Ухвала суду № 139202350, 25.08.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Слобідський районний суд міста Харкова

Номер провадження № 1-кп/641/257/2026 Справа № 641/6082/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

а участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016220750000086 від 24.06.2016 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, із вищою освітою, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 , призначений наказом Голови Національної поліції України № 115 о/с від 07.11.2015 на посаду заступника командира роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у м. Харкові Департаменту патрульної поліції, являючись працівником правоохоронного органу, наділений повноваженнями представника влади, при здійсненні службових обов`язків, спрямованих на неухильне дотримування положень Конституції України, Законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського.

07 червня 2016 року близько 20-14 години ОСОБА_5 , виконуючи свої обов`язки у складі патрульного екіпажу «0351», до якого також входили інспектори роти № 3 батальйону № 4 УПП у м. Харкові ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , отримав повідомлення, що за адресою: м. Харків, вул. Маршала Федоренка, 7,водій автомобілю Опель Вектра, реєстраційний номер НОМЕР_2 , скоїв ДТП та створює аварійну обстановку на дорозі.

Прибувши приблизно о 20-15 годині за вищевказаною адресою, патрульний екіпаж «0351», побачив водія, як пізніше стало відомо - ОСОБА_8 , у зачиненому автомобілі Опель Вектра, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який тиснув на педаль «газу», але автомобіль не рухався.

ОСОБА_6 став стукати у вікно автомобілю, на що ОСОБА_8 не реагував. Через деякий час ОСОБА_8 відкрив двері та інспектори УПП ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з силою витягли ОСОБА_8 з автомобілю. У подальшому, поваливши останнього на землю, ОСОБА_5 , являючись працівником правоохоронного органу, перевищуючи свої службові повноваження, діючи умисно, всупереч вимог ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію» наніс правою рукою ОСОБА_8 не менше трьох ударів по його тулубу. Продовжуючи свої протиправні дії, діючи умисно, ОСОБА_5 , не маючи реальних приводів і підстав для застосування спецзасобів, у порушення вимог п. 2 ч. З ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію», застосував стосовно ОСОБА_8 спецзасіб «Терен-4М» з речовиною сльозогінної та дратівної дії, який не менше двох разів поспіль з близької відстані розпилив в обличчя останнього, чим завдав ОСОБА_8 фізичного болю.

Через деякий час, приблизно о 20-18 годині, ОСОБА_5 , користуючись безпорадним станом ОСОБА_8 , який лежав на животі, на асфальті, з одягнутими за спиною кайданками, наніс один удар правою ногою, взутою у черевик, в область голови ОСОБА_8 , чим завдав фізичного болю, образив честь та гідність останнього.

З метою приниження честі та гідності ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, діючи умисно та всупереч вимог п. 2 ч. 3 ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію», користуючись безпорадним станом ОСОБА_8 , який сидів на асфальті з одягнутими за спиною кайданками, приблизно о 20-21 годині наніс не менше ніж два удари правою ногою, взутою у черевик, в область голови ОСОБА_8 , чим завдав фізичного болю ОСОБА_8 та спричинив йому тілесні ушкодження.

Після повідомлення екіпажу «0351» по необхідну допомогу, за адресою: м. Харків, вул. Маршала Федоренка, 7, прибув патрульний екіпаж «0306» у складі: поліцейських батальйону №4 роти №3 УПП у м. Харкові ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

У подальшому, 07 червня 2016 року приблизно о 20-23 годині ОСОБА_9 , підійшовши позаду ОСОБА_8 , при цьому побачивши неправомірні дії ОСОБА_5 , який застосовував фізичне насильство стосовно ОСОБА_8 , помилково розуміючи завдання своєї служби, усвідомлюючи відсутність законних підстав, з метою демонстрації своєї переваги як представника влади, бажаючи принизити людську гідність, явно виходячи за межі наданих йому службових повноважень та перевищуючи їх, діючи умисно, при відсутності для цього будь-яких підстав, оскільки ОСОБА_8 правопорушень та опору на цей час не вчиняв, всупереч вимогам п. 3 ч. 1 ст.18, п. 2 ч. 3 ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію», розуміючи протиправність своїх дій та факт знаходження ОСОБА_8 , сидячого на землі у кайданках у безпорадному стані, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, приєднався до злочинних дій ОСОБА_5 та умисно застосував до ОСОБА_8 фізичне насильство, яке виразилось у нанесені одного удару гумовим кийком в область правої частини спини.

Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_9 майже відразу о 20-23 годині, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, користуючись тим, що до ОСОБА_8 були вже застосовані кайданки, які одягнені на руки по заду, останній знаходиться сидячи на землі, явно виходячи за межі наданих йому законом прав і повноважень щодо застосування фізичної сили, при відсутності для цього будь-яких підстав, умисно застосував до ОСОБА_8 фізичне насильство, схопивши ОСОБА_8 за волосся на голові та в подальшому наніс ще два удари гумовим кийком в область правої частини спини останнього.

Своїми злочинними діями ОСОБА_5 та ОСОБА_9 згідно з висновком судово-медичної експертизи №895-А/17 від 10.08.2017 спричинили ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому переднього відрізку шостого ребра справа з невеликим зміщенням відламків, що відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня та синець правої біляочневої ділянки, ссадна на обличчі, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, а саме перевищенні службових повноважень, тобто умисному вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, яке супроводжувалося насильством, застосуванням спеціальних засобів, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування.

Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 17.11.2025 виділено з матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016220750000086 від 24.06.2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_9 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, в окреме провадження матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, для розгляду угоди про визнання винуватості.

Вироком Слобідського районного суду міста Харова від 17.11.2025 у справі № 641/8826/25 затверджено угоду про визнання винуватості від 17 листопада 2025 року у кримінальному провадженні № 42016220750000086 від 24.06.2016 року, укладену між прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_9 , за участю захисника ОСОБА_13 ; ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 2 (два) роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_9 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки; покладено обов`язки, визначені ст. 76 КК України. Відповідно до ч. 4 ст. 72 КК України призначене ОСОБА_9 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 2 (два) роки встановлено виконувати самостійно.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заявив клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 365 КК України на підставі ст. 49 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав клопотання захисника та просив звільнити його від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 365 КК України на підставі ст. 49 КК України.

Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 365 КК України на підставі ст. 49 КК України.

ОСОБА_14 подала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, зазначаючи, що претензій до обвинуваченого не має.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, суд вважає, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, санкцією ч. 2 ст. 365 КК України передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 365 КК України відноситься до тяжких злочинів.

Статтею 49 КК України встановлено, що у разі вчинення тяжкого злочину, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років .

Як встановлено судом, кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_5 , вчинене останнім 07 червня 2016 року, таким чином десять років з дня вчинення кримінального правопорушення сплило 07 червня 2026 року.

Підстави для переривання та зупинення давності, передбачені ч. 2, 3 ст. 49 КК України, у справі відсутні.

Суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України, є безумовною і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.

Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) - досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою обвинуваченого, ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

У відповідності до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 , з огляду на те, що кримінальне правопорушення, за яким він обвинувачується є тяжким та з моменту скоєння злочину минуло більше десяти років, суд приходить до переконання, що клопотання захисника обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак слід задовольнити і звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, закривши відносно нього кримінальне провадження.

Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності за наявності його згоди буде порушенням права обвинуваченого, що є недопустимим.

Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.

Доля речових доказів вирішуються в порядку ст. 100 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлений

Відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Питання про процесуальні витрати суд вирішує відповідно до ст. 122, 124 КПК України, які передбачають, що у випадку винесення обвинувального вироку суд стягує на користь держави документально підтверджені витрати по залученню експерта.

Керуючись ст. ст. 284, 286 КПК України, ст. 49 КК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 365 КК України у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016220750000086 від 24.06.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, закрити.

Витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз віднести за рахунок держави.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Слобідський районний суд міста Харкова протягом 7 днів з дня його проголошення.

Cуддя- ОСОБА_1