Рішення № 139199980, 24.08.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/2712/26

Провадження №: 2/336/2658/2026

24.08.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Звєздової Н.С.,

за участю секретаря судового засідання Іванченко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Запорізької міської ради, третя особа: П`ята Запорізька державна нотаріальна контора Дніпровського міжрегіонального управлінням Міністерства юстиції України про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,

без участі сторін, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з означеною позовною заявою, в якій просила визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка сталась ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на три місяці з моменту набрання законної сили рішення.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 08.07.2025 (Серія НОМЕР_1 ), яка була зареєстрована та фактично проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

Її чоловік (дідусь позивачки) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 13.07.2021 (Серія НОМЕР_2 ).

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу № НОМЕР_3 від 03.12.1976 ОСОБА_2 (дівоче прізвище - ОСОБА_4 ) та ОСОБА_3 , одружилися 03.12.1976.

За час спільного життя у них народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 17.10.2023 (Серія НОМЕР_4 ).

Крім того, у ОСОБА_2 був син (батько позивачки) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 16.10.2021 (Серія НОМЕР_5 ).

Згідно свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_6 від 29.04.2003 квартира розташована за адресою: АДРЕСА_1 перебувала на праві спільної сумісної власності у ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Моїй бабусі ОСОБА_2 належала на праві власності 1/3 частка вказаної квартири, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_6 від 29.04.2003 (відповідні відомості до Державного реєстру речових прав внесено 21.06.2024).

Після смерті чоловіка ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої увійшла 1/6 частка квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Спадкоємцем за законом на вказану квартиру була його дружина ОСОБА_2 , яка 29.05.2024 зареєструвала за собою право власності на 1/6 частку вищезазначеної квартири, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав № 380642114 від 29.05.2024.

Після смерті сина ОСОБА_5 відкрилась спадщина, до складу якої увійшла земельна ділянка площею 0,0782 га, розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, обслуговуючий садово-городній кооператив (далі - ОСГК) «Парус-22650», земельна ділянка № НОМЕР_7 . Кадастровий номер земельної ділянки - 2310100000:07:061:0277.

Спадкоємцем за законом на вказану земельну ділянку була його мати ОСОБА_2 , яка 29.05.2024 зареєструвала за собою право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:07:061:0277, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав № 380646916 від 29.05.2024.

Крім того, після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на 1/2 частку квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Спадкоємцем за законом на вказану квартиру була його мати ОСОБА_2 , яка 29.05.2024 зареєструвала за собою право власності на 1/2 частку вищезазначеної квартири, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав № 380642513 від 29.05.2024. Таким чином, на момент смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) бабусі позивачки ОСОБА_2 на праві власності перебувало наступне майно:

- земельна ділянка площею 0,0782 га, розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, ОСГК «Парус-22650», земельна ділянка № НОМЕР_7 . Кадастровий номер земельної ділянки - 2310100000:07:061:0277. Вказане підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав № 380646916 від 29.05.2024.

- 1/3, 1/6 та 1/2 частка квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що означає повну власність на вказану квартиру. Вказане підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 467580135 від 11.03.2026.

Після звернення позивачки до Державного нотаріусу П`ятої Запорізької Державної нотаріальної контори Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, їй було повідомлено, що позивачка пропустила термін для подачі заяви про прийняття спадщини і цей термін можливо продовжити лише в судовому порядку.

Так, згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 344/02-31 від 14.02.2026 зазначено, що спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , заведена у вищевказаній нотаріальній конторі 17.01.2026 за № 20/2026, на підставі заяви онуки спадкодавця ОСОБА_1 .

Відмова мотивована тим, що онука ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори (17.01.2026) після спливу шестимісячного строку з дня смерті бабусі ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), у зв`язку з чим пропустила вказаний строк та спадщину не прийняла.

Разом з цим, з постанови нотаріуса вбачається, що спадкову справу після смерті ОСОБА_2 заведено саме за заявою ОСОБА_1 про відкриття спадкової справи, що свідчить про те, що інші особи (спадкоємці) із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 до нотаріальної контори не зверталися, спадкова справа не заводилася.

У встановлений законом шестимісячний строк позивачка не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини з поважних причин, адже нотаріальна контора знаходиться у прифронтовій зоні (з 2022 року є територією можливих бойових дій), що зазнає наслідків воєнної агресії російської армії та жахливих потужних обстрілів зі сторони ворога українського народу.

Страх за життя, постійні ворожі обстріли перешкоджали позивачці своєчасно звернутися до нотаріуса та призвели до пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивачка вважає, що пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, а тому вимушена була звернутись до суду за захистом свої порушених прав з вище вказаним позовом.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 25.03.2026 справу передано в провадження судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Звєздової Н.С.

Ухвалою суду від 26.03.2026 у справі відкрито провадження, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження. Позов забезпечено шляхом витребування копії спадкової справи.

05.05.2026 на виконання вимог вказаної ухвали, державним нотаріусом надано матеріали спадкової справи №20/2026 зареєстрованої після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

В судове засідання позивачка не з`явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі, просила суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, будь-яких клопотань чи заперечень проти заявлених вимог суду не надав, просив суд розглянути справу без їх участі.

Від державного нотаріуса Сидорук К.В. надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, вирішення питання відносить на розсуд суду.

За таких обставин, суд розглядає справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів, при цьому, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.

Дослідивши надані письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 08.07.2025 (Серія НОМЕР_1 ).

ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 який був чоловіком ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 13.07.2021 (Серія НОМЕР_2 ).

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу № НОМЕР_3 від 03.12.1976 ОСОБА_2 (дівоче прізвище - ОСОБА_4 ) та ОСОБА_3 , одружилися 03.12.1976.

За час спільного життя у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 17.10.2023 (Серія НОМЕР_4 ).

Окрім того, у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був син (батько позивачки) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 16.10.2021 (Серія НОМЕР_5 ).

Квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 перебувала на праві спільної сумісної власності у ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_6 від 29.04.2003.

Згідно свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_6 від 29.04.2003, ОСОБА_2 належала на праві власності 1/3 частка вказаної квартири.

Після смерті чоловіка ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої увійшла 1/6 частка квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Спадкоємцем за законом на вказану квартиру була ОСОБА_2 , яка 29.05.2024 зареєструвала за собою право власності на 1/6 частку вищезазначеної квартири, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав № 380642114 від 29.05.2024.

Після смерті сина ОСОБА_5 відкрилась спадщина, до складу якої увійшла земельна ділянка площею 0,0782 га, розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, обслуговуючий садово-городній кооператив (далі - ОСГК) «Парус-22650», земельна ділянка № НОМЕР_7 , кадастровий номер земельної ділянки - 2310100000:07:061:0277.

Спадкоємцем за законом на вказану земельну ділянку була його мати ОСОБА_2 , яка 29.05.2024 зареєструвала за собою право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:07:061:0277, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав № 380646916 від 29.05.2024.

Крім того, після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на 1/2 частку квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Спадкоємцем за законом на вказану квартиру була його мати ОСОБА_2 , яка 29.05.2024 зареєструвала за собою право власності на 1/2 частку вищезазначеної квартири, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав № 380642513 від 29.05.2024.

Таким чином, на момент смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ОСОБА_2 на праві власності у останньої перебувало наступне майно:

- земельна ділянка площею 0,0782 га, розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, ОСГК «Парус-22650», земельна ділянка № НОМЕР_7 . Кадастровий номер земельної ділянки - 2310100000:07:061:0277. Вказане підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав № 380646916 від 29.05.2024.

- 1/3, 1/6 та 1/2 частка квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказане підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 467580135 від 11.03.2026.

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 344/02-31 від 14.02.2026 зазначено, що спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , заведена у вищевказаній нотаріальній конторі 17.01.2026 за № 20/2026, на підставі заяви онуки спадкодавця ОСОБА_1 .

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Згідно з ст.12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Статтею 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Враховуючи наведені приписи, граничним строком для подання заяви про прийняття спадщини було 09.12.2024.

За змістом ч. 1, ч. 3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. У випадку, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалим відрядженням, в тому числі, закордонним; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13.03.2020 у справі № 314/2550/17, провадження № 61-41480св18.

В обґрунтування причин поважності пропуску строку для прийняття спадщини позивач зазначає про оголошення військового стану на всій території України з 24.02.2022 року, постійними обстрілами с-ще Комишуваха, необізнаністю щодо строків прийняття спадщини, неможливості подання заява з обставин, які від них не залежали.

Разом з тим, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.

Відповідно до статті 64 Конституції України, статей 12-1 і 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статей 7 і 34 Закону України «Про нотаріат», Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», 28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».

З 29.06.2022 діяли нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану. Ці зміни були запроваджені на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 № 719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану».

Так, п. 3 постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини. (був виключений постановою КМУ від 9 травня 2023 р. № 469)

Разом з тим, 25.01.2023 Верховний Суд у справі № 676/47/21 зробив наступний висновок, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини (пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Тлумачення вказаних норм, з урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, свідчить, що: правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України; строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (ст.ст. 1270, 1272 ЦК України), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (ч. 2 ст. 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).

Отже, виходячи із вказаної правових висновків щодо застосування норм права, які відповідно до вимог ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» є обов`язковими для застосування, позивачка, звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , пропустила шестимісячний строк, встановлений чинним законодавством, для прийняття спадщини, з поважних причин і має право на звернення до суду з позовною вимогою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України до загальних засад цивільного законодавства віднесено, поміж іншим, справедливість, добросовісність та розумність.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Введення воєнного стану на території України, перебування позивачкою під постійними обстрілами, слід розцінювати як об`єктивну перешкоду, яка істотно перешкоджала останній здійснити передбачені законом дії щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка сталась ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наявність цих обставин свідчить про те, що у позивачки були поважні причини, пов`язані з істотними труднощами на вчинення дій щодо вчасного звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

З урахуванням викладеного, виходячи з аналізу встановлених судом обставин справи, не заперечення відповідачем заявлених вимог, та норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позивачкою наведено причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї щодо подачі заяви про прийняття спадщини, а тому наявні підстави для встановлення їй додаткового строку для прийняття спадщини після смерті бабусі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 258, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , додатковий строк в 3 (три) місяці, з моменту набрання рішенням законної сили, для подання нею заяви про прийняття спадщини, відкритої після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , смерть якої зареєстрована Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 08 липня 2025 року, актовий запис № 1303.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Територіальна громада в особі Запорізької міської ради, місцезнаходження: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206.

Третя особа: П`ята запорізька державна нотаріальна контора Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Цитрусова, буд. 5.

Суддя: Н.С. Звєздова