Рішення № 139199423, 25.08.2026, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

25 серпня 2026 року Єдиний унікальний № 501/535/25 Провадження № 2/501/764/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

25 серпня 2026 року м. Чорноморськ

Чорноморський міський суд Одеської області

у складі: головуючого судді - Тордія Е.Н. секретаря судових засідань Дунаєвої Т.В.

номер справи № 501/535/25 провадження 2/501/764/26

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Чорноморську Одеської області цивільну справу за позовною заявою позивача: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРРА ФІНАНС» до відповідача: ОСОБА_1 предмет та підстава позову про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Стислий виклад обставин правовідносин.

06 лютого 2025 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРРА ФІНАНС»(далі ТОВ «ВЕРРА ФІНАНС») звернулось до Чорноморського міського суду Одеської області із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у вигляді трьох процентів річних та індексу інфляції за час прострочення виконання грошового зобов`язання.

В обґрунтування позовної заяви зазначило, що 10 жовтня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ «ЕРСТЕ БАНК», правонаступником, якого є «ФІДОБАНК», був укладений Кредитний договір № 014/25260/2/24483.

У зв`язку з порушенням позичальником умов кредитного договору рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 27 жовтня 2011 року у справі № 2-271/11 винесено рішення по справі № 2-271/11 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ «ЕРСТЕ БАНК» заборгованість за кредитним договором в сумі 396 650,41 та судовий збір у розмірі 1820,00 грн.

Вказане судове рішення не виконано.

02 червня 2020 року між банком та ТОВ «ВЕРРА ФІНАНС» було укладено договір про відступлення права вимоги. Згідно з вищевказаними договорами банк відступив, а позивач прийняв права вимоги за кредитним договором та Договором поруки.

Враховуючи, що рішення суду є обов`язковим, зокрема, й для відповідача, та з огляду на те, що відповідач порушив грошове зобов`язання з виплати суми заборгованості, у позивача виникло право на застосування наслідків такого го порушення у вигляді стягнення трьох процентів річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 014/25260/2/24483 від 10 жовтня 2008 року на суму несплаченої відповідачем заборгованості за цим кредитним договором, що включає кредит та проценти, позивачем нараховано у загальному розмірі 110302,51 гривень: три проценти річних за період з 01 лютого 2019 року по 31 січня 2022 року у розмірі 35 731,14 гривень. Сума заборгованості з урахуванням індексу інфляцій з 01 лютого 2019 року по 31 січня 2022 року розмірі 74 571,37 гривень.

На підставі зазначеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором вигляді трьох процентів річних та індексу інфляції за час прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 110 302,51 y грн., а також судові витрати 3028,00 грн. сплачені при зверненні до суду.

Представник позивача, в судове засідання не з`явився, з позовної заяви вбачається що розгляд справи просить проводити за своєї відсутності. Позовну заяву, просив задовольнити в повному обсязі, шляхом винесення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про місце, час та день розгляду справи повідомлявся належним чином. Поважну причину неявки до суду не повідомив.

Процесуальні дії

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії по справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 06 лютого 2025 року вищезазначена цивільна справа була передана для розгляду судді ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 10 березня 2025 року після отримання інформації щодо місця реєстрації( перебування) відповідача позовна заява призначена до розгляду в спрощеному проваджені з повідомленням сторін.

Суддю Чорноморського міського суду Одеської області ОСОБА_2 звільнено з посади судді у зв`язку з поданням заяви про відставку, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 115/0/15-26 від 27 січня 2026 року.

На підставі розпорядження в.о. керівника апарату Чорноморського міського суду Одеської області від 06 лютого 2026 року № 171 вище вказану цивільну справу призначено до повторного автоматизованого розподілу судових справ.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 лютого 2026 року цивільна справа передана в провадження судді Тордія Е.Н.

Матеріали справи передані в провадження судді Тордія Е.Н. 09 лютого 2026 року.

Ухвалою суду від 09 лютого 2026 року цивільна справа прийнята до провадження та призначена до розгляду в спрощеному проваджені з повідомленням сторін.

Заперечень (заяв) проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від сторін по справі не надходило.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд справи без участі, просить розгляд справи проводити та своєю відсутністю, позовну заяву, просив задовольнити в повному обсязі, шляхом винесення заочного рішення (а.с. 54-55, 85-86).

Відповідач про час та місце судового розгляду повідомлявся в установленому законом порядку за останнім відомим місцем реєстрації, до судового засідання не з`явився, поважної причини неявки суду не повідомив, заяви про зміну місця проживання суду не надавав , правом на подання відзиву не скористався.

Судова повістка у відповідності до п. 2 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України, надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку (а.с.66-67, 83-84).

Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису за приписами п. 11 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання.

З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду(а.с. 66-67, 83-84).

Відповідач повідомлялась про розгляд справи шляхом надсилання sms повідомлень на визначений номер мобільного телефону як контактний НОМЕР_1 (а.с. 76-77, 89-90).

Повідомлення відповідача про розгляд справи 21 травня 2025 року відбувалось на веб сайті судової влада 02 квітня 2025 року, (а.с. 53), 04 листопада 2025 року відбувалось на веб сайті судової влада 11 вересня 2025 року, (а.с. 60), 05 грудня 2025 року відбувалось на веб сайті судової влада 04 листопада 2025 року, (а.с. 63), 04 лютого 2026 року відбувалось на веб сайті судової влада 08 грудня 2025 року, (а.с. 65), 05 травня 2026 року відбувалось на веб сайті судової влада 25 березня 2026 року, (а.с. 78), 18 червня 2026 року відбувалось на веб сайті судової влада 08 травня 2026 року, (а.с. 88)відповідно до положень ст. ст. 128, 131 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За положеннями ст. ст. 13, 43 Цивільного процесуального кодексу України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки.

Якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.

Судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи, забезпечено всі процесуальні права у спосіб, передбачений Цивільного процесуального кодексу України. Таким чином відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін, освідчин ості її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які не з`явились до судового засідання.

Зі згоди позивача (представника) суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

За приписами ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України за неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Позиція суду

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, дійшов висновку, що позовна заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Фактичні обставини встановлені судом.

10 жовтня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ «ЕРСТЕ БАНК», правонаступником, якого є «ФІДОБАНК», був укладений кредитний договір № 014/25260/2/24483. (а.с. 10-15)

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 27 жовтня 2011 року у справі № 2-271/11 винесено рішення по справі № 2-271/11 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ «ЕРСТЕ БАНК» заборгованість за кредитним договором в сумі 396 650,41 та судовий збір у розмірі 1820,00 грн. (а.с. 44-45).

02 червня 2020 року між банком та ТОВ «ВЕРРА ФІНАНС» було укладено договір про відступлення права вимоги. Згідно з вищевказаними договорами банк відступив, а позивач прийняв права вимоги за Кредитним договором та Договором поруки. (а.с. 22-25).

ТОВ «ВЕРРА ФІНАНС» набуло право вимоги, в тому числі за кредитним договором

№ 014/25260/2/24483 від 10 жовтня 2008 року відповідно до реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються. (а.с. 26-34).

27 жовтня 2011 року Іллічівським міським судом Одеської області видано виконавчий лист по справі № 2-271/2011. (а.с. 42-43).

На підставі виконавчого листа від 27 жовтня 2011 року, виданого Іллічівським міським судом Одеської області, 10 квітня 2013 року було відкрито виконавче провадження № 37471665. (а.с. 104).

13 лютого 2025 року постановою старшого державного виконавця Чорноморського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шестопалової Ю.К. виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-271/2011 виданого 02 липня 2012 року виданого Іллічівським міським судом Одеської області закінчене, у зв`язку з тим, що надійшли кошти від боржника для задоволення усіх вимог стягувача, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження в повному обсязі. (а.с. 103).

Згідно наданого позивачем на суму несплаченої відповідачем заборгованості за цим кредитним договором, що включає кредит та проценти, позивачем нараховано у загальному розмірі 110 302,51 гривень: три проценти річних за період з 01 лютого 2019 року по 31 січня 2022 року у розмірі 35 731,14 гривень. Сума заборгованості з урахуванням індексу інфляцій з 01 лютого 2019 року по 31 січня 2022 року розмірі 74 571,37 гривень.

Мотивувальна частина та застосовані судом правові норми.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Частиною 1 ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання за приписами ст. 599 Цивільного кодексу України припиняється виконанням, проведеним належним чином .

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України ,настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди

За приписами пункту 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникало зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові передбачено ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом ,згідно положень ст. 514 Цивільного кодексу України.

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1ст. 1077 Цивільного кодексу України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Позивачем доведено перехід права вимоги за Договором № № 014/25260/2/24483 щодо відповідача від 10 жовтня 2008 року.

Згідно з ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.

Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.

Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 4 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з положеннями статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статті 610, 611 ЦК України).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. Якщо в зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Позивач виконав зобов`язання за кредитним договором в повному обсязі, а відповідач порушив умови договору щодо сплати кредиту та процентів, внаслідок чого виникла заборгованість.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині другій статті 1050 Цивільного кодексу України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 263 Цивільного кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду

Згідно пункту 8.35 постанови від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19), Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Аналогічні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 у справі № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18).

У пункті 8.22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 у справі № 902/417/18 зазначено, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.

При цьому компенсаторний характер процентів, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користування кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом.

Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі ст. 1050 Цивільного кодексу України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Позивач скористався своїм правом звернувшись до суду з відповідним позовом.

Судом встановлено ,що рішенням Іллічівським міським судом Одеської області від 27 жовтня 2011 року у справі № 2-271/2011 видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1

заборгованості за укладеним кредитним договором.

На підставі виконавчого листа від 27 жовтня 2011 року, виданого Іллічівським міським судом Одеської області, 10 квітня 2013 року було відкрито виконавче провадження № 37471665.

13 лютого 2025 року постановою старшого державного виконавця Чорноморського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шестопалової Ю.К. виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-271/2011 виданого 02 липня 2012 року виданого Іллічівським міським судом Одеської області закінчене, у зв`язку з тим, що надійшли кошти від боржника для задоволення усіх вимог стягувача, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження в повному обсязі.

Одже , відповідач виконав свої зобов`язання за рішенням суду 12 лютого 2025 року .

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і три проценти річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16 (провадження № 14-254цс19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 0 червня 2019 року №916/190/18 (провадження № 12-302гс18) зазначено, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання; наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України сум.

Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.

Протилежного відповідачем суду не надано в судовому засіданні не встановлено.

Висновок суду.

Оцінивши надані суду докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку Суд дійшов висновку ,що позовні вимоги ТОВ «ВЕРРА ФІНАНС» з ОСОБА_1 про стягнення три процента річних від суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за період прострочення виконання грошового зобов`язання визначеного рішенням Іллічівського міського Одеської області від 27 жовтня 2011 року у справі № 2-271/11 за період з 01 лютого 2019 року по 31 січня 2022 року у загальному розмірі 110302,51 грн. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 3028,00 гривень сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом.

Керуючись ст. ст. 4, 13,11,19, 81-88,141, 263,280-289 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 15,16 512,513 ,526,528, 599, 611, 625, 1077,1078 Цивільного кодексу України Суд-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних збитків та 3-х відсотків річних за за час прострочення виконання грошового зобов`язання - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 , місце роботи не відомо , відоме місце реєстрації : АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРРА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42633165, вул. Гімназична, буд. 11, м. Одеса, 65012) три процента річних від суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за період прострочення виконання грошового зобов`язання визначеного рішенням Іллічівського міського Одеської області від 27 жовтня 2011 року у справі № 2-271/11 за період з 01 лютого 2019 року по 31 січня 2022 року у загальному розмірі 110302,51 грн. та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Повний текст рішення виготовлено 25 серпня 2026 року.

Заочне рішення може бути переглянутим судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Сторони у справі:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРРА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42633165, вул. Гімназична, буд. 11, м. Одеса, 65012).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 , місце роботи не відомо , відоме місце реєстрації : АДРЕСА_1 .

Головуючий