Рішення № 139199808, 24.08.2026, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/1075/26

Провадження № 2/306/994/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого-судді Уліганинця П.І.

за участю: секретаря судового засідання Мігалко Е.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 до Свалявської міської ради Закарпатської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернулася до суду з названим позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 , який був головою дворогосподарства за адресою АДРЕСА_1 . На момент смерті останнього з ним були зареєстровані та проживали його син ОСОБА_1 , невіста ОСОБА_4 , онука ОСОБА_4 , онука ОСОБА_5 .. Вказує, що позивач являється спадкоємцем покійного батька за законом, інші спадкоємці першої черги відсутні. Однак у зв"язку з відсутністю правовстановлюючийх документів на житловий будинок позивач не може оформити спадкові права на вказане майно в нотаріальній конторі. А тому просить визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, за адресою АДРЕСА_1 і складається з: житлового будинку -"А", літньої кухні "Б", сарая "В", вбиральні "Г", погріб "Д", навіс "Е", колодязя "І", воріт з хвірткою "№1", огорожі "№2", в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Учасники в судове засідання не з`явилися.

Представник позивача подала заяву про розгляд справи у відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримує (а.с. 39).

Представником Свалявської міської ради Закарпатської області надано до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника Свалявської міської ради за наявними матеріалами у справі. Заперечень, що спростовують заявлені позовні вимоги до суду не надано (а.с.32-34).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «EASYCON» не здійснювалося. (ч.2 ст. 247 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 05.11.2019 року, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , запис №45 від 05.11.2019 року проведений виконавчим комітетом Дусинської сільської ради Свалявського району Закарпатської області України (а.с.7).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 20.01.1964 року, позивач ОСОБА_1 являється сином померлого ОСОБА_3 (а.с.8).

Згідно повідомлення наданого начальником відділу "Центр надання адміністративних послуг" Русин І. за №06-12/319 від 20.05.2026 року, згідно відомостей погосподарської книги с. Плав`я (за 2016-2020 роки) ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на момент смерті був головою домогосподарства за адресою АДРЕСА_1 . Згідно відомостей погосподарської книги с. Плав`я (на 2016-2020 роки) ОСОБА_3 , на момент смерті був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . Разом з ним були зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (а.с.12).

Згідно технічного паспорту інвентаризаційна справа №149/2026 на житловий будинок садибного типу за адресою АДРЕСА_1 , такий складається з житлового будинку -"А", літньої кухні "Б", сарая "В", вбиральні "Г", погріб "Д", навіс "Е", колодязя "І", воріт з хвірткою "№1", огорожі "№2". Його інвентаризаційна вартість в цінах 2026 року становить 102 670 грн (а.с.17-23).

Згідно довідки видиної КУП "Свалявське МБТІ" №95 від 29.05.2026 року, згідно архівних даних та реєстрових книг КУП "Свалявське МБТІ" житловий будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 на паперових носіях не зареєстрований (а.с. 24).

За приписами ч.2,3 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою 31.01.1966 року Міністерством комунального господарства УРСР і погодженою 15.01.1966 року із Верховним Судом УРСР, було встановлено, що реєстрації підлягають всі будинки і домоволодіння з окремим порядковим номером по вулиці, провулку, площі в межах міст і селищ міського типу УРСР, що належать, зокрема, громадянам на праві особистої власності (п.п. 2, 4); будинки і домоволодіння, розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані, не підлягають реєстрації (п. 6); при відсутності правовстановлюючих документів, зазначених в Інструкції, у випадках включення в міську (селищну) смугу сільських населених пунктів або у випадках їх перетворення в міста або селища міського типу бюро технічної інвентаризації при наявності погосподарських книг сільської Ради депутатів трудящих складає списки будинків та домоволодінь, які належать громадянам або колгоспним дворам, з метою їх подальшої реєстрації, а при відсутності таких книг необхідних для реєстрації питання вирішуються в кожному окремому випадку за заявою зацікавленої особи з проведенням відповідного обстеження і якщо зібрані матеріали підтверджують належність будинку заявнику, вирішується питання про оформлення права власності. (п.п. 10, 20).

В пункті 3.1. «Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року викладеного пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вказано, що Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Таким чином, на час будівництва житлового будинку, з урахуванням також положень ст. 4 ЦК Української РСР (1963 року), реєстрація права власності на нього не вимагалася, як докази належності будинку певній особі могли бути прийняті документи, що не були передбачені Додатком №1 до згаданої Інструкції від 31.01.1966 року. Будинок з моменту побудови і до цього часу знаходиться в сільському населеному пункті, має в ньому окремий порядковий номер. Придатність будинку для проживання та належність його спадкодавцю на час його смерті ніким не оспорюється.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, в т.ч. шляхом визнання права.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За приписами ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За правилами ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

За приписами ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За приписами ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

З огляду на вищевикладене позов є обгрунтованим.

Керуючись ст. 12, 18, 81, 200, 258, 263, 265, 273, 353 ЦПК України, ст. 15, 392, 1216, 1218, 1223, 1296, 1297 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 до Свалявської міської ради Закарпатської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканцем АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, за адресою АДРЕСА_1 , і складається з: житлового будинку -"А", літньої кухні "Б", сарая "В", вбиральні "Г", погріб "Д", навіс "Е", колодязя "І", воріт з хвірткою "№1", огорожі "№2", в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий П.І.Уліганинець

24.08.2026 року.