Ухвала суду № 139198691, 14.08.2026, Оболонський районний суд міста Києва

14.08.2026 Справа № 756/11373/26

Унікальний номер справи 756/11373/26

Номер провадження 2-с/756/29/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про повернення заяви

14 серпня 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Шролик І.С., розглянула заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу № 756/11373/26 (№ 2-н/756/213/26) від 17 липня 2026 року виданого за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна Компанія «Комфорт-Майстер» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,

УСТАНОВИЛА:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду зі заявою про скасування судового наказу, в якій просив скасувати судовий наказ по справі № 756/11373/26 (№ 2-н/756/213/26).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 серпня 2026 року визначено головуючим у справі суддю Шролик І.С.

Суддя, дослідивши заяву та додані до неї документи, приходить до наступного висновку про повернення заяви.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Відповідно до указаної законодавчої норми суддею Оболонського районного суду міста Києва видано судовий наказ від 17 липня 2026 року у справі № 756/11373/26 (№ 2-н/756/213/26), яким стягнуто з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Експлуатаційна Компанія «Комфорт-Майстер» суму заборгованості за надані житлово-комунальні послуги житлового приміщення, а саме квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 6948,05 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 332,80 грн.

Статтями 170, 171 ЦПК України визначено підстави для скасування судового наказу за заявою божника та регламентовано порядок розгляду таких заяв.

Право на звернення до суду з заявою про скасування судового наказу є строковим.

Так, за приписами ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до п. 4, 5 ч. 1 ст. 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

11 серпня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу від 17 липня 2026 року у справі № 756/11373/26.

Матеріалами справи засвідчується, що копію судового наказу, заяву про видачу судового наказу та доданих до неї документів ОСОБА_1 отримав 17 липня 2026 року.

За правилами ст. 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, перебіг строку для подання ОСОБА_1 заяви про скасування судового наказу від 17 липня 2026 року у справі № 756/11373/26 розпочався з 17 липня 2026 року.

Відповідно до ст. 124 ЦПК України строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Отже, строк для подання заяви про скасування судового наказу від 17 липня 2026 року у справі № 756/11373/26 закінчився 02 серпня 2026 року.

Натомість зі заявою про скасування судового наказу ОСОБА_1 звернувся лише 11 серпня 2026 року, тобто з пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 170 ЦПК України.

За приписами ч. 2 ст. 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що суд може поновити пропущений з поважних причин строк для подання скарги виключно за заявою особи, яка звернулась до суду зі скаргою.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовєязків цивільного характеру.

У своєму рішенні у справі "Устименко проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява №52854/99, п. п. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Наявність або відсутність підстав поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу є оціночним питанням та здійснюється судом у кожному випадку окремо та індивідуально в залежності від тих чи інших обставин. У всякому випадку такий підхід при вирішенні цього питання та аналіз таких обставин повинен бути ретельно перевірений судом, що здійснює таку оцінку, щоб усунути безпідставне поновлення строку та не допустити порушення принципу остаточності рішення, та навпаки не допустити порушення права особи - боржника на доступ до правосуддя.

У своїй заяві про скасування судового наказу ОСОБА_1 не наводить обставин, які унеможливили подання ним такої заяви протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ним копії судового наказу. При цьому, ОСОБА_1 вказує, що отримав судовий наказ 17 липня 2026 року.

ОСОБА_1 не аргументував наявність поважних причин пропуску строку для подання заяви про скасування судового наказу.

З цих підстав суд дійшов висновку про необхідність повернення ОСОБА_1 заяви про скасування судового наказу.

Керуючись ст. ст. 10, 170, 171 ЦПК України, суддя

УХВАЛИЛА:

Повернути ОСОБА_1 подану ним заяву про скасування судового наказу № 756/11373/26 (№ 2-н/756/213/26) від 17 липня 2026 року виданого за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна Компанія «Комфорт-Майстер» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя І.С. Шролик