Рішення № 139197835, 25.08.2026, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/517/26

Провадження №2/951/364/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

25 серпня 2026 року селище Козова

Козівський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Чапаєва Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Бусько Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Козова цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Козівського районного суду Тернопільської області надійшла позовна заява акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК», яке діє через свого представника Ніколенко Вероніку Василівну, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, згідно з якою позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 15.02.2024 у розмірі 79 818,54 грн та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.02.2024 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № б/н (далі ? Договір) шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та Паспорта кредиту. Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано у системі самообслуговування «Приват24» за допомогою OTP-пароля, про що зазначено в полі підпис Клієнта із позначкою дати та часу.

На підставі укладеного Договору відповідач отримав платіжний інструмент ? кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії 10/27, тип ? віртуальна карта «Універсальна», згодом відповідач додатково отримав кредитну картку № НОМЕР_2 , строк дії 07/28, тип ? картка «Універсальна», що підтверджується Випискою по рахунку та Довідкою про видані картки.

Позивач зазначив, що відповідач користувався кредитним лімітом, відповідно до виписки по рахунку вчиняв операції, таким чином, відповідно до Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління НБУ № 164 від 29.07.2022, відповідач є власником рахунку та держателем платіжного інструменту для здійснення операцій за рахунком.

Позивач вказав, що виконав свої зобов`язання за Договором у повному обсязі, оскільки надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами, однак відповідач належним чином покладені на нього зобов`язання не виконав, порушив умови Договору і має прострочену заборгованість, яка станом на 14.06.2026 становить 79 818,54 грн, з якої: заборгованість за тілом кредиту ? 63 857,20 грн; заборгованість за простроченими відсотками ? 15 961,34 грн.

За таких підстав позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 15.02.2024 станом на 14.06.2026 у сумі 79 818,54 грн, а також вирішити питання щодо судових витрат.

У судове засідання представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце цього засідання, не з`явився. При поданні позовної заяви представник просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, не заперечував щодо заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання, не з`явився без повідомлення про причини неявки. Правом подання відзиву відповідач не скористався. Заяви чи клопотання на день розгляду справи від відповідача до суду не надходили.

На адресу відповідача, яка згідно з інформацією з Єдиного державного демографічного реєстру є його адресою реєстрації, направлялась ухвала про відкриття провадження у справі та судові повістки із зазначенням дати судового засідання.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а в даному випадку ? суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 23.01.2023 у справі № 496/4633/18).

Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі, і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України.

За наведених вище обставин та положень цивільного процесуального законодавства, зокрема тих, за якими суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, ? суд дійшов висновку про заочний розгляд справи за відсутності сторони відповідача.

Отже, фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Крім того, одночасно з поданням позовної заяви представник позивача подав клопотання про дослідження доказів, у якому просив у процесі дослідження доказів у даній цивільній справі дослідити копію заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 15.02.2024, що містить розмір відсоткової ставки 42,0 % річних для карт «Універсальна», 40,8 % ? для карт «Універсальна Gold» і підписана клієнтом, як докази позовних вимог та обставин погодження відсоткової ставки між банком і клієнтом.

Щодо даного клопотання суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 3 ст. 89 ЦПК України).

Відтак під час ухвалення судом рішення у даній цивільній справі суд має дослідити усі подані позивачем докази, у тому числі і зазначену у клопотанні заяву.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Частини 1, 2 ст. 509 ЦК України визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 1 ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Суд встановив, що відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов`язаними з укладенням та виконанням кредитного договору та договору банківського рахунка, та регулюються главами 71, 72 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1, 2 ст. 1069 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (зокрема банківське обслуговування). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною; тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

15.02.2024 ОСОБА_1 підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Після підписання цієї заяви ОСОБА_1 приєднано до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, які разом становлять договір, та визначено, що ОСОБА_1 приймає всі права та обов`язки, встановлені в цьому договорі, та зобов`язується їх належним чином виконувати. Вказана заява про приєднання підписана OTP-паролем 15.02.2024 о 17:12 год.

Відповідно до тексту згаданого документа підписанням даного документа сторони погодили істотні умови договору за користування кредитною картою, в тому числі основні умови кредитування (тип кредиту, суму кредитного ліміту, строк кредитування, мету отримання кредиту, спосіб та строк надання кредиту тощо), погодили інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту та наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором.

Відповідно до укладеного договору ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії на таких умовах: тип кредиту та розмір кредитного ліміту ? відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн (п. 9.2 Договору); тип кредитної карти картка «Універсальна»; строк кредитування ? 12 місяців з пролонгацією (п. 9.2 Договору); процентна ставка ? 42,0 % річних (п. 9.3 Договору); розмір мінімального обов`язкового платежу ? 5 % від заборгованості, але не менше 100 грн щомісячно, або 10 % від заборгованості, але не менше 100 грн щомісячно у разі прострочення, починаючи з другого місяця прострочення (п. 9.4 Договору). У такий спосіб сторони визначили істотні умови договору.

Як зазначено у вказаному документі, підписанням заяви про приєднання ОСОБА_1 на підставі статті 634 ЦК України приєднався до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування» та інших Умов та Правил АТ КБ «ПРИВАТБАНК», розміщених у мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, у редакції, чинній на дату підписання цієї заяви, які разом становлять договір банківського рахунка, споживчого кредиту та обслуговування платіжного інструменту, прийняв усі права та обов`язки, встановлені в цьому договорі, та зобов`язався їх належним чином виконувати.

Згідно з пунктом 14 заяви про приєднання Банк та Клієнт узгодили при наданні Банком будь-яких послуг Клієнту, зокрема укладення кредитних договорів та будь-яких інших правочинів, використання простого електронного підпису. Сторони визнають простим електронним підписом такі способи підписів Клієнта: OTP-пароль, QR-код, кнопки «Підпис», «Підписав», «Підтверджую», «Ознайомився» тощо у програмних комплексах, мобільних додатках або на офіційних сайтах Банку у мережі Інтернет.

Сторони визнають правочини у вигляді електронних документів із використанням зазначених простих електронних підписів дійсними та обов`язковими для сторін та такими, що не потребують додаткового підтвердження.

При здійсненні будь-яких платіжних операцій та правочинів між сторонами за допомогою OTP-пароля як простого електронного підпису сторони домовилися вважати, що він однозначно ідентифікує особу Клієнта та є логічно пов`язаний із електронними даними про правочин за умови введення Клієнтом у відповідне поле цифрової послідовності, ідентичної надісланому Банком OTP-паролю на фінансовий номер телефону Клієнта або в особистий кабінет у системі «Приват24».

Використання OTP-пароля як простого електронного підпису погоджено з відповідачем також в Анкеті-опитувальнику від 01.09.2022, підписаній відповідачем, що відповідає вимогам Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України, затвердженого постановою Правління НБУ від 13.12.2019 № 151.

До вищевказаного кредитного договору також долучено Паспорт споживчого кредиту АТ КБ «ПРИВАТБАНК», підписаний ОСОБА_1 15.02.2024 о 17:12 год.

З Довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 15.06.2026 № 0000005666829091 про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 (договір № б/н), встановлено, що 15.02.2024 відбувся старт карткового рахунку № НОМЕР_1 , того ж дня встановлено кредитний ліміт, який у подальшому неодноразово змінювався.

З Довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 15.06.2026 № 0000005666830960 вбачається, що 15.02.2024 на ім`я ОСОБА_1 виготовлено картку № НОМЕР_1 (тип картки ? віртуальна карта «Універсальна», термін дії 10/27), а 01.11.2024 ? картку № НОМЕР_2 (тип картки ? «Універсальна», термін дії 07/28).

З виписки за договором № б/н за період з 15.02.2024 по 15.06.2026 вбачається, що загальний баланс на кінець періоду становить -79 818,54 грн, що відповідає вказаній позивачем ціні позову у цій цивільній справі.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № б/н від 15.02.2024, укладеним між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та клієнтом ОСОБА_1 , станом на 14.06.2026 загальна заборгованість відповідача за наданим кредитом становить 79 818,54 грн, з якої: 63 857,20 грн ? заборгованість за тілом кредиту, у тому числі 0,00 грн ? за поточним тілом кредиту, 63 857,20 грн ? за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн ? заборгованість за відсотками, 15 961,34 грн ? заборгованість за простроченими відсотками, 0,00 грн ? заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст. 625 ЦК України; 0,00 грн ? заборгованість по пені, 0,00 грн ? заборгованість по комісії.

Отже, підписанням Паспорта споживчого кредиту та заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, які діяли станом на 15.02.2024, а також засвідчив, що повідомлений кредитодавцем у встановлений законом строк про всі умови договору, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства.

З огляду на викладене, на підставі укладеного сторонами кредитного договору у сторін цього договору відповідно до приписів ст. 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які випливають із кредитного договору.

Так, з виписки за договором № б/н за період з 15.02.2024 по 15.06.2026 вбачається, що відповідно до підписаного кредитного договору № б/н відповідачу надані кредитні картки з номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 . Також з виписки вбачається, що відповідач користувався наданими йому кредитними картками, використовував кредитні кошти в межах суми кредитного ліміту.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач у повному обсязі виконав свої зобов`язання за кредитним договором, оскільки надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор ? прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що унаслідок порушення відповідачем узятих на себе зобов`язань виникла прострочена заборгованість, яка станом на 14.06.2026 становить 79 818,54 грн, з якої: заборгованість за тілом кредиту ? 63 857,20 грн; заборгованість за простроченими відсотками ? 15 961,34 грн.

Доказами, які можуть підтверджувати наявність кредитної заборгованості боржника перед банком та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.09.2020 при розгляді цивільної справи № 200/5647/18.

Так, з виписки за договором № б/н за період з 15.02.2024 по 15.06.2026, а також з розрахунку заборгованості за договором вбачається, що позивач надав у користування відповідача кредитні кошти. Разом з тим відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання за Договором, унаслідок чого виникла прострочена заборгованість, яка станом на 14.06.2026 становить 79 818,54 грн, з якої: заборгованість за тілом кредиту 63 857,20 грн; заборгованість за простроченими відсотками ? 15 961,34 грн.

З розрахунку заборгованості за договором № б/н від 15.02.2024 вбачається, що банком застосовувалась процентна ставка 42,0 % річних у період з 15.02.2024 по 14.06.2026, тобто у погодженому сторонами розмірі, а тому ці умови кредитування мають виконуватись позичальником належним чином.

Ураховуючи, що відповідач не з`явився у судове засідання та докази на спростування доводів позивача не надав, суд вважає доведеним факт невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору № б/н від 15.02.2024.

Відтак суд встановив порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості у розмірі 79 818,54 грн.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, при зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № ZZ427B2KQ7 від 17.06.2026. Відтак, з урахуванням вказаних норм закону та повного задоволення позову, сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 4, 13, 76-81, 89, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 280, 282-284, 288, 289, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» заборгованість у розмірі 79 818 (сімдесят дев`ять тисяч вісімсот вісімнадцять) гривень 54 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд ? якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 25.08.2026.

Реквізити учасників справи:

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», адреса місця знаходження: вул. Грушевського, буд. 1Д, м.Київ, ЄДРПОУ 14360570;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Р.В. Чапаєв