Рішення № 139200047, 25.08.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/6159/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючого судді Іванюк І.Д., розглянувши у приміщенні суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА», в інтересах якого діє адвокат Андрущенко Михайло Валерійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

Позивач ТОВ «ІННОВА-НОВА», в інтересах якого діє адвокат Андрущенко М.В., через систему «Електронний суд» звернувся 13.07.2026 року до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 3368460324 від 14.03.2024 року в розмірі 33 008,00 грн, а також стягнути понесені судові витрати. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 14.03.2024 року між ТОВ «ІННОВА-НОВА» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у позику № 3368460324, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 6000 грн строком на 360 днів зі стандартною процентною ставкою 2,20 % за один день користування кредитом. Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, однак відповідач зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, на вимоги про погашення заборгованості не реагує, унаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором, яка становить 33 008 грн, з яких: 6000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 27 008 грн заборгованість за відсотками, чим порушуються права та інтереси ТОВ «ІННОВА-НОВА». Таким чином, оскільки відповідач зобов`язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав та має заборгованість, позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 13.07.2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву у визначений судом п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження не подав, заяви про поновлення строку для подання такого відзиву до суду також не скеровано.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Клопотань від жодної зі сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, дослідивши зібрані у справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд виходить з такого.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 14.03.2024 року відповідачем також підписано паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено основні умови кредитування, інформацію щодо процентної ставки, порядок повернення кредиту /а.с. 52-54/.

Надалі, 14.03.2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у позику № 3368460324 /а.с. 27-37/. Відповідно до договору про надання грошових коштів у позику № 3368460324 від 14.03.2024 року кредитодавець надав позичальникові кредит у розмірі 6000 грн шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника № НОМЕР_1 , що вказаний ним у договорі, строком на 360 днів зі стандартною процентною ставкою 2,20 % за один день користування кредитом. Позичальника ідентифіковано за допомогою системи BankID НБУ (п. 2.17).

Згідно з п. 6.4 Договору у разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів за користування кредитом щонайменше на один календарний місяць Товариство має право вимагати повернення кредиту (у тому числі всіх платежів, передбачених цим Договором), строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі. Вимога надсилається в Особистий кабінет Позичальника та/або у вигляді електронного листа на електронну адресу Позичальника, зазначену в Договорі (або окремо надану Позичальником) та/або шляхом SMS-повідомлення на номер телефону Позичальника, зазначений у Договорі або в його Особистому кабінеті, та/або шляхом відправки повідомлення в месенджер, та/або шляхом направлення повідомлення у спосіб, передбачений цим пунктом Договору, на додаткові контактні дані Позичальника, вказані в цьому Договорі (або окремо повідомлені Позичальником чи зазначені ним в Особистому кабінеті). Моментом отримання Позичальником повідомлення є момент отримання Товариством електронного підтвердження про таке направлення. У такому випадку Позичальник повинен здійснити повне дострокове повернення кредиту та процентів (у тому числі всіх платежів, передбачених цим Договором) протягом 30 календарних днів з дня отримання від Товариства повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду Позичальник усуне порушення умов цього Договору, така вимога Товариства втрачає чинність. При цьому в такому випадку вважається, що Позичальник усунув порушення умов Договору, якщо на 31-й день з дня отримання від Товариства вищезазначеної вимоги (повідомлення) у Позичальника буде відсутня будь-яка прострочена заборгованість за Договором, у тому числі заборгованість, що зумовила направлення Позичальнику повідомлення (вимоги), та/або заборгованість, що виникла після направлення такої вимоги (повідомлення). В іншому разі вимога залишається дійсною, а Позичальник зобов`язаний не пізніше 30-го дня з дня одержання вимоги (повідомлення) повернути в повному обсязі кредит, сплатити проценти та інші платежі, передбачені Договором /а.с. 31/.

Вказаний договір укладено в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію». Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор (номер пароля) fy5obewfi /а.с. 37/.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Абзацом другим частини 2 статті 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Порядок використання електронних підписів регулюється, зокрема, Законом України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Отже, підписання відповідачем електронного договору шляхом використання одноразового ідентифікатора є належним способом підписання електронного правочину.

Статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа, та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовій формі. Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року у справі № 127/33824/19.

Факт перерахування грошових коштів на картковий рахунок відповідача підтверджується квитанцією ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 14.03.2024 року /а.с. 42/.

Аналіз наданих позивачем доказів у їх сукупності дає підстави для висновку, що ТОВ «Іннова Фінанс» виконало прийняті на себе зобов`язання в повному обсязі, надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 6000 грн відповідно до умов договору про надання грошових коштів у позику № 3368460324 від 14.03.2024 року, що підтверджується даними наданого суду розрахунку заборгованості, що, у свою чергу, також не спростовано відповідачем у справі.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками в такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання грошових коштів у позику № 3368460324 від 14.03.2024 року у відповідача виникла заборгованість перед позивачем, яка згідно із здійсненим ним розрахунком становить 33 008 грн, з яких: 6000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 27 008 грн заборгованість за відсотками /а.с. 15-21/. 18.09.2024 року відповідач сплатив кошти в сумі 1000 грн на погашення боргу. Інших оплат не проводив.

Перевіривши розрахунок заборгованості, суд зазначає, що такий відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки позивачем, починаючи з 22 квітня 2024 року, з урахуванням вимог Закону України «Про споживче кредитування», нараховувалась процентна ставка у розмірі 1,5 %, а з 20 серпня 2024 року у розмірі 1 %.

Таким чином, суд приймає до уваги надані позивачем розрахунки заборгованості, оскільки будь-яких доказів чи власних розрахунків на спростування таких відповідачем не надано, що відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 02 липня 2020 року у справі № 753/16745/15-ц, провадження № 61-40036св18. Таким чином, позивач довів наявність у відповідача боргу перед ним у вказаному в позові розмірі, а отже, позовні вимоги є підставними та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 15 від 30.06.2026 року /а.с. 67/.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 19, 81, 141, 247, 263-265, 279-280, 282-287 Цивільного процесуального кодексу України, суд-

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» 33 008 (тридцять три тисячі вісім) грн 00 коп. заборгованості за кредитним договором № 3368460324 від 14.03.2024 року, а також 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», ЄДРПОУ 44127243, р/р НОМЕР_2 , місцезнаходження: м.Київ, вул.Верхній Вал, 10;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Іванюк І.Д.