Ухвала суду № 139199338, 25.08.2026, Ананьївський районний суд Одеської області

Справа №491/480/26

Провадження № 2-п/491/6/26

УХВАЛА

25 серпня 2026 року м. Ананьїв

Суддя Ананьївського районного суду Одеської області Желясков О.О., розглянувши матеріали заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі № 491/480/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2026 року через підсистему «Електронний суд» до Ананьївського районного суду Одеської області надійшли матеріали заяви відповідача ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пасічник Олена Вячеславівна, про перегляд заочного рішення у справі № 491/480/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

17 серпня 2026 року суддею Ананьївського районного суду Одеської області постановлено ухвалу, згідно якої заяву залишено без руху та встановлено для усунення недоліків останньої п`ятиденний строк із дня вручення ухвали.

Копію ухвали судді про залишення заяви без руху доставлено до електронного кабінету представника відповідача 17 серпня 2026 року о 13:34:41, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу до електронного кабінету.

Згідно з частиною шостою статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Зважаючи на викладене вище, визначений суддею п`ятиденний строк для усунення недоліків заяви, зазначених в ухвалі від 17 серпня 2026 року, розпочався з 17 серпня 2026 року і закінчився, з урахуванням положень частини третьої статті 124 ЦПК України, 24 серпня 2026 року.

Також суд зазначає, що ухвала оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 18 серпня 2026 року (№ рішення в реєстрі 139011730).

Вирішуючи питання у цій справі, суд враховує положення частини дев`ятої статті 43 ЦПК України, згідно яких у разі якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Беручи до уваги вищезазначене, судом було враховано весь п`ятиденний строк, який було надано представнику відповідача для усунення недоліків згідно ухвали суду. Строк усунення недоліків сплинув 24 серпня 2026 року. Та станом на 25 серпня 2026 року заяв про усунення недоліків на адресу суду не надходило. Отже, вимоги ухвали судді Ананьївського районного суду Одеської області від 17 серпня 2026 року представник відповідача не виконала.

Частиною першою статті 4 ЦПК України закріплено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини слід брати до уваги те, що реалізуючи частину першу статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (рішення суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року.

В своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду не є абсолютним з точки зору його практичного забезпечення: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства (Голдер проти Сполученого Королівства від 21 лютого 1975 року, Осман проти Сполученого Королівства від 28 жовтня 1998 року, та Кройц проти Польщі від 19 червня 2001 року). Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Станом на 25 серпня 2026 року представник відповідача не усунула недоліки заяви у встановлений судом строк, чим не виконала вимог ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без руху.

Так, розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Згідно правової позиції, яка міститься у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Каракуць проти України», будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи.

Відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права зобов`язує сторону самостійно цікавитися перебігом розгляду його справи. Тривала відсутність такого інтересу свідчить про його небажання добросовісно користуватися своїми процесуальними правами.

У рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до частини восьмої статті 285 ЦПК України до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до частини п`ятої статті 185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`ять днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Оскільки представник відповідача не усунула недоліки заяви про перегляд заочного рішення у строк, встановлений суддею, заяву слід визнати неподаною і повернути.

На підставі наведеного, керуючись статтями 185, 285 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідача - адвоката Пасічник Олени Вячеславівни про перегляд заочного рішення у справі № 491/480/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - вважати неподаною і повернути представнику.

Ухвала суду згідно частини другої статті 261 ЦПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно пункту 22 частини першої статті 353, частини першої статті 354 ЦПК України може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до підпункту 15.5 підпункту 15 пункту 15 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Копію цієї ухвали суду надіслати стороні відповідача в порядку, встановленому статтею 272 ЦПК України.

Заява з доданими до неї матеріалами не повертаються, оскільки заява подана через підсистему «Електронний суд».

Суддя О.О. Желясков

Ухвала суду набрала законної сили "_"______20_____ року.

Оригінал ухвали суду знаходиться в матеріалах цивільної справи № 491/480/26 Ананьївського районного суду Одеської області