Рішення № 139196777, 21.08.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/3366/26

провадження № 2/619/2038/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

21 серпня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Пруднікової О.В.

за участю секретаря судового засідання Вишневської О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, встановив:

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1461-1412 від 18.10.2024 у розмірі 8 915 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 18.10.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту (credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», було укладено електронний Договір про надання кредиту № 1461-1412. Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А7904, для підписання Кредитного договору 1461-1412 від 18.10.2024, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Відповідно умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 5000,00 грн; строк кредитування 30 днів; базовий період 15 днів; комісія за видачу .кредиту 28,00% від суми кредиту; % ставка 0,01 % в день. Станом на 13.04.2026 загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, становлять 8 915,00 грн, а саме: заборгованість за кредитом 5 000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами 15,00 грн; заборгованість по комісії -1 400,00 грн, заборгованість по штрафам 2 500, 00 грн. Відповідачу була направлена вимога про усунення порушень вимог кредитного договору, яка залишилася без задоволення.

Аргументи учасників справи.

Відповідач відзиву на позов не надав, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не звертався.

Участь у справі сторін та інших учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, надала клопотання про розгляд справи за її відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Перед укладанням договору ОСОБА_1 ознайомився з правилами надання кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «CREDOS», який підписав одноразовим ідентифікатором А 7904.

18.10.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання кредиту № 1461-1412, продукту «CREDOS», відповідно п. 2.1 якого кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути Кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені цим договором у порядку, передбаченому цим договором.

Згідно з п. 2.3 кредитного договору мета відкриття кредитної лінії - для задоволення особистих потреб позичальника.

Згідно з п. 3.1 Договору цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

За умовами п. 3.2. Договору для укладання цього Договору, у порядку встановленому правилами, позичальник надає кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати кредит, шляхом заповнення на веб-сайті кредитодавця або у мобільному додатку усіх граф відповідної форми.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що загальний розмір кредиту: 5000, 00 грн. Дата надання/видачі кредиту: 18.10.2024 (п. 4.2.).

Відповідно до п. 4.6. Договору кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1 цього договору, здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього договору та надіслання позичальнику примірнику договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні кредиту.

Згідно з пунктом 4.7 Договору плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту. Тип процентної ставки за користуванням кредитом фіксована. Процентна ставка за користуванням кредитом, зазначена у п. 4.10 договору, не може бути збільшена кредитодавцем в односторонньому порядку без письмової згоди позичальника. Тип комісії одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту).

Умовами п. 4.10 Договору передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за процентною ставкою 0,01% (нуль цілих одна сота процента).

Відповідно до п. 4.11 Договору комісія за видачу кредиту становить 80.00% від суми виданого кредиту.

Згідно з п. 4.9 Договору строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит Позичальнику: 30 календарних днів з моменту перерахування кредиту Позичальнику. Дата повернення кредиту 16.11.2024.

Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 3433.31 процентів (п. 4.14. Договору).

Умовами п. 4.15 Договору передбачено, що орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору (за весь строк кредитування) складає: 6 415.00 грн. та включає в себе: суму кредиту, комісію за видачу кредиту та проценти за користування кредитом.

Відповідно до п. 5.1 Договору позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю отриманий кредит у останні дні останніх 8 базових періодів строку кредитування згідно з графіком платежів за договором за зниженою ставкою шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок кредитодавця.

Згідно з п. 8.5 Договору у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом або комісії за видачу кредиту на строк понад один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом до настання дати повернення кредиту, що встановлена п.4.13 цього договору.

Умовами п. 11.1 Договору передбачено, що цей Договір та Правила разом складають єдиний Договір та визначають усі істотні умови Договору та надання Кредиту. Укладаючи цей Договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті кредитодавця або у мобільному додатку, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись Договору, а тому добровільно та свідомо укладає Договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.

Відповідно до п. 12 Договору «Реквізити сторін» Договір відповідачем ОСОБА_1 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором А7904.

Позивачем надано Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором № 1461-1412 (Графік платежів за Договором) відповідно до методики Національного банку України та паспорт споживчого кредиту, які також підписані одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до довідки про перерахування суми кредиту та квитанції АТ КБ «Приватбанк», сума кредитних коштів згідно вказаного Договору в розмірі 5000, 00 грн. перерахована відповідачу через систему LigPay 18.10.2024 року на номер платіжної картки НОМЕР_1 .

Водночас, відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість, яка згідно з наданим позивачем розрахунку станом на 13.04.2026 складає 8 915,00 грн, а саме: заборгованість за кредитом 5 000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами 15,00 грн; заборгованість по комісії -1 400,00 грн, заборгованість по штрафам 2 500, 00 грн.

Також, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» було надіслано відповідачу досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань до подання позовної заяви, проте, відповідачем ця вимога залишена без задоволення.

Застосовані норми права, мотиви та висновки суду.

Відповідно до статей 525, 526, 530, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, у встановлений строк, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 1048, 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит у строк та в порядку, встановлених договором, а також сплатити проценти за користування кредитними коштами у погодженому сторонами розмірі.

Відповідно до статей 205, 207, 639 ЦК України правочин може вчинятися в електронній формі, а використання при його вчиненні електронного підпису у випадках, установлених законом або за письмовою згодою сторін, прирівнюється до письмової форми правочину.

Згідно зі статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) та її прийняття (акцепту), а підписання електронного правочину може здійснюватися, зокрема, електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у визначеному законом порядку, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статей 549, 551 ЦК України у разі порушення зобов`язання боржник може бути зобов`язаний сплатити неустойку (штраф, пеню), водночас частиною третьою статті 551 ЦК України передбачено право суду зменшити розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, а також за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідженими судом доказами встановлено, що 18.10.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання кредиту № 1461-1412, продукту «CREDOS», за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 5 000,00 грн строком на 30 днів, тобто до 16 листопада 2026 року, зі сплатою процентів у розмірі 0, 01 % на добу.

Договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А7904.

Факт фактичного надання кредитних коштів належними та допустимими доказами підтверджений. Зокрема, відповідно до довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та АТ КБ «ПриватБанк» на номер платіжної картки НОМЕР_2 перераховано 5000,00 грн.

Таким чином, вимоги про стягнення 5000,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 15,00 грн процентів за користування кредитом є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що він є зрозумілим та узгоджується з умовами кредитного договору.

Доказів на спростування вказаного розрахунку заборгованості матеріали справи не містять.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5000,00 грн; суми заборгованості за нарахованими процентами 15,00 грн, законні, обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за комісією у розмірі 1400,00 грн, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення з таких підстав.

Згідно зі статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта ст.263 ЦПК України).

Верховний суд у постанові від 27 січня 2021 року у справі № 176/585/17 зазначив, що виходячи зі змісту вищевказаних норм, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості за кредитом не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості за кредитом, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов`язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Таким чином, сплата позичальником на користь банку комісії у вигляді щомісячної винагороди є нікчемною, оскільки вказані платежі є платою, встановлення якої було заборонено частиною третьою статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», яка була чинною на момент укладення спірного кредитного договору, а встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи-споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, отже такі умови договору порушують публічний порядок.

Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку (п. 29 постанови ВС у справі № 363/1834/17).

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Позивач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію у розмірі 1400,00 грн надаються відповідачу. Більш того, матеріали справи не містять і приблизного переліку послуг, які надаються банком. Тобто, відсутнє двостороннє належне погодження сплати комісії банку та визначення обсягу послуг банку, за яку є необхідність сплачувати комісію.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога щодо стягнення комісії з відповідача у розмірі 1400,00 грн за кредитним договором №1461-1412 від 18.10.2024 є нікчемною та не може бути задоволена.

Щодо стягнення штрафів у розмірі 2500,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.

Приписами ст.549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» №2120-IX від 15.03.2022, серед іншого, внесені зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК та доповнено його п.18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Здійснюючи тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд у постанові від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23 виснував, що у період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеноїст.625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів.

Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18.10.2023 у справі №706/68/23.

Отже, на період дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати неустойки (штрафів та пені).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за нарахованими штрафами розмірі 2500,00 грн. є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

З огляду на вищевикладене, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з урахуванням наведеного.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача судові витрати банку зі сплаті судового збору за подачу позову, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662, 40 грн, тому з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: - 1 497,69 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 279, 280-282, 354 ЦПК України,

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за Кредитним договором № 1461-1412 від 18.10.2024 в сумі 5 015 (п`ять тисяч п`ятнадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 497 (одна тисяча чотириста дев`яносто сім ) гривень 69 копійок.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня оголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407,

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О. В. Пруднікова