподілена судді Зіненку Ю.В.

Ухвалою судді Зіненка Ю.В. від 11 травня 2026 року у справі відкрите провадження, постановлено здійснювати розгляд справи 16 липня 2026 року за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та витребувано докази від АТ «Акцент Банк».

16 липня 2026 року потворно витребувано докази від АТ «Акцент-Банк» у зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 25 серпня 2026 року.

Копія ухвали від 16 липня 2026 року була доставлена відповідачу до його електронного кабінету 16 липня 2026 року (а.с. 134).

Згідно з положеннями частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Тому з огляду на положення частини шостої статті 272 ЦПК України відповідач отримав копію ухвали від 16 липня 2026 року.

Ухвалою суду від 10 липня 2026 року відзив ОСОБА_1 було залишено без розгляду.

13 липня 2026 року до суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 у яких він позов не визнав та зазначив, що жодних кредитних коштів не отримував. Крім того належних доказів саме кредитних коштів позивачем до позову не долучено. Щодо виписки зазначив, що у виписці не зазначено реквізитів платіжної операції, призначення платежу, номер кредитного договору, які б дозволили однозначно встановити факт отримання відповідачем самих кредитних коштів за спірним договором. елика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та вказувала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставиною, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доводити відповідними доказами, які підтверджують наявність зобов`язань за укладеним кредитним договором та її розмір, якими є первинні документи, оформлені відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», на які неодноразово вказував Верховний Суд у своїх постановах (наприклад, постанова КЦС ВС від 22.04.2024 № 559/1622/19). З огляду на викладене відповідач вважає, що позивач не підтвердив відповідними доказами передачу кредитних коштів, наслідком чого має бути відмова у позові. Також позивач наголошує на тому, що не має можливості ідентифікувати належність електронного платіжного засобу Відповідачу, тобто коли грошові кошти були перераховані, оскільки повної інформації щодо номера банківської картки, або ж номеру банківського рахунку Відповідача, банку отримувача, призначення платіжу матеріали справи не містять. Щодо відсотків за користування кредитом у розмірі 6480 грн, враховуючи ту обставину, що Позивач відповідними та допустимими доказами не підтвердив видачу кредитних коштів, нарахування процентів за їх використання є безпідставним.

Щодо нарахування штрафних санкцій відповідач просив застосувати положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який звільняє позичальника від сплати неустойки за прострочення виконання зобов`язань під час воєнного стану. нарахування комісії у сумі 600,00 грн також є безпідставним.

У разі задоволення позову відповідач просив звільнити його від сплати судового збору у зв`язку із важким матеріальним станом та наявністю ІІ групи інвалідності (а.с. 71 - 72).

Щодо вищезазначених письмових пояснень суд зазначає наступне.

У частині першій статті 174 ЦПК України зазначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Частиною другою статті 174 ЦПК України передбачено, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відповідно до частини п`ятої статті 174 ЦПК України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це за необхідне.

Оскільки рішення про подання учасниками справи додаткових пояснень суд не приймав, судом не враховуються додаткові письмові пояснення відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи та давши їм належну оцінку, доходить наступних висновків.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 09 червня 2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» в електронному вигляді укладено договір надання грошових коштів у позику № 8489090625 (далі - Договір) (а.с. 24-35). Вказаний договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором «0nfcawqka».

Згідно з п. 2.1. Договору, укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Позичальнику через Веб-сайт. Ідентифікація Позичальника здійснюється при вході Позичальника в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Позичальника, вказаний Позичальником при вході та/або протягом періоду обслуговування в Товаристві (в т.ч через месенджери). На умовах, встановлених Договором, Товариство надає Позичальнику кредит у гривні, а Позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (п. 2.2. Договору).

Сума кредиту складає 5500,00 грн строком на 360 днів (п. 2.3. та 2.5. Договору).

Згідно з п. 2.5. Договору періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.

Відповідно до п. 2.6. Договору, Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:

Пунктом 2.6.1. Договору передбачено, що стандартна процентна ставка: 1,00% в день та застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору; 0,87% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період, починаючи зі 181 календарного дня і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Комісія за надання кредиту становить 15,00% від суми наданого кредиту та нараховується на суму виданого за цим договором кредиту у день надання кредиту.

Згідно з п. 3.1. Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 . У випадку, якщо після здійснення (ініціювання здійснення) Товариством платежу за реквізитами вищевказаної платіжної картки виявиться, що платіж не може бути зарахований на рахунок з будь- яких причин, які не залежать від Товариства (в тому числі, але не виключно у випадку відсутності авторизації платіжної картки), Сторони дійшли згоди, що даний Договір автоматично втрачає свою дію та між Сторонами не виникає (не виникне) взаємних прав та обов`язків згідно даного Договору. Позичальник втрачає право отримати кредитні кошти за цим Договором, а у Товариства не виникає прострочення кредитора.

Відповідно до п. 3.2. Договору сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. Дата надання кредиту: 09 червня 2025 року або наступний за ним календарний день.

У випадку, якщо Товариство здійснює перерахунок коштів не у день укладання Договору, а у наступний календарний день, Графік платежів підлягає коригуванню шляхом зміщення дати повернення кредиту, враховуючи строк кредиту (кількість днів), зазначений в п. 2.5. Договору, відлік якого в даному випадку починається з моменту надання коштів. Новий Графік платежів розміщується Товариством в Особистому кабінеті та/або направляється на електронну адресу Позичальника.

Пунктом 9.1. Договору визначено, що для здійснення взаємодії з Позичальником, вчинення інших дій, Товариство має право використовувати дані Позичальника, зазначені в Договорі та/або окремо повідомлені Позичальником Товариству у будь-який спосіб, та/або законно отримані Товариством з інших джерел, зокрема дані про місце проживання Позичальника, додаткові контактні дані Позичальника (номери телефонів), електронну адресу та інші дані Позичальника.

Позичальник підтверджує, що додаткові контактні дані та електронна адреса, які вказані в реквізитах Позичальника в Розділі 11 «РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН» Договору (або надані Позичальником Товариству окремо) належать саме Позичальнику та знаходяться в його користуванні, володінні та розпорядженні. Позичальник погоджується та розуміє, що ці дані можуть бути використані Товариством для здійснення взаємодії з ним, в тому числі з метою врегулювання простроченої заборгованості, що може виникнути за цим Договором. Така взаємодія здійснюється Товариством з урахуванням вимог законодавства (п. 9.2. Договору).

Згідно з п. 10.2. Договору договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами Сторін та діє протягом строку, вказаного в п. 2.5. Договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за Договором будуть наявні невиконані грошові зобов`язання, Договір продовжує діяти до повного виконання Позичальником зобов`язань за ним.

У розділі 11 Договору «Реквізити та підписи сторін» були зазначені дані відповідача ОСОБА_1 , зокрема: РНОКПП НОМЕР_2 , телефон НОМЕР_3 , електронний платіжний засіб НОМЕР_1 .

Також 09 червня 2025 року ОСОБА_1 підписав Графік платежів за Договором та Паспорт споживчого кредиту (звор. а.с. 35-36, 48-50).

До позову було додано Анкету клієнта ОСОБА_1 та Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» (а.с. 12, 53-59), які не містять підпису відповідача.

Згідно з квитанцією до платіжної інструкції № 20248-1354-225429211 09 червня 2025 року було здійснено переказ кредитних коштів в сумі 5500,00 грн від ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» на карту ОСОБА_1 (а.с. 38).

Також на виконання ухвали суду 16 липня 2026 року до суду надійшов лист АТ «Акцент-Банк», згідно з яким в банку на ім`я ОСОБА_1 емітована картка № НОМЕР_4 (а.с. 138). До вказаного листа була додана платіжна інструкція № 221579_1_13545979.128 та виписка по рахунку ОСОБА_1 , згідно з якими 09 червня 2025 року були зараховані кошти в сумі 5500,00 грн (а.с. 139, 140-144).

Відповідно до розрахунку заборгованості у відповідача станом на 18 березня 2026 року виникла заборгованість за Договором в сумі 32105,70 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 5500,00 грн, процентами - 14780,70 грн, комісією за надання кредиту - 825,00 грн та неустойкою - 11000,00 грн (а.с. 17-18).

Згідно з копією Рішення № 05-09/2025 єдиного учасника ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» від 05 вересня 2025 року було змінено найменування з ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» на ТОВ «ІННОВА НОВА» (а.с. 44).

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд

У порушення умов кредитного договору, а також ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконала.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною першою статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Факт укладення такого договору належним чином підтверджено доказами, наявними у матеріалах справи.

Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису) договір між відповідачем та первісним кредитором не було б укладено.

Так, підписання договору відповідачем підтверджується змістом договору, який містить усю необхідну для ідентифікації особи інформацію, а саме: прізвище, ім`я, по батькові відповідача, номер телефону та адресу місця проживання.

Доказів підписання договору від імені відповідача іншими (третіми) особами, у тому числі через вчинення шахрайських дій, ОСОБА_1 суду не надав, доказів звернення з даного факту до правоохоронних органів також не надано.

Отже, суд вважає, що позивачем доведено належними та достатніми доказами факт укладення договору саме відповідачем.

Крім того, сторона позивача підтвердила, а відповідач не спростував факт перерахування ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 5500,00 грн.

Відповідач умови кредитного договору порушив та у строк, встановлений умовами кредитного договору, кредитні кошти не повернув у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення основної суми заборгованості в сумі 5500,00 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Також сторонами були узгодженні істотні умови договору, зокрема процентна ставка.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Проценти нараховувалися за денними процентними ставками, що не перевищували 1,00% після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» та в межах строку кредитування, що свідчить про правомірність нарахування процентів в сумі 14780,70 грн.

Також сторонами Договору була узгоджена одноразова комісія за видачу кредитних коштів в розмірі 15,00% від суми кредиту.

За статтями 6, 626, 627, 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи положення чинного на день укладення договору законодавства України про принцип свободи договору, позивач мав можливість не вступати у кредитні відносини із кредитором, якщо дійсно вважав встановлення комісії за видачу кредиту несправедливою умовою, натомість позичальник погодив зі своєї сторони такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень. Підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 засвідчив, що погодився на отримання у кредит коштів саме на умовах, що визначені договором.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про споживче кредитування» споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

Проте будь-яких заперечень з приводу укладеного кредитного договору від відповідача не надходило, у зв`язку з чим позов в частині стягнення комісії за видачу кредитних коштів у сумі 825,00 грн також підлягає до задоволення.

Щодо нарахування штрафних санкцій (неустойки, пені) суд зазначає наступне.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан та до дати розгляду даної справи його не скасовано.

Ураховуючи, що нарахування неустойки (штрафу, пені) здійснювалося у період дії воєнного стану в Україні суд не вбачає законних підстав для її стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача. Тому в цій частині позов не підлягає до задоволення.

Таким чином, ураховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення та з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість в сумі 21105,70 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 5500,00 грн, відсотками - 14780,70 грн та комісією - 825,00 грн.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжної інструкції № 4 від 31 березня 2026 року встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн (а.с. 1). Вказані кошти зараховані до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с. 68).

Позовні вимоги суд задовольняє частково, а саме на суму 21105,70 грн, що становить 65,74% від ціни позову.Тому судовий збір, який підлягає до стягнення становить 1750,26 грн.

Водночас до відзиву на позов, який залишено без розгляду, ОСОБА_1 додав копію витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, прийнятого 22 червня 2026 року КП «ПОКЛ ім. М.О. Скліфосовського Полтавської обласної ради». У вказаному витягу зазначено, що з 22 червня 2026 року ОСОБА_1 встановлена ІІ група інвалідності.

Пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

У пункті 35 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», суд доходить до висновку, що понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору, які підлягають до стягнення у розмірі 1750,26 грн, необхідно компенсувати позивачу за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 83, 128, 141, 206, 247, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» заборгованість за кредитним договором № 8489090625 від 06 лютого 2025 року в сумі 21105(двадцять одна тисяча сто п`ять) гривень 70 копійок, з яких 5500 гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту, 14780 гривень 70 копійок - заборгованість за процентами та 825 гривень 00 копійок - заборгованість за комісією за надання кредиту.

У частині позовних вимог щодо стягнення неустойки відмовити.

Судові витрати по сплаті судового збору, які підлягають до стягнення у розмірі 1750 (одна тисяча сімсот п`ятдесят) гривень 26 копійок, компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА», адреса: вул. Верхній Вал, 10, поверх 2, оф. 5, м. Київ, 04071, ідентифікаційний код юридичної особи - 44127243.

Представник позивача - Андрущенко Михайло Валерійович, адреса: вул. Жилянська, 68, оф. 317, м. Київ, 01033, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Суддя Ю.В. Зіненко