Ухвала суду № 139202175, 24.08.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/18374/23

Провадження № 2/638/9370/26

УХВАЛА

про проведення підготовчого судового засідання

24 серпня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Невеніцина Є.В.,

за участю секретаря Лєбєдєвої А.О.,

представника позивача Доннік Н.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м.Харкові в приміщенні суду цивільну справу за позовом керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі позивача: Борівської селищної територіальної громади Ізюмського району Харківської області, представницьким органом якої в силу закону є Борівська селищна рада до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «ЮГ» про витребування земельної ділянки та визнання недійсним договору оренди, -

встановив:

Керівник Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі позивача ОСОБА_1 , Фермерського господарства «ЮГ» про витребування на користь Борівської селищної територіальної громади в особі Борівської селищної ради (код ЄДРПОУ 04397939) з незаконного володіння ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та фермерського господарства «ЮГ» (ЄДРПОУ 31936159) земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га, кадастровий номер 6321055100:17:003:0367, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Борівської селищної ради Харківської області; визнаня недійсним договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га з кадастровим номером 6321055100:17:003:0367, укладений 05.11.2021 між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «ЮГ» (ЄДРПОУ 31936159), в особі Кириченка С.О., зареєстрований 28.01.2022 реєстратором Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області Гелуненко О.В. (номер запису про інше речове право 46543154).

Рішенням Шевченківського районного суду м.Харкова від 22 травня 2024 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 22 травня 2025 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного суду від 03 червня 2026 року касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задоволено частково; рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 22 травня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 22 травня 2025 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 23 червня 2026 року прийнято до розгляду цивільну справу за позовом керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі позивача: Борівської селищної територіальної громади Ізюмського району Харківської області, представницьким органом якої в силу закону є Борівська селищна рада до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «ЮГ» про витребування земельної ділянки та визнання недійсним договору оренди та призначено підготовче судове засідання.

24.08.2026 Борівською селищною радою подано відзив на позовну заяву з проханням залишити без розгляду позовної заяви Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в частині вимог, поданих в інтересах держави в особі Борівської селищної ради,у зв`язку із відсутністю підстав для представництва; відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні прокурор заперечувала проти задоволення клопотання представника Борівської селищної ради, пояснивши, що на відміну від справи №925/1133/18, на яку посилається представник позивача у клопотанні, у даній справі прокурор не просить скасувати рішення ради, оскільки його дію вичерпано, а отже висновки Верховного Суду не є релевантними, просила призначити справу до судового розгляду.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися, представник Борівської селищної ради просив розглядати справу за їх відсутності, відповідачі причин неявки не повідомили.

Щодо клопотання про залишення позовної заяви без розгляду суд зазначає наступне.

Статтею 257 ЦПК України передбачено підстави залишення позовної заяви без розгляду, а саме суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо:

1) позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності;

2) позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

3) належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи;

4) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

5) позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду;

6) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана;

7) дієздатна особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;

8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;

9) позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору;

10) позивач у визначений судом строк не вніс кошти для забезпечення судових витрат відповідача і відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду;

11) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду;

12) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення суду іншої держави, якщо право укласти таку угоду передбачене законом або міжнародним договором України, за винятком випадків, якщо суд визнає, що така угода суперечить закону або міжнародному договору України, є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Велика Палата Верховного Суду у справі №925/1133/18 від 11.06.2024 виснувала, що «прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, пункти 26, 27; від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, пункти 57, 58; від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 7.18; від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц, пункт 8.18).

Отже, якщо прокурор звертається до суду з позовною заявою в інтересах держави, він зобов`язаний у позовній заяві вказати підставу для здійснення представництва інтересів, передбачену частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру», та обґрунтувати її. У такому разі статусу позивача набуває або орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах (за наявності такого органу), або прокурор (у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду). Процесуальні наслідки відсутності, зокрема, обґрунтування підстави для звернення до суду прокурора визначені статтею 174 ГПК України.

Відповідно до частини першої статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини п`ятої статті 162 ГПК України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Таким чином, невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно із частиною четвертою статті 53 ГПК України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті (пункт 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Близький за змістом висновок сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 9901/513/19, відповідно до якого прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Натомість якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду) (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, пункт 54; від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, пункт 8.41; від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, пункт 8.58).

Отже, процесуальний статус прокурора у справі залежить від наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Враховуючи наявність або відсутність таких повноважень, прокурор обґрунтовує наявність підстав для представництва інтересів держави. У свою чергу суд оцінює наведене прокурором обґрунтування та у випадку встановлення відсутності підстав для представництва застосовує наслідки, передбачені статтею 174 або статтею 226 ГПК України.

З огляду на викладене та з метою забезпечення єдності судової практики, Велика Палата Верховного Суду уточнює висновок, викладений у пункті 50 постанови від 01.06.2021 у справі № 925/929/19, виклавши його в такій редакції: органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності в тих випадках, коли це прямо визначено у відповідних нормативно-правових актах (зокрема, з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився)».

Згідно пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

У пункті 3 частини першої статті 131-1 Конституції України міститься відсилання до окремого закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким є Закон України від 14 жовтня 2014 № 1697-VII «Про прокуратуру».

У частині третій статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(ІІ)/2019 у справі за конституційною скаргою акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення пункту 13 частини першої статті 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» Конституційний Суд України вказав, що стосовно повноваження прокуратури щодо представництва інтересів держави в суді в Основному Законі України міститься застереження «у виключних випадках і в порядку, що визначені законом». Про такі випадки йдеться, зокрема, у частині третій статті 23 Закону України «Про прокуратуру». На думку Конституційного Суду України, це обумовлюється недопущенням свавільного втручання прокуратури у здійснення господарської та статутної діяльності юридичних осіб, досягнення цілей функціонування учасника відповідних правовідносин, виконання ним договірних зобов`язань тощо. При цьому на прокуратуру покладається обов`язок щодо обґрунтування необхідності такого втручання.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина третя статті 56 ЦПК України).

Так, Ізюмською окружною прокуратурою Харківської області 20.07.2023 направлено Борівській селищній раді Ізюмського району Харківської області запит щодо надання інформації щодо вжиття заходів з метою відновлення порушених прав Борівської селищної територіальної громади шляхом витребування земельної ділянки на користь громади.

27.07.2023 Борівська селищна рада повідомила про відсутність правових підстав для витребування земельної ділянки на користь громади.

03.10.2023 Ізюмською окружною прокуратурою Харківської області направлено Борівській селищній територіальній громаді Ізюмського району Харківської області в особі Борівської селищної ради повідомлення в порядку ч.4 ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» про прийняття рішення про звернення до суду з позовом про витребування земельної ділянки.

Отже, тривале нездійснення позивачем захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, що мало місце на думку прокурора, є підставою для подання позову безпосередньо прокурором.

При цьому, суд звертає увагу, що обставини справи №638/18374/23 не релевантні з обставинами справи №925/1133/18, оскільки у справі №925/1133/18 оскаржувалося рішення міської ради та змістом позовних вимог було визнання незаконним та скасування рішення міської ради.

Разом з тим, у справі №638/18374/23 прокурор звернувся з позовом про витребування земельної ділянки на користь Борівської селищної територіальної громади в особі Борівської селищної ради та визнання недійсним договору оренди.

Враховуючи викладене, суд відхиляє доводи представника Борівської селищної ради про відсутність підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави в особі селищної ради, оскільки позовну заяву подано на захист інтересів Борівської селищної територіальної громади, інтереси якої за законом представляє саме Борівська селищна рада, яка прокурором обгрунтовано визначена позивачем у даній справі.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Борівської селищної ради та необхідність відмови у задоволенні заяви про залишення позову в частині, де позивачем є Борівська селищна рада, без розгляду.

Частиною 2 статті 198 ЦПК України визначено підстави відкладення підготовчого судового засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим провести підготовче судове засідання за відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце слухання справи.

Статтею 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Під час проведення підготовчого засідання по цивільній справі проведено підготовчі дії передбачені ст. ст. 189-199 ЦПК України.

За умовами ч.2 ст.200 ЦПК України суд вважає за можливе закрити підготовче провадження у цій справі та призначити справу до судового розгляду по суті.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.189, 196-200, 280-281 ЦПК України, суд, -

постановив:

Клопотання представника Борівської селищної ради про залишення без розгляду позовної заяви Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в частині вимог, поданих в інтересах держави в особі Борівської селищної ради залишити без задоволення.

Закрити підготовче провадження у цивільній справі за позовною заявою керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі позивача: Борівської селищної територіальної громади Ізюмського району Харківської області, представницьким органом якої в силу закону є Борівська селищна рада до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «ЮГ» про витребування земельної ділянки та визнання недійсним договору оренди та призначити її до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 02 жовтня 2026 року на 11 год. 00 хв. в приміщенні Шевченківського районного суду м.Харкова за адресою: м. Харків, пр. Перемоги, 52-В.

Справу розглядати суддею одноособово.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://dg.hr.court.gov.ua.

У відповідності до вимог ст.353 ЦПК України ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий Є.В. Невеніцин