Ухвала суду № 139199718, 19.08.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №523/3852/26

Провадження №1-кс/523/7698/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м. Одеса

Слідчий суддя Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 розглянувши в судовому засіданні клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження №22026160000000084 від 04.02.2026, про арешт тимчасово вилученого майна,-

ВСТАНОВИВ:

До Пересипського районного суду м. Одеси надійшло клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

Як вбачається з клопотання, в провадженні слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження №22026160000000084 від 04.02.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється групою прокурорів Одеською обласною прокуратурою.

Так, органами досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), уродженка м. Одеса, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , а також має у власності наступні об`єкти нерухомості: м. Одеса, вул. Пастера, буд. 34, кв. 7, м. Одеса, вул. М`ясоїдівська, буд. 46, АДРЕСА_3 , с. Нова Дофінівка, вул. Морська, буд. 25/23, Одеська обл., с. Нова Дофінівка, вул. Морська, буд. 25/21, Одеська обл., Іванівський р-н, с. Жовте, вул. Свірси, земельна ділянка 6В та Одеська обл., Іванівський р-н, с. Жовте, вул. Свірси, земельна ділянка 6Б, використовує м.т.: 380504953205, яка за оперативною інформацією починаючи з 2014 року є проросійськи налаштованою особою та активно підтримує анексію АР Крим і збройну агресію рф проти України, висловлюючи у вузьких колах свою антиукраїнську позицію.

Відомо, що ОСОБА_4 підтримує сталий зв`язок з невстановленими наразі співробітниками фсб рф, гу гш зс рф, сзр рф та на систематичній основі виконує активні заходи по виконанню відповідних розвідувальних та іншого роду протиправних завдань по збору та передачі інформації, потрапляння якої до представників спецслужб країни агресора наносить шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності України, у тому числі, призвести до небажаних наслідків та загибелі людей.

Також, слід зазначити, що ОСОБА_4 використовуючи широке коло зв`язків в органах державної влади та місцевого самоврядування, благодійних організацій, які в тому числі допомагають силам оборони України, надає інформацію сс рф про шляхи поставок та місця зберігання гуманітарної та військової допомоги на території Одеського регіону.

Крім того, ОСОБА_4 використовуючи благодійну організацію «Шлях до дому» (код ЄДРПОУ 25042130, знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Софіївська, буд. 10), організувала схему з незаконного привласнення міжнародних благодійних внесків (які спрямовуються на допомогу Україні), з подальшим спрямуванням коштів на допомогу державі-агресору у вигляді добровільних зборів, а також опосередкованого надання частин власних активів здобутих незаконним шляхом, їх використання у терористичних цілях держави-агресора на шкоду державній безпеці України.

Так, після надходження грошових коштів від міжнародних організацій на рахунки БО «Шлях до дому» вони перенаправлялись на рахунки ФОП підконтрольних ОСОБА_4 за неіснуючі роботи/ненадані послуги/неіснуючі товари (як правило, призначення платежу: «сплата за послуги»).

Переважна більшість ФОП одночасно працює в БО «Шлях до дому» на громадських засадах.

Серед іншого, встановлено фізичних-осіб підприємців (можуть використовуватись сс рф для легалізації коштів з метою здійснення розвідувально-підривної діяльності), на рахунки яких перераховувались грошові кошти одержані злочинним шляхом, а саме:

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_2 ), уродженець м. Одеса, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 , також має у власності наступні об`єкти нерухомості: АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 та АДРЕСА_3 (нежитлове приміщення), використовує м.т.: НОМЕР_3 ;

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН НОМЕР_4 ), уродженка м. Дніпропетровськ, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 , також має у власності наступні об`єкти нерухомості: АДРЕСА_8 та АДРЕСА_9 , використовує м.т.: НОМЕР_5 ;

- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З метою перевірки можливої причетності громадянки України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень, 12.08.2026 було проведено обшук об?єкту нерухомості, за адресою: АДРЕСА_10 , у період часу з 15 год. 20 хв. 16 год. 32 хв., в ході якого виявлено та тимчасово вилучено а саме:

-ноутбук Acer серебристого кольору s/n NXAASAA0042190EC2A3400.

В судове засідання прокурор ОСОБА_8 підтримав клопотання, просив його задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у ньому.

Дослідивши надані матеріали, якими обґрунтовано доводи клопотання, заслухавши думку прокурора, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до пп.1,2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно частини 2 вказаної статті, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно до ч.4 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Відповідно до ч.5 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Кримінальне правопорушення, у скоєнні якого ОСОБА_9 повідомлено про підозру, передбачає покарання на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна та відповідно відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

Тим самим, слід дійти до висновку, що перелік майна, зазначеного у клопотанні слідчого підпадає під критерії, передбачені ст.170 КПК України та на даний час є достатні підстави вважати, що в подальшому вказане майно може бути приховано, пошкоджено або знищено.

Окрім того, окремо слід зазначити, що у ст.1 Першого Протоколу від 20.03.1952 року до «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» вказано, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

При цьому, у Рішенні ЄСПЛ «Серявін проти України» зазначено, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні ч.1 ст.1 Першого Протоколу до «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод», лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Також, у Рішенні ЄСПЛ «Серявін проти України» зазначено, що вимога законності, яка випливає з «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» означає вимогу дотримання відповідних положень національного закону і принципу верховенства права.

Необхідно зазначити, що у Рішенні «Серявін проти України», ЄСПЛ розглянув справу у якій йшлося про втручання органів державної влади у володіння майном особи, тому слідчий суддя вважає, що вказане рішення певним чином відображає природу правовідносин, які склалися у цій справі.

Щодо дотримання принципу верховенства права, то відповідно до ч.1 ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Також, відповідно до ч.2 ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що в даному випадку втручання у мирне володіння майном особи державними органами було законним та таким, що відповідає принципу верховенства права.

Щодо забезпечення "справедливого балансу" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи, то в даному випадку інтереси суспільства щодо здійснення досудового розслідування, де майно є речовим доказом, перевагає вимозі захисту основоположних прав конкретної особи в частині мирного володіння майном фізичної або юридичної особи.

З викладеного вбачається, що, в даному випадку, втручання органів влади у захищене право не суперечить загальній нормі, зазначеній у ст.1 Першого Протоколу від 20.03.1952 року до «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод».

Таким чином, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, оскільки потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права власника майна, оскільки без застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження не можливо виконати завдання кримінального провадження в частині захисту суспільства та держави від кримінальних правопорушень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.170-173 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна - задовольнити.

Накласти арешт на наступне майно із забороною володіння, користування та розпорядження на предмети, які вилучені 12.08.2026, в ході проведення обшуку за адресою: а адресою: АДРЕСА_10 , а саме:

-ноутбук Acer серебристого кольору s/n NXAASAA0042190EC2A3400.

Роз`яснити, що ухвала про арешт майна може бути скасована за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1