Постанова № 139201960, 24.08.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/2009/26

Провадження № 2-а/347/23/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.08.2026 року Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Драч Д.С.,

за участі секретаря Данилюк М.І.,

розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області про скасування постанови серія ЕНА №7493569 про притягнення до адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и в:

11.08.2026 року до Косівського районного суду Івано-Франківської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області про скасування постанови серія ЕНА №7493569 про притягнення до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що постановою інспектора Відділення поліції №1 (смт. Путила) Вижницького районного відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області капітана поліції Скидана В.І. серія ЕНА № 7493569 від 05.07.2026 року, його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ч. 5 ст.121 КУпАП за те, що 05.07.2026 року о 10:13 годині в смт. Путила по вул. Юрія Федьковича, 1 Н10 217 км., керуючи транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимоги п. 2.3. в ПДР України правил користування ремнями безпеки.

Позивач вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною з наступних підстав.

Так, 05.07.2026 року о 10:13 годині він перебував в автомобілі марки VOLKSWAGEN СС, д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходився у нерухомому стані за адресою: смт. Путила по вул. Юрія Федьковича, 1 Н10 217 км.. Двигун автомобіля був вимкнений, та будь-якого руху транспортного засобу не відбувалося.

Попри це, інспектор поліції підійшов до автомобіля та виніс оскаржувану постанову за ч. 5 ст. 121 КУпАП, мотивуючи це тим, що позивач не був пристебнутий ременем безпеки.

Згідно з п. 2.3 «в» Правил дорожнього руху України, водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки, бути пристебнутим виключно під час руху. Чинне законодавство України не передбачає адміністративної відповідальності за перебування водія без пристебнутого ременя безпеки у нерухомому автомобілі, який не бере участі в дорожньому русі.

Позивач вважає, що оскільки, транспортний засіб не рухався, обов`язку бути пристебнутим у нього не виникало. Відповідно, в його діях повністю відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Позивач звертає увагу на те, що постановою серія ЕНА № 7493569 від 05.07.2026 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесеною інспектором Відділення поліції №1 (смт. Путила) Вижницького районного відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області капітаном поліції Скиданом В.І., його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн.

Позивач вказує, що з доданого представником відповідача відеозаписів, не вбачається того, що він керував транспортним засобом, будучи, зокрема не пристебнутим ременем безпеки, оскільки відеозапис починається з того, що працівник поліції підійшов до автомобіля, який не перебував в русі, та був припаркований на узбіччі дороги.

Крім того, позивач зазначає, що постанова, яка оскаржується, складена в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздрукована за допомогою спеціального технічного пристрою, за відсутності реєстраційних документів та сертифікату відповідності на цей пристрій. На стрічці постанова відсутній двовимірний штрих-код (QR-код), що містить інформацію з реквізитами для сплати штрафу, наявність якого передбачена пунктом 5 розділу IV Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованим в МЮУ 10.11.2015 р. за №1408/27853.

Отже, позивач не погоджується із зазначеним рішенням поліцейского, бо вважає себе невинним, постанову серія ЕНА № 7493569 від 05.07.2026 року необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Також, позивач вказує, що після того як була винесена дана постанова він захворів, на підставі чого йому було призначено відповідний курс лікування який тривав з 10.07.2026 року по 07.08.2026 року включно. Тому він не зміг вчасно звернутися з позовом до суду та подав клопотання про поновлення строку звернення із даним позовом до суду.

Ухвалою судді від 17.08.2026 року по справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 257 КАС України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копії ухвал про відкриття спрощеного провадження надіслані сторонам, та отримані ними.

Представник відповідача Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій областівідзив не подавав.

Відповідно до ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ст.286 КАС України дана категорія справ вирішується судом протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ст. 229 КАС України.

Судом встановлено, що постановою серії ЕНА № 7493569 від 05.07.2026 року на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.121 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух , встановлюють ПДР. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з пунктом 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно з законодавством.

Згідно з п.2.3.в) Правил дорожнього руху: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними та не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів; (пункт змінено 11.11.2020).

Стаття 280 КупАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що порушення ПДР, за що передбачена відповідальність Кодексом про адміністративні правопорушення України, має підтверджуватись відповідними доказами, невичерпний перелік яких наведений у ст.251 Кодексу.

Належним доказом доведення даного правопорушення, виходячи з його природи, є фото або відеофіксація моменту вчинення правопорушення та наявність у події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП у діях ОСОБА_3 проте відповідач не надав суду до матеріалів справи належні докази вчинення правопорушення позивачем та доказів на спростування обставин, викладених у позові.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Як вбачається з системного аналізу Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі Інструкція №1026), особистий мобільний телефон та логістичний пристрій з функцією фотофіксаці не є технічним приладом чи технічним засобом, який може використовуватися працівниками поліції з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення .

За приписами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Позивач проти вчинення адміністративного правопорушення заперечує, а відповідач не висловив заперечень проти позову та не подавжодних доказів на спростування заперечень позивача.

За змістом п.10 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС від 07.11.2015 року №1395: під час вирішення питання про притягнення особи до відповідальності, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, виявивши адміністративне правопорушення, поліцейський вжив заходів щодо притягнення винної особи до адміністративної відповідальності та розглянув дану справу в порядку ст.258 КУпАП, яка передбачає винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП, на місці його вчинення, перенесення розгляду справи у даному випадку законом не передбачено.

Разом з тим, за змістом ч.1 ст.77 КАС України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частина 2 ст. 77 КАС України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, від сторони відповідача до суду не надходило заперечень проти позову та у даній справі не спростовано обставини, викладені у позовній заяві щодо факту вчинення правопорушення та належності доказів цього факту.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

За змістом ст.ст.288,289 КУпАП: встановлено десятиденний строк оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення з дня її винесення, який може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин за заявою особи, щодо якої винесено постанову.

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 11.08.2026 року, а спірну постанову було винесено 05.07.2026 року та одержано позивачем 05.07.2026 року, отже позивачем пропущено встановлений законодавством строк на оскарження постанови.

У зв`язку з цим, позивач звернувся з клопотанням про поновлення строку, в якому вказує, що захворів та з 10.07.2026 року по 07.08.2026 року йому було призначено відповідний курс лікування. На підтвердження вказаного факту позивачем долучено виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого.

Враховуючи наведене позивач просить поновити строк на подання позовної заяви про визнання протиправним, та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серія ЕНА № 7493569 від 05.07.2026 року.

Суд вважає поважними причини пропуску позивачем строку на звернення із даним позовом до суду та поновлює цей строк.

Згідно роз`яснень, які містяться в ч.2 п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996р. за №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.

За змістом рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п.161, Series A заява №25 докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту».

У цій правовій позиції можна відокремити такі конструктивні ознаки: а) обов`язкова наявність сукупності ознак чи неспростовних презумпції; б) ознаки чи презумпції повинні бути достатньо вагомими; в) чіткими; г) взаємоузгодженими. Тому за відсутності таких ознак не можна констатувати, що правопорушення доведено «поза розумним сумнівом».

В даному випадку судом не встановлено у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять доказів вчинення вказаного правопорушення адмінпритягуваним і таких доказів не здобуто під час розгляду справи судом.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку про те, що постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 7493569 від 05.07.2026 року винесена з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином враховуючи, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального права, обставини адміністративного правопорушення, які ставились у провину позивачу під час її винесення - не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, тому ця постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України: при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи правову позицію, викладену 18 березня 2020 року в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 543/775/17, а також те, що позовні вимоги стосувалися протиправності постанови серії ЕНА № 7493569 від 05.07.2026 року, винесеної інспектором Відділення поліції №1 (смт. Путила) Вижницького районного відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області капітана поліції Скидана В.І., яке є підрозділом юридичної особи Головного управління національної поліції в Чернівецькій області - судовий збір у розмірі 673,60 гривень, сплачений ОСОБА_3 згідно квитанції №8424-0533-0395-5613 від 11.08.2026 року - підлягає стягненню з ГУНП в Чернівецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 122 ч.6, 139, 247, 287, 288, 293 КУпАП, ст.ст. 9 ч.2, 77, 120, 121, 241-246, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_3 строк на подання позовної заяви про скасування постанови серія ЕНА №7493569 про притягнення до адміністративної відповідальності.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області про скасування постанови серія ЕНА №7493569 про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Постанову інспектора Відділення поліції №1 (смт. Путила) Вижницького районного відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області капітана поліції Скидана В.І. серії ЕНА № 7493569 від 05.07.2026 року, якою ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 510 грн. за ч. 5 ст. 121 КУпАП - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути з Головного управління національної поліції в Чернівецькій області за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Чернівецькій області на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 673 (шістсот сімдесят три) гривні 60 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складання рішення.

Повне рішення складено 24.08.2026 року.

Суддя Д.С. Драч