Ухвала суду № 139201973, 18.08.2026, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/716/25

Номер провадження №2/351/49/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді - Сегіна І.Р.

з участю: секретаря - Бабшинська К.С.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Бігун В.П.,

представника відповідача - Романенко Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Снятині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа- Снятинська міська рада, про визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_3 , адвокат Бігун В.П. звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа- Снятинська міська рада, про визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Позовні вимоги представник позивача мотивує тим, що рішенням Устянсько\ї сільської ради народних депутатів від 30.12.1993р. № 13/21 матері позивача - ОСОБА_4 було передано у приватну власність три земельні ділянки площею 0,39 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

До даного рішення сільською радою була виготовлена план-схема по вказаних земельних ділянках із зазначенням букв по лініях іхнього периметру та погоджено межі землекористувачів, яким землі за рішенням сільської ради також передані у власність.

Оскільки за життя померла не встигла належним чином виготовити документи на дані земельні ділянки, то 30.05.2019р. рішенням Снятинського районного суду , справа № 351/212/18 за ОСОБА_1 (позивачем) визнано право власності на спадкове майно - згадані вище земельні ділянки.

Бажаючи виготовити технічну документацію із землеустрою на вказані вище земельні ділянки, позивач звернувся до проектної організації.

Після проведення відповідних геодезичних обмірів земельної ділянки, встановлено, що частка земельної ділянки позивача, без відома позивача та згоди, фактично включена у земельну ділянку, кадастровий номер 2625286303:03:004:0017, яка належить суміжнику ОСОБА_2 на підставі державного акту про право власності.

Так, згідно схеми розміщення земельних ділянок межа земельної ділянки кадастровий номер 2625286303:03:004:0017, яка належить суміжнику ОСОБА_2 , проходить по стінах будівель позивача, що є також порушенням норм ДБН.

З вказаних підстав позивач вважає, що ОСОБА_2 протиправно заволоділа спірною частиною його земельної ділянки на підставі недостовірних документів незаконно отримала у власність частину земельної ділянки, яка є приватною власністю позивача.

Просить визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на землю серії ЯИ № 097088 від 02.11.2009р., виданий ОСОБА_2 .. Визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2625286303:03:004:0017 загальною площею 0,25 га за ОСОБА_2 у Державному земельному кадастрі. Визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та право власності на вказану земельну ділянку.

Ухвалою від 23.05.2025 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання у справі.

Позивач та його представник в суловому засіданні позов підтримали, просили його задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, пояснив, що аналогічний спір з тих самих підстав вже розглядався судом, по яклму винесені рішення Снятинського районного суду, які набрали законної сили.

Представник третьої особи Снятинської міської ради подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, при розгляді справи покладається на розсуд суду.

Вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Судом встановлено, що 12.06.2012р. Снятинським районним судом винесено рішення у справі № 2-6/11, номер провадження 2/914/2/2012, за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , Устянської сільської ради про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та встановлення твердих межових знаків між земельними ділянками, визнання незаконним та скасування рішення Устянської сільської ради від 23.11.1993р. № 13-21 про передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,9703 га по АДРЕСА_1 , визнання незаконним та скасування рішення Устянської сільської ради від 16.11.2008р., визнання незаконним та скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯИ № 097088, зареєстрованого в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договору оренди землі за № 010931000257 від 18.11.2009р.

Даним рішенням суду встановлено, що діями відповідачки не порушено право позивачки як власника земельної ділянки щодо захоплення належної їй земельної ділянки розміром 1 м, план-схема ОСОБА_4 на підставі рішення № 13/21 від 30.12.1993р. не відповідає фактичному розміщенню земельної ділянки і накладається на сільську дорогу та виконана не в масштабі (є схематичною). Посилання позивачки на те, що відповідачка захопила належну їй земельну ділянку розміром 1 м., встановивши огорожу на належній їй земельній ділянці не може бути взята судом до уваги, оскільки її покази спростовуються поясненнями судового експерта ОСОБА_6 та висновком судової будівельно-технічної експертизи № 475. З вказаних підстав у задоволенні позову відмовлено.

17.08.2012р. Снятинським районним судом винесено додаткове рішення у справі № 2-6/11 за вищевказаним позовом. Даним рішенням надано оцінку доказам у справі. Так, ОСОБА_5 не представила суду доказів, що є факт захоплення її частини земельної ділянки ОСОБА_2 , не представила суду доказів, що їй надано в користування або у власність земельну ділянку, яка знаходиться у її фактичному користування площею-0.7917 га. Позивачка представила суду рішення № 13\21 від 30.12.1993 року з план-схемою про надання дозволу на приватизацію земельної ділянки матері чоловіка- ОСОБА_4 площею 0.39 га. біля будинку, а при фактичному обмірі експертом виявлено земельну ділянку загальною площею 0.7917 га. Яким чином у її фактичному користуванні стала земельна ділянка площею 0.7917 га позивачка доказів суду не надала, хоча зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, які підлягають доказуванню і мають значення для ухвалення рішення по справі щодо її спору.

Судом також не встановлено, що ОСОБА_2 захопила частину земельної ділянки ОСОБА_5 і що спірні 61 кв.м. належали позивачці. Таким чином позовні вимоги ОСОБА_5 щодо захоплення у неї земельної ділянки, усунення перешкод в її користування є безпідставні, а вимога щодо встановлення твердої межі між господарствами безпідставна, так як вказана межа визначена державним актом. Підстав для визнання незаконним та скасування рішення Устянської с/ради від 23.11.1993р. №13 про передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,9703 га по АДРЕСА_1 , визнати незаконним та скасувати рішення Устянської сільської ради № 138 від 16.11.2008 року, визнання незаконним та скасування державного акту про право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 097088, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договору оренди землі за № 010931000257 від 18.11.2009 року, виданого ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,25 га по АДРЕСА_1 немає. З вказаних підстав в задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , Устянської сільської ради відмовлено.

Відповідно до ухвали апеляційного суду Івано-Франківської області від 25.10.2012р., апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилено, рішення Снятинського районного суду від 12.06.2012р. у даній справі залишено без змін.

Згідно рішення Снятинського районного суду від 05.12.2013р. справі № 351/1018/13-ц за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_7 до ОСОБА_2 , Устянської сільської ради про визнання незаконним рішення Устянської сільської ради від 23.11.1993 р. про передачу ОСОБА_8 у приватну власність земельної ділянки площею 0,25 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, що знаходиться в АДРЕСА_2 , визнання незаконною та скасування проектно-технічної документації згідно технічного звіту по інвентаризації земельних ділянок від 22.12.2009 р. та державний акт на право приватної власності на земельну ділянку від 18.11.2009 р., зобов`язати ОСОБА_8 звільнити земельну ділянку необхідну для обслуговування житлового будинку та господарських споруд (1 м.) від стіни будівлі, - в позові відмовлено. Рішення набрало законної сили 01.04.2014р.

Даним рішення суду надано правову оцінку. Згідно висновку будівельно - технічної експертизи не встановлено факту захоплення земельної ділянки у Іванець , а спірна земельна ділянка 61 кв.м входять у площу земельної ділянки, яка передана у приватну власність ОСОБА_2 , а розбіжність у 61 кв.м. між фактичним розміром та розміром згідно держваного акту пояснюється накладанням земельної ділянки ОСОБА_2 на землі громадянина ОСОБА_9 , де спір відсутній. Твердження позивачів та її представника про фіктивність рішення Устянської сільської ради від 23.11.1993 р. щодо передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_2 не ґрунтується на об`єктивних доказах, тому твердження є безпідставним. Посилання позивача на порушення меж суміжних земельних ділянок та що їх господарська споруда знаходиться на межі, а повинна бути 1 м. від будівлі не знайшла свого підтвердження в суді. А тому, в задоволенні позову про визнання незаконним рішення Устянської сільської ради від 23.11.1993р. про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,25 га та про визнання незаконною та скасування проектно-технічної документації від 22.12.2009р. та державний акт на право приватної власності на земельну ділянку від 18.11.2009р., зобов`язання ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку необхідну для обслуговування житлового будинку та господарських споруд (1м) від стіни будівлі - відмовлено.

Дане рішення суду вступило в законну силу 01.04.2014р.

Додатковим рішенням Снятинського районного суду від 24.02.2014р. у справі № 351/1018/13-ц в задоволенні позову ОСОБА_5 до Устянської сільської ради, ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування проектно-технічної документації, на підставі якої був виданий державний акт про право приватної власності на землю ОСОБА_2 відмовлено. Рішення мотивовано тим, що висновок узгоджувальної комісії про встановлення меж в натурі між сторонами, затверджені рішенням Устянської сільської ради від 16.11.2008 р., з чим погодився ОСОБА_1 , що стверджується його письмовою розпискою за підписом ОСОБА_5 , 08.10.2008 р. складеною в присутності позивачів та членів комісії по встановленні меж між господарствами сторін згідно картографічних даних за 1976 р., що стало підставою для видачі держакту про право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_2 18.11.2009 р..

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Суд приходить до висновку, що спірним правовідносинам у даній справі надана правова оцінка, зокрема, щодо накладення земельних ділянок суміжників, проходження спірної межі по стіні господарської споруди, порушення державних будівельних норм, не погодження технічної документації із землеустрою ОСОБА_2 із позивачем ОСОБА_1 ..

Цим обставинам надана належна правова оцінка згідно вищевказаних рішень Снятинського районного суду та відмовлено в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 ..

З вказаних підстав суд вважає, що провадження у справі слід закрити.

На підставі викладеного, керуючись 43, 49, 200, 222, 255, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа- Снятинська міська рада, про визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно - закрити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий Ігор СЕГІН