Рішення № 139203011, 17.08.2026, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 726/1238/26

Номер провадження 2/725/1242/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2026 року м. Чернівці

Чернівецький районний суд м. Чернівців у складі:

головуючої судді Федіної А.В.,

за участю секретаря судового засідання Попової Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року позивач через свого представника звернувся до суду з вище вказаним позовом в обґрунтування якого посилався на те, що постановою Чернівецького апеляційного суду від 23.08.2024 року скасовано постанову Садгірського районного суду м.Чернівці від 23.07.2024 року, визнано відповідача винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП по факту вчинення ДТП 19.03.2024 року о 19 год. 10 хв. в м.Чернівці на перехресті вул. Александрі, вул.Надрічна та вул. Дорошенка, накладено на відповідача адміністративне стягнення. Внаслідок вищевказаної ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень, а позивач здійснив виплату страхового відшкодування у потерпілому розмірі 53616,08 грн.

Зазначав, що оскільки водій забезпеченого транспортного засобу самовільно залишив місце пригоди, що підтверджується постановою Садгірського районного суду м.Чернівці від 04.04.2024 року, то у позивача виникло право подати регресний позов на фактично виплачену суму.

На підставі вище викладеного, посилаючись на норми матеріального права, просив стягнути ОСОБА_1 на користь позивача завдані збитки в порядку регресу у розмірі 53616,08 грн., а також судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, направив до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Справа слухалась у відсутності відповідача, яка не з`явилась в судове засідання незважаючи на те, що вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи за адресою його зареєстрованого місця проживання. Про причини своєї неявки суд не повідомив і не подав відповідної мотивованої заяви про відкладення розгляду справи.

Крім того, зі змістом процесуальних рішень у даній справі сторони могли знайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою http://reyestr.court.gov.ua/ , а також інформація щодо даної справи розміщується на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за наступною веб-адресою сторінки: http://ptr.cv.court.gov.ua/sud2408/, де в розділі «Громадянам» містяться відомості щодо стадії розгляду та дати призначення судових засідань у даній справі, про що також сторонам було повідомлено в ухвалі про відкриття провадження по справі.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

У своїй постанові від 29 січня 2020 року у справі № 5015/1763/12 Верховний Суд вказав на те, що сам факт неотримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав судові повістки за належною адресою, самостійно зазначеною стороною у справі, та яка повернулася в суд у зв`язку з неотриманням адресатом, не може вважатися неналежним повідомленням сторони про час та місце судового розгляду, оскільки зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Крім того, у встановлений строк відповідачем не було подано відзиву.

Згідно ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Оскільки відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив та не направив відзиву, а представник позивача не заперечував проти розгляду даної цивільної справи за відсутності відповідача, в судовому засіданні постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, судом встановлено, що постановою Чернівецького апеляційного суду від 23.08.2024 року постанову Садгірського районного суду м. Чернівці від 23 липня 2024 року про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП скасовано, прийнято нову постанову, якою визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладно на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснено, що при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. Інші прийняті в рамках кримінальної справи чи справи про адміністративне правопорушення постанови оцінюються судом.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 19.03.2024 о 19:10 в м. Чернівці на перехресті вул. В. Александрі, вул. Надрічна та вул. Г.Дорошенка, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Golf», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 та здійснив обгін на перехресті, внаслідок чого допустив зіткнення із транспортним засобом «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Так, обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

За наслідками розгляду справи встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Volkswagen Golf», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 216082021, страховик - ТДВ СК «Гардіан». На момент вчинення ДТП вказаний поліс був діючим.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик або МТСБУ відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 53616,08 грн. потерпілому внаслідок вказаної вище ДТП.

Відповідно до ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у редакція чинній на момент виникнення спірних правовідносин, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії.

За наслідками розгляду справи встановлено, що постановою Садгірського районного суду м.Чернівці від 04.04.2024 року на відповідача накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП по факту того, що він 19.03.2024 о 19:10 вул. В. Александрі, 44 м. Чернівці керував транспортним засобом Volkswagen Golf, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавлений права керування транспортними засобами Кіцманським районним судом Чернівецької області від 29.02.2024 за порушення п.2.9а) ПДР. Правопорушення вчинено повторно протягом року, 24.12.2023 постановою серії БАВ 161407 ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП.

Таким чином, позивач як страховик, що здійснив страхову виплату потерпілій особі, має право регресу до нього, а тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 536166,08 грн. виплаченого страхового відшкодування.

При цьому, суд враховує те, що відповідачем не надано доказів того, що розмір завданої потерпілому матеріальної шкоди є іншим, не надано заперечення розрахунку страхового відшкодування.

Таким чином, скільки позивачем сплачено потерпілій особі у порядку відшкодування шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини відповідача, який на момент ДТП керував транспортним засобом без права на керування, наявні підстави для стягнення в порядку регресу з відповідача вказаної суми страхового відшкодування.

За змістом ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягнення судовий збір та доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору матеріали справи не містять.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. 37, 38, 39 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст. 22, 1191 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 7, 1, 12, 76-89, 116, 117, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ „ГАРДІАН"» (код ЄДРПОУ 35417298) завдані збитки в порядку регресу у розмірі 53616,08 грн. (пятдесят три тис. шістсот шістнадцять грн. 08 коп.), а також судові витрати в сумі 3328 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Чернівецького апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Федіна А. В.