Рішення № 139202881, 25.08.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/1043/26

№ провадження 2/646/2152/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

судді Янцовської Т.М.,

за участю секретаря Зубкової В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Основ`янського районного суду міста Харкова цивільну справу № 646/1043/26 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 10.05.2025-100000886. В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 11.05.2025 р. уклали кредитний договір (оферти) № 15.04.2025-100000886. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі - 15 000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 11.05.2025. Відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму 3075 грн. від 25.05.2025 року. ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на момент пред`явлення позову утворилась заборгованість у розмірі 56 225 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 20 000 грн., по процентам в розмірі 23 200 грн., комісії 250 грн., додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) - 3 000 грн., по неустойці у розмірі 9 775 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 10.02.2026 року провадження у вищевказаній цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У відповідності до ст. 178 ЦПК України відповідач своїм правом подання до суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не скористався.

Від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ухвалою Основ`янського районного суду м. Харкова від 25.08.2026 року призначено провести заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 11.05.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладений кредитний договір № 10.05.2025-100000886, що підтверджується пропозицією про укладення кредитного договору, заявкою кредитного договору, відповіддю позичальника про акцепт та інформаційним повідомленням про позичальника.Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір підписаний позичальником за допомогою електронного підпису Е123. Умовами даного договору встановлено, сума кредиту 15 000 грн., строк 168 днів (дата повернення 25.10.2025), процентна ставка -1 % за один день користування кредитом застосовується протягом усього строку, на який надається кредит, комісія за надання кредиту 5 % від суми кредиту та дорівнює 750 грн. Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності.

06.06.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладений додатковий договір до кредитного договору № 10.05.2025-100000886, що підписаний позичальником за допомогою електронного підпису К856. Відповідно до умов додаткового договору сторони домовились за взаємною згодою збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внесено зміни до кредитного договору: сума кредиту з дати укладення цього договору становить 20 000 грн., строк 142 дні, комісія за видачу 2-го траншу - 250 грн., процентна ставка - 0,93%.

Позивач свої зобов`язання виконав, шляхом перерахування кредитних коштів на картку відповідача, що підтверджується довідками ТОВ «УПР».

Як вбачається із довідки-розрахунку за кредитним договором заборгованість відповідача становить 56 225 грн, що складається з: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 20 000 грн., за відсотками у розмірі 23 200 грн, за комісією за надання кредиту у розмірі 250 грн., за комісією за обслуговування кредиту - 3 000 грн, неустойка у розмірі 9 775 грн.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Враховуючи порушення відповідачем умов договору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення тіла кредиту та відсотків за користування кредитом слід задовольнити.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованостей по сплаті комісій, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов 'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Суд вважає обгрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача комісії за надання кредиту у розмірі 250 грн. Разом з тим, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредиту у розмірі 3 000 грн. з огляду на наступне.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10.06.2017), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 згаданого Закону.

Встановлення комісії за надання консультаційних та інформаційних послуг щодо споживчого кредиту є нікчемною умовою кредитного договору, оскільки не зрозуміло, які саме послуги надавались, як часто проводились консультаційні та інформаційні послуги з клієнтом, чи проводились вони за вимогою клієнта частіше одного разу на місяць (висновок Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 та від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17).

При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Позивач не зазначив та не надав доказів наявності, конкретного переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору.

Таким чином, вимога позивача в частині стягнення суми комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 3 000 грн. не підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 9 775 грн. за неустойкою, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Загальновідомим є факт, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року на території України з 24.02.2022 року, строком на 30 діб, введено воєнний стан, який триває на час розгляду позовної заяви та неодноразово продовжувався.

Таким чином, нарахування позивачем неустойки за кредитним договором від 11.05.2025 року є безпідставним, тому в цій частині позовних вимог позов задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у загальному розмірі 43 450 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту 20 000 грн., заборгованості по сплаті відсотків 23 200 грн., заборгованості по комісії за видачу кредиту 250 грн.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2 057,50 грн. пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 223, 258-261, 263-268, 274, 280-282 ЦПК України; ст.ст. 525, 526, 533, 554, 610, 612, 624, 1054 ЦК України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 10.05.2025-100000886 від 11.05.2026 року у розмірі 43 450,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2 057,50 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Учасником справи протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення складено 25.08.2026 року.

Відомості щодо учасників справи:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ: 37356833, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя: Т.М. Янцовська