Рішення № 139202788, 20.08.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/12972/26

Провадження № 2/161/6551/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Черняка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Колісник А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач через свого представника звернувся до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування заявлених вимог вказує, що на початку липня 2025 року він звернувся до нотаріуса з метою оформлення спадщини після померлого батька ОСОБА_2 (щодо 14/100 часток квартири розташованої за адресою АДРЕСА_1 ). Нотаріусом було повідомлено про арешт майна спадкодавця. 18.07.2025 року позивач звернувся до органів ДВС із заявою про скасування обтяження майна. З відповіді Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вбачається, що виконавчі провадження щодо позивача відсутні. Інформацію про ВП в межах якого накладено арешт на майно отримати на даний час неможливо. Відтак, в органу ДВС немає законних підстав скасування обтяжень.

Зважаючи на обмеження позивача в реалізації прав власності, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, останній просить зняти арешт з нерухомого майна в судовому порядку.

Ухвалою суду від 19.06.2026 року справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження.

Представник позивача в письмовій заяві просив здійснювати розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився повторно, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи. Відзив у визначений судом строк не подав.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до змісту ст.ст. 11, 15 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов`язки виникають із дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у рази їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 (батько позивача).

Після його смерті відкрилась спадщина на 14/100 часток квартири розташованої за адресою АДРЕСА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо розглядуваного нерухомого майна наявний запис про обтяження № 2182897 (підстава обтяження: постанова старшого державного виконавця ВДВС Луцького МУЮ Романчук Л.Я. серії АА №669603 від 07.07.2005 року) та №2182911 (підстава обтяження: постанова ВДВС Луцького МУЮ Романчук Л.Я. про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження серії АА №669603 від 11.07.2005 року).

Зважаючи на дату постанови виконавця у провадженні в рамках якого було накладено обтяження на зазначене майно, його матеріали на даний момент є знищеними у зв`язку із завершенням трирічного терміну зберігання, що відповідає положенням Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 1829/5 від 07 червня 2017 року.

З відповіді Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 27.10.2025, вбачається, що встановити в межах якого виконавчого провадження було накладено обтяження не виявилось можливим, по причині відсутності його в АСВП та проходження строку його зберігання.

Зі змісту позову вбачається, що наявність обтяження нерухомого майна перешкоджає позивачу реалізувати спадкові права щодо об`єкту нерухомості.

Згідно інформації з Єдиного реєстру боржників будь-які виконавчі провадження щодо боржника відсутні.

Крім того, згідно наданої органами ДВС інформації вбачається, що ВП щодо ОСОБА_2 було відкрито 11.04.2008 року на підставі виконавчого листа №2-6682 від 10.11.2004 року (щодо стягнення з боржника на користь стягувача ОСОБА_3 19843,83 грн. боргу) та завершено 26.06.2009 року.

Зі змісту наявної в матеріалах справи розписки ОСОБА_4 від 08.05.2026 року слідує, що останній отримав від ОСОБА_1 готівкову суму у розмірі 19844 грн. в якості повного погашення заборгованості за виконавчим провадженням №7110138.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у ст. 1219 ЦК України, (ст.ст.1218, 1231 ЦК України).

З огляду на наведене, наявність обтяження нерухомого майна, що перебувало у власності спадкодавця, перешкоджає спадкоємцю реалізувати свої спадкові права.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону №475/97-ВР від 17 липня 1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.319 ЦК України власнику майна належить право володіти, користуватися та розпоряджатися власним майном за власним розсудом, та вчиняти по відношенню до свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Підстави зняття арешту з майна, передбачені ст.59 Закону України «Про виконавче провадження».

Зокрема, відповідно до ч.5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Враховуючи те, що позивач є належним спадкоємцем майна спадкодавця, діючі виконавчі провадження відносно спадкодавця (боржника) на виконанні органів ДВС не перебувають, позивачем погашено заборгованість спадкодавця перед стягувачем, - існуючі на даний час арешт та заборона на відчуження нерухомого майна повністю унеможливлюють реалізацію його спадкового права на отримання свідоцтва про право на спадщину.

Оскільки підстави для продовження обтяження на майно відсутні, позовні вимоги в частині скасування арешту майна підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.10, 12, 77, 78, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження», -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Скасувати арешт нерухомого майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на 14/100 часток квартири розташованої за адресою АДРЕСА_1 , накладений старшим державним виконавцем ВДВС Луцького МУЮ Романчук Л.Я. згідно постанови АА №669603 від 07.07.2005 року (номер обтяження 2182897 від 14.07.2005 року) та згідно постанови АА №669603 від 11.07.2005 року про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження (номер обтяження 2182911 від 14.07.2005 року).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка 27А, код ЄДРПОУ 35041461).

Повний текст судового рішення складено 24 серпня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.В. Черняк