Ухвала суду № 139199643, 25.08.2026, Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/754/25

Номер провадження: 2-з/511/9/26

"25" серпня 2026 р. Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Гринчак С. І. ,

розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Марченко Наталії Валеріївни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Рада садівничих товариств підприємств ЧМП та інших організацій Бурдівського масиву» про відновлення електропостачання та пломби на електролічильнику, стягнення майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст заяви про забезпечення позову

У провадженні Роздільнянського районного суду Одеської області перебуває цивільна справа № 511/754/25 за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Рада садівничих товариств підприємств ЧМП та інших організацій Бурдівського масиву» (далі ГО «Рада СБМ ЧМП»). Позивач просить, зокрема, зобов`язати відповідача безоплатно відновити електропостачання садового будинку АДРЕСА_1 і земельної ділянки № НОМЕР_1 та відновити пломбу на електролічильнику, а також стягнути майнову і моральну шкоду.

04 серпня 2026 року представник позивача подала заяву про забезпечення позову, в якій просила до набрання законної сили рішенням у справі: 1) заборонити ГО «Рада СБМ ЧМП» вчиняти дії щодо припинення (розірвання) договору № Р_ про відшкодування витрат за спожиту електроенергію від 08 серпня 2015 року, укладеного з ОСОБА_1 ; 2) зобов`язати ГО «Рада СБМ ЧМП» поновити електропостачання належного позивачу садового будинку АДРЕСА_1 .

Заяву мотивовано тим, що електропостачання будинку позивача відсутнє з липня 2024 року, а розгляд спору триває. На підтвердження ризику ускладнення ефективного захисту представник позивача послалася на лист відповідача від 08 травня 2026 року № 84, яким повідомлено про намір припинити дію договору від 08 серпня 2015 року та не продовжувати його на наступний рік. На думку заявника, припинення договору під час розгляду справи змінить правову основу електропостачання, дасть відповідачу можливість посилатися на відсутність договірних відносин і може зумовити новий судовий спір.

Представник позивача також послалася на абзац четвертий пункту 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії та постанову Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2026 року у справі № 344/13201/23, вважаючи, що на час вирішення спору електропостачання має бути відновлене через механізм забезпечення позову.

2. Заперечення відповідача

06 серпня 2026 року представник ГО «Рада СБМ ЧМП» адвокат Максімкін Анатолій Анатолійович подав заперечення, у яких просив відмовити в задоволенні заяви повністю.

Відповідач стверджує, що не відключав будинок № 23 від електропостачання, не пошкоджував провід і пломбу на встановленому позивачем лічильнику NIK2102-02.М2. За твердженням відповідача, комісія 31 травня 2025 року встановила пошкодження проводу на приватній ділянці позивача, тоді як на межі балансової належності електроживлення було наявне. ГО «Рада СБМ ЧМП» установила на опорі ПЛ 0,4 новий лічильник, автомат захисту та приєднала провід достатньої довжини, але подальший монтаж проводу на приватній ділянці позивач не здійснив.

Щодо договірних відносин відповідач зазначив, що договір від 08 серпня 2015 року припиняє дію 08 серпня 2026 року, а за прийнятою організаційною моделлю договори надалі укладаються із садівничими товариствами як юридичними особами. Позивачу рекомендовано звернутися до ГО «Бурдівське садове товариство «Рассвет», членом якої він є.

На думку відповідача, вимога тимчасово зобов`язати поновити електропостачання дослівно відтворює одну з основних позовних вимог, а тому суперечить частині десятій статті 150 ЦПК України. Відповідач також вважає заявлені заходи необґрунтованими, неспівмірними та такими, що порушують його права.

3. Норми права, які підлягають застосуванню

Згідно з частинами першою та другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду чи ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Пунктами 2, 4 та 10 частини першої статті 150 ЦПК України передбачено можливість забезпечення позову забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору та іншими заходами, необхідними для ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, прямо визначеними пунктами 19 цієї частини.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. За частиною десятою цієї статті не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд перевіряє, чи існує між сторонами реальний спір; чи є конкретною, а не припущеною загроза ускладнення виконання рішення або ефективного захисту; чи пов`язаний обраний захід із предметом позову; чи є він необхідним, адекватним і співмірним; а також чи збережено справедливий баланс інтересів сторін та інших осіб. На цій стадії суд не вирішує спір по суті та не встановлює остаточно правомірність поведінки будь-якої зі сторін.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 лютого 2026 року у справі № 344/13201/23 (ЄДРСР № 134456475) виснувала, що передбачене пунктом 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії право споживача на збереження електропостачання на час вирішення спору може реалізовуватися через інститут забезпечення позову, зокрема шляхом заборони відключення електропостачання на час розгляду справи, якщо заява обґрунтована саме цією нормою. Водночас застосування цього висновку не усуває обов`язку суду дотримуватися всіх вимог статей 149 і 150 ЦПК України, зокрема прямої заборони фактичного задоволення позовної вимоги до вирішення спору.

4. Оцінка суду

4.1. Щодо заборони припинення (розірвання) договору

Матеріали, надані разом із заявою та запереченнями, підтверджують не лише наявність спору щодо електропостачання будинку позивача, а й реальність зміни договірних відносин до завершення розгляду справи. Листом від 08 травня 2026 року № 84 відповідач повідомив про намір припинити дію договору від 08 серпня 2015 року та не продовжувати його. У запереченнях відповідач прямо зазначив, що цей договір припиняє дію 08 серпня 2026 року та що надалі передбачено інший порядок укладення договорів. Отже, ризик припинення договору не є абстрактним або заснованим лише на припущеннях заявника.

Позовні вимоги про відновлення електропостачання та пломби обґрунтовані, серед іншого, існуванням і змістом договору від 08 серпня 2015 року. Припинення відповідачем цього договору під час розгляду справи може змінити фактичний і правовий стан відносин сторін, ускладнити ефективне поновлення права у разі задоволення позову та зумовити необхідність звернення з іншими вимогами щодо чинності договору або укладення нового договору.

Заборона відповідачу вчиняти дії, спрямовані на припинення або розірвання договору, безпосередньо пов`язана з предметом спору, має тимчасовий характер і зберігає наявний стан правовідносин до ухвалення остаточного рішення. Вона не покладає на відповідача обов`язку виконати основну позовну вимогу, не встановлює чинність договору на майбутнє та не вирішує питання про правомірність його припинення по суті. Негативні наслідки такого тимчасового обмеження для відповідача не переважають ризик втрати ефективності судового захисту для позивача.

Тому у цій частині заява є обґрунтованою, а обраний захід необхідним, пов`язаним із позовними вимогами та співмірним їм.

4.2. Щодо зобов`язання поновити електропостачання

Однією з основних позовних вимог ОСОБА_1 є зобов`язання ГО «Рада СБМ ЧМП» безоплатно відновити електропостачання садового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки № НОМЕР_1 . У заяві про забезпечення позову він просить до набрання рішенням законної сили зобов`язати того самого відповідача поновити електропостачання того самого садового будинку.

Отже, запропонований у цій частині захід за суб`єктним складом, предметом обов`язку та фактичним результатом є тотожним задоволенню основної позовної вимоги. Його застосування означало б одержання позивачем результату спору до дослідження доказів, установлення меж балансової належності мереж, причин відсутності електроенергії, правомірності заміни лічильника та обсягу обов`язків відповідача.

Посилання на пункт 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії та постанову Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2026 року цього висновку не змінює. Наведена правова позиція визначає забезпечення позову ефективним процесуальним механізмом реалізації вимог пункту 7.11, однак не дозволяє суду ігнорувати частину десяту статті 150 ЦПК України. У зазначеній постанові як відповідний захід сформульовано заборону відключення електропостачання на час розгляду спору; натомість у цій справі заявник просить покласти позитивний обов`язок, який повністю відтворює позовну вимогу про відновлення електропостачання.

Доводи відповідача про те, що електроживлення забезпечене на опорі ПЛ 0,4, а причиною його відсутності у будинку є пошкодження проводу на приватній ділянці та відмова позивача від монтажу, стосуються суті спору. Так само на цій стадії не може бути остаточно вирішено, хто здійснив відключення, чи відповідає встановлений лічильник умовам договору та на кого покладено обов`язок виконати роботи на ділянці позивача. Саме необхідність дослідити ці взаємовиключні твердження підтверджує, що зобов`язання відновити електропостачання до вирішення справи було б передчасним вирішенням спору по суті.

Відтак у частині вимоги про зобов`язання відповідача поновити електропостачання заява задоволенню не підлягає.

4.3. Щодо зустрічного забезпечення

Обраний судом захід має немайновий, тимчасовий характер і полягає лише у забороні змінювати договірний стан до завершення розгляду справи.

Матеріали не містять даних про можливі збитки відповідача внаслідок такої заборони або про обставини, за яких зустрічне забезпечення є обов`язковим відповідно до частини третьої статті 154 ЦПК України.

Тому підстав для застосування зустрічного забезпечення суд не встановив.

Керуючись статтями 149154, 157, 258261, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Марченко Наталії Валеріївни про забезпечення позову задовольнити частково.

До набрання законної сили рішенням суду у цивільній справі № 511/754/25 заборонити Громадській організації «Рада садівничих товариств підприємств ЧМП та інших організацій Бурдівського масиву» (код ЄДРПОУ 23206039, місцезнаходження: 67443, Одеська область, Роздільнянський район, с. Бурдівка; поштова адреса: 65065, м. Одеса, а/с 45) вчиняти дії, спрямовані на припинення (розірвання) договору № Р_ про відшкодування витрат за спожиту електроенергію від 08 серпня 2015 року, укладеного з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).

У задоволенні заяви в частині зобов`язання Громадської організації «Рада садівничих товариств підприємств ЧМП та інших організацій Бурдівського масиву» поновити електропостачання садового будинку АДРЕСА_1 відмовити.

Зустрічне забезпечення не застосовувати.

Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки.

Копію ухвали невідкладно надіслати учасникам справи, а відповідачу також для виконання заборони, установленої цією ухвалою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвалу не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

С Суддя: С. І. Гринчак