Рішення № 139197960, 25.08.2026, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/874/2026

Справа № 679/734/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

25 серпня 2026 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:

судді Гавриленко О.М.,

секретар судового засідання Руденко А.О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нетішин в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Комунальне підприємство Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об`єднання» про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

за участю представника позивача Грудецької К.Є.,

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

У травні 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах і від імені якого діє представник ОСОБА_6 , звернувся до Нетішинського міського суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Комунальне підприємство Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об`єднання» про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

На обґрунтування позову представник зазначила, що позивачу на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 належить квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач, який має громадянство РФ, є колишнім чоловіком ОСОБА_4 . На даний час у зазначеній квартирі зареєстровані: позивач, відповідач, дочка позивача ОСОБА_4 , онуки позивача ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

У позові зазначено, що ОСОБА_1 звертався до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Нетішинської міської ради з метою зняття відповідача з реєстрації, однак отримав відмову у знятті його з реєстрації, оскільки відсутня згода усіх інших співвласників квартири. Таку згоду позивач не може отримати всіх інших співвласників квартири, так як вони проживають за кордоном, зокрема ОСОБА_4 в Республіці Карелія РФ, а ОСОБА_5 у Словацькій Республіці і у позивача з ними відсутній зв`язок. Так само і відповідач на даний час проживає за кордоном у Республіці Карелія РФ вже понад сім років. За цей час він жодного разу не з`являвся у квартирі, коштів за комунальні послуги не сплачував, його речі там відсутні. Відповідач квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 усі ці роки не цікавився.

За таких умов, вказує представник позивача, права останнього порушуються, як власника квартири, оскільки він змушений додатково здійснювати витрати з оплати комунальних послуг.

На підставі наведеного, посилаючись на приписи ст.ст. 317, 321, 405 ЦК України, ст. ст. 71, 72 ЖК України, позивач просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житлом.

Представник позивача в судовому засіданні позов ОСОБА_1 підтримала повністю, просила такий задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві, не заперечувала щодо заочного розгляду справи. Додатково представник зазначила, що про існування даного спору та перебування даної справи в провадженні суду відомо лише позивачу та одному співвласнику ОСОБА_3 , іншим співвласникам квартири ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про наявність даного спору не відомо. Водночас представник зазначила, що, на її переконання, задоволення даного позову ніяким чином не порушить права останніх. При цьому зауважила представник позивача, що останній, в даному випадку, звернувся з позовом до відповідача, який є колишнім членом сім`ї, проте надати докази того, що відповідач та дочка позивача розлучили позивач не має змоги, оскільки йому не відомо коли і де вони розлучались. Також представник позивача вказала, що останньому не відомо в який час відповідач виїхав за кордон. Поряд з цим, представник позивача в судовому засіданні вказала, що вона не надсилала запит на прикордонну службу з метою отримання інформації про перетин відповідачем кордону України.

Крім того, представник позивача зазначила, що права ОСОБА_1 порушуються відповідачем тим, що він самостійно оплачує комунальні послуги за житло, нараховані на осіб, які зареєстровані в житлі, зокрема і на відповідача, що є основною підставою звернення до суду. Зокрема за послугу управління побутовими відходами позивач сплачує комунальну плату виходячи з кількості зареєстрованих у житлі осіб. За послуги водопостачання та водовідведення позивач на даний час сплачує комунальні послуги згідно даних лічильника, про те, у разі вчасної неповірки позивачем приладів обліку води останній буде сплачувати комунальні послуги за нормами споживання з розрахунку на кількість зареєстрований осіб. Водночас представник позивача вказала, що з позовом в суд до відповідача про стягнення з останнього плати за комунальні послуги позивач не звертався. Як і не звертався з позовом до суду про стягнення комунальних витрат з інших співвласників квартири.

Позивач, відповідач, треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , представник Комунального підприємства Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об`єднання» будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання в таке не з`явились.

06 серпня 2026 року представник Комунального підприємства Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об`єднання» подав до суду заяву в якій просив розгляд справи здійснювати без представника Комунального підприємства Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об`єднання».

17 серпня 2026 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 подали до суду заяви в яких просили проводити розгляд справи без їх участі та задовольнити позов.

Клопотання і заяви учасників справи та процесуальні дії у справі

29 травня 2026 року ухвалою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області позовну заяву залишено без руху.

10 червня 2026 року представник позивача подала заяву про усунення недоліків.

10 червня 2026 року ухвалою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.

10 червня 2026 року ухвалою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області виправлено описку у судовому рішенні.

12 серпня 2026 року ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду, прийнято відмову сторони позивача від допиту свідків.

24 серпня 2026 року ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області постановлено здійснювати заочний розгляд справи.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 належить на праві власності в рівних частках квартира за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 26 грудня 1997 року (а.с.7).

Згідно даних посвідки на тимчасове проживання серії НОМЕР_1 , термін дії якої з 01 липня 2016 року по 30 червня 2017 року, останній значився зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8). За цією ж адресою на даний час зареєстровані ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що підтверджується даними їх паспортів серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 (а.с.9- 12).

Відповідач є батьком ОСОБА_8 , що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого Нетішинським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області (а.с.14).

З інформації відділу адміністративних послуг виконавчого комітету Нетішинської міської ради від 03 червня 2026 року убачається, що ОСОБА_1 звертався до відділу з заявою власника житла про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) в якій просив зняти зареєстроване місце проживання відповідача у його квартирі, проте йому було відмовлено, оскільки відсутня згода усіх співвласників (а.с.32).

З повідомлення Комунального підприємства Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об`єднання» № 01-09/Х-45 від 08 червня 2026 убачається, що представнику відповідача відмовлено у проведення обстеження житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 з метою встановлення факту не проживання ОСОБА_2 та складання відповідного акта, оскільки рішенням сімдесятої сесії Нетішинської міської ради VIII скликання від 31 жовтня 2025 року № 70/3176 «Про затвердження примірного Акта про фактичне місце проживання особи», затверджено примірний Акт про фактичне місце проживання особи з метою встановлення факту проживання особи на території Нетішинської міської територіальної громади, а складання Акту про не проживання особи за певною адресою вказаним рішенням не передбачено (а.с.33).

Згідно з відповіддю, наданою на запит суду, яка надійшла з Відділу адміністративних послуг виконавчого комітету Нетішинської міської ради, згідно із реєстром Нетішинської міської територіальної громади, відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Відповідно до ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Вичерпного переліку поважних причин непроживання в житловому приміщенні законодавством не встановлено, у зв`язку з чим зазначене питання суд вирішує в кожному конкретному випадку, з урахуванням конкретних обставин справи і правил ЦПК України щодо оцінки доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Позивач у позові зазначає, що відповідач у квартирі, яка належить йому на праві власності не проживає протягом семи років. Проте у матеріалах справи відсутні докази, які встановлюють на основі достовірних даних строк відсутності відповідача у спірній квартирі та інформацію щодо причин його непроживання у спірному приміщенні. Законодавством визначено, що навіть при наявності факту непроживання особи у житлі не є підставою для визнання її такою, що втратила право користування житлом, оскільки відповідно до ст. 405 ЦК України підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житлом, є непроживання понад рік в житлі без поважних причин.

Оскільки, позивач не надав жодного документального підтвердження того, що відповідач протягом останніх семи років не проживав у спірному житлі за адресою: АДРЕСА_1 , тому суд станом на 22 травня 2026 року (дата звернення позивача до суду з позовною заявою) не може пересвідчитись, що відповідач станом на це число за вказаною адресою не проживає понад рік, у відповідності до вимог ст. 405 ЦК України. Не надав позивач також і підтвердження того, що відповідач є колишнім чоловіком дочки позивача ОСОБА_4 , яка є співвласником квартири.

Більше того позивач звертаючись до суду з даним позовом залучив інших співвласників квартири, зокрема ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , як третіх осіб, інформації про те, чи вони як співвласники житла, також бажають, щоб ОСОБА_2 зняти з зареєстрованого місця проживання з їх спільної квартири у матеріалах справи немає.

На переконання суду, позивач не надав жодного підтвердження того, що відповідач не проживав увесь цей час у спірному житлі та втратив до нього інтерес.

Таким чином позивач, як зазначалось вище, не надав належних та допустимих доказів того, що відповідач не проживає за вказаною адресою: АДРЕСА_1 понад рік без поважних причин, як того вимагає ст. 405 ЦК України.

Крім того представник позивача вказала у судовому засіданні, що права позивача, як власника квартири, порушуються відповідачем, тим що він додатково оплачує за відповідача комунальні послуги. Поряд з цим, позивач не надав жодного доказу зазначеного, зокрема не надав квитанцій в яких міститься інформація щодо нарахування послуг саме з урахуванням зареєстрованого у його квартирі відповідача. Згідно квитанцій Філії «ВП`ХАЕС» АТ «НАЕК» на оплату послуг за водовідведення та водопостачання за січень та лютий 2026 року (а.с.15,16) за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано п`ять осіб, однак оплату за такі послуги нараховано згідно показників лічильника.

Оцінюючи надані позивачем на підтвердження позовних вимог такі докази, як рахунки - фактури ТОВ «Хмельницьк обленерго» від 10 березня та 10 лютого 2026 року про кількість та вартість спожитої електроенергії, рахунки на оплату житлово-комунальних послуг за управління побутовими відходами за січень і лютий 2026 року за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15,16), то суд вважає їх неналежними доказами, оскільки такі не підтверджують обставин зазначених у позовній заяві.

В рахунках на оплату послуги з управління багатоквартирним житловим будинком за січень та лютий 2026 року за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15,16) не міститься інформація щодо кількості осіб, які проживають за вказаною адресою. При цьому суд звертає увагу позивача на те, що на оплату послуги з управління багатоквартирним житловим будинком нарахування здійснюється з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, а не на осіб, які там зареєстровані.

Щодо посилань представника позивача на самостійну сплату позивачем житлово-комунальних послуг за квартиру за кількістю зареєстрованих осіб, в тому числі за відповідача, що є підставою його звернення до суду, оскільки означене порушує його права, то суд вважає, що ОСОБА_1 не позбавлений права вимагати від усіх співвласників квартири та зареєстрованих осіб у ній, сплату житлово-комунальних послуг у певній частині, в тому числі в судовому порядку, проте такі обставини не можуть бути підставою для визнання відповідача таким, що втратив право користування житлом.

Поряд з цим суд звертає увагу на те, що сторона позивача в обґрунтування позовних вимог посилалася окрім положень ст. 405 ЦК України також на положення ст. ст. 71, 72 ЖК України. Суд вважає, що посилання на положення ст. ст. 71, 72 ЖК України є нерелевантним, оскільки такі регулюють житлові правовідносини у сфері комунальної власності, а не приватної.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити, за їх безпідставністю.

Розподіл судових витрат

Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України та у зв`язку з відмовою в позові, судові витрати позивача відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 76-81, 89,141,263-265, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Комунальне підприємство Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об`єднання» про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

треті особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

Комунальне підприємство Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об`єднання», місцезнаходження: 30100, Хмельницька область, Шепетівський район, м.Нетішин, просп. Незалежності, 31, код ЄДРПОУ 31345419;

ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ;

ОСОБА_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .

ОСОБА_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 25 серпня 2026 року.

Суддя О.М.Гавриленко