Рішення № 139197816, 20.08.2026, Заліщицький районний суд Тернопільської області

Справа №597/901/26

Провадження №2/597/620/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2026 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області

в складі: судді Шевчук В.М.

за участі секретаря судового засідання Николайчук З.М.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики цивільну справу в порядку загального позовного провадження за зміненим позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

У С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до суду з зміненою позовною заявою до Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, у якій просив визнати за ОСОБА_2 , як спадкоємицею за законом першої черги після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 , право на земельну частку (пай) в селянській спілці "Золотий колос", розміром 1,22 умовних кадастрових гектарів, під номером 450 до списку громадян - членів селянської спілки, які мають право на земельну частку (пай), згідно додатку 1 до державного акту на право колективної власності на землю серії ТР №25, виданого 28.12.1995 року відповідно до розпорядження Заліщицької РДА від 25.01.1996 року №49, куди була включена ОСОБА_3 .

В обґрунтування позовних вимог представник позивачки посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_3 , яка за життя мала право на земельну частку (пай) в селянській спілці "Золотий колос", оскільки була під номером 450 включена у списки громадян - членів селянської спілки, які мають право на земельну частку (пай), згідно додатку 1 до державного акту на право колективної власності на землю серії ТР №25, виданого 28.12.1995 року відповідно до розпорядження Заліщицької РДА від 25.01.1996 року №49. Сертифікат на право на земельну частку (пай) ОСОБА_3 не видавався. Однак, у додатку 1 до державного акту на право колективної власності на землю серії ТР №25, замість правильного " ОСОБА_4 " вказано помилкове " ОСОБА_5 ". ОСОБА_3 на момент смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 разом із дочкою ОСОБА_2 та чоловіком ОСОБА_6 . В управління спадковим майном померлої ОСОБА_3 вступила її дочка ОСОБА_2 . А, тому, як зазначає представник позивачки, позивачка ОСОБА_2 вважається такою, що прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_3 в силу ст.ст.529, 548, 549 ЦК Української РСР, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, оскільки являється спадкоємицею за законом першої черги після її смерті та вступила в управління її спадковим майном. В листопаді 2025 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу Ткачука С.О. задля оформлення спадкових справ на майно після смерті матері. 03.11.2025 року вказаний вище приватний нотаріус повідомив позивачку про те, що у неї відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно, а тому пропонує для вирішення спору та з метою оформлення права на спадкове майно після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 звернутися з позовом до суду. У позивачки дійсно відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно, оскільки сертифікат на право на земельну частку (пай) ОСОБА_3 не видавався. Проте покійна ОСОБА_3 мала право на земельну частку (пай) в селянській спілці "Золотий колос", оскільки була під номером 450 включена у списки громадян - членів селянської спілки, які мають право на земельну частку (пай), згідно додатку 1 до державного акту на право колективної власності на землю серії ТР №25, виданого 28.12.1995 року відповідно до розпорядження Заліщицької РДА від 25.01.1996 року №49. Однак, в той же час ім`я ОСОБА_3 у додатку 1 до державного акту на право колективної власності на землю серії ТР №25 зазначено помилково, замість правильного " ОСОБА_4 " вказано помилкове " ОСОБА_5 ", тому іншого способу оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 , окрім звернення до суду у позивачки немає.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

Позивачка ОСОБА_2 та її представник - ОСОБА_1 у підготовче судове засідання не з`явилися, однак від представника позивачки надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, зменшені позовні вимоги підтримують повністю, проти ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні не заперечують.

Представник відповідача Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області у підготовче судове засідання не з`явився, однак від нього надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає повністю.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 24.07.2026 року суддя Шевчук В.М. відкрила провадження у даній цивільній справі та визначила проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначила на 20.08.2026 року.

Відповідно до положень ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV.Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що змінена позовна заява ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 02.10.1996 року.

Родинні відносини між покійною ОСОБА_3 та позивачкою стверджуються повторним свідоцтвом про народження позивачки серії НОМЕР_2 від 11.04.2026 року та повторним свідоцтвом про шлюб позивачки серії НОМЕР_3 від 24.10.2025 року.

У судовому засіданні встановлено, що покійна ОСОБА_3 мала право на земельну частку (пай) в селянській спілці "Золотий колос", оскільки була під номером 450 включена у списки громадян - членів селянської спілки, які мають право на земельну частку (пай), згідно додатку 1 до державного акту на право колективної власності на землю серії ТР №25, виданого 28.12.1995 року відповідно до розпорядження Заліщицької РДА від 25.01.1996 року №49.

Також встановлено та стверджується відповіддю ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області №29-19-0.2132-2137/2-26 від 05.05.2026 року, що сертифікат на право на земельну частку (пай) ОСОБА_3 не видавався.

Однак, як вбачається із вказаної вище відповіді ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області, ім`я ОСОБА_3 у додатку 1 до державного акту на право колективної власності на землю серії ТР №25 зазначено помилково, замість правильного " ОСОБА_4 " вказано помилкове " ОСОБА_5 ".

Відповідно до довідки №19-4/381, виданої 06.11.2025 року Дзвиняцьким старостинським округом, виконавчого комітету Заліщицької міської ради, Чортківського району, Тернопільської області, ОСОБА_3 на момент смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 разом із дочкою ОСОБА_2 та чоловіком ОСОБА_6 .

В управління спадковим майном померлої ОСОБА_3 вступила її дочка ОСОБА_2 .

А, тому, суд вважає підставними твердження сторони позивачки про те, що позивачка ОСОБА_2 вважається такою, що прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_3 в силу ст.ст.529, 548, 549 ЦК Української РСР, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, оскільки являється спадкоємицею за законом першої черги після її смерті та вступила в управління її спадковим майном.

Поданими стороною позивачки доказами стверджується, що в листопаді 2025 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу Ткачука С.О. задля оформлення спадкових справ на майно після смерті матері. 03.11.2025 року вказаний вище приватний нотаріус за вих.№177/01-16 повідомив позивачку про те, що у неї відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно, а тому пропонує для вирішення спору та з метою оформлення права на спадкове майно після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 звернутися з позовом до суду.

Крім цього нотаріус повідомив, що спадкової справи до майна ОСОБА_3 не заводилося, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №83106176 від 03.11.2025 року.

Суд вважає доведеною обставину відсутності у позивачки правовстановлюючих документів на спадкове майно, оскільки як вказано вище та вбачається з відповіді ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області №29-19-0.2132-2137/2-26 від 05.05.2026 року сертифікат на право на земельну частку (пай) ОСОБА_3 не видавався.

Проте покійна ОСОБА_3 мала право на земельну частку (пай) в селянській спілці "Золотий колос", оскільки була під номером 450 включена у списки громадян - членів селянської спілки, які мають право на земельну частку (пай), згідно додатку 1 до державного акту на право колективної власності на землю серії ТР №25, виданого 28.12.1995 року відповідно до розпорядження Заліщицької РДА від 25.01.1996 року №49.

Судом встановлено, що інші спадкоємці, крім позивачки, після смерті ОСОБА_3 відсутні, враховуючи смерть батька позивачки - чоловіка спадкодавиці ОСОБА_6 , яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Однак, в той же час ім`я ОСОБА_3 у додатку 1 до державного акту на право колективної власності на землю серії ТР №25 зазначено помилково, замість правильного " ОСОБА_4 " вказано помилкове " ОСОБА_5 ".

Отже підставними є доводи сторони позивачки про те, що іншого способу оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 , окрім звернення до суду у позивачки немає.

V. Оцінка суду

Згідно зі ст.10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Вимогами ст.12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" №7 від 16.04.2004 року, громадянин, включений до списку, який додається до Державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.

Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.529 ЦК Української РСР (що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до ст.ст.548, 549 ЦК Української РСР (що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Відповідно до приписів чинного на момент виникнення спірних правовідносин ЦК Української РСР, зокрема його ст.ст.524, 527, 560, 561, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті. Спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.

У постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року в справі №265/6868/16-ц (провадження №61-34234св18) зроблено висновок про те, що у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку його відсутності, усунення від права на спадкування, неприйняття ним спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину в судовому розгляді не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Згідно пункту 3.5 Інформаційного листа ВССУ з розгляду кримінальних та цивільних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Положеннями ст.1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власника земельних часток (паїв)" передбачено, що до осіб, які мають право на земельну частку (пай) відносяться громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Згідно ст.2 вищевказаного Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Суд переконаний, що враховуючи відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, іншого способу для прийняття спадщини після смерті матері, окрім звернення до суду, у позивачки немає.

Судом встановлено, що крім позивачки інші спадкоємці до майна померлої ОСОБА_3 відсутні.

За вищевказаних обставин даний позов правильно пред`явлено до органу місцевого самоврядування на території якого знаходиться нерухоме спадкове майно.

У постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року в справі №265/6868/16-ц (провадження №61-34234св18) зроблено висновок про те, що у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку його відсутності, усунення від права на спадкування, неприйняття ним спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.

Вирішуючи дані змінені позовні вимоги, суд виходить з того, що дані правовідносини є спадковими, а позивачка позбавлена права на нотаріальне оформлення своїх спадкових прав, тому її право підлягає захисту в судовому порядку, шляхом його визнання відповідно до вимог положень п.1 ч.2 ст.16 ЦК України.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При цьому, у своїй постанові по справі №570/997/19 від 16.06.2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду звернув увагу, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом ст.392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом також у разі втрати документа, який засвідчує це право. Позовні вимоги мають оцінюватися судом, виходячи з правових та фактичних підстав позову, наведених у позовній заяві, а не лише тільки з формулювань її прохальної частини, які можуть бути недосконалими.

За встановлених обставин справи суд дійшов до висновку, що змінені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що спрямовані на реальний захист прав та інтересів спадкоємиці при оформленні її спадкових справ, а тому зменшені позовні вимоги підлягають до задоволення.

VI. Щодо розподілу судових витрат

Згідно п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат по справі, суд вважає, що їх слід покласти на сторони в понесених ними розмірах.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76, 77, 81, 141, 197-200, 211, 247, 259, 263-265, 268, 272-273, ч.1 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.524, 527, 529, 548, 549, 560, 561 Цивільного кодексу Української РСР, суд

У Х В А Л И В:

Змінений позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , жителькою АДРЕСА_1 , як спадкоємицею за законом першої черги після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 , право на земельну частку (пай) в селянській спілці "Золотий колос", розміром 1,22 умовних кадастрових гектарів, де під номером 450 до списку громадян - членів селянської спілки, які мають право на земельну частку (пай), згідно додатку 1 до державного акту на право колективної власності на землю серії ТР №25, виданого 28.12.1995 року відповідно до розпорядження Заліщицької РДА від 25.01.1996 року №49, була включена ОСОБА_3 .

Судові витрати по справі покласти на сторони в понесених ними розмірах.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу, яка подається Тернопільському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 20.08.2026 року.

Повне найменування сторін:

Позивачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Заліщицька міська рада Чортківського району Тернопільської області, юридична адреса: м.Заліщики, вул.С.Бандери, 15Б, Чортківського району, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04058396.

Суддя В.М.ШЕВЧУК