Вирок № 139203328, 25.08.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/11113/25

1-кп/296/2/26

Вирок

Іменем України

25 серпня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

законного представника потерпілої - ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

представника цивільного відповідача ПП «МЕТА-ДЕН» - адвоката ОСОБА_7 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025060640000863 від 26.08.2025 року за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, українця, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , інженера ТОВ «Метаден», з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 1 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

26.08.2025 близько 20 год. 00 хв. водій ОСОБА_5 керував технічно справним транспортним засобом марки Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_2 та рухався ним по вул. Вересівський шлях в напрямку вул. Саєнка зі сторони вул. Огієнка в м. Житомирі.

Рухаючись у вказаний день, час та місці вказаним транспортним засобом водій ОСОБА_5 в порушення вимог пунктів п. 1.7, 2.3 б), 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі - Правила дорожнього руху), проявив неуважність, не врахував дорожніх умов та дорожньої обстановки, не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, не вжив заходів для зменшення швидкості транспортного засобу при виявлені пішохода, а саме дітей, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перетинала проїзну частину поза межами пішохідного переходу з права на ліво відносно напрямку руху транспортного засобу.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому обох кісток лівої гомілки, який утворився від дії тупого предмету, що відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Порушення водієм ОСОБА_5 вимог пунктів 1.7, 2.3 б), 12.3 ПДР України, знаходиться у причинному зв`язку зі створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Крім того, після вчинення вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, поставивши пішохода ОСОБА_8 в небезпечний для життя стан, водій ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своєї бездіяльності, залишив без допомоги пішохода ОСОБА_8 , яка внаслідок отриманих тілесних ушкоджень перебувала у небезпечному для життя стані і була позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, та на керованому ним транспортному засобі марки Daewoo Lanos реєстраційний номер НОМЕР_2 , з місця пригоди зник, залишивши потерпілу на проїзній частині вул. Вересівський шлях, при цьому маючи реальну можливість надати їй допомогу.

Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень визнав повністю та в судовому засіданні дав показання, які повністю співпадають із фабулою пред`явленого обвинувачення.

Суд, відповідно до ст. 349 ч.3 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів по справі щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з`ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та немає сумнівів у добровільності їх позиції.

Обвинуваченому ОСОБА_5 роз`яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, не заперечували всі учасники судового провадження, погодившись на дослідження лише даних, що характеризують особу обвинуваченого, долі речових доказів та процесуальних витрат.

Оцінивши викладені докази в їх сукупності, суд вважає винуватість обвинуваченого доведеною повністю та кваліфікує його дії:

- за ч. 1 ст. 286 КК України, як умисні дії, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило ОСОБА_8 середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження;

- за ч. 1 ст. 135 КК України, як умисні дії, які виразились у завідомому залишенні без допомоги ОСОБА_8 , яка перебувала у небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, особою, яка мала змогу надати допомогу та сама поставила потерпілого в небезпечний для життя стан.

Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 286 та ч. 1 ст. 135 КК України, відносяться до категорії нетяжких злочинів.

Обвинувачений в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, на обліку в лікаря психіатра та нарколога не перебуває, офіційно працює, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно.

Обставинами, які згідно ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_5 , є його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_5 , є вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини.

Відповідно до досудової доповіді, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого ОСОБА_5 , історію правопорушень, готовність до змін, середній рівень ризику ймовірності вчинення повторного кримінального правопорушення та середній рівень ризику небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. для окремих осіб).

При цьому судом також враховуються приписи закону про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також те, що призначене судом покарання буде необхідне й достатнє для виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.

На підставі викладеного, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства можливе, а також те, що позбавлення права керування транспортними засобами може перешкодити виконання обвинуваченим обов`язків по захисту Батьківщини тому призначає йому покарання у виді обмеження волі та з позбавленням права керування транспортними засобами з іспитовим строком як у частині основного так і у частині додаткового покарання.

Розглядаючи цивільний позов законного представника потерпілої ОСОБА_8 - ОСОБА_4 про стягнення з ПП «МЕТА-ДЕН» на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 моральної шкоди в сумі 250 000 грн. та матеріальної шкоди в розмірі 1078 грн 20 коп., суд приходить до наступного.

В обґрунтування цивільного позову позивач зазначив наступне.

26.08.2025р. ОСОБА_5 під час скоєння ДТП, працював водієм на приватному підприємстві «МЕТА-ДЕН», що підтверджується наказом №1/П від 28.02.2018р. Дорожньо-транспортна пригода сталася при виконанні ОСОБА_5 своїх трудових обов`язків на автомобілі«Деу Ланос комбі-В», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить на праві власності приватному підприємству «МЕТА-ДЕН», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 20.11.2013р. Згідно наказу ПП «МЕТА-ДЕН» №3 від 03.06.2019р. з метою ефективного та належного виконання договірних зобов`язань перед замовниками службовий автомобіль «Деу Ланос комбі-В», реєстраційний номер НОМЕР_2 закріплено за ОСОБА_5 , інженером з технічного обслуговування, з 03.06.2019р. Надано право керування автомобілем «Деу Ланос комбі-В», реєстраційний номер НОМЕР_2 з 03.06.2019р. і до відкликання для службових поїздок і виконання невідкладних службових завдань в адміністративно-територіальних межах України в будь-який час. Крім цього, у своїй відповіді №;4 від 20.10.2025р. на адвокатський запит адвоката ОСОБА_9 , ПП «МЕТА-ДЕН» підтверджує, що ОСОБА_5 перебуває у трудових відносинах з ПП «МЕТА-ДЕН» з 01.03.2018р. і по даний час, займає посаду інженера з технічного обслуговування. Також, підтверджує закріплення за ОСОБА_5 транспортного засобу «Деу Ланос комбі-В», реєстраційний номер НОМЕР_2 для виконання службових завдань у робочий та позаробочий час, що викликано безпосередньою необхідністю. У відповідності до ст. 1172 Цивільного Кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов`язків.

В той же час у позовній заяві Позивач послався на ч.1 ст.1172 Цивільного кодексу України, відповідно до якої юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

В судовому засіданні Відповідач не заперечує того факту, що обвинувачений у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 працює у ПП «МЕТА-ДЕН» на посаді інженера з технічного обслуговування. Так само Відповідачем не заперечується, що у користуванні обвинуваченого ОСОБА_5 перебуває службовий автомобіль «Деу Ланос комбі-В» реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким останній керував 26.08.2025 року на момент вчинення ДТП. Водночас, з наказу ПП «МЕТА-ДЕН» від 03.06.2019 року № 6 вбачається, що автомобіль «Деу Ланос комбі-В», реєстраційний номер НОМЕР_2 , закріплено за ОСОБА_10 інженером з технічного обслуговування, з метою ефективного та належного виконання договірних зобов`язань перед замовниками.

Окрім цього, у вищевказаному наказі зазначено, що ОСОБА_5 наказано використовувати службовий автомобіль виключно в службових цілях. При цьому, відповідно до довідки ПІ «МЕТА-ДЕН» від 30.10.2025 року за №6 вбачається що ОСОБА_5 , який працює в ПП «МЕТА-ДЕН» на посаді інженера з технічного обслуговування та за яким закріплено транспортний «Деу Ланос комбі-В» реєстраційний номер НОМЕР_2 , 26.08.2025 року не виконував жодних службових завдань вищевказаного підприємства та зазначений вище автомобіль не використовував.

Верховний Суд України у постанові від 21.09.2016 року (№ 6-933цс1б), аналізуючи положення ст.1172 ЦК України, прийшов до висновків, що відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з цією юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, і шкоду така особа заподіяла зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків. При цьому під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків розуміється виконання ним роботи, передбаченої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою або спричинена необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника. У зазначеній справі ВСУ постановив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції саме на підставі не з`ясування судами, чи здійснював ОСОБА 9, під час скоєння цієї ДТП, свої трудові (службові) обов`язки, що має значення для правильного вирішення справи. До аналогічних висновків приходить Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09.01 2019 року (Хо654/4218/15-ц). Таким чином, оскільки 26.08.2025 року, в тому числі на момент ДТП, обвинувачений ОСОБА_5 , не виконував своїх трудових обов`язків, на ПП «МЕТА-ДЕН» не лежить обов`язку відшкодовувати шкоду, завдану останнім потерпілій ОСОБА_11 внаслідок вищевказаної ДТП.

З довідки ПП «МЕТА-ДЕН» та показання самого обвинуваченого в суді вбачається, що під час вчинення ДТП обвинувачений ОСОБА_5 трудові обов`язки не виконував.

Нави підставі викладеного суд приходить до переконання, що заявлений цивільний позов до ПП «МЕТА-ДЕН» задоволенню не підлягає.

При цьому з сталої судової практики заявлення цивільного позову до певного відповідача належить лише позивачу, тобто його право звернутись до суду з позовом до певної особи є невід`ємним правом самого позивача.

Таким чином залишення даного цивільного позову до ПП «МЕТА-ДЕН» без задоволення не перешкоджає позивачеві звернутись до суду з позовом інших відповідачів : страхової компанії або безпосередньо до винуватця, або до обох вказаних осіб.

З обвинуваченого підлягають до стягнення процесуальні витрати на залучення експерта.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 286 КК України - у виді двох років обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік;

- за ч. 1 ст. 135 КК України - у виді одного року обмеження волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання - два роки обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

На підставі ст.ст. 75, 76 ч.1 КК України, звільнити засудженого від відбування покарання у виді обмеження волі та позбавлення права керування транспортними засобами, термін випробування встановити на _два роки. Зобов`язати засудженого: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Речові докази: автомобіль марки Daewoo Lanos комбі-В, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на праві власності належить ПП «МЕТА-ДЕН» повернути власнику, скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 29.08.2025 року, передавши власнику вказаний автомобіль з усіма правами власності.

Цивільний позов законного представника потерпілої ОСОБА_8 - ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 17081 грн 76 коп. процесуальних витрат за проведення судових експертиз.

На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня його проголошення. Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України.

Головуючий суддя ОСОБА_1