Ухвала суду № 139202804, 25.08.2026, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2024/26

Провадження № 1-кс/163/378/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 року місто Любомль

Слідчий суддя Любомльського районного суду Волинської області ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчої ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області клопотання слідчої слідчого відділення поліції №1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 , в кримінальному провадженні № 62026240030000356 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Бережці Любомльського району Волинської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає по АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, середньої освіти, неодруженого, фізичної особи-підприємця, згідно ст.89 КК України раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,

в с т а н о в и в :

Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що є військовослужбовцем і не звільнений з військової служби, діючи умисно та протиправно, з наміром назавжди ухилитися від проходження військової служби, без дозволу відповідного командира 06.09.2025 самовільно залишив місце служби на території АДРЕСА_3, був відсутній на службі без поважних причин, не виконував службові обов`язки в умовах воєнного стану та не повідомляв про місце свого перебування органам військового та цивільного управління, чим вчинив самовільне залишення військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України.

24.08.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.

Обґрунтовуючи подане клопотання, сторона обвинувачення посилається на ч. 8 ст. 176 КПК України та зазначає, що в умовах воєнного стану щодо військовослужбовців, які підозрюються у вчиненні злочину, передбаченого ст. 407 КК України, безальтернативним запобіжним заходом є тримання під вартою.

В обґрунтування наявності ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, зазначається, що ОСОБА_5 офіційно ніде не працевлаштований, не має сталих соціальних зв`язків, фактично розірвав правовий зв`язок із державою та ЗСУ, а з огляду на тяжкість можливого покарання (до 10 років позбавлення волі) може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Також, що в іншому кримінальному провадженні №12025030560000375 від 29.08.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, підозрюваного 10.10.2025 оголошено у розшук у зв`язку з переховуванням від органів досудового розслідування, що, на переконання слідчої та прокурора, підтверджує реальність ризику переховування в даному провадженні.

Ураховуючи, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, яке є більш тяжким порівняно з кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.2 ст.345 КК України, за яким ОСОБА_5 раніше оголошено у розшук, а також з огляду на необхідність визначення строку дії запобіжного заходу з урахуванням більш тривалого строку досудового розслідування слідчою та прокурором заявлено клопотання, проти задоволення якого сторона захисту не заперечила, про доцільність розгляду по суті саме клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, та оголошення перерви в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо нього за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.

В судовому засіданні слідча та прокурор клопотання підтримали.

Підозрюваний ОСОБА_5 просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник підтримав позицію підозрюваного.

Під час розгляду клопотання встановлено таке.

Кримінальне провадження №62026240030000356 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.01.2026.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 04.09.2025 проходив військову службу за мобілізацією та наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №255 від 04.09.2025 зарахований до списків особового складу частини на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з чим вважається таким, що приступив до виконання службових обов`язків.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №257 від 06.09.2025 солдата ОСОБА_5 вважати таким, що 06.09.2025 самовільно залишив частину.

24.08.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: матеріалами службового розслідування; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 29.05.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 29.05.2026.

Оголошена підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України як для стороннього об`єктивного спостерігача не є явно необґрунтованою та не є неприйнятною з будь-яких інших підстав. Отже, вона має бути визнана прийнятною та обґрунтованою, що в будь-якому випадку наперед не свідчить про винуватість особи.

Судом також установлено, що в провадженні СВ ВП №1 (м. Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області перебуває кримінальне провадження №12025030560000375 від 29.08.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, яке 10.10.2025 зупинено, а підозрюваного оголошено у розшук у зв`язку з його переховуванням від органів досудового розслідування.

Ухвалою слідчого судді Любомльського районного суду Волинської області від 17.08.2026 надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Бережці, Любомльського, району, Волинської області, з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

24 серпня 2026 року ОСОБА_5 затримано, а 25 серпня 2026 року доставлено до слідчого судді для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, в судовому засіданні підтверджено з таких підстав.

Можливість ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та суду доводиться сукупністю таких обставин. Підозрюваний, будучи особою, здатною усвідомлювати наслідки своїх дій, розуміє, що інкриміноване йому кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України, є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років. Усвідомлення підозрюваним реальної загрози застосування до нього такого суворого покарання є істотним чинником, що об`єктивно підвищує ризик його ухилення від органів досудового розслідування та суду.

Зазначений ризик підсилюється й тим, що ОСОБА_5 на момент розгляду клопотання ніде офіційно не працює та не навчається, а отже, не має сталого джерела доходу, стабільного розпорядку дня та пов`язаних з цим соціальних зобов`язань, які б об`єктивно утримували його від ухилення від слідства. Крім того, судом ураховано, що в іншому кримінальному провадженні, в якому ОСОБА_5 має статус підозрюваного, він уже переховувався від органів досудового розслідування, у зв`язку з чим оголошувався в розшук, що є більш переконливим доказом реальності відповідного ризику.

Крім кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, він також підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України. Наявність у підозрюваного статусу особи, яка одночасно підозрюється у вчиненні двох самостійних кримінальних правопорушень, вчинених у відносно короткий проміжок часу, свідчить не про поодинокий, випадковий епізод протиправної поведінки, а про тенденцію до систематичного порушення закону, що об`єктивно підвищує ймовірність вчинення підозрюваним нового кримінального правопорушення.

У статті 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

В силу ст.183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність, аналогічні положення закріплені в статті 5 Конвенції. Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є суттєвим обмеженням права на свободу. Проте у тій самій статті Конституції України йдеться про можливість такого обмеження за неухильного дотримання порядку і процедури такого обмеження.

Таким чином, оцінивши в сукупності наявність обґрунтованої підозри, тяжкість покарання, конкретні обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, існуючі обґрунтовані та вагомі ризики згідно ст.177 КПК України, вбачаються достатні підстави для обрання відносно ОСОБА_5 запропонованого слідчою запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, оскільки на цій стадії досудового розслідування інший, більш м`який запобіжний захід, не зможе запобігти встановленим під час розгляду клопотання ризикам.

При цьому суд відхиляє посилання слідчого та прокурора на ч.8 ст. 176 КПК України як на підставу для застосування до підозрюваного виключно запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з огляду на таке.

Рішенням Конституційного Суду України (Другий сенат) від 24 червня 2026 року №4-р(II)/2026 у справі за конституційною скаргою ОСОБА_10 (справа №3-50/2025(102/25)) ч.8 ст. 176 КПК України визнано такою, що не відповідає Конституції України, оскільки встановлений цією нормою імперативний, безальтернативний обов`язок застосування виключно запобіжного заходу у виді тримання під вартою до всіх без винятку військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, без можливості індивідуальної судової оцінки достатності більш м`яких запобіжних заходів для конкретної особи, не узгоджується з конституційними гарантіями права на свободу та особисту недоторканність, закріпленими статтею 29 Конституції України, та порушує принцип індивідуалізації застосування заходів кримінально-процесуального примусу.

З огляду на це, обираючи запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_5 , суд керується не імперативною вимогою ч.8 ст. 176 КПК України, а самостійною оцінкою наявних у матеріалах провадження доказів, обґрунтованості підозри, ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та даних про особу підозрюваного, за результатами якої, з наведених вище підстав, дійшов висновку про необхідність застосування саме запобіжного заходу у виді тримання під вартою, як єдиного, що здатний забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігти встановленим ризикам.

Строк запобіжного заходу визначити в межах строку досудового розслідування згідно з положеннями ч.1 ст.219 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема, статтею 407 Кримінального кодексу України.

Відповідна законодавча конструкція передбачає, що остаточне рішення щодо визначення або невизначення розміру застави в кожному конкретному кримінальному провадженні приймається слідчим суддею (судом) з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 і 178 КПК України, тобто на підставі індивідуальної оцінки обставин справи та особи підозрюваного, а не автоматично, з одного лише факту кваліфікації діяння за відповідною статтею Кримінального кодексу України.

Такий підхід повністю узгоджується з наведеною вище правовою позицією, викладеною в Рішенні Конституційного Суду України від 24 червня 2026 року №4-р(II)/2026, згідно з якою застосування запобіжного заходу до військовослужбовця має ґрунтуватися на індивідуальній судовій оцінці необхідності й достатності конкретного заходу забезпечення кримінального провадження, а не на формальній, безумовній та однаковій для всіх категорії осіб нормі, що виключає можливість судового розсуду.

Оцінивши обставини цього кримінального провадження, дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , суд вважає за можливе визначити розмір застави, оскільки визначення застави як альтернативи суворому заходу забезпечення кримінального провадження додатково гарантує дотримання конституційного права підозрюваного на свободу та особисту недоторканність, передбаченого ст.29 Конституції України.

Керуючись ст.ст.183, 195, 196, 372 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 22 жовтня 2026 року включно.

На підставі ч.5 ст.182, ч.3 ст.183 КПК України визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному цією ухвалою, на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області № UA278201720355279002000002504 в ДКСУ міста Київ (МФО 820172, код ЄДРПОУ 26276277), та надати суду документ, що підтверджує таке внесення.

В разі внесення застави відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

- з`являтись на виклик слідчого, прокурора, слідчого судді, суду у попередньо визначений час, а в разі неможливості з`явитись через поважні причини - завчасно повідомити про це;

- не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду із населеного пункту в якому він буде проживати на час досудового розслідування, що має бути невідкладно узгоджено сторонами;

- не спілкуватись із потерпілим, свідками у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В разі внесення застави строк дії цих обов`язків визначити до 22 жовтня 2026 року включно.

У випадку внесення застави та після проведення відповідної перевірки уповноважена службова особа установи попереднього ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти, про що повідомити слідчого, прокурора, слідчого суддю Любомльського районного суду Волинської області.

В такому випадку з моменту звільнення підозрюваного з-під варти він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, і зобов`язаний виконувати покладені на нього цією ухвалою в порядку ч.5 ст.194 КПК України обов`язки.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити підозрюваному і прокурору негайно після проведення судового засідання.

Копію ухвали передати для виконання відділенню поліції № 1 Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним ОСОБА_5 - з дня отримання копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1