Ухвала суду № 139197586, 25.08.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/6059/26

Провадження № 2/442/2493/2026

У Х В А Л А

п р о п о в е р н е н н я з а я в и

"25" серпня 2026 р. м. Дрогобич

Головуюча - суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Курус Р.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності,

в с т а н о в и л а :

05.08.2026 позивач ОСОБА_1 звернувся до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про захист честі та гідності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2026, справа розподілена судді Курус Р.І.

06.08.2026 позовну заяву було залишено без руху та надано заявнику строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. При цьому суд роз`яснив, що у разі виконання позивачем вимог цієї ухвали у встановлений строк позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.

Відповідно до трекінгу відстеження вручення поштового відправлення за №R067250044647, позивач отримав ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху 14.08.2026.

21.08.2026 від позивача надійшла заява про долучення квитанції про сплату судового збору на суму 8831,20 грн. та один примірник нової позовної заяви, в якій позивач, намагаючись усунути одні недоліки, припустився інших.

Так, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху було звернуто увагу позивача на необхідність зазначення змісту позовних вимог, способу захисту прав або інтересів, передбаченого законом і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Однак, в порушення вимог ст. 175 ЦПК України, у новій позовній заяві (як і первісній) позивачем не зазначено відомості про те, в який спосіб була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права позивача (заявника), яка саме інформація поширена відповідачем (відповідачами), із зазначенням часу, способу повідомлення такої інформації, посилання на докази, що підтверджують кожну з таких обставин, а також зазначення способу захисту, в який позивач бажає захистити своє порушене право. Зі змісту поданої позовної заяви не вбачається, яка саме інформація, поширена відповідачем, є предметом спору та підлягає спростуванню. Позивач обмежився загальними посиланнями на те, що відповідач поширює про нього «всяку гидоту» та розміщує дописи у соціальних мережах фейсбук, інстаграм та тік-ток, які принижують його честь та гідність, однак не наводить дослівного змісту таких висловлювань чи публікацій, посилань на них, не зазначає, у якій саме соціальній мережі вони були розміщені, на якій сторінці або акаунті, коли саме вони були оприлюднені. Крім цього, позовна заява не містить посилань на докази, які б підтверджували факт поширення відповідачем саме тієї інформації, яку позивач просить спростувати, а також не конкретизовано спосіб її спростування, що унеможливлює встановлення предмета спору та перевірку наявності підстав для відкриття провадження у справі.

Поряд з цим, вимога позивача про стягнення на його користь понесених судових витрат та витрат по наданню юридичної допомоги не є конкретизованою. При цьому, зазначення у прохальній частині позову узагальненої вимоги про стягнення судових витрат за результатами вирішення спору не може розцінюватись як належне звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат (в тому числі на правову допомогу), адже за такого викладу прохальної частини, без наведення жодних мотивів та обґрунтувань суд фактично позбавлений можливості встановити склад таких витрат, факт їх понесення і розмір (Постанова КАС ВС від 26 липня 2023 року у справі № 160/16902/20: https://reyestr.court.gov.ua/Review/112470741).

В той же час, долучена позивачем квитанція до прибуткового касового ордеру №107 від 04.08.2026 не містить підстави сплачених коштів, їх одержувача.

Також, в ухвалі про залишення позову без руху, позивачу було роз`яснено, що відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Пунктом 12 даної Постанови визначено, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен був встановити та зазначити в позовній заяві, однак зазначений недолік позивачем так і не був усунутий.

Крім цього, звертаючись до суду із новою позовною заявою, позивачем додано примірник нової позовної заяви, без її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху було також звернуто увагу позивача на необхідність дотримання вимог ст. 95 ЦПК України щодо посвідчення копії документів, долучених до позову.

Проте, всупереч вимог ст. 95 ЦПК України копії документів, що додані до позовної заяви так і не були засвідчені належним чином.

Згідно із ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи, що позивачем не усунуто усіх недоліків пред`явленого позову, заяву про усунення недоліків направлено до суду після спливу строку зазначеного в ухвалі про залишення заяви без руху, доходжу висновку про визнання позовної заяви неподаною та її повернення заявнику.

Відповідно до ч. 6 ст. 185 ЦПК України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія заяви залишається в суді.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: повернення заяви або скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 185, 258-261, 353 ЦПК України,

у х в а л и л а :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності вважати неподаною та повернути її заявнику.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи у разі постановлення ухвали за його відсутності має право оскаржити ухвалу в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Дата складення ухвали 25.08.2026.

Головуюча - суддя Курус Р.І.